Висвітлено генезис релігії, основні релігієзнавчі концепції, описано форми релігійних вірувань та їх ознаки. Розглянуто проблему історичної послідовності виникнення та розвитку ранніх релігійних вірувань. Визначено особливості релігій стародавніх цивілізацій, зокрема, Єгипту, Стародавніх Греції та Риму, історичні форми індуїзму та юдаїзму, суспільно-історичні передумови виникнення та ідейні джерела буддизму, особливості віровчення і культу ісламу. Проаналізовано шляхи поширення та утвердження в Київській Русі християнства до середини ХІІІ ст., в період Київської Митрополії (середина ХІІІ ст. - друга половина XVII ст.), епоху Відродження, екуменічних зв'язків і створення Українського Патріархату в ХХ ст., а також місце релігії в житті сучасного суспільства, особливості міжконфесійних відносин в Україні.

Освещены генезис религии, основные религиоведческие концепции, формы религиозных верований и их свойства. Рассмотрена проблема исторической последовательности возникновения и развития ранних религиозных верований. Изучены особенности религий древних цивилизаций, в частности, Египта, Древних Греции и Рима, исторические формы индуизма и юдаизма, общественно-исторические предпосылки возникновения и идейные источники буддизма, особенности вероучения и культа ислама. Проанализированы пути распространения и утверждения в Киевской Руси христианства к середине ХІІІ ст., в период Киевской Митрополии (середина ХІІІ ст. - вторая половина XVII ст.), эпоху Возрождения, экуменических связей и создания Украинского Патриархата в ХХ ст., а также место религии в жизни современного общества, особенности межконфессионных отношений в Украине.

Розглянуто основні релігії, культи і секти світу, зокрема: християнську релігію - православ'я, католицизм, греко-католицизм, протестантизм, лютеранство і кальвінізм, англіканство і пресвітеріянство, баптизм, адвентизм і п'ятдесятництво; нехристиянські релігії - юдаїзм, іслам, індуїзм, буддизм, синтоїзм, зороастризм, конфуціянство, даосизм. Наведено загальну характеристику культів і сект мормонів, свідків Єгови, муністів, кришнаїтів, теософів, Великого Білого Братства, окультизму та спіритизму, сатанізму.

Рассмотрены основные религии, культы и секты мира, в частности: христианская религия - православье, католицизм, греко-католицизм, протестантизм, лютеранство и кальвинизм, англиканство и пресвитерианство, баптизм, адвентизм и пятидесятничество; нехристианские религии - юдаизм, ислам, индуизм, буддизм, синтоизм, зороастризм, конфуцианство, даосизм. Приведена общая характеристика культов и сект мормонов, свидетелей Иеговы, мунистов, кришнаитов, теософов, Большого Белого Братства, окультизма и спиритизма, сатанизма.

Висвітлено структуру та методологію релігієзнавства, історію і розвиток всіх релігій світу, зокрема, первісного суспільства, Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Малої Азії та східного Середземномор'я, юдаїзму, Стародавніх Ірану, Індії, Китаю, Японії, греко-римську релігію, а також давніх германців, кельтів і слов'ян. Описано дохристиянські вірування українського народу. Розглянуто релігії африканського континенту, Австралії та Океанії, доколумбової Америки, буддизму, ісламу, християнства, його становлення на українських землях, нові релігії ХХ ст. Проаналізовано державно-церковні взаємовідносини в Україні.

Освещены структура и методология религиоведения, история и развитие всех религий мира, в частности, первобытного общества, Древнего Египта, Месопотамии, Малой Азии и восточного Средиземноморья, юдаизма, Древних Ирана, Индии, Китая, Японии, греко-римская религия, а также древних немцев, кельтов и славян. Описаны дохристианские верования украинского народа. Рассмотрены религии африканского континента, Австралии и Океании, доколумбовой Америки, буддизма, ислама, христианства, его становление на украинских землях, новые религии ХХ ст. Проанализированы государственно-церковные взаимоотношения в Украине.

