Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12-3

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано патогенетичні можливості альфа-ліпоєвої кислоти ("Еспа-ліпон" "Еспарма ГмБх", Німеччина) в лікуванні специфічного ускладнення цукрового діабету у дітей - ліпоїдного некробіозу. Розроблено рекомендації щодо схем і доз використання препарату в дитячому віці. Виявлено синергічний вплив "Еспа-ліпону" та низькочастотної лазерної терапії на швидкий регрес ліпоїдного некробіозу.

Обстежено 220 жінок віком від 38-ми до 50-ти років. Основну групу склали 100 жінок, оперованих з приводу синдрому полікістозних яєчників, контрольну групу - 120 жінок, які мали нормальну менструальну та дітородну функцію у репродуктивному віці. Встановлено, що у жінок основної групи значно раніше, ніж у групі контролю, виникає порушення менструального циклу та настає менопауза. З порушенням менструальної функції підвищується концентрація гонадотропінів з переважанням вмісту лютеінізуючого гормону, підвищується рівень пролактину та тестостерону, значно знижується секреція естрадіолу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-3 + Р410.030-3

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен обзор развития популяционных диабетических регистров в мире и анализ национального регистра СИНАДИАБ, преимущественно на материале Донецкой области Украины. Обращено внимание на необходимость перемен в практике классификации типа сахарного диабета у больных, получающих лечение инсулином. Даны соответствующие предложения по использованию существующих международных классификаций и развитию регистра СИНАДИАБ.

Досліджено особливості вмісту лептину в сироватці крові у 97-ми хлопців віком 11 - 17 років з гіпоталамічним синдромом пубертатного періоду (ГСПП). Установлено багаторазове підвищення рівня гормону у хворих незалежно від клінічної форми захворювання. Виявлено, що на відміну від здорових хлопчиків, у разі ГСПП відсутня вікова динаміка в рівні лептину, порушена його залежність від ступеня статевого дозрівання підлітків. У разі ГСПП відзначено порушення ролі лептину, як регулятора харчової поведінки.

Розглянуто фактори та механізми виникнення еректильної дисфункції (ЕД) у разі цукрового діабету (ЦД). Обговорено переваги та недоліки різних методів терапії ЕД, у тому числі і пероральних препаратів, інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу - силденафілу цитрата та тадалафілу, особливості їх дії під час ЕД у хворих на ЦД. Підкреслено важливість активного виявлення ЕД у хворих на ЦД і призначення оптимальної терапії з метою покращання якості життя пацієнтів.

На підставі комплексного клініко-гормонального та променевого дослідження 310-ти жінок з безпліддям розроблено алгоритм використання променевих (ультразвукового та рентгенологічного) методів дослідження в діагностиці його різних форм.

Ключ. слова: сахарный диабет, диабетическая периферическая полинейропатия, дети и подростки
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.625-6

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо біологічної дії підсолоджувача стевіозиду, що одержують із листя стевії (Stevia rebaudiana Bertoni). Аналіз результатів вивчення гострої та хронічної токсичності, а також мутагенних і канцерогенних властивостей стевіозиду свідчить про відсутність в останнього пошкоджуючого впливу на організм. Особливу увагу приділено розгляду кардіотонічних, антигіпертензивних, гіпоглікемічних властивостей стевіозиду й обговорено можливі молекулярні механізми їх реалізації. Виявлені антигіперглікемічні, інсулінотропні та глюкагоностатичні ефекти стевіозиду обгрунтовують перспективність його подальшого вивчення в якості потенціального фармакологічного засобу для лікування цукрового діабету 2 типу.

Досліджено швидкість кровотоку в центральній артерії сітківки (ЦАС) за умов різних форм ювенільної діабетичної ретинопатії (ДР). Встановлено, що у хворих з препроліферативною ДР у разі давності ювенільного цукрового діабету до 10 - 15 років уповільнюється систолічний і діастолічний кровоток у ЦАС за надлишкової активності симпатичної частини вегетативної нервової системи з явною вазоконстрикцією. Посилення парасимпатичного впливу є характерним для проліферативної ДР, що проявляється вазодилятацією та подальшим уповільненням кровотоку в ЦАС.

Наведено дані про концентрації фолікулостимулювального (ФСГ), лютеінізуючого (ЛГ) та тіреотропного (ТТГ) гормонів у хворих на епілепсію з різними типами епілептичних нападів у міжнападний період. Результати дослідження свідчать про підвищення рівня ЛГ у 1-й фазі менструального циклу (МЦ) у жінок з парціальними (І група) та генералізованими (ІІ група) нападами і зниження вмісту ФСГ у 2-й фазі МЦ у жінок ІІ групи на фоні незмінного вмісту ТТГ. У чоловіків з генералізованими нападами реєструється зростання рівня ЛГ, більш виражене, ніж у чоловіків з парціальними епілептичними нападами на фоні незмінного рівня ФСГ і ТТГ.

