Монографія присвячена дослідженню соціоцивілізаційної еволюції людини в контексті з'ясування двох її вимірів - етнічної і національної ідентичності. Проведено ретроспективний аналіз ряду концепцій походження етносу і нації, визначено в них місце і роль етно- і націоформуючих чинників. Доводиться, що будь-яке протиставлення понять "етнос" і "нація", також як і їх ототожнення, навіть в етимологічному плані не сприяє пізнанню цих суспільних феноменів і тих процесів, що з ними пов'язані. Концептуально визначено, що громадські взаємини були і залишаються основою націотворення в умовах побудови незалежної української держави. З'ясовано, що етнонаціональна ідентичність - необхідна умова міжнаціональної злагоди і консолідації української нації.

Розглянуто історичні умови розвитку західноукраїнської фольклористики на початку другої половини ХІХ ст., елементи філософської етнології в українській етнографії ХІХ ст., процес становлення і розвитку національної культури і духовності, а також фольклорно-християнські традиції та їх роль у формуванні активного мовленнєвого соціуму. Подано аналіз фольклорності стрілецьких пісень Б.Лепкого, типізації українського національного характеру у творчості В.Винниченка, ідеї державотворення у спадщині В.Липинського. Досліджено краєзнавчі звістки про українську землю та її населення істориків античної епохи, історичні витоки зв'язку природознавства з народознавством, а також запропоновано палеоекологічній підхід до вивчення давньої історії населення сучасного терену України тощо.

Розглянуто етнонаціональні форми існування людства в контексті державотворення. Розкрито зміст національних ідеї та інтересу як детермінант національно-державницького розвитку. Проаналізовано етнонаціональні чинники державотворення, роль етнонаціональної політики в процесі національно-державного будівництва, національно-державницьку парадигму суспільного розвитку, а також природу, особливості, складники української національної свідомості.

Проаналізовано проблему війни та миру між народами у контексті світової історії. Досліджено причини виникнення війн та їх перебіг від найдавніших часів до сучасності. Проаналізовано суперечності дипломатико-стратегічної діяльності, а також запропоновано шляхи уникнення конфліктів і встановлення миру на планеті.

На підставі документальних матеріалів доктора Осипа Мороза висвітлено працю, помисли та прагнення національно свідомої верстви української діаспори у США. Акцентовано увагу на проблемах української ментальності, використанні наукового інтелекту та формуванні єднальної національної ідеї, створенні модерної української нації.

Проаналізовано психологічні основи сучасної суспільно-політичної культури в Україні у контексті тоталітарної спадщини. Значну увагу приділено проблемам місцевого самоврядування, культурному самовизначенню у контексті поділу "Схід - Захід", економічним пріоритетам української політики, а також внутрішнім джерелам інвестування за сучасних умов господарювання. Охарактеризовано можливості використання зарубіжного досвіду для переходу національної облікової системи на міжнародні стандарти. Детально розглянуто міфологізацію та деміфологізацію в історичній науці на прикладі осіло-кочових взаємин середньовічної України.

У монографії висвітлюється міжнародне становище України у період національно-визвольної революції 1917-1922 рр., коли українська нація у віковічному прагненні до незалежності здобула, хоч і тимчасову, але значну перемогу. Завдяки молодій національній дипломатії незалежність України визнали провідні держави Центральної Європи. Однак у подальшому міжнародне становище виявилось несприятливим для українських визвольних сил, які опинились у міжнародній ізоляції. У молодої держави не вистачило сил для одночасного протистояння іноземним збройним зазіханням з чотирьох сторін. Здобувши незалежність у 1991 р., Україна отримала широке міжнародне визнання, що позитивно впливає на її становлення і подальшу долю.

Визначено провідні напрями та основні тенденції дослідження історії національних меншин України впродовж ХХ ст., встановлено повноту та достовірність висвітлення кількісних та якісних зрушень в етнонаціональній структурі України. Проаналізовано найбільш поширені погляди істориків, етнологів, правників на трактування та тлумачення понять "нація", "етнос", "національна група", "національна меншина". Обгрунтовано правомірність їх оптимального застосування в сучасній етнології та практиці. Простежено політичну обумовленість проблематики, зміст, рівень та об'єктивність досліджень з історії національних груп. Висвітлено новітні підходи до історії національних меншин, зумовлені деідеологізацією історичної науки, відродженням етнологічних досліджень, подоланням нашарувань так званого партійно-класового підходу до вивчення етнонаціональних проблем.

Досліджено найгостріші проблеми культури, політики, мілітарності, що пов'язані з становленням та розвитком націй серед націй. Проаналізовано духовні аспекти етнічної ідентифікації, механізми формування етноідентичності. Розглянуто етнополітичний аспект національного буття, національну армію як атрибут суверенної держави. Висвітлено структуру, функції та форми виявлення української національної ідеї, а також геокультуру нації та національні геополітичні інтереси.

Розглянуто своєрідну форму національної свідомості українського селянства - хліборобську ідеологію. Проаналізовано творчий доробок засновника новітньої консервативної школи В.Липинського, його погляди на місце селянства (хліборобства) у суспільстві, ідеологію селян. В.Липинський вважав, що право вирішувати майбутнє України мають лише справжні господарі власної землі. Але і сьогодні, селянство, заклопотане, насамперед, соціальними проблемами, залишається здебільш пасивним електоратом, а не суб'єктом національно-державного будівництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш103.10 + Ф055.256

Рубрики:

Лексичне значення слова. Поняття

Націоналізм

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По-новому розглянуто національно-патріотичні та релігійно-філософські аспекти творчості "Руської Трійці", Т.Шевченка, П.Куліша, осмислено набуток донедавна заборонених в Україні письменників-емігрантів Б.Лепкого, Є.Маланюка, О.Ольжича, О.Теліги, Ю.Дарагана, О.Лятуринської, О.Стефановича. Досліджено грані образу часу у поетичній думці Ліни Костенко, вперше в українському літературознавстві висвітлено філософсько-художні шукання польської поетеси, Нобелівського лауреата'96 Віслави Шимборської. Особливу увагу акцентовано на інтелектуальному потенціалі, образності, державницьких ідеалах та філософській глибині української літератури, психології митців слова.

