Проаналізовано методику навчання обдарованих студентів англійської діалогічної мови, зміна форми проведення уроків з урахуванням явища обдарованості та використанням ІКТ. Програма навчання діалогічної мови для талановитих студентів розроблена з урахуванням психологічних особливостей талановитих дітей, вікових особливостей, характеру та специфіки діалогу як типу мовленнєвої діяльності. Особливу увагу в дослідженні приділено використанню сучасних технологій (ІКТ). Експериментальна програма базується на концепціях комунікативного та пізнавального методів навчання англійської мови, дидактичних та методичних засадах викладання. Серед чотирьох основних принципів навчання англійської мови є комунікативна орієнтація; орієнтація на особистість; самоосвіта; комп'ютерно-інтегроване навчання для всіх видів розмовної діяльності (аудіювання, говоріння, читання та письмо) та нового принципу і культурологічний. Система вправ включала в себе репродуктивні, репродуктивно-творчі, творчі (підготовчі, вступні, тренувальні, контрольні) вправи; вона була орієнтована на реалізацію всіх видів розмовної діяльності та заснована на репродуктивних і продуктивних засобах оволодіння знаннями, основна ціль якої є розвиток здібностей та навичок іншомовного спілкування старшокласників. Головна ідея нашої методики полягає у використанні аутентичного аудіо/відеоматеріалу в навчанні іноземної мови з огляду на все більший акцент на комунікативних техніках, і, як відомо, використання відео надає велику допомогу вчителям іноземних мов у стимулюванні та сприянні розвитку мовлення.

Розглянуто дидактичні питання розробки інтерактивних навчальних середовищ до вивчення дисципліни "іноземна мова (за професійним спрямуванням)" у віртуальній чи доповненій реальності. Доведено, що таке середовище як засіб організації англомовної професійно зорієнтованої навчальної діяльності студентів носить активний характер, включає мультимедійні засоби, є фахово та комунікативно спрямованим курсом для вивчення іноземної мови та відповідає комбінованому типу комп'ютерних програм. Розглянуто питання комунікативної іншомовленнєвої компетенції майбутніх користувачів іноземної мови як мети навчання, що може бути реалізована за умови оволодіння такими видами мовленнєвої діяльності, як рецепція (сприймання), продукція, інтеракція (взаємодія) та медіація (посередництво). Наведено систему тренувальних вправ з урахуванням взаємодії комунікативних видів діяльності та розглянуто інструкції до їх виконання в умовах штучного (віртуального або доповненої реальності) інтерактивного освітнього середовища. Визначено основні інструменти, які повинні бути імплементовані у освітнє середовище до вивчення іноземної мови у закладі вищої освіти. В результаті проведеного експерименту виявлено, що із дев'яти вправ, направлених на розвиток іншомовленнєвих комунікативних навичок, п'ять із них повинні містити завдання до аудіювання, сім - до говоріння (монологічного й діалогічного) п'ять - до виконання письмових завдань, три - до читання, дві - вправи на медіацію (посередницькі). Така кількість комунікативних вправ у поєднанні з елементами комп'ютерних ігор, вбудованих у освітнє середовище, та можливостями для студентів самостійно конструювати деякі освітні еелементи (відео, блоги, веб-сторінки, чати) забезпечують студентоцентричної моделі навчального процесу та необхідну його мотивацію.