Доведено ефективність нового препарату "Мерідіа" в лікуванні ожиріння у хворих на гіпоталамічний синдром.

На базі вивчення топографоанатомічних особливостей щитовидної залози розроблено новий метод хірургічного втручання з урахуванням елементів органної фіксації. Проаналізовано 961 операцію в разі різноманітної тиреоїдної патології, проведену з використанням нового методичного підходу. Зроблено висновок, що ключовим моментом у хірургії щитовидної залози є органна фіксація. Запропонований метод значно полегшує виконання оперативного втручання, зменшує кількість вірогідних ускладнень.

Наведено результати лікування гнійних ран у 37-ми хворих на цукровий діабет. У лікуванні використано сорбент СУМС-1, озоновані масло та розчини, лазерне опромінювання ран. На підставі клініки, цитології ран, зміни площі раневої поверхні та бактеріологічного дослідження показано ефективність лікування за розробленою програмою.

Ключ. слова: сахарный диабет 1 типа, иридогенетический уратний диатез, хроническая гиперурикемия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За даними 1 105-ти історій хвороби хворих на тиреоїдну патологію, які знаходились протягом року на обстеженні та лікуванні в ендокринологічній клініці Інституту проблем ендокринної патології АМНУ, виявлено гендерні особливості структури цієї патології, а також вплив змін сексстероїдного гомеостазу на тлі інволюції репродуктивної функції у жінок на частоту та характер тиреоїдної патології. Встановлено, що співвідношення осіб жіночої та чоловічої статі, госпіталізованих з приводу тиреоїдної патології, склали 2,5 : 1. Структура цієї патології у жінок відрізняється більшою питомою вагою аутоімунних захворювань, перш за все, з вузлоутворюванням, а також вузлового зобу. Пери- та постменопауза у жінок супроводжується збільшенням частоти вузлоутворення як на тлі аутоімунної патології, так і без неї.

У 106-ти хворих з різними стадіями діабетичної нефропатії (ДН) вивчено рівень фібронектину (ФН) у крові та сечі. Значення ФН крові у хворих на цукровий діабет були знижені у порівнянні з показниками контрольної групи, а на 4-ій стадії ДН досягали найбільших значень. Екскреція ФН з сечею зростала по мірі прогресування ДН і на 5-ій стадії значно перевищувала показники контрольної групи. Зроблено висновок, що зниження концентрації ФН крові паралельно зі зростанням екскреції ФН з сечею є прогностично несприятливою ознакою та в поєднанні з іншими критеріями дає можливість більш повно оцінити стан організму.

Вивчено особливості стану молочних залоз і щитовидної залози у 30-ти хворих 14 - 18 років з порушеннями менструального циклу за типом ювенільних маткових кровотеч та у 15-ти дівчат-підлітків з нормальним менструальним циклом. Установлено, що патологія щитовидної та молочних залоз спостерігається в 50 % хворих, причому структурні зміни в молочних залозах виявлено у 23,3 % хворих, дифузне збільшення щитовидної залози - у 10 % хворих, структурні зміни в молочних залозах у поєднанні з дифузним збільшенням щитовидної залози - у 16,7 % хворих. Отдержані дані дозволяють рекомендувати у хворих з порушеннями менструального циклу за типом ювенільних маткових кровотеч проведення клініко-ендокринологічного й ехографічного дослідження молочних залоз і щитовидної залози.

Проведено клініко-лабораторне обстеження 97-ми хлопчиків 10 - 17 років, які лікувалися з приводу гіпоталамічного синдрому пубертатного періоду (ГСПП). Аналіз вмісту катехоламінів і серотоніну у хлопців, хворих на ГСПП, свідчить про порушення вікової динаміки вмісту цих біогенних амінів на етапах статевого дозрівання. Встановлено, що в групі дітей 10 - 12 років відзначається достовірне підвищення екскреції з сечею як ДОФА, так і дофаміну (ДА), норадреналіну (НА) і адреналіну (А), що свідчить про активацію усіх ланок симпатико-адреналової системи. У хлопчиків 13 - 14 років зберігається високий рівень ДОФА, НА та А в добовій сечі, в разі зниження показників ДА нижче вікової норми. У підлітків 15 - 17 років рівень НА та А відповідає віковим нормативам за низьких показників ДОФА та ДА. Процес перетворення ДОФА у ДА залежить від клінічного варіанта ГСПП. Не виявлено статистично значущої регресійної залежності між вмістом НА і А в сечі та рівнем артеріального тиску в цілому в групі хворих на ГСПП незалежно від віку та характеру перебігу захворювання.