Представлено змістовну інтерпретацію базових математико-статистичних понять: середня, мода, медіана, дисперсія, кореляція, які є основою для вивчення більш складних методів: факторного, кластерного, дискримінантного аналізів, багатомірного шкалювання. Особливу увагу приділено методологічним аспектам статистичної оцінки рівня життя населення в умовах переходу до ринкових відносин.

Проведено ретроспективну оцінку матеріалів щодо 239 хворих з гістологічно підтвердженим інвазивним раком молочної залози (медіана віку 55 років; I стадія - 11 %, II - 75 %, III - 14 %), яким проведено радикальні операції у Львівському онкологічному центрі у 1997 р. Оцінку проведено відповідно до загальноприйнятих прогностичних критеріїв і типу оперативного втручання. Наведені дані можуть бути основою для економічних розрахунків щодо різних терапевтичних заходів у хворих на рак молочної залози (зокрема, ад'ювантної хіміотерапії та гормонотерапії), а також для розробки конкретної програми боротьби з цією патологією.

Численними клінічними дослідженнями доведено ефективність застосування паклітакселу для лікування задавнених форм недрібноклітинного раку легенів (РЛ). Частота регресій злоякісного процесу (20 - 25 %) і медіана виживання (приблизно 40 тижд.) були вищі за монотерапію іншими препаратами. Паклітаксел можна безпечно комбінувати з цисплатином і карбоплатином - двокомпонентні комбінації дають можливість досягти дещо вищої безпосередньої ефективності (39 - 42 %) і збільшення медіани виживання (39 - 45 тижд.), ніж у разі монотерапії паклітакселом. У рандомізованих дослідженнях з'ясовано, що комбінація паклітаксел/цисплатин ефективніша, ніж цисплатин/етопозид. Необхідні подальші рандомізовані дослідження для визначення переваг комбінацій над монотерапією паклітакселом, уточнення оптимальної дози паклітакселу і тривалості його інфузії, а також безпечності застосування паклітакселу в комбінації з іншими новими цитостатичними препаратами. В огляді проаналізовано результати досліджень, представлених на останніх конференціях ASCO.

Вивчено йодну забезпеченість організму дітей та підлітків у радіаційно забруднених після Чорнобильської аварії районах Житомирщини. Ступінь йодного дефіциту визначено за критеріями ВООЗ. Обстежено 3999 дітей і підлітків у віці від 6 до 18 років у чотирьох містах та чотирьох сільських населених пунктах областей. Досліджено щитоподібну залозу за допомогою пальпаторного та ультразвукового методів, визначено частоту випадків зоба, а також спектрофотометрично виміряно екскрецію йоду з сечею. Відповідно до спеціальних карт, шляхом опитування розглянуто частоту вживання препаратів, які містять йод. На підставі отриманих результатів встановлено, що в обстежених районах у середньому від 15 до 63 % дітей і підлітків різних вікових категорій мали зоб. Екскреція йоду з сечеюв обстежених усіх населених пунктів була зниженою; виявлено рівні екскреції, що відповідають гострому (14,8 %), середньому (39,2 %) та слабкому ступеню (33,7 %) йодної недостатності. Визначено, що тільки 12,8 % обстежених мали достатнє надходження йоду в організм. Медіана екскреції йоду з сечею складала 46,7 мкг/л. Зазначено, що обстежені населені пункти радіаційно забруднених районів Житомирщини належать до місцевостей з середнім ступенем йодного дефіциту, що вимагає проведення масової йодної профілактики.

