Для визначення маркерів гіпоазотемічної активності методами ТШХ і ВЕРХ досліджено склад флавоноїдів і гідроксикоричних кислот перспективних фітосубстанцій. Здійснено якісний і кількісний аналіз основних груп БАР у субстанціях астрагалу солодколистого: флавоноїдів (ТШХ, ВЕРХ, диференціальна спектрометрія), катехінів (ВЕРХ з УФ-детектуванням), гідроксикоричних кислот (ВЕРХ), полісахаридів (ГРХ-МС), мікроелементів (ААС/ЕА). Проведено скринінгові дослідження гіпоазотемічної дії екстрактів видів роду Астрагал. Вивчено ренальні механізми дії екстракту трави астрагалу солодколистого та нефропротекторну (гіпоазотемічну) активність добавки дієтичної Фіточай "Нефропротектол". Обґрунтовано склад фіточаю гіпоазотемічної дії. Опрацьовано методики ідентифікації та кількісного визначення вмісту діючих речовин для стандартизації сировини, встановлено показники доброякісності та розроблено проєкти МКЯ на "Астрагалу солодколистого траву" та добавку дієтичну Фіточай "Нефропротектол". Уперше теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено "Концептуальну модель пошуку і розробки нових рослинних засобів з нефропротекторною (гіпоазотемічною) активністю".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-52 + Р281.742

Рубрики:

Хвороби кишечника

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Phytoestrogens (PhE) are contained in soy and some other plants; they are structurally similar to estrogens. PhE are used for substitution therapy in the menopause. However, some recent reviews concluded that no satisfactory evidence has been provided in favor of PhE efficiency against menopausal symptoms compared to placebo. Soy is used as an ingredient of infant food and other foodstuff as well as cattle fodder, so that residual PhE and their degradation products, e.g. equol, having estrogenic activity, can remain in meats. Soy protein is used in the food industry. Disorders of the reproductive system in humans under the influence of PhE are regarded to be rare and mild. There were single reports on altered gender-related behavior in children and feminization associated with soy consumption. In animals, the excessive PhE intake leads to derangements of fertility, sexual development and behavior. PhE are called modulators or disruptors of the endocrine system. There are no reasons to assume that benefits from such modulation would prevail in all soy consumers. Feminizing effects may be inconspicuous but statistically detectable in large populations.

Phytoestrogens (PhE) are contained in soy and some other plants; they are structurally similar to estrogens. PhE are used for substitution therapy in the menopause. However, some recent reviews concluded that no satisfactory evidence has been provided in favor of PhE efficiency against menopausal symptoms compared to placebo. Soy is used as an ingredient of infant food and other foodstuff as well as cattle fodder, so that residual PhE and their degradation products, e.g. equol, having estrogenic activity, can remain in meats. Soy protein is used in the food industry. Disorders of the reproductive system in humans under the influence of PhE are regarded to be rare and mild. There were single reports on altered gender-related behavior in children and feminization associated with soy consumption. In animals, the excessive PhE intake leads to derangements of fertility, sexual development and behavior. PhE are called modulators or disruptors of the endocrine system. There are no reasons to assume that benefits from such modulation would prevail in all soy consumers. Feminizing effects may be inconspicuous but statistically detectable in large populations.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.3-52 + Р281.742

Рубрики:

Хвороби кишечника

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742 + Р696.560.11-52

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Цистити. Перицистити

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016 + Р281.742

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Экстракты Vitex Agnus-castus применяются для регуляции менструального цикла, в терапии синдрома предменструального напряжения, лечения гиперпролактинемии и бесплодия. Метаболомные анализы показали наличие в экстрактах таких соединений, как витексин, ротундифуран, кастицин, артеметин и ряда фитоэстрогенов. Компоненты экстрактов характеризуются противовоспалительным, антипролиферативным, антиоксидантным, противомикробным (в частности, противогрибковым), вазопротекторным и обезболивающим действием. Описаны роли компонентов экстрактов в модуляции опиоидных и дофаминовых рецепторов. Рассмотрены эстроген-модулируюшие и антигиперпролактиновые свойства экстрактов витекса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141.1-52 + Р281.742 + Л663.11

Рубрики:

Загоєння ран

Сечогінні засоби рослинного походження

Мікстури, настоянки, відвари, екстракти та сиропи

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Присвячено експериментальному вивченню фармакологічних та фітохімічних властивостей оригінального рослинного збору лікарських рослин з діуретичною і нефропротекторною активністю. Вивчено якісний склад та встановлено кількісний вміст основних біологічно активних речовин збору-лідера за діуретичною активністю, визначеного в результаті скринінгового дослідження трьох оригінальних зборів лікарських рослин. Визначено умовно-ефективну дозу збору-лідера за діуретичною дією, яка становила 10 мл/кг, яку використано для подальших досліджень. Установлено, що збір-лідер проявляє виражену нефропротекторну дію, а також має антиоксидантні, протизапальні та антимікробні властивості. Проведені дослідження доводять перспективність подальшого вивчення досліджуваного збору з метою розширення переліку вітчизняних діуретичних і нефропротекторних засобів рослинного походження.