Досліджується, як зусиллями частини інтелектуальної еліти робиться спроба втілити схему "народ - національність - нація - нація-держава" в межах закарпатської периферії і з'ясувати вірогідність реалізації такого проекту в умовах формування української політичної нації. Описуються примордіалізм і ситуативність русинської та української ідентичностей закарпатців, аналізується проблема адаптації русинської ідентичності та української політичної нації.

На основі наявного джерельного матеріалу про діячів "Руської трійці" - Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького зроблено спробу філософського осмислення їх творчості з позицій традицій духовності українського народу. Висвітлено проблему "людина - нація" у творчій діяльності "Руської трійці".

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)4

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто різні аспекти формування української національної ідеї (УНІ): початок її становлення у ХІХ ст. та сучасний стан. Вказано на завдання наповнити УНІ конкретним змістом, оскільки вона сьогодні має бути спрямована на формування соціальної злагоди, психології державотворення та утвердження інтелектуальної самостійності нації.

Розглянуто особливості дослідження в етимології, що висвітлює разом зі значенням слова історію народів світу. Зазначено, що у процесі запозичення слова взаємозбагачуються, пристосовуються до звукового оточення нової мови, змінюють своє первісне звучання, набувають певних фонетичних та морфологічних ознак та зазнають впливу законів мови-реципієнта.

Рассмотрены особенности исследования в этимологии, которая раскрывает вместе со значением слова историю народов мира. Указано, что в процессе заимствования слова взаимообогащаются, приспособляются к звуковому окружению нового языка, изменяют свое первичное звучание, приобретают определенные фонетические и морфологические особенности языка, который их позаимствовал.

The origin of words is the subjest jf exciting studies of etymology that investigates the meaning of words developing with the history of world nations. Words of different languages mutually enrich each other adgust to the phonetic environment of another language change their original sounds, and acquire the phonetic and morphological particularities of the language that borrowed them. Such words start following the rules of the language that adapted them. This is the way how a word starts expressingthe spiritualiti of a nation.

Розглянуто питання специфіки етносоціології як наукової й навчальної дисципліни, її предмета та функцій. Проаналізовано сутність таких феноменів, як "етнос", "етнічність", "нація", "націоналізм". Визначено головні напрями та особливості методології етносоціологічного дослідження етнонаціональних груп як структурних складових суспільства.

Рассмотрены вопросы специфики этносоциологии как научной и учебной дисциплины, ее предмета и функций. Проанализирована сущность таких феноменов, как "этнос", "этничность", "нация", "национализм". Определены главные направления и особенности методологии этносоциологического исследования этнонациональных групп как структурных составляющих общества.

Розглянуто деякі мистецтвознавчі та культурологічні аспекти традиції вшанування ікон, що були головними святинями монастирів Слобожанщини другої половини XVII - початку ХХ ст. і місцевошанованими образами всього регіону.

Рассмотрены некоторые искусствоведческие и культурологические аспекты традиции почитания чудотворных икон, представлявших собой главные святыни монастырей Слобожанщины второй половины XVII - начала ХХ ст. и местночтимые иконы всего региона.

In the article considered some art and kultural aspects to traditions of honouring the icons, presented itself both mains shrines of priories Slobozhanshchina second half XVII- a beginning ХХ centuries, and image of the whole region.

Розглянуто питання соціології, політології, географії. Висвітлено геополітичні аспекти взаємодії Європейського Союзу, України та Росії, питання міжкультурної комунікації як основи взаємодії між народами і націями, завдання і функції Західної регіональної митниці як складової митної служби України. Значну увагу приділено питанням біології, фізичної культури та спорту. Проаналізовано вплив музики як подразника альфа-активності кори головного мозку підлітків, особливості кореляційних зв'язків електричної активності мозку залежно від типу мануальної асиметрії, вікові особливості електричної активності головного мозку у дітей і підлітків. Наведено клініко-фізіологічну характеристику нарколепсії, висвітлено зміни біоелектричної активності головного мозку, характерні для фази швидкого сну, визначено особливості патогенезу хвороби та її різних клінічних проявів. Розкрито вплив систематичних занять фізичними вправами на системи організму та рівень соматичного здоров'я людини.

Рассмотрены вопросы социологии, политологии, географии. Освещены геополитические аспекты взаимодействия Европейского Союза, Украины и России, вопросы межкультурной коммутации как основы взаимодействия между народами и нациями, задания и функции Западной региональной таможни как составной части таможенной службы Украины. Значительное внимание уделено вопросам биологии, физической культуры и спорта. Проанализированы влияние музыки как раздражителя альфа-активности коры головного мозга подростков, особенности корреляционных связей электрической активности мозга в зависимости от типа мануальной асимметрии, возрастные особенности электрической активности головного мозна у детей и подростков. Приведена клинико-физиологическая характеристика нарколепсии, освещены изменения биоэлектрической активности головного мозга, характерные для фазы быстрого сна, определены особенности патогенеза болезни и её разных клинических проявлений. Изучено влияние систематических занятий физическими упражнениями на системы организма и уровень соматического здоровья человека.