Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Здійснено аналіз сучасного стану, актуальних проблем і перспектив дослідження однієї з найважливіших галузей історико-філософського українознавства - історії філософії ХІХ - початку ХХ ст.

Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Обгрунтовуються деякі теоретичні положення активізації навчання, викладені показники, рівні, дидактичні шляхи формування активності, а також теоретичний матеріал та методичні поради щодо виховання пізнавальних здібностей студентів. Характеризуються репродуктивні й продуктивні методи навчання, запропонована структурна модель їх систематизації на основі поетапної реалізації активності, що націлює педагогів вищої школи на розв'язання проблеми оптимального використання методів навчання. Розглядаються питання застосування гри як засобу активізації пізнання. Для підтвердження достовірності та наукової обгрунтованості викладених матеріалів і положень вміщено результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної протягом 1993-1996 рр.

Сучасне осмислення здобутків науково-технічного прогресу виявляє нівелювання аксіологічних орієнтирів наукової діяльності, що призводить до антагоністичних колізій між наукою і людиною. Гносеологічний огляд цієї проблеми вказує на нагальну необхідність утвердження у сфері науки гуманістичних принципів, морального регулювання форм наукового пізнання і опредметнення його результатів, вироблення нових наукових парадигм.

Обговорюються актуальні питання з проблем управління освітою, зокрема, соціально-економічної мотивації в галузі освіти; нової парадигми управління національною освітою як органічною частиною всього суспільства. Висвітлюються проблеми філософії і виховання в післядипломній освіті - культуротворча функція післядипломної освіти; врахування особливостей регіону в післядипломній освіті вчителів; народні традиції, звичаї, обряди як джерело пізнання генетичного кореня народу та ін. Аналізуються соціально-психологічні основи управління інноваційними процесами в освіті - модульно-розвивальна система навчання; технологічна підготовка вчителів як передумова освоєння педагогічних інновацій тощо.

Наведено загальну характеристику і періодизацію античної філософії, детально висвітлено класичний період її розвитку (Сократ, Платон, Арістотель).

У роботі здійснено порівняльний філософсько-епістемологічний аналіз трьох класичних концепцій прекрасного у математиці: піфагореїзму, платонізму, арістотелізму. Проаналізовано розвиток ідей математичної гармонії в античній філософській та науковій традиції, теоретично з'ясовано наявність об'єднуючого смислотворчого зв'язку поміж ними. Матеріали досліджень дають підстави розглядати джерелом ідеї математичної естетики античну філософію.

Висвітлено найактуальніші питання сучасної теорії філософсько-правового розуміння: право як предмет пізнання, світоглядну сутність правосвідомості, предметну специфіку та соціокультурну значущість філософії права, проблему її статусу тощо. Запропоновано авторську концепцію філософії права як окремого філософсько-дослідного напрямку та навчальної дисципліни філософського профілю.

Висвітлено два аспекти відображення цілісності живої природи у шкільному курсі біології: формування знань про цілісність життя з використанням змісту програмного матеріалу й організацію цілеспрямованої діяльності з формування відповідної системи знань школярів. Викладено концептуальні засади формування змісту біологічної освіти. Досліджено сучасні проблеми змісту шкільних програм. Наведено методи наукового пізнання, які виступають джерелом формування змісту освіти.

Розглянуто основні літературно-критичні праці з творчого доробку відомого поета, перекладача, критика-літературознавця, філософа, мемуариста О.Тарнавського - наукові розвідки, статті, рецензії, критичні нариси, начерки популяризаторського характеру, опубліковані у різних періодичних виданнях. Всі матеріали об'єднано у кілька тематичних розділів: філософія, теорія літератури, українська література (материкова і діаспорна), зарубіжне письменство, театр, образотворче мистецтво.

