Подано опис основних положень та рухів п'ятнадцяти подільських танців (хороводів, побутових, жартівливих і сюжетних танців). Окремі з них викладено в першооснові, а більшу частину - у обробці хореографів. Наведено опис і малюнки подільських костюмів.

Подано класифікацію та методику використання ігрового матеріалу в навчально-виховному процесі у школах, позашкільних закладах, дитячих оздоровчих таборах тощо. Ігри та розваги систематизовано відповідно до змісту та призначення, серед яких: сюжетно-рольові, інтелектуальні, літературні, малорухливі, рухливі, музичні, сенсорні, виховні ігри, фокуси, ігри-жарти.

Наведено результати першого системного дослідження дієвості мовотворчої функції в нетипових текстах малого жанру - авторських гумористичних висловлюваннях і неавторських/колективних жартах. Розглянуто сутність поняття гумора, типологічні властивості адгерентних текстів, природу лінгвістичного та ситуативного гумору в сучасному англомовному дискурсі.

Приведены результаты первого системного исследования действенности языкотворческой функции в нетипичных текстах малого жанра - авторских юмористических высказываниях и неавторских/коллективных шутках. Рассмотрены сущность понятия юмора, типологические свойства адгерентных текстов, природа лингвистического и ситуативного юмора в современном англоязычном дискурсе.

На прикладах побутування одного гумористичного мотиву (про побиття жінкою свого чоловіка), наявного в стадіально різних обрядових і необрядових фольклорних жанрах (жартівливих піснях, прислів'ях, анекдотах), проаналізовано питання трансформації архаїчних уявлень, пов'язаних зі сміхом.

На примерах существования одного юмористического мотива (об избиении женой своего мужа), присутствующего в стадиально разных обрядовых и необрядовых фольклорных жанрах (шуточных песнях, пословицах, анекдотах), проанализированы вопросы трансформации архаических представлений, связанных со смехом.

Наведено загальну характеристику говірки с. Ковалівка Коломийського району Івано-Франківської області, в якій відображено основні риси гуцульського та покутського говорів. Розглянуто системи ковалівського вокалізму та консонантизму, звукові зміни у мовному потоці. Проаналізовано синтаксичні відмінності, морфологічно-граматичні та лексичні особливості ковалівської говірки. Наведено фразеологізми, прислів'я, приказки, жартівливі вислови й афоризми, які побутують у мовленні мешканців села, проведено аналіз особових офіційних і неофіційних назв осіб, розкрито значення й особливості утворення імен, прізвищ і прізвиськ ковалівчан.

Приведена общая характеристика говора с. Ковалевка Коломийского района Ивано-Франковской области, в которой отображены основные черты гуцульского и покутского говоров. Рассмотрены системы ковалевского вокализма и консонантизма, звуковые изменения в языковом потоке. Проанализированы синтаксические отличия, морфологично-грамматические и лексические особенности ковалевского говора. Приведены фразеологизмы, пословицы, поговорки, шуточные высказывания и афоризмы, которые используют жители села, проведен анализ личных официальных и неофициальных названий лиц, раскрыто значение и особенности образования имен, фамилий и прозвищ ковалевчан.

Розглянуто проблеми традиції в культурі, засади актуалізації міфології в сучасному світі, етнографічну складову дизайну. Проаналізовано історичний і науковий контекст етнопсихологічних досліджень І. Марчука. Вивчено морально-етичну проблематику українських народних родинно-побутових жартівлих пісень, питання трасформації та десемантизації образу тещі в українському фольклорі, первісну семантику деяких пісенних символів у весільному фольклорі Західного Полісся. Визначено напрямки трансформування народних традицій у гуцульському ткацтві XIX - початку XXI ст.

Рассмотрены проблемы традиции в культуре, основы актуализации мифологии в современном мире, этнографическую составляющую дизайна. Проанализированы исторический и научный контекст этнопсихологических исследований И. Марчука. Изучены морально-этическая проблематика украинских народных семейно-бытовых шутливых песен, вопросы трансформации и десемантизации образа тещи в украинском фольклоре, первобытную семантику некоторых песенных символов в свадебном фольклоре Западного Полесья. Определены направления трансформирования народных традиций в гуцульском ткачестве XIX - начала XXI вв.

Зроблено опис більш як 900 найпоширеніших творів дитячого, календарного та родинно-обрядового фольклору, народних балад, пісенної лірики та ліро-епічних, жартівливих і танцювальних пісень. До опису кожної пісні включено відомості про її код за частотним каталогом українського пісенного фольклору. Розглянуто основну сюжетну лінію, віршований розмір, ритмоструктуру наспіву, найпоширеніші початкові слова (інципіти), основні (частотні) стильові характеристики та варіанти фольклорних творів, наведено матеріали про їх регіональне поширення.