Экстракты Vitex Agnus-castus применяются для регуляции менструального цикла, в терапии синдрома предменструального напряжения, лечения гиперпролактинемии и бесплодия. Метаболомные анализы показали наличие в экстрактах таких соединений, как витексин, ротундифуран, кастицин, артеметин и ряда фитоэстрогенов. Компоненты экстрактов характеризуются противовоспалительным, антипролиферативным, антиоксидантным, противомикробным (в частности, противогрибковым), вазопротекторным и обезболивающим действием. Описаны роли компонентов экстрактов в модуляции опиоидных и дофаминовых рецепторов. Рассмотрены эстроген-модулируюшие и антигиперпролактиновые свойства экстрактов витекса.

Мета – обґрунтування складу, розробка технології та дослідження таблеток на основі сухого екстракту грушанки круглолистої з нефропротекторною активністю при захворюваннях органів сечовивідної системи. Розглянуто методи: загальнонаукові, органолептичні, фізико-хімічні, фармако-технологічні, мікробіологічні, біологічні, математично-статистичн. Здійснено фармацевтичну розробку лікарського засобу у формі таблеток на основі стандартизованого екстракту листя грушанки круглолистої, який пропонується застосовувати для лікування захворювань сечовивідних шляхів. Розроблено технологію сухого фітоекстракту, проведено його фізико-хімічні та технологічні дослідження, використовуючи методи математичного планування експерименту, теоретично обґрунтовано і експериментально підтверджено оптимальний склад і технологію таблеток на основі стандартизованого сухого екстракту листя грушанки круглолистої, опрацьовано та обґрунтовано методики якісного та кількісного аналізу розроблених таблеток, встановлено термін їх придатності та умови зберігання, вивчено фармакологічні властивості запропонованих таблеток, проведено апробацію технології та методик контролю за якістю сухого фітоекстракту та таблеток на їх основі в умовах промислового виробництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л663-3 + Р282.111 Журавлина болотна + Р281.742

Рубрики:

Галенові препарати (фітопрепарати). Галенове виробництво

Окремі лікарські рослини в фармації

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р608.51-5 + Р281.742-2 + Р282.113-2

Рубрики:

Облисіння. Гніздова плішивість

Сечогінні засоби рослинного походження

Окремі біохімічні продукти лікарських рослин в фармації

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Набряковий синдром є дуже поширеним проявом ряду патологій. Саме тому пошук нових діуретиків - актуальне питання сучасної медицини та фармації. Препарати природного походження у більшості випадків мають більш сприятливий профіль безпеки, тому дослідження рослинних діуретиків є перспективним. Хімічний склад підмаренника справжнього характеризується високим вмістом флавоноїдів, антраценопохідних та терпеноїдів, що дозволяє передбачати наявність діуретичних властивостей. Мета роботи - порівняльне дослідження діуретичної активності водного та спиртових екстрактів підмаренника справжнього (G. verum) у щурів. Дослідження діуретичної активності проводили на щурах за методом Є. Б. Берхіна. Об'єктом дослідження були водний та спиртові екстракти підмаренника справжнього (екстрагент - етанол 20 %, 60 % та 96 %). Як препарат порівняння використовували настій хвоща польового. Отримані результати свідчать, що найбільш виразний діуретичний ефект виявив спиртовий екстракт підмаренника (екстрагент - 60 % етанол), співставний із дією препарату порівняння. Найменш виразна дія спостерігалась за введення водного екстракту. Висновки: таким чином, перспективним для подальших досліджень діуретичної активності є спиртовий екстракт підмаренника справжнього (екстрагент - 60 % етанол).

