Відмічено, що трансформація українського суспільства відбувається на шляху переходу від моральних цінностей, багато в чому абстрактних та ідеологізованих політико-партійною ідеологією, до правових законів, диференційованих у відповідності до специфічних особливостей особи і народу в цілому. Підкреслено, що правова нормотворчість може бути швидкою і ефективною, життєдайною тоді, коли повною мірою використовує об'єктивний дух народу як історично суб'єктивний, а не такий, який лише знає, але не діє. Проголошено, що домінантні риси духовності українців - життєлюбність і життєрадісність, розвинена суб'єктивність і вольовий настрій душі дають впевненість у близьких перспективах цивілізаційно-правових зрушень в індивідуальній та суспільній свідомості.

Викладено деякі теоретичні відомості про оздоровче значення занять з фехтування. Описано засоби виховання фізичних і психічних якостей, формування постави, тренування, що забезпечує гарний настрій, уміння протистояти стресам, підвищення рівнів загальної та спеціальної працездатності.

В умовах рейсу на торгівельних суднах різного типу обстежено 110 осіб плавскладу, які систематично займалися фізичною культурою згідно з опрацьованою методикою. Встановлено покращення професійно важливих показників (швидкості реакцій, статичної витривалості, рівня уваги). Оптимізувалися самопочуття, активність, настрій. Відзначено різницю в показниках у моряків операторських професій та осіб фізичної праці.

В условиях рейса на торговых судах разного типа обследованы 110 моряков разного возраста, проводивших занятия физической культурой по разработанным методикам. Установлено улучшение профессионально важных показателей (скорости реакций, статической выносливости, уровня внимания). Оптимизировались самочувствие, активность, настроение. Отмечена разница показателей у моряков операторских профессий и лиц физического труда.

Термін ендорфіни часто пов'язують з поняттям "Runner's high" (збудження бігуна). Зауважено, що завдяки ендорфінам бігуни без проблем долають "мертву точку" і біжать далі. З численної літератури можна почерпнути, що концентрація ендорфінів як компонента ендогенних опіоїдів залежить від інтенсивності і тривалості навантаження, а також ступеня тренованості спортсменів. Серед різних, залежних від концентрації, ефектів варто виділити вплив на сприймання болю, настрій людини, енергетичний обмін речовин, а також їх відмінності залежно від статі. Оскільки ендорфіни продукуються разом з адренокортикотропним гормоном (АКТГ) з проопіомедакортину, то завдяки АКТГ забезпечується вплив на обмін вуглеводів і жирів. У жінок помічається підвищення концентрації ендорфінів залежно від менструального циклу. Часто згадується блокуючий вплив ендорфінів на лютеїнізувальний гормон (ЛГ). Часті навантаження з високою інтенсивністю призводять у жінок до пригнічення ЛГ, викликаного ендорфінами, з подальшими порушеннями циклу.

Термин ендорфины часто связывают с понятием "Runner's high" (возбуждения бегуна). Допускается, что благодаря ендорфинам бегуны без проблем одолевают "мертвую точку" и бегут дальше. Из многочисленной литературы можно почерпнуть, что концентрация ендорфинов как компонента эндогенных опиоидов зависит от интенсивности и продолжительности нагрузки, а также степени тренированности спортсменов. Среди разных, зависимых от концентрации, эффектов следует выделить влияние на восприятие боли, настрой человека, энергетический обмен веществ, а также их отличия в зависимости от пола. Часто уменьшения восприятия боли следует связывать с динорфинами, а не с ендорфинами как подгруппой эндогенных опиоидов. Поскольку ендорфины продуцируются вместе с адренокортикотропным гормоном (АКТГ) с проопиомедакортину, то благодаря АКТГ обеспечивается влияние на обмен углеводов и жиров. У женщин замечается повышение концентрации ендорфинов в зависимости от менструального цикла. Часто упоминается блокирующее влияние ендорфинов на лютеинизирующий гормон (ЛГ). Частые нагрузки с высокой интенсивностью приводят у женщин к угнетению ЛГ, вызванного ендорфинами, с дальнейшими нарушениями цикла.

