У статтіi розглянуто питання подання іi класифіiкації неструктурованих даних в навчальних мультимедіа-системах; запропоновано використання методу компараторної ідентифікації для розбиття на класи еквівалентності і зв'язування в інфраструктуру документів, відібраних в результаті запиту до бази мультимедіа-даних.

Досліджено актуальні питання перекладу мультимедійних комп'ютерних програм і сторінок у Всесвітній комп'ютерній мережі. Обгрунтовано виділення мультимедіа в особливий вид перекладного матеріалу. Грунтуючись на основних властивостях мультимедіа та спектрі виконуваних ними функцій, висвітлено фактори, які визначили вибір стратегії перекладача в процесі локалізації - особливого виду інтерпретаційної обробки.

Описано об'єкт, предмет, мету, завдання, методологію, методи, методики, галузі та аспекти редагування. Детально класифіковано всі основні методи контролю та виправлення помилок. Наведено детальний опис інформаційних, соціальних, композиційних, логічних, лінгвістичних, психолінгвістичних, видавничих і поліграфічних норм редагування. Висвітлено методи комп'ютеризації процесу редагування. Запропоновано формалізовану методику проведення редагування. Враховано досягнення теорії редагування розвинутих країн Заходу.

Розглядається використання мультимедіа в дистанційному навчанні, стандартного забезпечення для організації розподілених комп'ютерних навчальних систем та дистанційного навчання, а також використання комп'ютерних технологій при викладанні навчальної дисципліни "Теорія надійності та живучості літальних комплексів". Аналізується концепція формування нормативних документів підготовки спеціалістів при дистанційному навчанні, нові технології в управлінні розподіленою інформаційною системою. Висвітлюється новий підхід до розробки програмного комплексу підтримки дипломного проектування, один з підходів до розв'язування задач з інформатики, форми організації навчальної діяльності в умовах інформатизації освіти, економіко-математична модель вибору оптимального напрямку інвестування та ін.

Розглянуто проблеми інтелектуалізації комп'ютерних систем в середовищі мультимедіа як у цілому, так і для різних областей застосування.

Наведено результати теоретичних, експериментальных та прогностичних досліджень щодо втілення інформаційних технологій у навчальний процес середньої та вищої школи. Розглянуто особливості організації інтерфейсу комп'ютерних навчаючих програм, розвиваючого навчання з використанням комп'ютерних програм у дошкільному вихованні, а також застосування засобів мультимедіа при вивченні соціально-гуманітарних і природничо-математичних дисциплін. Висвітлюються способи реалізації міжпредметного зв'язку української мови з інформатикою, використання комп'ютерного моделювання для вивчення біологічних процесів. Досліджуються дидактичні проблеми застосування комп'ютерів у навчанні математики в школі. Описується інструментальна модель дослідження програмних продуктів, пропонуються шляхи підвищення ефективності використання обчислювальної техніки в навчальних закладах тощо.

Викладено основні поняття, методи, теореми та формули з теорії ймовірностей і математичної статистики. Велику увагу приділено побудові простої випадкової вибірки заданого об'єму за заданою скінченою виборкою; впорядкуванню і організації даних у вигляді розподілів частот та накопичених частот; побудові довірчого інтервалу для оцінки математичного сподівання нормального розподілу; поданню отриманих розподілів у графічному вигляді - гістограм, полігонів частот та ін. Окремо розглянуто алгоритми Excel, які корисні в статистичних обчисленнях: введення даних, редагування графіків за допомогою майстра діаграм, оформлення результатів та підготовка до друку. Наведено багато розв'язаних типових задач; зразки контрольних робіт, тести перевірки знань студентів та застосування комп'ютерного аналізу до розв'язання задач теорії ймовірностей та математичної статистики засобами Excel 97 тощо.

Розроблена методика складання рекомендаційних бібліографічних посібників суспільствознавчої тематики, яка складається з підготовчого, основного і заключного етапів. Розглядається структура кожного з цих етапів, тобто підготовчий етап передбачає вибір і вивчення теми, розробку проспекту, виявлення літератури; основний етап - відбір літератури із виявленого масиву матеріалів, її групування, розкриття змісту рекомендованої літератури та складання допоміжних покажчиків; заключний етап - редагування рукопису.

Подано відомості про праці вченого-літературознавця, відомого громадсько-політичного, державного діяча М.Г.Жулинського, опубліковані у 1969 - 2000 рр. (монографії, наукові статті в збірниках, періодичних виданнях, підручниках, рецензії, редагування) і літературу про його життя та діяльність. Оприлюднено багаторічні дослідження вченого у галузі історії української літератури, естетичної думки, літературної критики тощо.

Пропонується короткий огляд взаємозалежності розвитку мови та мовознавства з інженерно-технічною думкою. Основна увага зосереджується на ролі комп'ютерної техніки, яка б могла використовуватися у видавничому редагуванні та поліграфічному оформленні підручникових текстів, словників та інших видань. Описуються можливості і способи використання словників як основного засобу лінгвістичного забезпечення автоматизованих систем видавничого призначення.