Изучена йодная обеспеченность организма детей и подростков в радиоактивно загрязненных после Чернобыльской аварии районах Житомирской области. Обследовано 3999 детей в возрасте от 7 до 17 лет четырех городов и четырех сельских населенных пунктов области. Для определения степени йодного дефицита использованы критерии, рекомендованные ВОЗ. Обследована щитовидная железа при помощи пальпаторного и ультразвукового методов, определена частота случаев зоба, а также спектрофотометрически измерена экскреция йодас мочой. На основании полученных результатов установлено, что в среднем от 15 до 63 % детей разных возрастных категорий обследованных районов имели зоб. Экскреция йода с мочой у детей всех населенных пунктов была снижена, среди обследованных наблюдались уровни экскреции, которые соответствовали: острой - 14,8 %, средней - 39,2 % и слабой степени - 33,7 % йодной обеспеченности. Определено, что только 12,8 % обследованных детей имели достаточное поступление йода в организм. Медиана экскреции йода с мочой составляла 46,7 мкг/л. Отмечено, что обследованные поселения пострадавших районов Житомирской области принадлежат к местностям со средней степенью йодного дефицита, которые требуют проведения массовой йодной профилактики.

The authors have studied the degree of iodine deficiency in areas of Zhytomyr region affected as a result of the Chornobyl accident. Investigations have been conducted in 3999 children aged 7 to 17 years from 4 towns and 4 rural localities of the region, and included: thyroid palpation and ultrasonography, determination of goiter prevalence, and urinary iodine excretion. Goiter was detected on average in 15 to 63% of children in different age groups from the areas under study. Urinary iodine excretion in children from all localities was decreased; among the examined subjects excretion rates were noted, which corresponded to: acute degree in 14.8%, moderate degree in 39.2%, and mild degree of iodine deficiency in 33.7%; 12.8% of the children examinedhad sufficient iodine intake. The median of urinary iodine excretion made up 46.7 mcg/l. The localities under study of the affected areas of Zhytomyr region belong to areas with moderate degree of iodine deficiency, which need mass iodine prophylaxis

Досліджено стан йодної забезпеченості репрезентативних груп жінок і дітей у трьох областях Центрального регіону України - Хмельницькій, Вінницькій та Полтавській. Вивчено екскрецію йоду з сечею і об'єм щитовидної залози у 30-ти жінок і 60-ти дітей в кожному з чотирьох кластерів усіх областей за критеріями ВООЗ. Виявлено легку недостатність йоду серед населення регіону; медіана йодурії дорівнювала 76,1 мкг/л. Нормальні показники йодної забезпеченості спостерігали у третини обстежених мешканців. Частота дифузного збільшення щитовидної залози у обстеженої категорії населення становила 41 % у дітей та 37,5 % у жінок.

Исследовано состояние йодной обеспеченности репрезентативних групп женщин и детей в трех областях Центрального региона Украины - Хмельницкой, Винницкой и Полтавской. Изучены экскреция йода с мочой и объем щитовидной железы у 30-ти женщин и 60-ти детей в каждом из четырех кластеров всех областей, по критериям ВООЗ. Выявлена легкая недостаточность йода среди населения региона; медиана йодурии составила 76,1 мкг/л. Нормальные показатели йодной обеспеченности наблюдали у трети обследованных жителей. Частота диффузного увеличения щитовидной железы у обследованной категории населения составила 41 % у детей и 37,5 % у женщин.

The authors have determined the iodine status of representative groups of women and children in three central regions of Ukraine: Khmelnytsky, Vinnytsya, and Poltava regions. Based on WHO criteria, they have studied urinary iodine excretion and thyroid volume in 30 women and 60 children in each of four clusters of each of the regions. There was evidence of mild iodine deficiency in the population of the above regions - ioduria median was 76.1 ?g/L. Normal indices of iodine status were reported only in one third of the study subjects. The incidence of diffuse thyroid enlargement in the population group under study was found to be 41 % for children and 37.5 % for women.

Ключ. слова: щитоподібна залоза, йодурія, еховолюметрія, діти, йодний дефіцит, жінки дітородного віку
Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.121.2 + Р11(4УКР)026.241.5

Рубрики:

Йод і проблема йодизації населення

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику визначення вибіркової кругової медіани під час статистичної обробки реалізацій випадкових кутів. Наведено приклад використання запропонованої методики на базі моделювання в системі MatLab.

