Розглянуто питання архітектурної інтерпретації української ідентичності у ХХ ст. Описано ознаки історичного містотвірного процесу у західноукраїнському регіоні. Висвітлено ідеологічні тенденції ХХ ст. у формуванні образів історико-архітектурних ландшафтів України, проблеми ідентичності національного в новій церковній архітектурі. Наведено результати дослідження територіального розвитку Львова в австрійський період (1772 - 1918 рр.) на підставі архівних картографічних джерел. Проаналізовано розвиток львівської архітектурної школи в 1870 - 1900 рр., основні періоди формування курортної забудови Трускавця у ХІХ - першій половині ХХ ст. Розкрито вплив ідеології протестантизму на розвиток архітектури новітніх протестантських храмів північно-західного регіону України. Визначено ідеологічний чинник у формотворчій основі українського храмобудування.

Рассмотрены вопросы архитектурной интерпретации украинской идентичности в ХХ ст. Описаны свойства исторического градосозидательного процесса в западноукраинском регионе. Освещены идеологические тенденции ХХ ст. в формировании образов историко-архитектурных ландшафтов Украины, проблемы идентичности национального в новой церковной архитектуре. Приведены результаты исследования территориального развития Львова в австрийский период (1772 - 1918 гг.) на основе архивных картографических источников. Проанализированы развитие львовской архитектурной школы в 1870 - 1900 гг., основные периоды формирования курортной застройки г.Трускавец в ХІХ - первой половине ХХ ст. Изучено влияние идеологии протестантизма на развитие архитектуры новейших протестантских храмов северо-западного региона Украины. Определен идеологический фактор в формотворческой основе украинского храмостроения.

Проанализированы приемы размещения современных православных храмов и комплексов в застройке городов. Приведены градостроительные требования к их расположению и рекомендации по организации участков храмов. Проанализирован опыт проектирования и строительства храмов в Польше. Описаны региональные особенности формирования образа храма. Освещены проблемы сохранения Киевского детинца и увековечивания памяти об уникальном первохраме Древней Руси - церкви Святой Богородицы Десятинной. Рассмотрены вопросы возникновения и развития храмов некоторых современных православных духовных центров на территории Беларуси: Спасо-Ефросиньевского женского монастыря в Полоцке, Жировического Свято-Успенского мужского монастыря, Свято-Никольского женского монастыря в Могилеве.

Розглянуто питання історії іконографії, екслібрики Т.Г.Шевченка, а також питання історії художньої освіти. Висвітлено мистецтвознавчу діяльність визначних українських культурознавців, зокрема, О.Беретті, О.Берладіної, В.Кричевського, М.Писанка. Проаналізовано становлення барокового католицького храмобудування у XVII ст. на Київщині та Волині, ландшафтну архітектуру наприкінці XVIII - на початку ХІХ ст. на Черкащині, рефлексії російського зодчества в архітектурі Полтавщини другої половини XVIII - ХІХ ст. Визначено архітектурні передумови організації іконостасів українських православних храмів.

Рассмотрены вопросы истории, иконографии, экслибрики Т.Г.Шевченка, а также вопросы истории художественного образования. Освещена искусствоведческая деятельность известных украинских культуроведов, в частности, А.Беретти, О.Берладиной, В.Кричевского, Н.Писанко. Проанализированы становление бароккового католического храмостроения в XVII ст. в Киевском и Волынском регионах, ландшафтная архитектура конца XVIII - начала ХІХ ст. в Черкасском регионе, рефлексии русского зодчества в архитектуре Полтавского региона второй половины XVIII - ХІХ ст. Определены архитектурные предпосылки организации иконостасов украинских православных храмов.

Розглянуто тенденції і напрямки формування сакральних будівель та споруд в Україні. Значну увагу приділено типологічним і містобудівним особливостям, а також образному вирішенню інтер'єру сучасних храмів. Висвітлено питання застосування архітектурно-конструктивно-технологічних систем "ГІТОР" і "ГІПЛОПЛАСТОН".

Рассмотрены тенденции и направления формирования сакральных строений и сооружений в Украине. Значительное внимание уделено типологическим и градостроительным особенностям, а также образному решению современных храмов. Изложены вопросы применения архитектурно-конструктивно-технологических систем "ГИТОР" и "ГИПОПЛАСТОН".

Розглянуто перспективи розвитку сучасного та майбутнього храмобудування за умов високоурбанізованого середовища. Поряд з функціональним описанням представлено загальні конструктивні схеми висотних храмів-веж, що повинні стати центрами духовного, естетичного та культурно-інтелектуального розвитку та посвячення людини. Підкреслено соціально-історичну необхідність побудови таких храмів.