Дано описание свыше 900 наиболее распространенных произведений детского, календарного и семейно-обрядового фольклора, народных балад, песенной лирики и лиро-эпических, шуточных и танцевальных песен. Описание каждой песни включает сведение о ее коде по частотному каталогу украинского песенного фольклора. Рассмотрены основная сюжетная линия, стихотворный размер, ритмоструктурура напева, наиболее растространенные начальные слова (инципиты), основые (частотные) стилевые характеристики и варианты фольклорных произведений, изложены материалы о их региональном распространении.

Розглянуто дієвість мовотвірної функції у парадигмі несерйозних текстів - авторських висловлювань та колективних жартів. Осмислено таксономію нетипових текстів.

Встановлено концептуальні засади еволюційно-стилістичної парадигми у лінгвостилістичних і літературознавчих дослідженнях, а саме у стилістиці байки як жанру та типу тексту, які базуються на системно-структурному та синергетичному підходах. Еволюцію стилю німецької байки досліджено з погляду теорії самоорганізації систем. З'ясовано, що синергія стилю обіймає всі рівні системи "соціально-мовленнєве середовище - мова - байка - стиль - архетип". Проаналізовано еволюцію стилю німецької віршованої байки протягом 8 сторіч з виокремленням декількох епох: Середньовіччя, Гуманізму, Реформації, Бароко, Просвіти, XIX та XX ст. Запропоновано базову модель еволюції стилю й відповідні моделі за епохами, в яких враховуються головні соціальні, тематичні, стильові атрактори та відповідні стилістичні засоби, а також стильові риси. Розроблено еволюційно-стильову типологію байки: виокремлено головні стильові архетипи, які складалися й еволюціонували протягом сторіч та існують і в наш час: риторично-стислий, поетично-розважальний, соціально-критичний, дитячої та юнацької байки, жартівливо-комічної байки, сучасної абстрактно-інтелектуальної байки з глобалізованим образно-символічним значенням. Здійснено стилістико-порівняльний аналіз еволюції німецької, української та російської байок, у процесі якого застосовано розроблену методику класифікації образів-символів за їх семантичною ємністю та методику виокремлення й опису стильових архетипів. З'ясовано, що еволюція стилю німецької, української та російської байок відбувається за однаковими літературознавчими законами.

В контексті художніх напрямків романтизму та неоромантизму досліджено масив історичної драматургії І.Карпенко-Карого: драму "Бондарівна", комедію-жарт "Паливода XVIII століття", мелодрами "Лиха іскра поле спалить і сама щезне" та "Гандзя", драму "Мазепа", трагедію "Сава Чалий". Розглянуто прийоми сюжето- та характеротворення, тип драматичного конфлікту. Установлено стильові прийоми експресивної (романтичної) виразності. Визначено роль і місце образу романтичного героя-борця, оборонця народу та вітчизни, осмислено функціонування наскрізної антиномії герой - антигерой у загальній структурі п'єс. Простежено збагачення драматургії формами та засобами психологічного аналізу (елементи неоромантизму), підкреслено роль епічних і ліричних елементів у розширенні зображувальних можливостей драми.

Досліджено механізми та чинники родо-жанрових трансформацій української драматургії кінця XIX - XX ст. Зроблено спробу систематизувати процеси родо-жанрової динаміки, що виявилися у міжжанрових відношеннях і зумовлені стилізацією, імітацією, пародіюванням, травестіюванням жанрових прототипів драми. Досліджено структурні відношення інтеграції жанрових начал та їх диференціації у межах одного драматургічного жанру, що позначилося на характері взаємодії жанрових начал за умов родо-жанрової дифузії та призвело до поширення неоднорідних за жанровою природою п'єс, а саме: мелодрами-фрашки, жарту-водевіля, трагікомедії. Доведено, що характер драматургічної адаптації романно-повістевих сюжетів набував жанрової чинності та виявляв інтенції жанрового мислення драматургів. Розглянуто тенденції ампліфікації однієї ознаки, зокрема сатиричності, і закріплення її як видового чинника жанру та фактора жанрової динаміки. Проаналізовано взаємозв'язок жанрових трансформацій з явищем деструктуризації жанрових ознак та розмиванням жанрової домінанти. Досліджено міжродові тенденції епізації та ліризації драматургічного висловлювання в одноактній українській драмі кінця XIX - початку XX ст. Виявлено жанрові різновиди одноактних драм і способи закріплення у структурі драматургічного висловлювання ознак епічної та ліричної драми.