Досліджено особливості використання статистичного модуля IRStat2 Електронної бібліотеки НАПН України у формуванні статистики для інформаційно-аналітичної підтримки науково-педагогічних досліджень. Описано напрями застосування аналітичної системи Google Analytics як засобу моніторингу використання такої бібліотеки як електронного освітнього ресурсу підтримки наукових досліджень, створеного за результатами виконання науково-дослідної роботи в галузі педагогіки. Розглянуто особливості здійснення моніторингу результатів науково-дослідних робіт і ефективності діяльності наукової установи. Здійснено порівняння аналітичної системи Google Analytics та статистичного модулю IRStats2. Зроблено висновок про те, що аналітичну систему Google Analytics та статистичний модуль IRStats2 доцільно використовувати для науково-методичного супроводу електронних бібліотек, управління роботою за науковою темою, науковою установою, так як вони дозволяють формувати різноманітні статистичні звіти, що доповнюють один одного та допомагають визначити, як відбувається використання результатів науково-дослідних робіт, зокрема електронних освітніх ресурсів, за багатьма критеріями, дослідити аудиторію користувачів, авторів ресурсів, а також дозволяють сформувати як комбіновані, так і додаткові статистичні звіти, ввівши додаткові параметри фільтрування.

В настоящее время медицина является одной из наиболее динамически развивающихся областей знаний. Современное медицинское образование характеризуется своей непрерывностью, динамичностью, что обеспечивает профессиональную компетентность врача в течение всей его профессиональной карьеры. Ежегодно накапливаются новые данные в той или иной сфере медицинских знаний, проводится большое количество клинических исследований, переиздаются клинические рекомендации диагностики и лечения той или иной патологии. Медицинским специалистам необходим высококачественный образовательный информационный контент, доступный врачу на рабочем месте. Для реализации непрерывного образовательного процесса в рамках медицинского образования клиническими кафедрами высших учебных заведений может быть создано информационное веб-пространство с качественным информационно-образовательным контентом - веб-сайты. Однако, не всегда члены команды разработчиков информационного контента сайтов клинических кафедр образовательных учреждений (IT- специалисты, медицинские педагоги и практикующие врачи) достаточно продуктивно взаимодействуют друг с другом и понимают образовательные цели, задачи, перспективы. Благодаря собственному опыту разработки и внедрения в образовательный процесс клинической кафедрой информационного веб-пространства мы предлагаем детальную последовательную карту-алгоритм, которая может быть использована при разработке и администрировании сайта клиническими кафедрами высшего учебного медицинского заведения, которая может объединить всех членов команды разработчиков образовательных сайтов.

Протягом останніх декількох років інформаційні та комунікаційні технології стали постійно використовуватися в освіті, особливо в школах, коледжах та університетах. В епоху глобалізації технологія впливає практично на всі аспекти життя. Мета роботи - вивчення ролі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у мотивації студентів університету. Основними завданнями дослідження була оцінка мотиваційних особливостей інформаційних та комунікаційних технологій, сприйманих студентами. Незалежною змінною дослідження ІКТ, а залежною змінною - мотивація студентів. Для збору даних у дослідженні використано анкету. Тип дослідження — оглядове описове дослідження. Обсяг вибірки в 340 студентів бакалаврів був обраний за допомогою простої випадкової вибірки. Значення описових статистик, стандартне відхилення, частота і відсоток були використані в дослідженні. Для статистичного аналізу даних за допомогою SPSS використано квадратний критерій для статистичної статистики. Результати дослідження показують, що ІКТ впливає на мотивацію студентів та покращує їх навчання; збереження знань та розуміння. ІКТ може вирішити проблеми студентів та мотивувати їх.

Розглянуто проблему використання інформаційно-комунікативних технологій у процесі навчання іноземної мови. Розроблена програма-тренажер для навчання іноземної мови орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та студентами. В основі нашої розробки лежить ідея конструктивістської педагогіки, яка прагне створити для студентів розвивальне середовище, що забезпечує можливості пошуку власного Я, навчити способам конструювання знань, виходячи з індивідуальності і неповторного досвіду кожної особистості. При створенні програми-тренажеру ми використовували програми Exсel та Moodle (модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище, яке може використовуватися, як платформа для електронного, в тому числі дистанційного навчання). Опис використання програми-тренажеру передбачає аналіз різних аспектів уроку іноземної мови та спирається на практичний досвід роботи викладача іноземної мови з групою та реалізацію принципу індивідуального підходу у навчанні. Здійснено обгрунтування використання навчальної комп'ютерної програми, що сприяє гармонійній соціальній та психологічній взаємодії між викладачем та його учнями та допомагає здійснити вибір завдань залежно від рівня кожного учасника групи. Модульне об'єктно-орієнтоване динамічне навчальне середовище може використовуватися як платформа для електронного, в тому числі дистанційного навчання. Розроблена програма реалізує філософію "педагогіки соціального конструктивізму" та орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та студентами.