Викладено різноманітні аспекти нестабільності та неоднозначності сучасного й історико-філософського гуманітарного знання. Простежено еволюцію соціального становища жінок протягом розвитку людської цивілізації від архаїчного часу до сьогодення. Висвітлено ситуацію щодо соціальної дискримінації жінок у сучасному українському суспільстві. Розкрито причини неефективності соціалізації у сім'ї, пов'язані зі спілкуванням між батьками та дітьми. Охарактеризовано дошлюбну та шлюбну поведінку людини у соціальному онтогенезі. Визначено соціокультурні передумови формування цінностей індивідуалізму у вітчизняній культурі XVI - першої половини XVII ст. Відображено основні проблеми розвитку філософсько-антропологічного знання в Україні на початку третього тисячоліття. Досліджено особливості ритуалу жертвопринесення, відображеного в українських народних казках. Проаналізовано місце релігійних цінностей у сфері політики та проблему єдності суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002,0

Рубрики:

Загальна теорія права

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюються проблеми наукового пізнання природи діалогу та діалогічності, передумови та засоби гуманізації шкільної освіти шляхом діалогізації освітньої взаємодії вчителя і учня, викладача і слухача. Вперше теоретично та експериментально розроблена дидактико-діалогічна модель (ДДМ) підвищення кваліфікації учня, конкретизована система діалогічних понять, визначені параметри, критерії і показники ефективності курсової підготовки за ДДМ.

Розглянуто теоретико-методологічні проблеми наукового пізнання епістолярних джерел. Проаналізовано епістолярну спадщину діячів української культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Д.Багалія, М.Драгоманова, П.Куліша, І.Франка, Т.Шевченка, М.Гоголя та інших) як соціокультурний феномен.

З використанням нових методів і принципів пізнання державно-правових явищ висвітлено зміни і тенденції їх розвитку, проаналізовано світовий досвід з цих питань, сформульовано основні державно-правові положення. Велику увагу приділено теорії народовладдя, видам, системам забезпечення і проявам його в Україні. Наведено характеристики основних правових сімей сучасності, зокрема, романо-германської, англосаксонської правових сімей, мусульманського права, а також сім'ї традиційного права, у т.ч. звичаєвого права Африки і далекосхідного права.

На підставі використання нових методів і принципів пізнання державно-правових явищ висвітлено зміни та тенденції їх розвитку, проаналізовано світовий досвід з цих питань, а також сформульовано основні державно-правові положення. Велику увагу приділено теорії народовладдя, видам, системам забезпечення та проявам його в Україні. Наведено характеристики основних правових сімей сучасності (романо-германської, англосаксонської, мусульманського права, сім'ї традиційного права).

Період ХVII-XVIII ст. розглядається як відносно самостійний етап в історії філософії, важливість якого визначається тим, що саме за цієї доби сформувалися класичні філософські системи й класичні форми філософування. У роботі простежується процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Бекон і Декарт) до критичної філософії І.Канта, досліджуються такі найпомітніші явища, як картезіанство, раціоналістичні системи Спінози й Лейбніца, британський емпіризм, Просвітництво.

Розглянуто період XVII - XVIII ст. як відносно самостійний в історії філософії, важливість якого визначено тим, що за цієї доби сформувались класичні філософські системи та класичні форми філософування. Простежено процес розвитку філософської думки від проголошення нової філософії (Ф.Бекон, Р.Декарт), що включає раціоналістичні системи Б.Спинози та Г.Лейбніца, британський емпіризм Д.Локка, Дж.Берклі, Д.Юма, до періоду критичної філософії І.Канта.

Висвітлено актуальні проблеми удосконалення навчально-виховного процесу в оновленій національній середній та вищій школі. Проаналізовано роль лінгвістичного зіставлення у методиці навчання іноземних мов. Детально розглянуто науково-методичні засади патріотичного виховання учнів засобами художнього слова. Окремі статті присвячено особливостям процесу пізнання у дитинстві, валеологічному вихованню, а також психолого-педагогічним механізмам соціалізації дошкільників.