Изучены реологические свойства и проведена сравнительная характеристика экспериментальных образцов на основе следующих гелеобразователей: ГЭЦ, натрия альгинат, пектин яблочный, пектин цитрусовый при различных температурных режимах. Полученные данные можно использовать для разработки лекарственных и косметических гелей.

Розроблено науково-методичний підхід до створення лікарських форм на основі полісахаридів смородини чорної з використанням методів математичного планування експерименту, математичних моделей і програмних комплексів "Оптимізація" та "Реологія". Побудовано загальну системну модель встановлення оптимального складу таблеток, яка була використана під час розробки таблеток глюкорибіну. Проведено теоретичні й експериментальні дослідження з метою вивчення технологічних і фізико-хімічних властивостей глюкорибіну. Досліджено вплив допоміжних речовин на технологічні параметри та показники якості цих таблеток. Розроблено склад і технологію мазі глюкорибіну на емульсійній основі. Встановлено залежність показників якості, структурно-механічних властивостей основи від виду емульгаторів, наявності гідрофільних неводних розчинників і технологічних параметрів виробництва. Розроблено аналітичну нормативну документацію та технологічні регламенти стосовно запропонованих препаратів. Вдосконалено конструкції обладнання, що використовується у технологічному процесі виробництва таблеток і мазі.

Вперше проведено комплексне дослідження по створенню мазі на основі нової біологічно активної субстанції природного походження - ліпофільного екстракту обніжжя бджолиного (ЛЕОБ), призначеної для лікування гнійних ран у другій фазі раневого процесу. Розроблений оптимальний склад та раціональна технологія мазі, вивчені фізико-хімічні властивості препарату, стабільність у процесі зберігання, біологічна активність.

Вперше на підставі проведених технологічних, фізико-хімічних, фармакологічних і мікробіологічних досліджень теоретично й експериментально обгрунтовано склад і технологію гелю з сухим екстрактом алое та густим екстрактом кори дуба під умовною назвою "Алос-дентал" для лікування запальних захворювань пародонта та слизової оболонки порожнини рота. Із використанням сучасних методів досліджень вивчено фізико-хімічні та структурно-механічні властивості розробленого гелю. Запропоновано методики контролю якості (МКЯ) розробленого препарату, визначено оптимальні умови та термін зберігання, які включено до проекту МКЯ. Вперше доклінічними дослідженнями доведено високу специфічну активність і нешкідливість розробленого препарату. За результатами проведених досліджень одержано патент України на корисну модель "Фармацевтична композиція у формі стоматологічного гелю з парадонтопротекторною дією" (№ UA 109792, Бюл. № 17 від 12.09.2016 р.).

Одним із важливих аспектів під час розроблення нових лікарських засобів є їх стандартизація та всебічне оцінювання показників якості, що гарантує безпечність і стабільність протягом всього життєвого циклу препарату. М'які лікарські засоби для зовнішнього застосування з компонентами природного походження зазвичай потребують введення консервантів для забезпечення мікробіологічної стабільності. Тому дослідження з вибору консерванта є необхідним етапом створення фармацевтичної композиції. Мета роботи - обгрунтування вибору виду та концентрації ефективного консерванта (або комбінації консервантів) для введення до складу мазі протирубцевої дії з водорозчинним білково-полісахаридним комплексом гриба плеврот черепичастий. Об'єктом дослідження була оригінальна мазева композиція на емульсійній основі, діючим компонентом якої є водорозчинний білково-полісахаридний комплекс гриба плеврот черепичастий. Для підвищення мікробіологічної стабільності до складу зразків вводили консерванти, що найчастіше зустрічаються в складі м'яких лікарських форм (ніпагін: ніпазол, триклозан, бронопол та бензойна кислота). Визначення чутливості зразків мазі до мікроорганізмів здійснювали за допомогою методу дифузії в агар ("метод колодязів"), як мікробіологічну модель використовували загальноприйнятий набір тест-штамів еталонних культур грампозитивних і грамнегативних бактерій та грибів. У результаті дослідження встановлено, що високі протимікробні властивості має зразок 7, де діаметри зон затримки росту становили 34 - 35 мм щодо Staphylococcus aureus АТСС 25923, Basillus subtilis АТСС 6633, 29 - 31 мм для Escherichia coli АТСС 25922, Proteus vulgaris ATCC 4636 та Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853. Стосовно грибів Candida albicans ATCC 653/885 зони затримки росту становили 27 - 28 мм. До складу цього зразка було введено бронопол, саме цей консервант забезпечить необхідну мікробіологічну чистоту та стабільність готової мазі. Дослідження показують, що м'які лікарські форми з субстанціями природного походження потребують введення антимікробних агентів. Експериментально доведено, що бронопол у концентрації 0,2 % забезпечує ефективну мікробіологічну стабільність м'якої лікарської форми протирубцевої дії з водорозчинним білково-полісахаридним комплексом гриба плеврот черепичастий.