Наведено стан, проблеми та перспективи підготовки фахівців з інформаційних технологій у закладах вищої освіти (ВЗО) України, визначення основних проблем їх підготовки та окреслення перспектив удосконалення формування інформаційно-комунікаційної компетентності випускників за цим напрямком. Розглянуто законодавчу базу України з підготовки студентів-програмістів, приведено напрямки робіт, професійна діяльність яких пов'язана з розробкою математичного, інформаційного та програмного забезпечення інформаційних систем у галузі інформаційних технологій. Cтаття містить порівняльну діаграму таблиць технологій та мов програмування, що вивчаються в ВЗО України, опитування студентів 2 курсу кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління факультету інформатики та обчислювальної техніки Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" та аналіз ринку інформаційно-комунікаційних технологій ІТ-ринку в Україні. Розглянуто web-орієнтовані технології навчання основ програмування: компілятори, автоматизовані системи перевірки завдань з програмування, інтелектуальні карти.прод

Розглянуто та проаналізовано інформаційні технології, створені американськими науковцями для удосконалення шляхів та методів навчання англійської мови як іноземної в межах програми "AE E-Teacher Program", розробленої під керівництвом неприбуткової організації з розвитку людини "FHI 360" (Family Health International 360) з метою покращення вивчення англійської мови, надання доступу до різноманітних автентичних матеріалів, що відповідають найважливішим проблемам розвитку методики навчання іноземної мови в міжнародній освіті та потребам людства. Ексклюзивне право навчати за цією програмою отримав університет штату Айова. Пройшовши повний курс цієї програми, надає опис існуючих Інтернет-інструментів, ресурсів та програмного забезпечення у викладанні мов, характеризує доцільність їх використання для вирішення дидактичних завдань уроку в навчанні аудіювання, читання, говоріння, письма, граматики та лексики англійської мови як іноземної. Дослідниця окреслює також потреби українських педагогів у створенні бази даних сучасних технологій, які б надавали матеріали, що постійно оновлюються, пов'язані з сучасним життям, з різних видів мовленнєвої діяльності, для студентів з різним рівнем знань, методичні розробки, запропоновані науковцями та вчителями-практиками, технології, які здатні замінити швидко старіючі підручники, підвищити мотивацію і зацікавленість студентів у навчанні.

Розглянуто можливості використання інтегрованого середовища Word та Matlab для навчання студентів фізико-математичного профілю методів обчислень. Ця дисципліна відіграє важливу роль у підготовці фахівців ВНЗ фізико-математичного профілю, бо поєднує в собі як математичну теорія методів, вивчення якої потребує фундаментальних математичних знань так і знань основ програмування та спеціальних математичних пакетів. Розглянуто принципи створення, редагування інтегрованого середовища (М-книг), способи виконання команд Matlab у створеному середовищі. В результаті створюються текстові документи складні науково-технічні розрахунки. Інтегроване середовище Word та Matlab - це клієнт-серверна система, в якому Word є клієнтом, а система Matlab і сервером. Запропоновано використовувати для навчання чисельних методів М-книги двох видів, а саме: для навчання та виконання лабораторних робіт. Запропонована структура таких М-книг. Розроблена структура М-книг для навчання та виконання лабораторних робіт. Приведено М-книги навчання методів простої ітерації та Ньютона наближеного розв'язування нелінійного рівняння з однією змінною, а також М-книги вивчення квадратурних формул центральних прямокутників та трапецій. На прикладі цих М-книг показані переваги використання інтегрованого середовища Word та Matlab для навчання методів обчислень, а саме в текстовому документі поряд з математичною теорією чисельного метод містяться команди Matlab реалізації методу. Це надає змогу студенту після виконання кожного кроку алгоритму проаналізувати отримані результати.