The term endorphines is frequently linked with the so-called "Runner's High" (excitation of runner). It is suggested that thanks to endorphines the runners overcome "dead point" without any problems and continue running. It proceeds from literature that concentration of endorphines as a component of endogenons opioids depends on load intensity and duration as well as the degree of fitness and sex. Among numerous depending on concentration effects one should outline the influence upon pain sensitivity, state of mood, energy metabolism as well as their differences depending on sex. Concentration of endorphines increases at high value of VO2max only. Just in this case the effects of pain sensitivity and influence on mood state are proved. Reductionof pain sensitivity should be frequently linked with dynorphines rather than with endorphines as the subgroup of endopherinous opioids. As endophines are produced together with adrenocorticotropic hormone (ACTH) from proopiomelacortine, then by means of ACTH the impact on carbohydrate and fat metabolism is provided. Increased level of endorphines is observed in females depending on menstrual cycle. Inhibitory influence of endorphines upon luteinizing hormone (LN) is mentioned quite often.Repeated loads of high intensity lead to LH inhibition in females caused by endorphins and cycle disturbances.

Наведено результати динамічного обстеження хворих з поєднанням алкогольного ураження печінки та підшлункової залози у процесі лікування. Доведено, що у разі введення в комплекс терапії антигомотоксичних препаратів "Hepeel" і "Momordica compositum" зменшуються вияви астенічного, больового, диспептичного синдромів, біохімічні вияви цитолізу та холестазу, поліпшуються дезінтоксикаційна та білковосинтетична функції печінки, пригнічується феномен "відхилення" ферментів у кров. Оптимізується зовнішньосекреторна функція підшлункової залози, зменшується ступінь структурних змін печінки та підшлункової залози за даними сонографії, поліпшуються самопочуття та настрій хворих.

Вивчено рівні тривожності, емоційної врівноваженості, самопочуття, активності, настрою та індивідуально-психологічних рис особистості у 32-х дітей, прооперованих з приводу раку щитовидної залози і їх зміни під впливом санаторно-курортної реабілітації (СКР), яка містить методи психокорекції. Виявлено, що серед цих дітей переважають пацієнти з ознаками екстраверсії, з високим і середнім рівнями тривоги та до 31 % - з емоційною неврівноваженістю; у них знижені самопочуття, активність, настрій; СКР з методами психокорекції сприятливо впливає на стан психоемоційної сфери: зменшується рівень тривоги, емоційної неврівноваженості, покращується самопочуття, активність, настрій.

Розглянуто деякі прагматичні характеристики означень, кореляцію ключового прикметника "bleak" з іншими означеннями лексико-тематичної групи "пейзаж" із роману "Bleak House" Ч. Дікенса. Вплив семантичного значення ключового слова на загальний настрій роману є очевидним. Оскільки заголовок є одночасно топіком для лексико-тематичного фрейму.

Визначено клінічну ефективность сертраліну під час лікування хворих на розсіяний склероз (PC) з депресивним синдромом. Клінічну ефективність сертраліну у дозі 50 - 100 мг/добу вивчено протягом 6 тижнів у хворих на PC з депресивним синдромом. Обстежено 27 хворих на PC з депресивним непсихотичним станом віком від 21 до 53 років. Оцінка тяжкості депресії та ефективності проведеної антидепресивної терапії грунтувалася на показниках шкали депресії Бека. Достовірне поліпшення стану хворих наставало досить швидко - через 2 тижні від початку застосування сертраліну. Результати повного курсу лікування сертраліном свідчать про достовірне поступове зниження вираженості депресивних симптомів. Застосування антидепресантів дає змогу поліпшити самопочуття та настрій хворих, що полегшує проведення терапевтичних заходів та поліпшує якість життя пацієнтів.

Оцінено психоемоційний статус 26 радикально прооперованих хворих на рак молочної залози II - III стадії (віком 35 - 68 років) з використанням методик визначення самооцінки особи, що характеризує параметри самопочуття, активності, настрою (САН), та Спілберга - Ханіна, що спрямована на визначення особової і реактивної тривожності індивіда. Основну групу склали 15 пацієнток, що одержували після операції курс променевої і супровідної терапії мелатоніном і імуномодуляторами (циклоферон, поліоксидоній). До контрольної групи входило 11 пацієнток, що одержували після операції тільки ідентичний курс променевої терапії. У хворих основної групи достовірно поліпшувалися самопочуття, настрій і спостерігалась тенденція до підвищення активності. Найбільш виражені позитивні зміни відзначено у пацієнток з більш глибокими порушеннями психоемоційного стану до лікування. Після проведення променевої і супровідної терапії виявлено позитивну кореляцію між показниками психоемоційного статусу і екскрецією мелатоніну з сечею. У хворих контрольної групи, які одержували лише променеву терапію, достовірних змін значень цих показників не відзначено.

