Виділено чинники незадовільного стану здоров'я сучасних школярів. Звернуто увагу на необхідність створення нової гуманістичної моделі розвитку фізичної культури і спорту, основну увагу якої зосереджено на інтересах, потребах, мотивах та здоров'ї конкретного школяра. Звернуто увагу на фізичне виховання дітей як невід'ємну частину виховної роботи в літньому оздоровчому таборі та основні форми фізичного виховання.

Наведено методичні рекомендації для завідувачів районних (міських) методичних кабінетів відповідно до Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), що визначає діяльність методкабінету як науково-методичної установи. Запропоновано примірний статут, який регламентує режим роботи методкабінету (центру), його керівництво.

Розглянуто питання реалізації завдань особистісно орієнтованого навчання і виховання за умов інноваційного навчального закладу, яке досліджував протягом 2003 - 2004 рр. педагогічний колектив НВК "ЗОШ І ст. - гімназія ім. В.Т. Сенатора" м. Сміла. В основу проведення дослідно-експериментальної роботи покладено вміння вибудувати концептуальні засади педагогічних нововведень, які включають діагностику, прогнозування, корекцію і рефлексію інноваційних дій. У ході виконання дослідно-експериментальної роботи розроблено нову модель організації навчально-виховного процесу, що базується на особистісних механізмах розуміння та співпраці всіх учасників педагогічного процесу. Зосереджено увагу на тому, що запровадження нової освітньої парадигми особистісно орієнтованого виховання та сучасних здобутків у галузі педагогіки та психології забезпечило якісні зміни в організації і змісті виховного процесу навчального закладу, створило умови для вчинкового виховання учнів, використання діяльнісних і проблемно-пошукових методів.

Розкрито сутність поняття моральності як цілісної динамічної системи, визначено її головну функцію та охарактеризовано її ознаки та найважливіші складники: моральна свідомість, моральні почуття, сенсожиттєві орієнтації, моральні переконання, моральні стосунки. Виокремлено особистісно орієнтовані виховні технології, які є найбільш ефективними у моральному вихованні учнів: інтимно-особистісне спілкування у системі "вихователь - вихованець" (І. Д. Бех); створення ситуації успіху (А.С. Макаренко та В.О. Сухомлинський); колективне творче виховання (І.П. Іванов). Викладено методологічні положення зазначених технологій, наведено їх алгоритми та чинники, які забезпечують їх ефективність.

Висвітлено діяльність творця унікального навчально-виховного комплексу для всебічного розвитку дітей у Сахнівській СШ О.А. Захаренка, педагога-новатора, який створив "педагогіку життя", "педагогіку конкретної дії", що увібрали цінності гуманної педагогіки та мудрість українського народу, а також глибоко осмислений досвід творчої праці учительського колективу і особистих шукань у творенні нової школи. Зосереджено увагу на спогадах про зустрічі з О.А.Захаренком у Сахнівській школі, на науково-практичній конференції в Черкасах. Відзначено актуальність для школи ХХІ ст. ідей народного педагога, важливість його скарбниці педагогічної мудрості, якою користуватимуться ще багато майбутніх поколінь педагогів.

За умов стрімкого поширення різноманітних інноваційних засобів масової комунікації обгрунтовано необхідність осмислення проблем медіа-освіти - спеціального напряму в педагогіці, що навчає учнів загальноосвітньої школи закономірностям масової комунікації з метою підготовки нового покоління до життя за сучасних інформаційних умов. Приділено увагу розробленим концептуальним медіа-освітнім моделям та їх методичному забезпеченню. Розглянуто класифікацію основних етапів розвитку медіа-освіти. Показано доцільність спеціальної систематизованої підготовки майбутніх учителів усіх спеціальностей до роботи зі школярами та самоосвітньої діяльності з використанням медіа-інформації.

Висвітлено діяльність щодо вивчення математики в ЗНЗ Черкаської області у 2009/2010 навчальному році. Розглянуто досягнення, недоліки; надано рекомендації директорам ЗНЗ, учителям.

Розглянуто проблему формування у школярів патріотизму за взаємодії сім'ї і школи: любові до Батьківщини, формування іміджу України як європейської держави, дбайливого ставлення до рідної сім'ї, оточуючих людей, мови, традицій, культури. Проаналізовано теоретичні дослідження видатних діячів культури, науки і освіти щодо процесу становлення, розвитку та самоідентифікації особистості у контексті становлення і розбудови Української держави. Зосереджено увагу на поглядах К. Ушинського, І. Огієнка, С. Русової, Д. Донцова, А. Макаренка, В. Сухомлинського, В. Каюкова, Ю. Руденка, Л. Костенко, представників української діаспори. Наголошено на дисертаційному дослідженні І.Г. Хлистун "Національне виховання в родинах української еліти" (кінець ХІХ - початок ХХ ст.), в якому узагальнено родинний досвід і досить грунтовно розкрито основні напрями патріотичного виховання. Виокремлено позицію К.І. Чорної щодо певних проблем і протиріч патріотичного виховання підростаючого покоління на сучасному етапі.

