Висвітлено питання забезпечення комп'ютеризації моніторингу функціонування закладу освіти (ЗО) як цілісної освітньої системи. Розглянуто критерії оцінки рівня функціонування ЗО. Проаналізовано джерела з питань освітнього моніторингу. Наведено скорочену схему-таблицю функціональних підсистем закладів освіти, їх функцій-цілей та простих функцій, критерій оцінки рівня функціонування та рівневі показники стану функціонування багатопрофільного ліцею.

Розглянуто проблему впровадження управлінської культури керівників у закладах професійної освіти. Обгрунтовано питання щодо шляхів розвитку управлінської культури. Проаналізовано наукові дослідження з проблем культури управлінської праці керівника освітнього закладу. На основі спецкурсу ЦІППО АПН України побудовано алгоритм розвитку управлінської культури керівника навчального закладу в контексті цільового управління. Наведено кваліметричну субмодель оцінки рівня сформованості культури цільового управління керівника закладу освіти.

Визначено, що організації особистісно орієнтованого виховання сприяє формальна структура всебічно розвивального освітнього середовища. Висвітлено структуру навчально-виховного комплексу № 28 м. Дніпропетровськ, до складу якого входить декілька навчально-виховних установ: дошкільний заклад, спеціалізована школа естетичного профілю, гімназія, центр позашкільної роботи (профільні творчі об'єднання школярів, навчально-виробниче об'єднання учнів), спортивно-оздоровчий центр. Наголошено, що в процесі навчально-виховної діяльності започатковано реалізацію індивідуальних ресурсів на базі власного внутрішнього досвіду за освітньою, оздоровчою, культурологічною сферами та сферою соціалізації дитини.

Наголошено на спрямуванні виховання учня як творчої особистості, здатної до саморозвитку, до праці в новій суспільно-політичній ситуації. Характерними рисами молоді мають стати висока правова культура, демократичні переконання, уміння захищати національні та соціальні цінності.

Обгрунтовано соціально-спрямований напрям освітньої політики. Зважаючи на досвід анкетування, проведеного у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського з керівниками освітніх закладів області, наведено рейтинг проблем сучасної школи. Серед останніх виділено співпрацю школи, сім'ї та громадськості; впровадження профільного навчання, стан виховної роботи та створення системи керівництва і контролю в освітніх закладах.

Висвітлено один з процесів реформування загальної середньої школи, що відбувається в провідних країнах світу - профільне навчання на досвіді Одеського ліцею № 53. Навчання (фізико-математичного, інженерно-економічного, економіко-правового, гуманітарного профілів) проводиться з VII класу. Подано розділи програм спецкурсів, курсів за вибором, розроблені спільно з викладачами ВНЗ. Випускники ліцею, спеціалізуючись у вибраному напрямі, свідомо роблять вибір подальшої освіти.

Розкрито діяльність медичного центру, створеного при навчально-виховному комплексі № 28 м. Дніпропетровськ. Висвітлено завдання, що поставлене перед ним - оцінка стану здоров'я школярів та профілактика найбільш розповсюджених захворювань, які мають місце у дітей шкільного віку. Запропоновано проводити комп'ютерну діагностику стану здоров'я за методикою Р.Фолля, що дозволяє швидко та всебічно встановити наявність чи відсутність різноманітних патологій.

Обгрунтовано, що прогностичні уміння керівника школи є важливою умовою реалізації ідей адаптивного управління освітніми системами. Зроблено висновок, що реалізація моделей адаптивного управління буде ефективнішою за рахунок формування і розвитку прогностичних умінь керівника школи.

Розглянуто методи, технології та принципи, що застосовуються керівником навчального закладу та його педагогічним колективом, які відповідають вимогам особистісно зорієнтованого управління. Висвітлено чотири основних принципи, які відповідають ефективній організаційно-педагогічній діяльності.

Розглянуто експериментальну діяльність МОН у майбутньому, зокрема укладання тристоронньої угоди - контракту між університетом, адміністрацією та студентом та створенні системи шкільних округів, де буде поширено передовий педагогічний досвід. Серед інших пріоритетних завдань запропоновано матеріально-технічне забезпечення української школи та програму підтримки математики і природничих наук.