Усі поширені, відомі алгоритми числового розв'язання рівняння на відрізку прямої передбачають, що заздалегідь відомими є відрізки ізоляції коренів. Це такі відрізки, в кожному з яких рівняння має один і тільки один розв'язок. Запропоновано метод, що дозволяє знайти всі корені рівняння f(x) = 0 для довільної неперервно диференційованої функції f(x) на заданому відрізку прямої з заданою точністю. Збіжність методу є експоненціальною. Отже метод автоматично відділяє корені. У курсі чисельних методів він потрапляє в його ідейний центр, примушує замислитись над структурою теорії, прояснити та поглибити її розуміння. Метод роботи реалізований у десктопі на мові Java.

Питання адаптації вищої освіти України до сучасних потреб інформаційного суспільства (суспільства знань) є актуальним на даному етапові розвитку інформаційного суспільства. Альтернативний підхід до вибору стратегій адаптації вищої освіти України до сучасних потреб "суспільства знань", раніше не розглядався. Мета роботи - вибір альтернативних стратегій, відповідних даному етапові розвитку інформаційного суспільства, як інтегрального показника і вектора домінуючих чинників на шляху адаптації.

Виокремлено критерії (проектувальний, організаційно-комунікаційний, результативний) і показники ефективності застосування електронних відкритих журнальних систем (ЕВЖС) у науково-педагогічних дослідженнях. Шляхом експертного оцінювання встановлено достатній ступінь проявлення проектувального (67 %) та високий і організаційно-комунікаційного (80 %) і результативного (100 %) критеріїв. Уточнено поняття "ІКТ-компететність наукових працівників щодо застосування електронних відкритих журнальних систем у науково-педагогічних дослідженнях". Виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційно-діяльнісний та адаптивний компоненти ІКТ-компетентності. Визначено критерії (аксіологічний, когнітивний, праксеологічний, адаптивний) та показники її оцінювання. В результаті експертного оцінювання методом ранжування конкретизовано найбільш значущі критеріальні показники, на які слід орієнтуватись у процесі оцінювання ІКТ-компетентності наукових працівників щодо застосування ЕВЖС у науково-педагогічних дослідженнях. Подана характеристика рівнів сформованості компонентів ІКТ-компетентності наукових працівників щодо застосування ЕВЖС (базовий, достатній, поглиблений). Розглянуто критерії оцінювання наукових періодичних видань для включення до провідних міжнародних наукометричних і реферативних баз даних Web of Science, Scopus, Directory of Open Access Journals.

Наведено аспекти використання мережних технологій відкритих систем (МТВС) у ВНЗ. Доведено ефективність застосування МТВС для взаємодії учасників навчально-виховного процесу: студентів, професорсько-викладацького складу, адміністрації ВНЗ та навчально-допоміжного персоналу. Продемонстровано результати опитування щодо доцільності впровадження МТВС у освітній процес університету. Акцентовано увагу на застосування МТВС у процес підготовки бакалаврів інформатики. Методичні аспекти щодо використання мережних технологій відкритих систем у навчанні майбутніх бакалаврів інформатики передбачають педагогічну доцільність форм, методів та засобів навчання. Важливою умовою успішної інтеграції методики щодо використання МТВС є вдосконалення змісту інформатичних дисциплін (на прикладі навчальної дисципліни "Організаційна інформатика"). Для того, щоб здійснити добір МТВС, слід враховувати зв'язки щодо використання, користувачів, технічні засоби та їх характеристики, ризики (вплив недостовірної, неякісної інформації на особистість; маніпулювання свідомістю людини; доступ до персональних даних; зняття заборони і обмежень морально-етичного характеру тощо). Досліджено проблему формування компетентності бакалаврів інформатики щодо використання мережних технологій відкритих систем (МТВС). Визначено критерії, показники та рівні компетентності бакалаврів інформатики щодо використання МТВС. Описано основні етапи педагогічного експерименту щодо використання МТВС для майбутніх бакалаврів інформатики. Експериментальне впровадження результатів дослідження показало, що застосування спеціальної методики у навчанні бакалаврів інформатики сприяє формуванню компетентності щодо викорістання МТВС.