Представлено три наукові нариси, які є цілком самостійними дослідженнями. У першому нарисі "Аспекти теорії тексту" розкривається загальне уявлення про текст як продукт авторської творчості, предмет читацького сприймання і розуміння, засіб впливу, а також як відносно самостійну інформаційну систему. У другому нарисі "Синтаксис тексту" досліджуються можливості виокремлення певного ряду мовних одиниць (речення, складне синтаксичне ціле, висловлювання про предмет мовлення, текст), які формуються на грунті текстових зв'язків і відношень компонентів. У третьому нарисі "Текст як модель комунікативного акту" представлено концепцію тексту як створюваної і оброблюваної автором моделі комунікативного акту з читачем. Спираючись на думки Арістотеля щодо процесу "промови", які містяться у "Риториці" давньогрецького філософа, на сучасні психолінгвістичні погляди, теорії перекладу і редагування, висловлювання видатних вчених автор цього нарису розглядає функціонування тексту у "вільному спілкуванні", коли читач (слухач) у процесі читання (слухання) позбавлений можливості перепитати автора, а кількість читачів є невизначено великою.

Розглянуто особливості словотворення у бізнесовому мовленні, національні та інтернаціональні аспекти фразеології, роль термінів-словосполучень у реалізації стильових рис науково-технічних текстів, когнітивну і комунікативну динаміку формування художнього метаобразу. Проаналізовано питання реалізації соціально-мотивованої експресивності у діловому мовленні, шляхи функціонування категорії "художній образ" у жанрі драматургії. Визначено соціологічний простір рекламного дискурсу, перекладацьку стратегію в процесі локалізації мультимедіа, місце поширеної групи підмета в українському та англійському реченнях.

Розглянуто актуальні питання реалізації технологічного підходу в освіті. Висвітлено концептуальні засади реформування педагогічної освіти, проблеми становлення особистісно орієнтованої освіти, використання модульної системи у професійно-технічному навчанні робітників і спеціалістів. Проаналізовано сучасні освітні технології у школі та вузі, зокрема, ігрові технології на уроках правознавства, адаптивну систему навчання, технологію викладання політології, використання мультимедіа тощо. Особливу увагу приділено сучасним технологіям викладання української та іноземної мов і літератур.

Описано архітектуру персональних комп'ютерів, розглянуто історію їх розвитку, системи числення, локальні обчислювальні мережі. Подано основні команди MS DOS, правила їх використання, поняття шляху до файла. Висвітлено головні процедури роботи з файлами, каталогами та іншими об'єктами у NC і Windows 95. Проаналізовано мережеві операційні системи для локальних мереж, прийоми роботи з Windows-додатками: Word та Excel. Показано процедури створення документів, їх редагування, форматування, вставку об'єктів до тексту, роботу з таблицями і графіками, автоматизацію розрахунків, одержання різних вихідних форм. Викладено основи алгоритмізації задач різних типів, базовий набір засобів програмної мови Квік-Бейсік, головні поняття методів програмування лінійних, розгалужених, циклічних і мішаних обчислювальних процесів.

Виразні можливості метамови представлення знань нормальними формами понять, що безпосередньо інтерпретуються апаратним процесором машини баз знань, досліджено стосовно формалізації деяких основних процедур роботи зі знаннями: введення і накопичення знань, редагування, ретрансляції машинного представлення знань та ретрансляції машинного представлення структури складових.

Обгрунтована одна з проблем сучасного музикознавства - проблема редагування класичної спадщини. Предметом дослідження обрані ранні сонати Й.Гайдна, які є зразком становлення класичного сонатного циклу.

На основі використання творів широкого кола авторів, а саме реабілітованих письменників (Г.Косинки, В.Стуса, М.Руденка, О.Теліги), письменників діаспори (Є.Маланюка, У.Самчука, Ю.Клена, С.Караванського, М.Понеділка та інших), вперше розглядається художня література в стильовому аспекті. Аналізується художньо-белетристичний стиль з моменту його виникнення до сьогодення. Пропонуються вправи, які сприяють виробленню навичок стилістичного аналізу вживання у мовленні лексичного й граматичного багатства мови, навичок редагування.

Наведено характеристики випадкового процесу, що визначаються за статистичними даними. Розглянуто цифрові фільтри, які реалізуються в процесі обробки статистичних даних. Запропоновано обчислювальні схеми редагування даних, які дозволяють оцінити стаціонарність процесу, провести тренд-аналіз, згладжування даних і вилучення тренда. Висвітлено процедури згладжування та трендового аналізу на базі сплайн-функцій авторської розробки. Особливу увагу приділено обчислювальним схемам оперативного аналізу та прогнозування часових рядів, що становлять ядро автоматизованої системи обробки часових рядів.

Розглянуто нові можливості використання інформаційних та комунікаційних технологій для викладачів. Особливу увагу приділено питанню створення власних мультимедіальних дистанційних курсів на основі технології проектування та розробки гнучких дистанційних курсів, створеної та запровадженої у Міжнародному науково-учбовому центрі інформаційних технологій та систем ЮНЕСКО/МПІ.

Дано огляд основних напрямків використання інтерактивної мультимедіа в дистанційному навчанні на основі телематики. Опис кожної складової підкріплений прикладами із реальних навчальних середовищ. Наведено ймовірні способи програмної реалізації розглядуваних напрямів мультимедійної інтерактивності.