На прикладі Луганського обласного ліцею при ЛНПУ імені Тараса Шевченка розглянуто профільну підготовку старшокласників у середніх загальноосвітніх закладах. Висвітлено діяльність вчителів ліцею у забезпеченні допрофесійної підготовки учнів і створенні умов для життєвого самовизначення випускників, їх підготовки до творчої діяльності. Звернено увагу на стихійний розвиток мережі шкіл нового типу без урахування економічних і культурних умов у регіонах.

Висвітлено моніторинг якості освіти та його етапи як спосіб одержання об'єктивної інформації стосовно якості освіти, що має не усереднений, а індивідуально-особистісний характер розвитку кожної дитини в процесі оволодіння основами дисциплін навчального плану загальноосвітньої школи. Значну увагу приділено поняттю "педагогічний аналіз" як функції управління. Підкреслено, що кероване досягнення якості освіти на підставі моніторингу є актуальною проблемою, що може бути вирішена на рівні практичного впровадження, насамперед на початкових щаблях: учень - учитель - навчально-виховний заклад та логічною схемою, що включає рівні навченості, навчальні досягнення, особистісні досягнення школярів.

За даними освітнього моніторингу Донецької багатопрофільної гімназії № 150 висвітлено проблему формування орієнтації учнів на досягнення життєвого успіху. Розкрито інваріанти поняття "орієнтація на життєвий успіх". На підставі теорії потреби в досягненнях Мак-Клелланда визначено формувальні впливи орієнтації особистості на досягнення життєвого успіху.

Освещен опыт директора Одесской школы в овладении некоторыми элементами менеджмента, используемыми в профессиональной деятельности руководителей учебно-воспитательным процессом в школе - не только директора, но и классных руководителей, учителей.

Рассмотрен опыт Одесской школы в изучении польского языка путем участия школьников в международных конференциях, олимпиадах, конкурсах.

Висвітлено Концепцію культурологічного розвитку особистості в навчально-виховному комплексі (НВК) № 28 м. Дніпропетровськ. Наголошено на створенні такого освітнього середовища, що дає змогу всім учням забезпечити однакові можливості для розвитку й застосування їх потенційних здібностей. Цей підхід застосований завдяки профільній і багатофункціональній системі навчально-виховної діяльності НВК № 28, який за структурою об'єднує дошкільний заклад, спеціалізовану школу естетичного профілю, гімназію, центри позашкільної роботи, спортивно-оздоровчий центр та учнівське виробниче об'єднання.

Розглянуто питання здійснення процедури моніторингових досліджень в освіті, зокрема її завдання, функції та об'єкти. Наведено типи, види моніторингу освіти та історичні етапи його становлення. Зазначено, що інструментарієм освітнього моніторингу є кваліметричний зв'язок. Визначено етапи проведення моніторингу якості освіти.

Наголошено на актуальності функціонування навчально-виховних комплексів "ВНЗ - школа". На прикладі регіонального науково-методичного комплексу "Кафедра педагогічної майстерності Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка - Мала академія мистецтв - загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади Полтавщини" показано ефективну та результативну взаємодію науковців з керівниками дитячих творчих колективів (ДТК) навчальних закладів регіону, наукову підтримку і методичну допомогу щодо підвищення їх педагогічної майстерності. ДТК розглянуто як педагогічну умову формування всебічно розвиненої особистості через ретроспективний проблемно зорієнтований аналіз їх розвитку, основні методичні напрямки діяльності ДТК, сучасні вимоги до керівників цих колективів, практику роботи з колективами за умов загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.

Висвітлено сутність, цілі і цінності освіти, її місце і роль в психічному здоров'ї дітей. Розглянуто основні чинники, які відіграють найсуттєвішу роль у проблемі здоров'я у навчанні та сучасні витоки нездоров'я, що пригнічують і знесилюють тіло і дух учня. Проаналізовано численні проблеми навчання, які повинні сприяти більш глибокому розумінню, а отже, і оптимізації освітньої діяльності.

Висвітлено аналіз наукових джерел з проблем оцінки навчальної результативності учнів. Проаналізовано підходи до оцінювання навчальної результативності. Запропоновано модель оцінювання на основі введення узагальненого нормованого показника, зважаючи на динаміку зміни якого можна виявити певні тенденції і зробити прогноз навчальної діяльності учнів на основі ліній тренду.