Рассмотрены перспективы развития современного и будущего храмостроения в условиях высокоурбанизованной среды. Рядом с функциональным описанием представлены общие конструктивные схемы высотных храмов-башень, которые должны стать центрами духовного, эстетического и культурно-интеллектуального развития и посвящения человека. Подчеркнута социально-историческая необходимость построения таких храмов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н716.6

Рубрики:

Культові будівлі та споруди

Шифр НБУВ: Ж69446 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито семіотичний зміст архітектурної форми павільйону Ротонда Білоцерківського парку "Олександрія". Розглянуто питання використання колористики біопрототипів у колористиці архітектурного середовища. Проаналізовано особливості православного храмобудування Чернігівщини періоду еклектики й історизму (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Визначено місце селищ з високощільною малоповерховою забудовою в мережі населених пунктів України. Висвітлено методичні положення архітектурно-ландшафтної реабілітації промислових територій Донбасу та зон їх впливу. Розкрито нормативні аспекти проектування закладів санаторно-курортної реабілітації дітей-інвалідів. Висвітлено основи архітектурно-планувальної організації будівель місцевих судів загальної юрисдикції України.

Раскрыто семиотическое содержание архитектурной формы павильйона Ротонда Белоцерковского парка "Александрия". Рассмотрены вопросы использования колористики биопрототипов в колористике архитектурной среды. Проанализированы особенности православного храмостроения Черниговского региона периода эклектики и историзма (вторая половина ХІХ - начало ХХ ст.). Определено место поселков с высокоплотной малоэтажной застройкой в сети населенных пунктов Украины. Освещены методические положения архитектурно-ландшафтной реабилитации промышленных территорий Донбасса и зон их влияния. Раскрыты нормативные аспекты проектирования заведений санаторно-курортной реабилитации детей-инвалидов. Изложены основы архитектурно-планировочной организации строений местных судов общей юрисдикции Украины.

Profound analysis of temple-building in Ukraine has been given in the article. Temple-building is interpreted as a symptom neurotic disease and at the same time as therapeutic means of postsoviet society. But temple-building is effective therapy of collective psychology, attempt to manipulate God.

Розглянуто питання традиції формування баневих завершень церковних будівель, їх типологію та конструктивно-просторові різновиди, що впливають на тектонічні особливості в українському храмобудуванні. Розглянуто сучасні форми баневих завершень та їх дотичність до традиційних баневих завершень церков.

На підставі аналізу історичних передумов зародження та становлення світового християнського храмобудування виявлено основні фактори та особливості еволюції архітектурно-планувальної структури православних храмів Русі-України. Визначено основні тенденції сучасного розвитку українського православного храмобудування, а також закономірності спадкоємного розвитку храмобудування та основні принципи формування архітектурно-композиційних структур. Розроблено та запропоновано обгрунтовані наукові положення та рекомендації, які поглиблюють архітектурно-типологічні засади проектування українських православних храмів. Запропоновано канонічно доцільний типологічний ряд та методику розрахунку місткості православних парафіяльних храмів для сучасної проектної практики.

Визначено особливості використання баневої просторової структури в українському храмобудуванні. Виявлено конструктивні фактори вирішення баневої структури українських храмів. Використано метод розрахунково-числового експерименту, який підтвердив факт вибору будівничими баневої форми та конструкції просторової структури з урахуванням архітектоніки та конструктивно-будівельної доцільності. Встановлено принципи та національні ознаки формування архітектоніки баневої структури українських церков, розроблено пропозиції щодо нових напрямків розвитку архітектури українських баневих церков з використанням сучасних будівельних технологій та матеріалів.

Історію європейських архітектурних стилів IX - XVIII ст. розглянуто як формальне вираження католицької християнської парадигми, обгрунтовано тезу, що ці стилі географічно не поширюються за межі католицького світу, а хронологічно - за межі XVIII ст., становлення стильових моделей католицького храмобудівництва є взаємозалежним з формуванням специфічно католицьких стильових типів чернечих організацій; охарактеризовано храми романських бенедиктинських конгрегацій, готичних жебруючих орденів, барокових реформованих та новоутворених контрформаційних орденів. Обгрунтовано необхідність під час визначення регіональної специфіки архітектурних шкіл храмобудування враховувати діоцезальну та провінційно-орденську приналежність об'єктів та доведено, що розвиток регіональних традицій храмобудування пов'язаний саме з буттям діоцезальної організації земель, підпорядковується приписам діоцезальних нормативних документів; натомість розповсюдження пан'європейських стильових тенденцій пов'язане з ойкуменічною діяльністю орденських організацій, кожна з яких має певні стильові уподобання. Зібрано та опрацьовано дані щодо католицького храмобудування IX - XX ст. на Київщині та Волині, виявлено пріоритетне значення періоду бароко. Визначено періодизацію місцевого католицького барокового храмобудування, до наукового обігу введено системно впорядкований перелік пам'яток. Вивчено системну цілісність розрізнених об'єктів, сформульовано ознаки їх стильових напрямків та архітектурних типів католицького храмобудування, визначено їх генезу та систему взаємовпливів. Наголошено на диференціації української барокової архітектури на принципово відмінні