Досліджено проблему жанрових модифікацій на матеріалі українських дитячих повістей 60 - 80-х років Ю. Збанацького, М. Стельмаха, О. Гончара, І. Багмута, В. Земляка, Б. Харчука, Б. Комара, В. Нестайка, Г. Тютюнника, М. Віграновського, В. Близнеця, Є. Гуцала, Н. Бічуї. Проаналізовано модифікації, утворені шляхом міжродового чи міжжанрового ситезу: повісті-трагедії, повісті-поеми, повісті-легенди, повісті-балади, повісті-казки. З'ясовано, що поширеними у дитячій повісті є явища жанрової дифузії (використання жанрів-вставок, проникнення окремих іножанрових елементів) і синтез "роману виховання" з пригодницькими жанрами. Зазначено, що оригінальні жанрові модифікації створили І. Багмут ("повість-жарт" з численними додатковими жанровими особливостями) та В. Нестайко (гумористичний пригодницький дитячий роман із трьох повістей, "казковий серіал", "новорічний детектив"). Твір "Яблуня і зернятко" Н. Бічуї ідентифіковано як нову жанрову модифікацію - "театральну повість", що визначається не тільки її темою, а й способом моделювання художнього світу.

Досліджено текстово-дискурсивні властивості сучасного британського й американського жартів. Розглянуто жарт як когнітивне утворення, поява якого зумовлюється розумінням комунікативної активності людини в контексті сміхової культури та досліджується в аспекті його соціального побутування та комунікативної ситуації. Інтегруючи відповідні лінгвістичні елементи, комунікація може здійснюватися за допомогою жарту, який функціонує в гумористичному різновиді дискурсу і виявляється в реалізації інконгруентності на дискурсивному рівні. Встановлено, що інконгруентність є базовим когнітивним механізмом жарту, який експлікується на лінгвоситуативному рівні (порушення онтологічних, логіко-поняттєвих, валоративних норм), а також на лінгвальному рівні (порушення мовних, мовленнєвих, текстових і жанрових норм), маніфестуючись у парадоксі: відхилення від норми є нормою сміхового сприйняття світу. Виявлено у жарті лінгвальні засоби та функції створення комічного ефекту. Досліджено інтерпретативну роль адресата, прагмастилістичні функції антропонімів, інтертекстуальність у тексті анекдоту.

Проаналізовано поверхневі та глибинні структури малих за обсягом текстів на матеріалі англомовного дискурсу. Увагу приділено текстам малого жанру, топіковим автономним блокам і ситуаціям з стандартних текстів. Розглянуто кількісно-якісні словосполучення як засіб реалізації текстових категорій, особливості реалізації мовотворчої функції в авторських гумористичних висловлюваннях і неавторських жартах, теоретико-методологічні принципи інформативності в газетному повідомленні про погоду. Зазначено, що комплексний когнітивно-комунікативний підхід до даних об'єктів сприяє осмисленню їх семантико-прагматичного наповнення та є надійним засобом кореляції процесів концептуалізації та категоризації.

Проанализированы поверхностные и глубинные структуры малых по объему текстов на материале англоязычного дискурса. Уделено внимание текстам малого жанра, топиковым автономным блокам и ситуациям из стандартных текстов. Рассмотрены количественно-качественные словосочетания как средство реализации текстовых категорий, особенности реализации языкотворческой функции в авторских юмористических высказываниях и неавторских шутках, теоретико-методологические принципы информативности в газетном сообщении о погоде. Отмечено, что комплексный когнитивно-коммуникативный подход к данным объектам содействует осмыслению их семантико-прагматического наполнения и является надежным средством корреляции процессов концептуализации и категоризации.

Розкрито проблеми театральної творчості й особливості її висвітлення у пресі. Розглянуто специфіку такого журналістського жанру, як театральна рецензія. Охарактеризовано технології створення рецензії на виставу. Увагу приділено аналізу художньої концепції сценічного твору та з'ясуванню її ролі у донесенні до глядача всіх його компонентів. Висвітлено особливості таких різновидів театральної рецензії, як анотація, коротка рецензія (відгук), проблемна рецензія, рецензія-есе, рецензія-діалог, рецензія-фейлетон, рецензія-памфлет, рецензія-жарт, рецензія-лист, авторецензія, рецензентська репліка.

Раскрыты проблемы театрального творчества и особенности его освещения в прессе. Рассмотрена специфика такого журналистского жанра, как театральная рецензия. Охарактеризованы технологии создания рецензии на спектакль. Уделено внимание анализу художественной концепции сценического произведения и выяснению ее роли в донесении до зрителя всех его компонентов. Освещены особенности таких разновидностей театральной рецензии, как аннотация, краткая рецензия (отклик), проблемная рецензия, рецензия-эссе, рецензия-диалог, рецензия-фейлетон, рецензия-памфлет, рецензия-шутка, рецензия-письмо, авторецензия, рецензентская реплика.