Проведено дослідження серед репрезентативних груп населення Ц жінок дітородного віку та дітей віком 7 - 12-ти років, які проживають у Сімферополі, Бахчисараї, Ялті та Джанкої Автономної Республіки Крим. Проведено ехографічну оцінку стану щитовидної залози (ЩЗ), визначено екскрецію йоду із сечею, за допомогою опитування оцінювали рівень профілактики з використанням йодованої солі та йодовмісних сполук. Збільшення ЩЗ виявлено у 16,7 - 93 % хлопчиків і дівчаток, які мали початкові стадії зоба, серед жінок спостерігали збільшені розміри ЩЗ залози у 10 - 17 % обстежених. Показники йодурії вказували на більш ніж достатнє надходження йоду в організм більшості дитячого та жіночого населення Криму. Групова медіана екскреції йоду з сечею у жодному з населених пунктів не вказувала на йодну недостатність як у жінок, так і у дітей, діапазон значень становив 236,4 - 578,6 мкг/л. За матеріалами опитування встановлено, що 39,4 % жінок, як і їх діти, використовували йодовану сіль постійно, періодичне її вживання зазначили 13,6 % опитуваних. Про постійне використання в раціоні харчування морепродуктів повідомляли 26,6 % і про періодичне - 62,21 % опитуваних.

Проведено исследование среди репрезентативных групп населения Ц женщин детородного возраста и детей в возрасте 7 - 12-ти лет, проживающих в городах Симферополь, Бахчисарай, Ялта и Джанкой Автономной Республики Крым. Проводили эхографическую оценку состояния щитовидной железы (ЩЖ), определяли экскрецию йода с мочой, при помощи опроса оценивали уровень профилактики с применением йодированной соли и йодсодержащих веществ. Увеличение ЩЖ отмечено у 16,7 - 93 % мальчиков и девочек, которые имели начальные стадии зоба, среди женщин увеличенные размеры ЩЖ наблюдали у 10 - 17 % обследованных. Результаты йодурии свидетельствовали о более, чем достаточном поступлении йода в организм большинства детского и женского населении Крыма. Групповая медиана экскреции йода с мочой ни в одном из населенных пунктов не указывала на йодную недостаточность как у женщин, так и у детей, диапазон значений колебался от 236,4 до 578,6 мкг/л. По материалам опроса установлено, что 39,4 % женщин, как и их детей, использовали йодированную соль постоянно, периодическое ее употребление отметили 13,6 % опрошенных. О постоянном использовании в рационе питания морепродуктов засвидетельствовали 26,6 % и периодическом - 62,21 % опрошенных.

The authors have carried out a study among representative population groups: women of reproductive age and children aged 7 to 12 years being residents of the cities of Symferopol, Bakhchysarai, Yalta, and Dzhankoi of the Autonomous Republic of Crimea. Thyroid status was evaluated by echography, urinary iodine excretion assessment, and the degree of prophylaxis using iodized salt and iodine-containing components was estimated by questioning. Thyroid enlargement was reported in 16,6 - 93 % of boys and girls having initial stages of goiter; among women increased thyroid size was noted in 10 - 17 % of study subjects. The results of ioduria suggested a more than sufficient degree of iodine intake in most children and women of the Autonomous Republic of Crimea. Collective median of urinary iodine excretion in all of the cities under study indicated the absence of iodine deficiency neither in women nor in children; the range of values was within 236.4 to 578.6 mcg/l. Subjects' questioning showed that 39,4 % of women and their children consumed iodized salt permanently, and 13,6 % of respondents included salt in their ration periodically. 26,6 % answered that they consumed sea-food permanently, while 62,2 % of the interviewees did it periodically.