Розглянуто питання ефективності використання віртуального лабораторного практикуму з фізіології людини і тварин у структурі підготовки майбутнього фахівця-біолога замість реального модельного об'єкта на лабораторній роботі. Спостерігається все ширше залучення інтерактивних засобів навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп'ютерних програм, у тому числі, і для організації практичних та лабораторних занять. На основі анкетування студентів-біологів, які попередньо виконували лабораторну роботу як з реальним модельним об'єктом, так і з віртуальним, було з'ясовано, що заміна реального об'єкту лабораторної роботи на віртуальний не сприяє кращому засвоєнню основних понять з фізіології людини і тварин. Доцільним використання віртуального лабораторного практикуму можливо тільки у випадках, коли відсутня матеріальна можливість проведення досліду, досліджуване явище не можливо відтворити у рамках навчальної лабораторії або воно протікає за таких умов, що його важко спостерігати (наприклад, у дуже стислих межах часу). Впровадження у свою педагогічну діяльність віртуального лабораторного практикуму є вибором кожного педагога особисто, проте неможна забувати, що пересичення використання інтерактивними методами та недоцільна заміна реального об'єкта віртуальним може призвести до втрати дидактичної та виховної мети навчання.

Представлено модель інформаційно-освітнього середовища закладу загальної середньої освіти - системи, яка складається з сукупності підсистем (освітніх ресурсів), які знаходяться в умовах інформаційного обміну між учасниками освітнього процесу на основі сучасних веб-орієнтованих технологій. Основне місце в моделі відведено LCMS MOODLE як "точці доступу" до знань здобувачів освіти. Відповідно до проведеного аналізу систем управління навчанням у наукових джерелах можна зазначити, що в усіх розглянутих системах організовано доступ до навчальних матеріалів, забезпечено взаємодію між учителем та учнем, тестування та оформлення звітності. Безкоштовне використання, можливість додавання нових функціональних можливостей вказує на перспективність використання LCMS MOODLE в закладах загальної середньої освіти. Розглянуто інші компоненти системи: систему електронних портфоліо, сторінки в соціальних мережах, засоби комунікації (месенджери), сайти закладу освіти, районного управління освіти, Міністерства освіти і науки України, Малої академії наук, учнівських предметних олімпіад, конкурсів тощо. Модель інформаційно-освітнього середовища закладу загальної середньої освіти може бути модифікована, що викликано постійними змінами в інформаційному суспільстві і тенденціями використання ІКТ.

Розвиток інформаційного суспільства обумовлює новий напрям соціалізації - медіасоціалізація. Зазначене особливо актуальне для молоді, яка є активним медіаспоживачем. Проаналізовано суть понять "медіапростір", "медіасоціалізація", "кіберсоціалізація". Окреслено особливості функціонування медіапростору з урахуванням соціалізуючих факторів, представлено його функції відповідно до традиційного процесу соціалізації. Визначено вплив медіа на процес соціалізації як умову до подальшого розроблювання складових медіасоціалізації молоді. Запропоновано принципи медіасоціалізації молоді в умовах медіапростору (системності, діяльності, двосторонньої взаємодії особистості і віртуальної реальності, медіаактивності та критичного мислення). Представлено складові процесу медіасоціалізації (форми, механізми, агенти медіасоціалізації та ін.). Зазначено показники успішної та невдалої медіасоціалізації. Визначено базовий конфлікт медіасоціалізації, що впливає на її результат (баланс віртуального та реального). Запропоновано критерії медіасоціалізації (медіа адаптованість, медіа автономність, медіа активність) з відповідними рівнями розвитку та показниками. Представлено рівні медіасоціалізованості молоді в умовах сучасного медіапростору. Дослідження процесу медіасоціалізації молоді засвідчило наявність великого відсотку респондентів із низьким (38,5 %) та середнім (41,8 %) рівнями медіасоціалізованості. Разом із тим високий рівень медіасоціалізованості був характерний усього для 19,7 % опитаних. Питання медіасоціалізації молоді набуває актуальності у зв'язку із ситуацією, що склалася в державі. Перед системою соціальних інститутів виховання постає завдання ініціювати зміни у процесі входження молоді в медіапростір, що в подальшому створить ефективні умови для розвитку з урахуванням ресурсів медіа. Проблема медіасоціалізації молоді не вичерпується проведеним дослідженням. Перспективними напрямами наукових пошуків можуть стати: розробка соціально-педагогічних умов та технології медіасоціалізації особистості; розробка методичного забезпечення реалізації технології медіасоціалізації у загальноосвітніх навчальних закладах; впровадження закордонного досвіду медіасоціалізації молоді в практику соціальної роботи.