Проаналізовано внесок Близького Сходу та Центральної Азії в основні напрямки антропологічних досліджень. Розглянуто іслам, юдаїзм і християнство як світові рухи в їх різних проявах на Близькому Сході. Визначено вплив ісламу на течії соціальної думки у даному регіоні, масової вищої освіти, процеси розвитку засобів масової інформації та суттєвого покращання можливостей подорожей і швидкого зв'язку на розуміння населенням питань релігії та політики. Висвітлено уявлення людства про їх культурні та особисті ідентичності.

Проанализирован вклад Ближнего Востока и Центральной Азии в основные направления антропологических исследований. Рассмотрены ислам, юдаизм и христианство как мировые движения в их различных проявлениях на Ближнем Востоке. Определено влияние ислама на течение социальной мысли в данных регионах, массового высшего образования, процессов развития массовой информации и существенного улучшения возможностей путешествий и быстрой связи на понимание населением вопросов религии и политики. Освещены представления человечества об их культурной и личной идентичности.

Изучены аутентичные тексты и фотографические материалы исследователей иудаики первой трети XX в., которые видели и фиксировали росписи исчезнувших деревянных синагог, пытались анализировать антропоморфные сюжеты с учетом основного запрета иудаизма и художественных приемов, которые "корректно" обходили запретную заповедь.

Вивчено автентичні тексти та фотографічні матеріали дослідників юдаїки першої третини XX ст., які бачили та фіксували розписи зниклих дерев'яних синагог, робили спроби аналізу антропоморфних сюжетів з урахуванням головної заборони юдаїзму та художніх прийомів, що "коректно" обходили заборонену заповідь.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф015.29 + Ф012 + Э36-11

Рубрики:

Інші фактори політики (релігія, культура, мова, філософія, етика тощо)

Принципи політики

Іудаїзм

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто релігію та економіку як соціальні інститути, виявлено механізм впливу релігії на економічну поведінку, який базується на превалюючій ролі цінностей неекономічного характеру - діючі релігійно-психологічні винагороди забезпечують усвідомленість та цілеспрямованість людського існування та впливають таким чином на життєву поведінку індивіда в цілому та на його економічну діяльність зокрема. Зроблено узагальнюючий аналіз соціальних функцій релігії з точки зору соціології, соціальної психології та богослов'я. Проаналізовано безпосередній вплив релігійних цінностей на модель соціально-економічної поведінки, яка залежить від ставлення релігії до різних видів праці, до багатства, бідності, підприємницької діяльності, власності, від визначення нею статусу окремих професій, ступеня практицизму, індивідуалізму та раціоналізму, вихованих релігією. З'ясовано, що ці елементи можуть впливати на спрямованість економічної активності та встановлення соціального визнання чи соціального неприйняття окремих видів економічної діяльності. На засадах їх розгляду та порівняння виявлено відмінності в етосі економічної поведінки та визначено потенційні можливості різних релігій (юдаїзму та православ'я) до її регламентації.

Проаналізовано феномен грошей, який розглядається як ціннісний за своєю природою соціальний прояв у культурі. Обгрунтовано ідею про аутентичність аксіології як методології пізнання феномену грошей. Розглянуто презентовані в історико-філософській думці гносеологічні підходи до розуміння й опису природи та сутності грошей. Простежено еволюцію розвитку філософської думки про гроші в будь-яку історичну епоху. Відбудовано онтологію грошей на базі атрибутивної моделі світу. Наведено світоглядно-конфесійні підходи до господарської етики (православ'я, протемтантизму, юдаїзму, католицизму), яка і формує етичний вимір грошей. Розглянуто вплив грошей на становлення особистості в контексті сенсу життя індивіда, його смислоустрою.

Висвітлено джерела релігієзнавства, засади формування релігієзнавчої парадигми, основні концепції щодо сутності та походження релігій, особливості релігії у структурі суспільного світогляду, класифікацію світових релігій. Наведено основні характеристики та типи первісних релігій, зокрема, тотемізм, фетишизм, анімізм, аніматизм, магія. Проаналізовано особливості релігій періодів перших цивілізацій та ранньої державності - Стародавнього Єгипту та Межиріччя, античної Греції та Риму, а також історичних національних релігій - індуїзму, сикхізму, джайнізму, зороастризму, даосизму, конфуціанства, синтоїзму. Розкрито основи вчення юдаїзму, віровчення та категоріальний апарат буддизму, основи християнської етики, засади екуменізму та його прояви в Україні, основи вчення мусульман, цивілізаційну та релігійну місії ісламу. Визначено філософсько-правовий вимір свободи совісті та толерантності, новітні релігійні деструктивні та окультні спільноти. Особливу увагу приділено державній релігійній політиці та церкві на українських землях в історичному контексті.