Проведено порівняльне вивчення віддалених результатів лікування раку шлунка в разі застосування після виконання радикальної операції нефракціонованого гепарину, надропарину кальцію самостійно та в поєднанні з тиклопідином. Аналіз здійснювали, беручи до уваги рівень інвазії пухлини й ураження регіонарних лімфатичних вузлів. Встановлено, що поєднане застосування фракціонованого гепарину та антиагреганту сприяє поліпшенню показника виживання, рівень якого різниться залежно від поширення пухлини.

У чотирьох дітей з синдромом Nijmegen Breakage Syndrome (NBS) відзначено мікроцефалію, відставання у фізичному розвитку, птахоподібне обличчя, імунодефіцит за клітинним і гуморальним типами. Діагноз верифіковано за результатами молекулярно-генетичного дослідження, яке виявило наявність гомозиготної слов'янської мутації (657del5). У трьох дітей перебіг захворювання ускладнився розвитком негоджкінських лімфом (лімфобластна з ураженням кісткового мозку; дифузна В-великоклітинна; дифузна змішаноклітинна), а в однієї дитини - гемофагоцитарним лімфогістіоцитозом. У хлопчика з лімфобластною лімфомою, якому призначили інтенсивну цитостатичну терапію згідно з протоколом BFM, досягнуто ремісії (медіана виживаності - 4 роки). Для ранньої діагностики гематоонкологічних ускладнень діти з NBS мають бути під спостереженням не тільки генетиків та імунологів, а й гематоонкологів.

Ключ. слова: хронический лимфолейкоз, флударабин, Флудара, циклофосфамид, эффективность, токсичность
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.3-52

Рубрики:

Лімфатичні лейкози

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: хронический лимфолейкоз, флударабин, Флудара, циклофосфамид, эффективность, токсичность
Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.022.3-52

Рубрики:

Лімфатичні лейкози

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані літератури щодо можливості хірургічного лікування хворих з місцевими рецидивами раку прямої кишки, результати використання комбінованих схем паліативної терапії. Проведено порівняльний аналіз власних даних щодо ефективності проведення променевої терапії окремо та в комбінації з внутрішньоартеріальною поліхіміотерапією (ВАПХТ). Виражений знеболювальний ефект і регресію пухлин забезпечує застосування запропонованих схем лікування, які включають опромінення та ВАПХТ, особливо у поєднанні з нестероїдними протизапальними препаратами, зокрема індометацином. В останньому випадку значно покращується якість життя за рахунок позитивного впливу на симптоми хвороби, а також збільшується медіана виживаності - до 24 міс.

Зазначено, що місцеві рецидиви раку прямої кишки реєструються у 5 %- 35 % випадків після радикального лікування. Лише 50 % з них на момент діагностики резектабельні. Іншим хворим проводять паліативне лікування, як правило, - променеву терапію (ПТ). В Інституті онкології АМН України розроблено нові схеми лікування хворих: хіміопроменева терапія ((ХПТ)-послідовне використання 2-х курсів внутрішньоартеріальної хіміотерапії (ВАХТ)) та ПТ, а також ХПТ у комплексі з нестероїдними протизапальними засобами з повторенням курсів ВАХТ y разі відповіді пухлини на лікування. Результати лікування за розробленими схемами з застосуванням тільки ПТ свідчать про покращання якості життя хворих, оскільки зменшується кількість випадків больового синдрому, синдрому констипації, дизурічних явищ; збільшується кількість регресій пухлини, подовжується медіана виживання та медіана виживання до прогресування.

Оцінено віддалені результати радикального хірургічного лікування хворих на рак ободової кишки, яким після операції призначено надропарин кальцію, тиклопідин і нефракціонований гепарин. У пацієнтів, яких лікували з застосуванням низькомолекулярного гепарину та тиклопідину, показник кумулятивної виживаності виявився вищим, причому його значення варіювали залежно від глибини інвазії пухлини та стану регіонарних лімфатичних вузлів.

