Розкрито поняття постмодернізації та надано його сучасне визначення. Наведено авторську інтерпретацію основних дискурсних опозицій модернізму та постмодернізму. Вперше введено до наукового обігу поняття "синтагма", яке більш адекватно, ніж поняття "парадигма", описує феномен постмодернізації сучасного суспільства.

Рассмотрены особенности положения украинских женщин в переходный период в ракурсе перехода женского движения от контекста "социального" к контексту "политическому", а также основные концептуальные возможности и практические результаты новых женских "политик идентификации" в Украине. Осуществлена попытка осмысления факта смены методологических парадигм внутри современного западного феминизма конца ХХ-го века с целью их концептуального использования для анализа социально-экономического и политического статуса украинской женщины в переходный период.

Досліджуються філософсько-психологічні джерела аксіопсихології особистості - методологічного стержня суб'єктивної парадигми в сучасній гуманітарній психології; обгрунтовується авторська концепція предметного ядра аксіопсихології; згідно висунутого принципу інтегральності суб'єктності здійснюється реінтерпретація значного масиву феноменів, відкритих у різних наукових школах, що репрезентують структуру, функціонування і розвиток ціннісно-смислової сфери особистості.

Сучасне осмислення здобутків науково-технічного прогресу виявляє нівелювання аксіологічних орієнтирів наукової діяльності, що призводить до антагоністичних колізій між наукою і людиною. Гносеологічний огляд цієї проблеми вказує на нагальну необхідність утвердження у сфері науки гуманістичних принципів, морального регулювання форм наукового пізнання і опредметнення його результатів, вироблення нових наукових парадигм.

Викладено соціально-психологічні засади дослідження управління освітніми організаціями у західній психології. Висвітлено деякі особливості психології спілкування підлітків через Internet. Проаналізовано уявлення про владу студентської молоді як показник її управлінської позиції у сфері державотворення. Розкрито історико-генетичні аспекти становлення ціннісного рівня свідомості особистості. Визначено ситуативні фактори агресивної поведінки молоді. Здійснено експериментальне вивчення оцінок експертів і оцінок, одержаних за допомогою автоматизованих атестаційних систем. Наведено характеристику рівнів самореалізації курсантів у зв'язку з їх навчально-пізнавальною активністю. Описано психологічні умови становлення мотивації керівників загальноосвітніх шкіл до професійного вдосконалення. Відображено особливості індивідуального психологічного консультування керівників організацій з проблем управління. Вивчено роль особистісних характеристик класного керівника в управлінні учнівським колективом.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто феномен карнавалізації у поезії Ю.Андруховича, рецептивні моделі творчості Т.Осьмачки, витоки сповідальності в німецькій літературі другої половини ХХ ст. Висвітлено художні функції пейзажу у малій прозі Б.Лепкого, мистецько-виражальні особливості в повісті "Поза межами болю" О.Турянського, роль гри як організуючого чинника постмодерністської культурної парадигми. Охарактеризовано творчість Н.Кибальчич у контексті української літератури кінця ХІХ - початку ХХ ст., психологію влади як проблему у творчості Ф.Достоєвського та письменників "Південної школи" американського роману, а також визначено уендерний аспект прози В.Підмогильного.

Обговорюються актуальні питання з проблем управління освітою, зокрема, соціально-економічної мотивації в галузі освіти; нової парадигми управління національною освітою як органічною частиною всього суспільства. Висвітлюються проблеми філософії і виховання в післядипломній освіті - культуротворча функція післядипломної освіти; врахування особливостей регіону в післядипломній освіті вчителів; народні традиції, звичаї, обряди як джерело пізнання генетичного кореня народу та ін. Аналізуються соціально-психологічні основи управління інноваційними процесами в освіті - модульно-розвивальна система навчання; технологічна підготовка вчителів як передумова освоєння педагогічних інновацій тощо.