Здійснено аналіз етико-філософських поглядів Е. Левінаса. Увагу приділено дослідженню релігійного питання, відповідальності людини перед Богом. Здійснено порівняльний аналіз юдаїзму та християнства й наголошено на необхідності міжрелігійного діалогу.

Зазначено, що тривалий час у гуманітарних науках домінувала теорія "історії цивілізацій" Фернана Броделя, а також концепція "зіткнення цивілізацій" американського теоретика С. Гантигтона. Однак, на думку авторів, така некритична гегемонія призвела до расистських і ксенофобських висновків і тверджень. У Франції полеміку серед фахівців з історії, філософії та культури збурила книга історії С. Гугенайма, що заперечувала внесок арабо-мусульманської цивілізації у становлення справжнього "європейського" Заходу доби Середньовіччя, оскільки "латинське" коріння Європи нібито кардинально несумісне зі Сходом. Ця книга - полемічна та грунтовна відповідь на працю С. Гугенайма. У ній порушено теми ідеологічного "страху" перед арабами та мусульманами, питання арабо-мусульманської науки й філософії в її зв'язку з античною та середньовічною наукою та філософією, філологічний погляд на роль арабської мови та питання неперекладності, значення "латинян" і "греків" від Середньовіччя до Відродження, місце юдаїзму та Візантії в передачі знань західній Європі, метаморфози ідеї "цивілізації" серед істориків після Броделя, нові способи поширення знань за доби Інтернет, підходи до вивчення історії ісламу в середній школі та ін.

Висвітлено історію та теорію дослідження юдаїзму. Розкрито проблеми, концепцію й історіографію сучасної кумраністики. Розглянуто творення єврейської національності, як прояв релігійності. Досліджено особливості розвитку демонологічних вірувань постбіблійного юдаїзму. Визначено роль євреїв в економічному житті Умані XIX - початку XX ст. Здійснено спробу порівняльного аналізу місця освітньо-виховного компоненту у соціальних вченнях католицизму й юдаїзму. Проаналізовано сучасний стан юдейських релігійних організацій в Україні (статистичний аспект).

Проаналізовано особливості військової повинності євреїв Галичини кінця XVII - початку XX ст., зокрема їх участь у захисті Габсбурзької монархії від зовнішніх ворогів. Обгрунтовано тезу, що патріотизм щодо неєврейської держави був найважливішим обов'язком євреїв. Виокремлено низку методів залучення євреїв на військову службу: відкупу від армії, звільнення від військової служби, зрівняння їх у правах з іншими "товаришами по зброї", можливість одержання офіцерських звань і виконання ритуальних приписів юдаїзму. З'ясовано природу та мотиви пацифістських настроїв, які домінували серед євреїв Галичини, а також механізми ухиляння їх від військової служби.

Досліджено зміст взаємного зв'язку сучасної доктрини економіки ринкового типу й основних догматів юдаїзму. Оцінено динаміку і генезис ключових економічних дефініцій (власність, багатство, податки, відсоток, прибуток, гроші тощо) в контексті юдейського віровчення. Проведено низку змістовних зіставлень цих економічних категорій.