Розглянуто сакральний простір храмової архітектури, який у своїй формотворчій структурі виражений через певні форми та їх змістовне наповнення, а також співіснування таких креативних його компонентів як ідея - форма - функція - значення та знак - символ.

Розглянуто архітектуру простору як категорію форми, що творить тектонічну та об'ємно-розпланувальну структуру храмових будівель, особливості формотворення у храмобудуванні та композиційний уклад, що визначається через масу, простір і поверхню.

Простежено формування концепту "зло" в історико-культурній традиції людства. Показано вплив хрещення Русі на процес формування її державності. Розглянуто проблему співвідношення релігії та духовної культури в теологічній рефлексії. Акцентовано увагу на питаннях, що стосуються християнського розуміння віртуальної реальності, феномену духовності у віртуальному просторі. Розкрито теоретичні аспекти компетентнісного підходу у системі освіти. Простежено трансформацію соціокультурного простору в епоху глобалізації, розкрито місію церкви за сучасних умов соціального буття. Проаналізовано динаміку стратегії адаптації особистості за умов сучасних соціальних перетворень. Показано історичні та політичні передумови християнізації України-Русі. Надано відомості про храмобудування в сучасній Україні. З'ясовано особливості сакрального простору в сучасному соціумі.

Розглянуто сутність кольору як формоутворювального компонента структури сакрального простору в екстер'єрі та інтер'єрі, що надає можливість вираження площинного та глибинного сприйняття форми та простору. Виникає можливість наблизити до суб'єкта споглядання сакральної ідеї духовного наповнення та вивчення небесного світу як структури цієї просторовості у храмобудуванні України.

Визначено, що принципи пропорційної побудови закладено на етапі зведення конструктивного остова традиційної дерев'яної церкви. Запропоновано методику пропорційного аналізу з урахуванням будівельних методів народних майстрів. Доведено, що для визначення пропорційних залежностей висотної побудови центральної нави використовується діагональний перетин, який виявляє дійсні розміри між центральним кілком розмітки та кутами зрубу, замість поздовжнього, який дає загальну інформацію про висотні розміри і, таким чином, схематичне зображення відстані від кілка розмітки до кута нави на такому перетині є лише проекцією. Встановлено, що вихідними розмірами для побудови традиційної дерев'яної церкви є сторона та діагональ квадрата розмітки, а не центральної нави, як вважалось раніше. Проведено верифікацію опільської, бойківської та гуцульської шкіл народного храмобудування за встановленим принципом пропорційної побудови церков.

Узагальнено та систематизовано історіографічний матеріал і джерельну базу щодо вірменського храмобудування. Розроблено карту-схему України з позначенням поселень, в яких існував вірменський храм. Визначено міграційні періоди, відповідно до яких відбувалось формування вірменської храмової архітектури на землях України. Розроблено карту-схему шляхів міграції вірмен відповідно до міграційних періодів. Вперше проаналізовано та визначено форми розселення вірмен у поселеннях та місце храму в системі поселень. Вперше визначено зовнішні та внутрішні чинники, що мали домінуючий вплив на формування вірменської храмової архітектури в Україні. Вперше визначено типологічні, конструктивно-технологічні та архітектурно-мистецькі особливості храмових споруд вірмен на теренах України.

Проаналізовано суспільні передумови православного храмобудування Волині у складі Російської імперії. Визначено та систематизовано містобудівні, об'ємно-планувальні та стилістичні особливості дерев'яних храмів XIX - початку XX ст. В результаті архітектурно-морфологічного аналізу виявлено характерні ознаки церков, які пов'язані з будівництвом храмів за встановленими зразками та частковим використанням місцевих архітектурних традицій. З'ясовано головні напрями архітектурного трансформізму автохтонних церков краю. Обгрунтовано історико-культурну цінність храмобудівної спадщини зазначеного періоду та сформульовано основні принципи і заходи, спрямовані на збереження дерев'яної храмобудівної спадщини Волині.

Досліджено основні напрями сучасного українського храмобудування в творчості архітектора М. М. Нетриб'яка і його внесок у розвиток сакральної архітектури Тернопільщини.