Мета роботи - проаналізувати фітопрепарати для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту (ШКТ), розглянути рослинні компоненти їх складу. Об'єкт вивчення - перелік зареєстрованих на фармацевтичному ринку України препаратів рослинного походження, що використовуються у терапії хвороб ШКТ, який сформовано з АТС-групи A "Засоби, що впливають на систему травлення і метаболізм". Використано методи системно-оглядовий, узагальнення та графічний. Встановлено, що під час виробництва 37 аналізованих фітопрепаратів для лікування хвороб ШКТ застосовується 48 видів лікарських рослин. Розглянуто родини лікарських рослин та відмічено, що 18,57 % рослинних складових є представниками родини Айстрових, а 9,30 % - Розоцвітих. Визначено, що за одержання 81,39 % фітопрепаратів, що розглядалися, використовуються надземні частини лікарських рослин. Виділено 11 лікарських рослин, рослинна сировина або вилучені субстанції з яких частіше за інші є вихідною сировиною вивчаємих ліків, зокрема, ромашка лікарська (11,22 %), м'ята перцева (6,12 %), обліпиха крушиноподібна (5,10 %). Висновки: у процесі розробки фітопрепаратів для гастроентерологічної практики виправданим є пошук рослинних об'єктів серед родин Айстрові та Розоцвіті як вихідної сировини з метою одержання нових субстанцій та препаратів для лікування хвороб ШКТ.

Проведено ідентифікацію та оцінку ризиків, що виникають у процесі виробництва екстракційних рослинних лікарських засобів. Об'єктом досліджень був технологічний процес виробництва багатокомпонентних настойок та рідких екстрактів. Аналіз ризиків виробництва базувався на результатах проведеної ретроспективної валідації виробництва багатокомпонентних екстракційних рослинних препаратів, зокрема, крапель оральних клімасед. Під час проведення валідації було визначено критичні стадії та параметри технологічного процесу, встановлено критерії прийнятності. Проведено ідентифікацію можливих ризиків для кожної критичної стадії та критичного параметра технологічного процесу. Експертні оцінки заносились до формуляру оцінки ризиків якості. Результати розрахунків підсумкового коефіцієнта ризику (RPN-risk priority number) надали змогу віднести до неприйнятних ризиків можливі невідповідності технологічного процесу на стадії екстрагування. Суттєвий вплив мають ризики, що виникають на стадії підготовки сировини, очистки та фільтрування екстрактів. У процесі управління ризиками на підприємстві було здійснено категоризацію ризиків (оцінка рівня ризику), запропоновано методи моніторингу, запобігання та реагування на ризик; розроблено профілактичні заходи, а також заходи у випадку реалізації ризику. З метою профілактики та мінімізації можливих ризиків фармацевтичного виробництва розроблено методологічні підходи до функціонування системи ризик-менеджменту з урахуванням особливостей виробництва лікарських препаратів на основі лікарської рослинної сировини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.11 Rub*725.3 + Е522.927.22*725.3 + Р281.742

Рубрики:

Gentianales

Asterales

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: РА398532 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено закономірності впливу різних фізико-хімічних і технологічних факторів (температури замерзання, розведення рослинних соків, природи та кількості структуроутворювачів) на кристалографічні, фармако-технологічні показники, вологість, вологопоглинання сублімованих порошків, вихід від завантаження, які дозволяють прогнозувати та науково обгрунтувати технологію сублімованих порошків з рослинної сировини. Розроблено промислову технологію, методики контролю якості, вивчено стабільність і біологічну активність розроблених фітосубстанцій, затверджено відповідну нормативно-технічну документацію.

Вперше проведено комплексне фітохімічне вивчення біологічно активних речовин (БАР) листя у фазу цвітіння, пуп'янків та квіток Chamerion angustifolium, зібраних на території України. Встановлено наявність та кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, кумаринів, сапонінів, дубильних речовин, хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, неомилюваних речовин, летких речовин, мікро- та макроелементів. Із сировини Chamerion angustifolium в індивідуальному стані виділено 20 речовин: дві похідних бензойної кислоти, чотири гідроксикоричні кислоти, одну похідну катехіну, одну похідну антоціану, сім флавоноїдів, дві похідні тритерпеноїдів, одну похідну стероїдів та два хлорофілів. Дві речовини - ?-ситостерин і неохлорогенову кислоту виділено із сировини Chamerion angustifolium вперше. Виявлено наявність 19-ти амінокислот, 15-ти макро- і мікроелементів. Вперше встановлено якісний склад і кількісний вміст неомилюваних і летких речовин у сировині Chamerion angustifolium методом ГХ/МС. Вперше одержано фракції полісахаридів з листя в фазу цвітіння, пуп'янків і квіток Chamerion angustifolium і визначено їх кількісний вміст. Розроблено спосіб виявлення жирнокислотного стану ліпідного складу комплексу Chamerion angustifolium, який підтверджено та захищено патентом України на корисну модель № 56496. Розроблено спосіб одержання водного витягу з квіток Chamerion angustifolium, вивчено його токсичність та ранозагоювальну дію. Визначено числові показники для оцінювання доброякісності квіток Chamerion angustifolium і розроблено проект МКЯ "Квітки Chamerion angustifolium" на їх основі.