Висвітлено питання сутності націоналізму, його зв'язку з релігійними практиками, перетворення релігійних цінностей юдаїзму на складники національної ідентичності. Розкрито роль релігійного чинника в моделюванні єврейської ідентичності. Проаналізовано різні типи єврейської ідентичності, проблеми її трансформації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф015.29 + Ф012 + Э36-110.0

Рубрики:

Інші фактори політики (релігія, культура, мова, філософія, етика тощо)

Принципи політики

Іудаїзм

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі критичного переосмислення існуючих історіографічних робіт та грунтовного аналізу джерел, частина з яких була введена до наукового обігу вперше, здійснено комплексне дослідження змісту вчення раннього хасидизму та його соціально-історичного контексту. Розроблено нову концепцію поєднання основоположниками хасидизму вчення двох рабинських угрупувань, які в ті часи суперничали між собою, при цьому одне з них спиралося на тексти середньовічного корпусу та їхні коментарі, а інше - на містичне вчення кабали. Одержані результати дозволили по-новому переосмислити роль і місце хасидизму в історії рабиністичного юдаїзму. Грунтовно досліджено питання ролі вчення хасидів про ритуальну практику юдаїзму. Встановлено, що пропонована хасидами обрядова практика та її теоретичне осмислення виявилися рівною мірою привабливими як для малоосвіченого простого люду, так і для верстви знавців сакральних текстів. Вперше проведено комплексний аналіз вчення хасидизму про некультові аспекти богослужіння, враховуючи всі його основні положення. Виявлено нові аспекти концепцій, що обгрунтовують всеохоплюючу владу хасидських лідерів - цадиків - над їх послідовниками. Вперше досліджено вчення хасидів про цілі та рушійні сили історії єврейського народу, показано його роль у підтриманні нового порядку управління єврейськими громадами, що його було запроваджено хасидами.

Висвітлено проблему взаємозв'язку між релігійно-етичними складовими юдаїзму, американізму та особливостями американської державності.

Висвітлено результати дослідження політики радянської держави щодо юдейської конфесії в Україні протягом 1920-х рр., основні її етапи та напрями. Обгрунтовано, що нормативно-правова база була антирелігійною, не мала спеціального антиюдейського характеру. Офіційне законодавство мало ідеологічний характер, а діяльність партійно-державних органів визначалася секретними розпорядженнями вищих партійних структур. Доведено специфічну роль єврейських секцій при комітетах КП(б)У в організації та проведенні антиюдейської політики. Проаналізовано основні напрями економічного тиску держави на юдейські общини: вилучення культових предметів, приміщень синагог, молитовень, хедерів, єшив, Талмуд-Тор тощо. Показано, що це стало однією з важливих обставин руйнування єврейської ідентичності. Доведено антиюдейську спрямованість обмеження вживання івриту. Проаналізовано процес ліквідації духовної освіти та спробу організації розколу серед віруючих євреїв. Визначено форми та методи антиюдейської агітації та пропаганди, особливості їх проведення. Вивчено зміст агітаційно-пропагандистських матеріалів.

Охарактеризовано людину як Добродія, в основі якої доброчинна діяльність і поведінка. Розглянуто доброчинну (моральну) природу Всесвіту, в якому Добро - найзагальніша сила і шлях Всесвіту, що забезпечує доброчинний і фізичний порядок світу та людини, і як висновок - людина народжена Добром і повинна відповідати образу свого творця. Тобто, однозначно визначено, що людина - це добродійна особистість. Подано характеристику і підтвердження таких чеснот як совість, упорядкованість, обов'язковість, справедливість, людяність, помірність, самоповага, патріотичність, сімейність, природолюбність, працелюбність, набожність їх загально-біологічними, соціально-культурними, всесвітньо-духовними основами. Ці чесноти - запорука зростання Добродія до Боголюдини - сповідника релігії Доброслав'я. Етика - основа соціалізму. Розглянуто особливості державного науково-господарського колективізму в державній системі Доброслав'я з перевагою загальнодуховних, а не економічних чинників. У державній системі Доброслав'я село передбачається як науково-виробничо-освітньо-виховне об'єднання в складі Академії Наук, що виконує обов'язки Уряду. Село повинно залишатись основою створених ним Людини, Добродія. З Трипільського Добра виросли арійські веди, брахманізм, буддизм, джайнізм, зороастризм, які розглянуто як набір Доброслав'я, якому близькі китайські даосизм і конфуціанство, і який вважає неприйнятними семітські релігії - юдаїзм, християнство, іслам. Тому безперечним, обов'язковим завданням України, Європи, арійства є звільнення від засилля семітських релігій.