Згідно із концепцією інформатизації освіти, курс методики викладання інформатики не повинен зводитися до вивчення власне предмета інформатики, а має забезпечувати реалізацію цілої групи головних цілей, таких як: знайомство студентів із новими галузями знань, що безпосередньо чи опосередковано пов'язані з інформатикою, набуття ними компетенцій використання інформаційних технологій, уміння виявляти і розвивати здібності учнів спеціальними методами, впровадження в шкільну практику інноваційних форм навчання. Як дисципліна методичного циклу, пов'язана з інформаційними технологіями, методика викладання інформатики веде до осмислення досвіду використання людиною інформаційних технологій і відіграє коригувальну роль у комп'ютеризації освіти в цілому. За умов сучасного стану освіти вже недостатньо знати фактичний матеріал предмета та конкретні методичні рекомендації щодо викладання інформатики в школі, хоча ці знання та вміння залишаються важливим фактором професійної підготовки вчителя. Сучасний учитель повинен мати високий рівень методичної та загальної культури, володіти всім комплексом як загальнонаукових, так і предметних компетенцій. Загальні питання методики викладання інформатики значною мірою сформульовані, детально розроблені і методики викладання низки основних тем шкільного курсу. Але постійний процес оновлення науки, відкритість інформатики всьому новому ставить завдання навчити студента самостійній розробці методик, методичної творчості шляхом передачі йому не тільки знань, умінь у царині методики інформатики, а й формування у студента певних предметних компетенцій і досвіду творчої роботи з інноваційними педагогічними технологіями.

Організування віртуального освітнього процесу в системі післядипломної педагогічної освіти може допомогти більш ефективно будувати взаємодію між обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти та іншими суб'єктами освітньої діяльності. Для вирішення цього завдання на базі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти розгорнуто платформу Moodle як складову частину "Освітнього середовища Запорізького регіону" (https://ele.zp.ua/moodle), за допомогою якої упродовж вересня 2017 р. - жовтня 2018 р. організовано курси підвищення кваліфікації для 220 груп; організовано і проведено дистанційні тренінги; проведено обласний етап конкурсу "Учитель року-2018"; запроваджено низку вебінарів та онлайн конференцій; реалізовано взаємодію навчального відділу ОІППО зі структурними підрозділами інституту; проведено моніторингове дослідження щодо вивчення рівня сформованості здатності до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів учнями 9-х класів закладів загальної середньої освіти області. Стаття присвячена організаційним, навчально-методичним та програмно-технічним аспектам організації віртуального освітнього процесу на базі розгорнутої дистанційної платформи освітнього середовища Запорізького регіону. Проте, необхідно зазначити низку проблем, що вимагають подальшого вирішення. Так, великий відсоток слухачів КПК мають низький рівень ІТ-компетентності, що ускладнює та уповільнює роботу з платформою: низький загальний рівень роботи з ПК; відсутність розуміння понять "браузер", "електронна пошта", "логін" тощо; невміння працювати з електронною поштою; незнання своїх логінів та паролів для входу до e-mail; психологічний страх перед компіютером. Напрями подальших розвідок убачаємо у продовженні реалізації обласного проекту "Розвиток ІТ-компетентності вчителів"; підключення нових функцій до організування віртуального освітнього процесу та подальшого розвитку єдиного інформаційного простору Запорізького регіону.