Представлена оцінка стану йодної забезпеченості у жінок репродуктивного віку Західного регіону України. Найнижчий показник медіанного значення йодурії зареєстрований у сільській місцевості - 48,09 мкг/л, що свідчить про помірний ступінь йодного дефіциту. В решті кластерів медіана йодурії була у межах 79,37 - 143,56 мкг/л. Аналіз екскреції йоду з сечею в Західному регіоні показав, що 52,8 % населення мають йодурію вище 100 мкг/л. Зібрано інформацію про обізнаність жінок щодо йодної недостатності. Серед опитаних 90,2 % обізнані з цією проблемою. Найбільша кількість жінок (16 %), які дали негативну відповідь на запитання, чи знають вони про проблему йоддефіциту, мешкає в сільській місцевості. Дослідження проб солі показали, що в середньому по всіх обстежених кластерах йодовану сіль споживають у 54,9 % домогосподарств, але необхідний в ній рівень йоду був тільки у 27,4 % проб. Зроблено висновок, що в останні роки відбулося суттєве поліпшення йодної забезпеченості населення Західного регіону України, але все ж значна частина його лишається незахищеною від йодного дефіциту, особливо діти та жінки. Наголошено на необхідності відповідних законодавчих актів з йодної профілактики, йодування солі та подальшого моніторингу йодної недостатності, зокрема в Західних областях України.

З січня 1991 по червень 2004 рр. обстежено 29 дітей (19 хлопчиків і 10 дівчаток) віком від 2-х до 17-ти років з різними варіантами мієлодиспластичного синдрому (МДС). Згідно з FAB-класифікацією у 8-ми хворих діагностовано рефрактерну цитопенію (РЦ), у 9-ти - рефрактерну анемію з надлишком бластів (РАНБ), у 10-ти - хронічний мієломоноцитарний лейкоз (ХММЛ), у 2-х - МДС після гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ) (ГМЛ-МДС). Спадкова патологія (синдром Дауна, Ніймеген-синдром, фенілкетонурія, мікроцефалія, моносомія 7, олігофренія) виявлена у 7-ми хворих. У 10-ти дітей з МДС за результатами цитогенетичного дослідження, крім гіподиплоїдної анеуплоїдії, поліплоїдії та підвищення частоти виявлення клітин з хромосомними абераціями, встановлено повне або часткове несвоєчасне розходження центромер. Тривалість спостереження хворих становила від 3-х до 11-ти років. За наявності МДС РЦ середня тривалість життя досягала 27 міс., за РАНБ - 18 міс., ХММЛ - 13 міс. У 5-ти хворих із 9 групи РАНБ патологічний процес трансформувався в ГМЛ. Серед 10 дітей з ХММЛ - 5 народились недоношеними, медіана віку на час встановлення діагнозу становила 1 рік 9 місяців.

Вивчено рівень інформованості жіночого населення Північного регіону України щодо проблеми йодного дефіциту, а також обсяг споживання йодованої солі й інших продуктів харчування з профілактичною метою. Відсоток осіб, обізнаних про існування проблеми, становив 69,5 %. Зазначено, що 29,5 % домашніх господарств використовують в їжу йодовану сіль. Не застосовують заходів щодо запобігання йоддефіцитних захворювань 67 % жінок і 59 % дітей молодшого віку. На підставі дослідження екскреції йоду з сечею йодну недостатність серед населення регіону можна оцінити як легку (медіана йодурії склала 69,83 мкг/л), проте 7,3 % жінок перебували у стані гострого йодного дефіциту, 23,9 % мали недостатність йодного забезпечення середнього та 34 % - легкого ступеня. Кількісний аналіз вмісту йоду в солі показав, що тільки 17,3 % проб йодовані, з них 8,2 % відповідали ДОСТу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено віддалені результати радикального хірургічного лікування хворих на рак ободової кишки з використанням після операції надропарину кальцію (НК), тиклопідину (Тп) та нефракціонованого гепарину. Під час порівняльного аналізу встановлено, що в разі застосування НК, а також НК в поєднанні з Тп підвищується показник кумулятивного виживання хворих залежно від рівня диференціації та форми росту пухлини.