Проаналізовано феномен акту мовлення. Відзначено, що основу іллокутивних актів мовлення склала інтонаціональність як фундаментальна властивість мислення: у виконанні акту мовлення свідомість нав'язала фізичному втіленню ментальному стану умови задовільності ментального стану. Доведено, що центральну роль у здійсненні іллокутивного акту відіграла не конвенція, як вважали засновники теорії актів мовлення, а взаємність і настрій аудиторії на сприйняття акту мовлення. Умовою реалізації іллокутивної дії постала наявність зустрічної дії, що обумовило її комунікативний зміст. Сутністю іллокутивного акту визначено взаємодію між особистостями, іллокутивний акт виступив проявом особистості як суб'єкта взаємодії. З точки зору комунікативної взаємодії особистість існує на стику діалогу з комунікативною спільнотою та діалогу з буттям. Особистість не тільки звертається до аудиторії за підтверженням своєї ідентичності, але й надає значення аудиторії актом її визнання. Усвідомлення даної двовимірності призвело до ствердження взаємозалежності між агентом акту мовлення та комунікативною спільнотою.

Наведено результати комплексного клініко-інструментального, біохімічного та нейропсихологічного дослідження віддалених наслідків черепно-мозкової травми на підставі обстеження 121-го хворого віком від 11-ти до 16-ти років. Виділено провідні неврологічні синдроми, що найбільш часто зустрічаються у даної категорії осіб. У результаті проведених досліджень виявлено специфічне співвідношення макроелементів калію, натрію, кальцію, магнію у плазмі крові хворих у віддаленому періоді черепно-мозкової травми. Доведено, що характерними змінами електролітного складу крові для всіх синдромів є гіпернатріємія, гіпокаліємія та підвищення коефіцієнта натрій/калій. Відзначено, що для лікворо-дистензійного синдрому характерна гіпермагенеземія, для вегетосудинного - гіперкальціємія, для епілептичного - гіпомагнеземія, для астенічного синдрому особливих змін концентрації кальцію та магнію не виявлено. На підставі одержаних даних розроблено алгоритми діагностики основних синдромів у віддаленому періоді черепно-мозкової травми у підлітків. Обгрунтовано доцільність використання вітамінно-мікроелементних препаратів у лікуванні хворих з даною патологією та запропоновано комплекси лікування. Проведено дослідження ефективності застосування нейропсихологічної методики САН (самопочуття, активність, настрій).

Досліджено проблему художнього простору, природу та суть просторових образів. Розглянуто просторову організацію образної системи твору як феномен. Сприйняття простору грунтується на чуттєвому образі зовнішніх предметних характеристик. Запропоновано його визначення як частини загальної моделі світу автора, створеного художніми засобами навколишнього середовища. Художній простір має прояв у всій сукупності його образної організації: у кожному окремому образі та їх взаємному розташуванні. Кожний образ припускає певну просторовість. Просторовий образ утворюється за допомогою слів образотворчої, дескриптивної семантики. Стосовно універсального простору художнього світу запропоновано розглядати образи "відкритого простору", "закритого простору", "внутрішнього простору". Художній простір і його образи реалізують авторську ідею та формують певну систему, у якій особливого значення набуває символ. Символ є своєрідним маркером, що акцентує настрій і почуття реципієнта.

Розроблено новий метод умовно-рефлекторної терапії, спрямований на пригнічення ейфорійної дії наркотику. Запропоновано оригінальну методику визначення домінуючих мотивів зловживання опіатами та з її використанням виявлено особливості мотиваційної сфери хворих на опійну наркоманію, оцінено їх значущість у кількісному вимірі (індекс мотиваційного напруження). Уперше визначено вплив застосування умовно-рефлекторної терапії для усунення наслідків дії патологічних мотивів, які спонукали до вживання опіатів. З'ясовано кореляційний зв'язок між рівнями мотиваційної напруженості зловживання опіатами та тривогою, а також вплив комплексу мотивів у хворих на опійну наркоманію на їх самопочуття, активність, настрій. Установлено співвідношення між станом емоційної сфери (тривожної, депресивної симптоматики) та мотиваційними характеристиками особистості. Уперше у структурі умовно-рефлекторної терапії розроблено та впроваджено до практики комплекс додаткових психокорекційних і соціально-реабілітаційних заходів, що враховує динаміку мотиваційної складової залежності.

Науково обгрунтовано та експериментально перевірено ефективність розробленого комплексного підходу до перцептивного научування дітей раннього віку, з використанням якого сформовано уявлення про властивості та співвідношення предметів у дітей, які відвідують першу молодшу групу дошкільного навчального закладу. Запропонований підхід до перцептивного научування дітей раннього віку полягає у тому, що опанувавши стиль педагогічного керівництва "вимоглива доброзичливість" та створивши предметно-розвивальне середовище, вихователь здійснює перцептивне научування, активізує спонтанну діяльність дітей, дбає про позитивний емоційний настрій вихованців, стимулює пасивних дітей до активності.