Розвиток систем штучного інтелекту в недалекому майбутньому призведе до скорочення рутинної, шаблонної роботи. Змінюється інструментарій у більшості професій. ISSN 1998-6939. інформаційні технології в освіті. 2018. № 4 (37) 91 Виникає потреба швидкого перенавчання фахівця і використання ним комп'ютеризованих систем. На сьогодні вже створені окремі пристрої і цілі системи, що здатні вирішувати частину проблем, які виникають у повсякденному житті людини. Тому STEM-освіта є одним із напрямів, затребуваних у суспільстві. Останні декілька років в Україні спостерігається стрімке зростання кількості гуртків технічного спрямування, а саме із робототехніки та програмування. Усі вони відрізняються формою організації, видами занять, цільовою аудиторією. Здійснено спробу узагальнити отриману інформацію з цього питання. Зроблено аналіз ситуації на ринку освітніх послуг STEM-напрямку в Україні і за її межами, розглянуто існуюче технічне і методичне забезпечення STEM-освіти, а також досвід створення STEM-школи на базі центру післядипломної освіти Херсонського державного університету. Описано кроки, необхідні для створення такої структури, її місце в освітній системі. Також представлено досвід напрацювання матеріалу для розробки навчальних планів, проведення серії заходів, що сприяють залученню до науково-дослідної роботи і впровадженню цифрових технологій в освітній процес. Швидкість розповсюдження STEM, а також підтримка та інтерес в Україні свідчать, що протягом трьох-п'яти років методи та інструменти на основі STEM будуть майже повністю інтегровані в шкільні програми. У той же час матеріальна та технічна підтримка, а також професійний розвиток учителів є вирішальними для темпу інтеграції. Відкриття центру STEM в університеті, в якому навчаються як майбутні інженери, так і майбутні вчителі, дає можливість створити гармонійну екосистему для розвитку нових технологій у регіоні.

Роль морського ЗВО (закладу вищої освіти) полягає у підготовці майбутнього компетентного працівника морського фаху таким чином, щоб він відповідав вимогам роботодавця і був здатний забезпечити, за умов перебування на судні, якісну професійну діяльність. Відтак, одним із ключових завдань підготовки суднового механіка є формування у нього комунікативної компетентності. Дослідження направлено на опис професійного призначення майбутнього суднового механіка; перелік засобів навчання; формування предмета професійної діяльності; опис виробничих функцій; окреслення його навчального середовища та перелік умов успішного професійного навчання. В результаті дослідження доведено, що майбутні фахівці з експлуатації суднових енергетичних установок використовують новітні засоби навчання або навчально-методичні онлайн матеріали для вивчення суднових машин, механізмів та устаткувань у морському ЗВО й інформаційно-комунікативному педагогічному середовищі. Виробничі функції визначає Кодекс ПДНВ (Кодекс з підготовки і дипломування моряків та несення вахти). Використання комунікативно-компетентнісного підходу та електронних курсів на платформі MOODLE має потенційну освітню можливість як ефективний засіб для формування іноземної професійної компетентності майбутніх фахівців морської галузі. Змішане навчання, поєднання очного з електронними курсами на платформі MOODLE має потенційну освітню можливість як ефективний засіб для формування іноземної професійної компетентності майбутніх суднових механіків. Перспективи подальшого дослідження LMS MOODLE вбачаються у вивченні зарубіжного досвіду використання змішаного навчання з метою поширення та удосконалення сучасних технологій навчання англійської мови у морських ЗВО.