Розглянуто досвід проведення заходів у Кам'янській ЗОШ, що спрямовані на патріотичне виховання особистості учня в контексті педагогічних ідей О. А. Захаренка, який є прикладом людини-патріота.

Розглянуто проблему психологічних причин та шляхів подолання агресії в освітньому середовищі. Виокремлено площини явища агресії в освітньому середовищі: агресія дорослого, прояви дитячої агресивної поведінки, психопрофілактика агресії. Зазначено, що в основі виникнення почуття гніву педагога може лежати страх "не впоратися з професійним завданням" або "не виправдати образ справжнього вчителя". Запропоновано кроки конструктивного проживання педагогом цього почуття, зокрема пізнавати дане явище з позиції позитум-підходу (positum - існуючий, даний). Проаналізовано особливості дитячої агресивності. Виділено рівні вираження підліткового гніву: антисоціальний, соціальний, пасивний супротив. Зосереджено увагу на організації психопрофілактичних заходів для подолання явища агресії в педагогічному середовищі.

Обговорено основне завдання дослідно-експериментальної роботи "Створення інноваційної моделі формування та розвитку патріотичних почуттів учнів загальноосвітніх навчальних закладів", що триває на базі Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників з метою розробки сучасної моделі патріотично спрямованого освітнього середовища. Висвітлено реалізацію Інтернет-проекту "Ми-патріоти Черкащини", який дає змогу налагодити патріотично спрямовану діяльність районних, міських осередків обласної громадської організації - Ліги старшокласників, описано основні напрямки її діяльності.

Висвітлено організаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу з трудового навчання в ЗНЗ Черкаської області у 2009/2010 навчальному році. Вказано на досягнення, недоліки; надано рекомендації директорам ЗНЗ, учителям трудового навчання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч430.221.05

Рубрики:

Інклюзивне навчання в галузі загальної дефектології

Шифр НБУВ: Ж100396 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У контексті інноваційних змін в освітній галузі наведено дані з матеріалів доповідної записки про результати вивчення роботи закладів нового типу Черкаської області. Зроблено висновок про позитивні кількісні та якісні зміни у мережі даних закладів. З метою покращення діяльності спеціалізованих шкіл з розвитку самовизначення обдарованої особистості запропоновано використовувати різноманітні форми організації навчально-виховного процесу, серед яких - планування, моніторингове дослідження рівня навченості та вихованості учнів, створення інформаційно-методичної бази для вчителів (методичних кабінетів), відповідний рівень комунікації. Виявлено й охарактеризовано чинники, які суттєво впливають на рівень навчальних досягнень учнів закладів нового типу з профільних предметів.

Проаналізовано погляди Демокріта, Плутарха, Платона, Аристотеля, М.Ф. Квінтіліана, М. Монтеня, Дж. Локка, К.А. Гельвеція, Й.Г. Песталоцці, І.Ф. Гербарна, А.Ф. Дистервега щодо пріоритетності у виховному процесі інституту сім'ї і суспільних установ. Зроблено висновок, що переважна більшість поглядів західноєвропейських філософів і педагогів до початку ХХ ст. визнавала домінуючу роль родини, а не суспільних інституцій щодо здійснення виховного процесу.

Викладено досвід роботи вчителя-логопеда у разі виникнення мовленнєвих порушень внаслідок неправильного мовленнєвого виховання в сім'ї. Зазначено причини розладу мовлення та ігрові форми формування фонематичного слуху у дитини.

Розкрито шкільну програму "Мистецтво бути здоровим" та структуру "Школи сприяння здоров'ю" ЗОШ І - ІІІ ступенів імені І. С. Нечуя-Левицького смт. Стеблів Корсунь-Шевченківського району щодо створення умов для збереження і зміцнення фізичного, психологічного, духовно-соціального здоров'я школярів. За результатами програми виявлено зниження показників захворюваності і травматизму у дітей, високу працездатність на уроках.

Розглянуто етичну проблематику в загальному контексті класичної й сучасної філософії людини. З огляду на висловлювання Альберта Швейцера, що культура, в якій деградують засади етики, приречена на занепад, охарактеризовано принципи культурного будівництва - принципи партійності, ідейності, народності, - але в найбільш низькому, гротескно спотвореному їх вигляді, який ми спостерігаємо на прикладі нашого суспільства. Констатовано, що сфера моралі - це не тільки проблеми обов'язку, свободи, відповідальності, це також глибокий і неповторний світ суб'єктивних переживань, ідеалів та прагнень, невичерпної діалектики людської душі.

Охарактеризовано комплект навчально-методичних посібників "Дошкільникам про основи здоров'я", "Веселка здоров'я" та зошит з основ здоров'я для дошкільнят старшого віку. Наведено творчі завдання та інтелектуальні вправи для використання під час занять вдома і альтернативних формах навчання дітей, що допоможуть старшим дошкільникам закріпити і розширити знання про власне здоров'я, одержані на заняттях і у повсякденному житті.

На основі узагальнення досвіду роботи з учнями у літньому таборі для обдарованих дітей запропоновано завдання з математики, які можна використовувати в індивідуальній роботі зі здібними учнями під час підготовки до конкурсів, олімпіад, а також завдання творчого характеру, що спрямовані на формування у дітей навичок самостійної роботи.