Теоретично обгрунтовано й емпірично досліджено індикатори аналізу компонентів психологічного клімату спортивної команди. Доведено, що структура даного психологічного клімату відображає взаємозв'язок базових компонентів, які є індикаторами його динаміки. Виявлено суб'єктивні й об'єктивні групи факторів, які визначають стан психологічного клімату футбольної команди. Розроблено й апробовано програму тренінгу корекції як основної форми опанування зовнішніх і внутрішніх змін, спрямованих на підвищення ефективності використання особистісних, групових і організаційних ресурсів спортивної команди. З'ясовано, що впровадження розробленої авторської технології регуляції психологічного клімату до тренувального процесу футбольних команд істотно поліпшує груповий настрій і взаємовідносини у системах тренер - спортсмен і спостмен - спортсмен.

Розроблено діагностичний комплекс, що дозволяє здійснювати оперативну діагностику та корекцію психічного стану спортсменів безпосередньо в процесі тренування. Складовими даного комплексу є динамометрія, теппінг-тест і біоелектропотенціметрія, які відображають взаємозв'язок силових, швидкісних та енергетичних установок спортсмена. Встановлено, що співвідношення цих установок є важливим індивідуальним для кожного спортсмена психічним станом, що сприяє чи заважає досягненню необхідного результату під час вирішення конкретних тренувальних завдань у кожному виді вправ. Виявлено ознаки психічного стану спортсмена, які залежать від вимог до психіки, продиктованих конкретними цілями та специфікою виконання вправ. У навчально-тренувальному процесі, орієнтованому на витривалість, результативність діяльності забезпечується адекватним зростанням тривоги; за виконання швидкісно-силових завдань ефективність їх буде залежати від збільшення показників вегетативної активації. Інтегральним показником готовності спортсмена до успішного виконання тренувальної діяльності є усвідомлені показники його психічного стану: активність, самопочуття, настрій, бажання тренуватися.

Вперше проведено обстеження дітей підліткового віку, що страждають на різні форми ринітів з тривалим перебігом за комплексом когнітивних параметрів. Виявлено погіршення показників уваги, сприйняття, аналітико-синтетичних процесів. Вперше визначено особливості біоелектричної активності головного мозку у підлітків з тривалими ринітами, які залежать від вихідного вегетативного тонусу (ВВТ). Вперше в Україні встановлено вміст двох найважливіших нейротрансмітерів, що беруть участь у забезпеченні гомеостазу організму у дітей з різними формами тривалих ринітів, рівень яких залежить від ВВТ. Встановлено взаємозв'язок між психовегетативними проявами та рівнем бета-ендорфіну та лей-енкефаліну за різних форм тривалих ринітів. Проаналізовано дані про диференційні відмінності психологічного статусу залежно від ВВТ підлітків з тривалими ринітами у порівнянні зі здоровими однолітками, які пояснюють характер їх емоційних порушень і соціальної дезадаптації, а також зниження окремих показників якості життя (порушення сну, нестійкий настрій, підвищена тривожність). Вперше наведено характеристику ВВТ дітей підліткового віку з різними формами тривалих ринітів, а також частоту та характер порушень у них вегетативної реактивності. Встановлено, що вегетативна регуляція спокою здійснюється із значним домінуванням парасимпатичної або симпатичної ланок вегетативної нервової системи з гіперсимпатичною реактивністю.

Доведено високу ефективність і результативність розробленої диференційованої терапії, спрямованої на відновлення психовегетативної рівноваги у дітей підліткового віку з різними формами тривалих ринітів, коригує змінені параметри нейропсихічного статусу та когнітивної сфери.

Розглянуто динаміку показників психоемоційної сфери під впливом курсу прийому йодвмісної БАД "Йоддар". У результаті покращали показники "самопочуття", "активність", "настрій" і знизилися показники "ситуативна тривожність", "депресія", "невроз". Таким чином, встановлено диференційований вплив курсу прийому БАД "Йоддар" на розглянуті показники.

Розглянуто особливості застосування фізичної реабілітації у хворих на хронічний холецистит у лікарняний період. Основа запропонованої програми включала кінезотерапію та регламентовані дихальні вправи. Застосування розробленої програми фізичної реабілітації на тлі медикаментозного лікування надало змогу покращити настрій і самопочуття жінок основної групи, у них зникли більшість проявів диспепсичного синдрому, істотно зменшилася вираженість больового синдрому, покращилися дані лабораторних обстежень.

Представлено результати дослідження ефективності розробленої інтеграційної технології навчання природничих дисциплін. Проаналізовано самопочуття і настрій студентів на заняттях як критерії ефективності навчального процесу.