Досліджено морально-естетичні проблеми у сучасному світі, зокрема, проблему синтезу парадигмальних форм моралі. Проаналізовано роль естетичного в сучасній культурі. Розглянуто філософську спадщину Реріха. Висвітлено релігійно-естетичні засади мусульманського мистецтва. Розкрито художню традицію ісламу. Охаратеризовано художню творчість як об'єкт естетико-мистецтвознавчого аналізу. Розглянуто проблему символу в авторському кіно. Викладено принципи систематизації мистецької інформації. Запропоновано професійно-методичні поради для опанування мистецтвом правильного дихання в техніці сценічної мови тощо.

Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Формально описано систему автоматизованого виведення похідних словоформ для змінюваних лексем флективної мови. Подано визначення парадигматичного класу. Викладено метод параметризації лексики, який дозволив виділити понад 1300 словозмінних типів на масиві, що охоплює практично всю лексику сучасної літературної української мови.

Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

Подано ареали поширення, ізоглоси розмежування всіх варіантів парадигм словозміни частин мови і різновидів форм службових слів гуцульських, буковинських, подільських говірок південно-західного наріччя української мови на території Чернівецької області та суміжних земель.

Роботу присвячено експертизі природознавчої спрямованості. На основі системно-синергетичного світогляду і коадаптивної парадигми природокористування розроблено теоретико-методичну базу геоекологічної експертизи. Остання розглядається як новий науково-практичний вид діяльності і як новий експертний напрям у науці, який тільки формується.

Збірник містить наукові статті по матеріалах підсумкової науково-практичної конференції, яка відбулась 14 травня 1998 р. в Одеському філіалі Української Академії державного управління при Президентові України і була присвячена питанням вдосконалення системи державного управління соціально-економічними процесами в регіоні. На конференції працювало п'ять секцій з таких проблем: теорія і практика регіонального управління економікою; адміністративна реформа та проблеми територіальної організації влади; регіональна соціальна політика України; кадрове забезпечення органів місцевої влади та самоврядування; місцеве самоврядування і регіональний розвиток. Питання розглядалися на прикладах Криму, Одеської області, а також зарубіжних країн (США, Польщі).

Досліджено еволюцію виборчої системи як парадигми становлення демократичної державності. Детально проаналізовано розвиток українських представницьких органів.

Висвітлюються особливості розвитку обслуговуючих галузей агропромислового комплексу України в ринкових умовах, маркетингу в діяльності інформаційних структур, а також питання реформування відносин власності в сільському господарстві. Пропонуються шляхи підвищення ефективності відгодівлі молодняка великої рогатої худоби на м'ясо в сучасних умовах. Розглядаються деякі соціально-психологічні аспекти розвитку фермерства, демографічна ситуація в сільській місцевості, соціальна інфраструктура села в умовах реформування власності і переходу до ринку. Особливу увагу приділено проблемам охорони і продуктивності праці. Викладено правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров'я населення тощо.

Досліджено питання вирішення проблеми бідності від часу появи ідеї соціальної держави (Франція першої половини ХІХ ст.) і до сьогодення. Наголошено, що для успішного вирішення цієї проблеми необхідно реформувати економіку та залучати досвід західних країн.

Досліджується парадигматична регулярність та нерегулярність явищ морфологічної системи давньогрецького дієслова на матеріалі текстів різножанрового класичного нормативу. На морфологічному рівні розгляду системи дієслова зроблено спробу розширити сферу його функціональної інтерпретації та зіставлено типові і нерегулярні явища, пов'язані з категоріями часу, способу і стану.

Предметом дослідження є парадигматична регулярність та нерегулярність явищ системи давньогрецького дієслова на синтаксичному рівні. Проведено зіставний аналіз регулярних та нерегулярних явищ з обгрунтуванням структурно-функціональних закономірностей нерегулярності та застосуванням методу граматичної лінгвогерменевтики оригінальних текстів різножанрового класичного нормативу. У функціонально-семантичному аспекті досліджено особливості дієслівної комбінаторики в системі функціонального синтаксису відмінків, нерегулярних узгоджувальних моделей у системі паратаксису, предикативності дієслівних форм у незалежних синтаксичних конструкціях та при гіпотаксисі.