Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.

Розглянуто антагоністичні (матричні) ігри, платіжні матриці яких задаються з точністю до інтервалу. Знайдено необхідні і достатні умови існування розв'язку таких ігор. Показано, що основна теорема теорії фон Неймана для таких ігор недійсна. Запропоновано метод відшукування розв'язку інтервальної гри зведенням її до двох граничних точкових ігор.

Доведено, що результати аналізу функціонування мовних одиниць у дискурсі визначено різновидом дискурс-аналізу його використання. Дискурсно-мовний напрямок аналізує, як мовні одиниці різних рівнів характеризують окремі параметри комунікативної ситуації та дискурсу. Мовно-дискурсний підхід аналізує залежність функціонування окремої мовної одиниці від різних параметрів комунікативної ситуації та дискурсу. Дискурсний підхід зі своїми принципами та категоріями орієнтовано на виділення мовних одиниць дискурсного рівня.

Розглянуто вплив семантичних чинників на становлення аналітичної форми майбутнього часу в дієслівних парадигмах української та російської мов, особливості референціювання якісно-оцінної координати людського буття прислівниковими еквівалентами, номінативні властивості фразеологічних одиниць сучасної німецької мови. Висвітлено комунікативно-прагматичний аспект номінації-звертання в англомовному драматичному творі, мовні засоби втілення стильових рис текстів іспаномовних законодавчих документів, особливості реалізації образу автора в англомовній постмодерністській літературі.

Досліджуються проблеми фонетики, лексикології, граматики та прагматики германських мов, а також питання літературознавства та теорії перекладу. Наводиться об'єднана індуктивно-дедуктивна мовно-психологічна класифікація прикметників у "мовній картині світу". Повідомляється про особливості роботи над термінологічним словником, про підвищення ефективності дистанційного навчання за допомогою комп'ютерів, а також про функцію слухових сенсоризмів у створенні образів чуттєвого сприйняття та ін.

Досліджено функціональні мовні одиниці кількох рівнів. Розглянуто застосування кореневого повтору в художньому тексті. Розглянуто особливості специфічні ознаки словотвірної деривації, закономірності вживання колірної лексики у художньому стилі, граматичні зв'язки між компонентами характерних для офіційно-ділового стилю номінативних словосполучень, внутрішню диференціацію загальних значень "мета-присвята", "причина" на функціональні сегменти та їх реченнєву репрезентацію, асиметрію у складі локативних синтаксем сучасних української та російської мов, а також деякі аспекти значеннєвих модифікацій твірних і похідних слів.

Розглянуто теоретичні основи музично-творчого розвитку студентської молоді. Основну увагу приділено соціокультурній зумовленості процесів творчості та становлення духовності, методичним аспектам гуманізації та гуманітаризації у мовній підготовці іноземних студентів, а також формуванню економічного мислення студентів технічних вузів за умов становлення ринкової економіки.

Запропоновано загальний метод розв'язку ігрових задач зближення для динамічних систем із вольтеррівською еволюцією. Метод базується на методі розв'язувальних функцій і використовує апарат теорії багатозначних відображень. Більш детально вивчено ігрові задачі для систем з дробовими за Ріманом - Ліувіллем похідними та регуляризованими похідними Джрбашяна - Нерсесяна (фрактальні ігри) на базі введених тут матричних функцій Міттаг-Леффлера.

Досліджено гумористичну тональність - текстову категорію та її екстралінгвістичні фактори, як прожектуючу емоційну оцінку на рівень тексту. На підставі аналізу короткої прози К.Тухольського висвітлено мовні засоби, за допомогою яких створено тони гумористичного спектра.

Розглянуто диференціальні ігри з фіксованим часом закінчення та розривною динамікою. За певних умов визначено оператори, що описують структуру гри. Результати проілюстровано на модельному прикладі.

Досліджуються лексичні інновації різних типів: словотвірні та семантичні деривати, запозичення; мовні та мовленнєві явища (узуальні і оказіональні). Корпус досліджуваних одиниць складає близько 4-х тисяч одиниць. Аналізується динаміка, закономірності, шляхи і способи формування новітньої болгарської лексики у 80-ті роки. Зазначено, що у колі лексичних інновацій усіх видів найбільш репрезентативну групу склали іменники, а найбільш продуктивним способом творення слів була композиція. Підкреслюється, що найбільший вплив на інноваційні зміни в лексиці болгарської мови справили англійська та російська мови. Повідомляється про деякі закономірності застосування тих чи інших способів поповнення вокабуляра іззовні залежно від ряду факторів як лінгвістичної, так і не лінгвістичної природи. Міститься словник аналізованих неолексем.