Розглянуто теоретико-методологічне підгрунтя дослідження комічного фольклорного тексту малої форми. Розкрито специфіку англомовних гумористичних текстів малих форм. Висвітлено характерні риси британської та американської народної сміхової культури. Проаналізовано функціонально-комунікативну сутність гумористичного спілкування. Розглянуто формульний характер і класифікацію текстів агломовного анекдоту, засоби передачі гумору в такому тексті.

Розглянуто проблему формування пізнавальної активності дітей, як одного з факторів їх розумового розвитку. Надано визначення поняття "пізнавальна активність". Підкреслено, що без спеціального комплексного впливу пізнавальна активність не переходить в адекватну діяльність, як наслідок відсутності керування виникає зниження ефективності мислення. Проаналізовано форми та методи навчання елементів математики, які ефективно впливають на формування пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку, зокрема: логіко-математичні завдання, вправи з елементами пошукової діяльності, дидактичні ігри, задачі, задачі-жарти, лічилки, загадки математичного змісту.

Рассмотрена проблема формирования познавательной активности детей, как одного из факторов их умственного развития. Дано определение понятия "познавательная активность". Подчеркнуто, что без специального комплексного воздействия познавательная активность не переходит в адекватную деятельность, как следствие отсутствия управления возникает снижение эффективности мышления. Проанализированы формы и методы обучения элементам математики, которые эффективно влияют на формирование познавательной активности детей старшего дошкольного возраста, в частности: логико-математические задачи, упражнения с элементами поисковой деятельности, дидактические игры, задачи, задачи-шутки, считалки, загадки математического содержания.

The problem of formation of the cognitive activity of children as a factor in their mental development. Given the definition of "cognitive activity". It was stressed that without a special complex influence cognitive activity does not go to work adequately, as a consequence there is no loss of efficiency of management thinking. The forms and methods of teaching the elements of mathematics, which effectively influence the formation of the cognitive activity of children under school age, in particular,logical-mathematical problems, exercises with elements of search activity, educational games, goals, objectives, jokes, rhymes, riddles, mathematical content.

Вперше у вітчизняному літературознавстві здійснено комплексний філологічний аналіз та інтерпретацію найважливіших творів раннтього етапу поетичної творчості видатного англійського письменника О. Поупа (1688 - 1744) в аспекті її естетичної своєрідності та художньої цілісності. Конкретизовано уявлення про еволюцію поезії О. Поупа, виявлено жанрово-естетичну роль у цій еволюції раннього, багато в чому експериментального, пошукового етапу творчості поета. Показано унікальність ролі О. Поупа в історії англійської поезії епохи Просвітництва, яка полягає, з одного боку, у його жанрово-стильовій різнобічності (якщо не універсальності), а з іншого - в особливому поєднанні риторичного та поетичного начал, їх взаємопроникненні. Зазначено, що художній пошук митцем власної поетичної манери, прагнення експерименту, усвідомлена естетична рефлексія найяскравіше виявляються на першому етапі його творчості (1710-ті рр.). В процесі аналізу перших творів поета (віршований цикл "Пасторалі" й теоретичне есе "Досвід про критику") з'ясовано, що з самого початку О. Поуп робить ставку на експеримент із жанровою та стильовою традицією, домагаючись не її зламу, а зрушення, трансформації. Компромісний характер його естетики полегшує завдання поєднання власне неокласицистичних і рокайльних художніх напрямків, робить природним та органічним звернення до жанру жартівливої іроїкомічної поеми.

Досліджено лінгвістичну специфіку стислого компонента тексту підручника російської мови. З'ясовано, що наявна велика кількість різноманітних жанрових різновидів текстів: первинні і вторинні, прості та комплексні, мовні і риторичні. Виявлено в тексті підручника такі жанри, як назва, рекламний напис на обкладинці, анотація, зміст, умовні позначення, підписи до малюнків, постійні рубрики у формі таблиць, настанови до вправ й лексикографічне тлумачення слова, підзаголовки, короткий довідковий розділ, еліпсований текст, короткі висловлення - прислів'я, афоризми, анекдоти, посмішки, жарти тощо. Зазначено, що функційно-прагматична палітра стислого тексту в структурі підручника створюється з таких епіфункцій, як референція, експресія, когніція.

Проаналізовано можливість виникнення жартівливого або іронічного тону як засобу вираження особистого ставлення учасників комунікативного акту до теми розмови.

Проанализирована возможность возникновения шутливого или ироничного тона как способа выражения личного отношения участников коммуникативного акта к теме разговора.

The author considers the possibility of using humorous or ironical tone to express personal attitude of interlocutors to the subject of the dialogue.