Створено концепцію комплексного використання сапропелю в галузі охорони здоров’я, досліджено родовища сапропелю України. Проаналізовано загальні показники хімічного складу та мікроелементів сапропелю родовища Прибич.Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено методологію розробки лікарського, ветеринарного та косметичних засобів із продуктами переробки сапропелю антимікробної, антиоксидантної, протизапальної та ранозагоювальної дії. На підставі проведених досліджень розроблено склад і технологію сапропасти, антибактеріального мила із сапропастою, екстрактів сапропелю, препаратів «Сапрогель» та «Сапрокрем». Досліджено їх фармакологічну ефективність та безпечність застосування. Розроблено проекти ТР (технологічний регламент) та МКЯ (методи контролю якості на запропоновані засоби); розроблено та зареєстровано ТУ У 20.1-2870305538 - 004:2016 "Сапропелі натуральні косметичні та засоби з них".

Мета роботи - теоретичне обгрунтування складу мазі ранозагоювальної дії з діючими речовинами рослинного походження для терапії у другій та третій фазах ранового процесу. Об'єктом є узагальнення та аналіз даних наукової літератури щодо використання лікарських рослин у лікуванні ранового процесу. На підставі аналізу даних наукової літератури щодо хімічного складу та фармакологічних властивостей лікарських рослин, використовуваних у лікуванні ранового процесу, обгрунтовано доцільність застосування ліпофільного екстракту квіток нагідок, олії амаранту, ефірної олії фенхелю як діючих компонентів у складі мазі ранозагоювальної дії. Квітки нагідок завдяки наявності великої кількості каротиноїдів та флавоноїдів забезпечать високий рівень антимікробної, репаративної дії. За рахунок вмісту таких складних біологічно активних сполук, як токофероли, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни, фітостероли та сквален, олія амаранту проявляє виражену антиоксидантну активність. Компоненти, які входять до складу ефірної олії фенхелю звичайного, сприяють наростанню сполучної тканини та відновленню шкірного покриву, а також забезпечують високий рівень протигрибкової дії. Висновки: аналіз даних наукової літератури підтвердив можливості застосування лікарських рослинних засобів у лікуванні ранового процесу. Найбільшою перевагою лікарських рослинних засобів є висока ступінь засвоюваності клітинами шкіри молекул біологічно активних сполук, що входять до їх складу, як найбільш фізіологічно сприятливої форми. Доведено доцільність використання ліпофільного екстракту нагідків лікарських, олії амаранту та ефірної олії фенхелю для створення мазі ранозагоювальної дії. Обраний склад забезпечить прогнозовану антибактеріальну, протигрибкову, антиоксидантну та репаративну дію мазі, зменшить вірогідність виникнення резистентності в патогенних мікроорганізмів, сприятиме прискоренню грануляції та епітелізації тканин.

Мета роботи - визначити оптимальну концентрацію ефірної олії чебрецю в косметичному кремі для лікування захворювань шкіри голови в рамках проведення першого етапу розробки складу цього засобу. Об'єктом дослідження обрано модельні мазеві композиції на вазелін-ланоліновій основі з різними концентраціями ефірної олії чебрецю. Методом дифузії в агар визначали антимікробну та протигрибкову активність зразків мазі з ефірною олією чебрецю. Методом математичного планування експерименту з певною кількістю повторень випробувань визначали достовірність впливу концентрації ефірної олії чебрецю на мікробіологічну активність. Використовуючи множинний ранговий критерій Дункана, мазеві композиції з різним вмістом ефірної олії чебрецю (0,5, 1, 2, 3, 5, 7, 10 %), виготовлені на вазелін-ланоліновій основі (7 : 3), ранжували за впливом концентрації ефірної олії чебрецю на мікробіологічну активність. Як свідчать отримані результати, найкращі показники мікробіологічної активності спостерігали в зразках з вмістом ефірної олії чебрецю 10, 7 та 5 %, причому активність їх концентрацій була приблизно однакова. З метою економії ефірної олії чебрецю вирішено зупинитись на її мінімальній концентрації (5 %), яка забезпечувала максимальний антибактеріальний ефект. Висновки: результати досліджень дозволили констатувати достовірний вплив концентрації ефірної олії чебрецю на мікробіологічну активність мазі. Визначену оптимальну концентрацію ефірної олії чебрецю, що становить 5 %, в подальшому буде використано для розробки оптимального складу косметичного крему.