Для лінійної інтегро-диференціальної гри зближення встановлено достатні умови закінчення гри за деякий гарантований час, ідейною основою є метод розв'язуючих функцій, що базується на використанні обернених функціоналів Мінковського. Результати ілюструються на модельному прикладі.

Розглянуто спільне та відмінне у пунктуації української та румунської мов, модальне значення необхідності в українських прислів'ях, структурно-граматичну класифікацію біблійних фразеологізмів. Висвітлено правописні проблеми української мови кінця ХХ ст., основні шаблони та засоби авторської індивідуалізації тексту газетного привітання, основи та методику розробки комунікативної навчальної програми. Охарактеризовано фоносемантичні особливості поетики Л.Костенко, специфіку використання імперативних форм у творах О.Гончара, лексико-стилістичні засоби характеристики персонажів у новелах П.Мериме, складнопідрядні речення часу у творах О.Кобилянської, мовні засоби вираження градації у творах О.Довженка.

Висвітлено питання практичного упровадження сучасних методів активного навчання (міні-лекції, презентації, ігрове проектування, аналіз конкретних ситуацій, ситуаційно-рольові ігри, ділові візити тощо) у систему підвищення кваліфікації та перепідготовки соціальних працівників. Встановлено, що застосування даних методів зумовлено необхідністю реформування соціальної роботи в Україні. Розглянуто особливості навчання дорослих, комунікативні умови ефективного навчального процесу, способи моніторингу та оцінювання за умов використання методів активного навчання.

Отримано дані, які свідчать про високу ефективність використання інтегрованого підходу з урахуванням елементів дидактичної системи засвоєння знань. Це дозволяє виробити власне ставлення до дослідження обраної проблеми і підвищити ефективність підготовленості майбутніх фахівців, зважаючи реальні умови діяльності викладачів вузу. Інтегрований підхід поліпшує рівень оцінки теоретичної, методичної, фізичної (спеціальної) та технічної підготовки на етапах навчання студентів курсу "Спортивні ігри".

Вивчається актуальна проблема сучасного мовознавства - роль іншомовних елементів в українській мові. Робиться спроба систематизації французьких запозичень в українській мові як у таксономічному, так і у структурно-семантичному плані: французькі запозичення характеризуються у зв'язку з їх місцем в українській мовній картині світу (МКС), виявляються найбільш і найменш прониклі для французьких елементів зони в МКС, зокрема, у лексичній системі української мови; проводиться аналіз французьких запозичень, зокрема, назв осіб, розкривається їх семантична організація, лексико-семантичні зв'язки з суто українськими та запозиченими з інших мов словами.

Наведено фрагмент концептуального аналізу англійських неологізмів кінця ХХ ст. Описано різновиди американського індивідуалізму. Висвітлено англоцентризм в англійській мові, мовні традиції в іспанській національній мові. Розглянуто проблему спрямованості інтертекстуальних зв'язків під час реконструкції текстових концептів. Визначено юридичний статус французької мови. Проаналізовано мовні аспекти спілкування за допомогою електронної пошти. Запропоновано структурні характеристики драматургічного тексту в художній літературі. Розкрито специфіку логічного втілення авторської ідеї у синтаксичних дієслівних конструкціях.

Висвітлюються прагматичні значення висловлювань англійської мови, співвідношення синонімії німецьких фразеологізмів з соціально-культурним елементом та їх українських еквівалентів, а також принципи умотивованості словотвірного значення порівняно з морфематичним (на прикладі ад'єктивів французької мови). Розглядаються структурно-семантичні особливості термінологічних комплексів будівельно-архітектурної термінології та групи тематичного поля журналістської термінології. Досліджується використання мотивів любовно-авантюрного роману у ренесансній літературі Іспанії (на прикладі творів Сервантеса), кольріджевські мотиви у морській трилогії В.Голдінга "До кінця землі", інфернальна тематика у романі Г.Гріна "Доктор Фішер із Женеви, або Вечірка з бомбою" тощо.

Висвітлено концептуальну картину світу у поетичних творах, типологію образів у образному просторі текстового світу сучасної американської поезії, поетику утопії, а також нові тенденції у вивченні мов і комунікацій. Розглянуто категорію суб'єктивної модальності як показник індивідуально-оцінної картини світу, особливості відображення погодних явищ у мовній картині світу, жанрову варіативність англомовної наукової статті тощо.