Узагальнено литературні дані щодо участі печінки у формуванні метаболічного синдрому. Показано, що печінка відіграє важливу роль у патогенезі інсулінорезистентності, гіперглікемії та дисліпідемії, а також виступає у ролі органа-мішені.

Дисертацію присвячено питанням стану перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та деяких ланок антиоксидантної системи (АОС) захисту, особливостям перебігу захворювань гепатобіліарної зони в умовах дії несприятливих сумісних чинників, питанням морфо-функціонального стану деяких залоз внутрішньої секреції (щитовидної, підшлункової залоз, наднирників) у населення, що зазнало впливу негативних чинників чорнобильської катастрофи та інших ендемічних реагентів. Функціональні зміни залоз внутрішньої секреції в умовах хронічної дії різних екологічних чинників характеризуються підвищенням рівня гормонів: кортизолу, тиреоїдних гормонів та зниженням рівня АКТГ та ТТГ. Ферментативна функція підшлункової залози не виявляє сезонної залежності, а залежить від тривалості супутніх захворювань і тяжкості перебігу. Встановлено, що перебіг захворювань гастродуоденальної зони в екологічно небезпечній зоні набуває рецидивуючого процесу з резистентністю до лікування. Виявлений десинхроноз деяких гормонів щитовидної залози дає можливість хронооптимізувати діагностику та проведення хронотерапії. Проведення скрінінгових досліджень щитовидної, підшлункової залоз за допомогою ультразвукових приладів та застосування прицільної пункційної біопсії під контролем ультразвуку полегшує виявлення захворювань залоз внутрішньої секреції на ранніх доклінічних стадіях. Дослідження у населення, яке зазнало впливу різних сумісних чинників, вмісту малонового диальдегіду (МДА) та відновленого глутатіону (ВГ) виявляє ранні ознаки патологічних процесів. Розроблені та впроваджені в практику найбільш інформативні критерії ранньої діагностики і оцінки ефективності лікування захворюван

Розглянуто механізми неспецифічної резистентності організму в різні фази стресу за Сельє, а також роль металів за умов стресу. Проаналізовано перебудову ендокринної регуляції організму, яка забезпечує перехід на новий рівень гомеостазу. Подано відомості про біологічні властивості таких металів, як цинк, мідь і магній. Описано їх фізіологічну роль та екологічне значення за умов стресу.

Рассмотрены механизмы неспецифической резистентности организма в различные фазы стресса по Селье, а также роль металлов при стрессе. Проанализирована перестройка эндокринной регуляции организма, обеспечивающая переход его на новый уровень гомеостаза. Представлены сведения о биологических свойствах таких металлов, как цинк, медь и магний. Описана их физиологическая роль и экологическое значение при стрессе.

Уперше встановлено закономірності архітектоніки і цитоконструкції надниркових залоз, тимуса і селезінки щурів ювенільного, молодого і зрілого періодів постнатального розвитку. Виявлено вікові особливості ліпопероксидації крові інтактних щурів. Вперше комплексно на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях визначено закономірності структурної перебудови надниркових залоз, тимуса і селезінки щурів за систематичної дії значних за величиною гравітаційних перевантажень залежно від кратності дії та віку тварин. Виявлено відмінності у розвитку адаптаційно-компенсаторної реакції організму щурів різних вікових періодів на гравітаційні перевантаження, що багато разів повторюються, від виражених реактивних змін і формування стійких адаптаційних механізмів у тварин ювенільного і молодого віку за 10 та 30-кратної дії до зриву адаптації у щурів зрілого віку, що зазнають вікової інволюції лімфоїдних органів, за 45-кратної дії перевантажень. Доведено, шо індукована гравітаційними перевантаженнями акцидентальна інволюція тимуса у щурів зрілого періоду розвитку, що почали старіти, потенціює вікові інволютивні процеси, що за багатократної дії може призвести до дистресу та розвитку вторинного імунодефіциту.

Наведено дані щодо гормонів жирової тканини – адипокінів та їх роль у патогенезі ендокринних, зокрема цукрового діабету (ЦД) ІІ типу, та інших захворювань. Висвітлено особливості їх біосинтезу, механізмів дії та біологічної активності.

Приведены данные о гормонах жировой ткани – адипокинах и их роли в патогенезе эндокринных, в частности, сахарного диабета (СД) ІІ типа, и других заболеваний. Освещены особенности их биосинтеза, механизмов действия и биологической активности.

The information about the hormones of adipose tissue – adipokines, and their role in the pathogenesis of endocrine, particularly type ІІ diabetes mellitus, as well as other diseases is presented. The peculiarities of their biosynthesis, mechanisms of action and biological activity are analyzed.

На молодих статевозрілих самцях кроля встановлено, що на тлі гіпопінеалізму, індукованого тривалим (протягом 5 міс) цілодобовим освітленням (удень – сонячне світло, вночі – електричне, з інтенсивністю 30 - 40 люкс), розвивається такий комплекс складових метаболічного синдрому: абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність, порушення толерантності до глюкози й артеріальна гіпертензія. Причому динаміка змін показників даних порушень є неоднозначною: через 2 міс після початку експерименту відбувається найвище зростання базальної інсулінемії,через 3 міс – маси абдомінально-вісцерального жиру, через 5 міс – рівня глюкози в сироватці крові й артеріального тиску.

На молодых половозрелых кроликах-самцах установлено, что на фоне гипопинеализма, индуцированного длительным (в течение 5 мес) круглосуточным освещением (днем – солнечный свет, ночью – электрический, с интенсивностью 30 - 40 люкс), развивается такой комплекс составляющих метаболического синдрома: абдоминальное ожирение, инсулинорезистентность, нарушение толерантности к глюкозе и артериальная гипертензия. Приэтом динамика изменений данных нарушений неоднозначна: через 2 мес после начала эксперимента происходит максимальное повышение базальной инсулинемии, через 3 мес – массы абдоминально-висцерального жира, через 5 мес – уровня глюкозы в сыворотке крови и артериального давления.

It has been established in an experimental study on ma¬ture male rabbits, that in the presence of hypopinealism induced by long-term (during 5 months) day and night lighting (day - sunlight, night - 30-40 lux electric lighting), the following set of components of metabolic syndrome was developing: abdominal obesity, insulin resistance, impaired glucose tolerance and arterial hypertension. It should be noted that the dynamics of changes in these disturbances was time-dependent: in different periods after starting the experiment a maximal increase was manifested in the following indices: after two months – in basal insulinemia; after three months – in weight of abdominal-visceral fat; after five months – in blood serum glucose level and blood pressure.

Эндотелий играет исключительно важную роль в физиологии и патологии человека. Эндотелиальная дисфункция: формирование провоспалительного и протромботического фенотипа эндотелиальных клеток, избыточная продукция цитокинов воспаления, снижение продукции вазодилататоров и увеличение вазоконстрикторов и протромботических медиаторов - основа патогенеза системного воспаления (СВ) и ассоциированных с ним болезней: артериальной гипертонии, атеросклероза, ишемической болезни сердца, ожирения, сахарного диабета 2-го типа. Ядерный транскрипционный фактор каппа В (NFkB) является главным индуктором СВ в эндотелиальных клетках, а рецепторы, активируемые пролифераторами пероксисом (PPAR-alpha, -beta/-delta и -gamma), - антагонисты NFkB - регуляторами интенсивности СВ. Изучение молекулярных механизмов действия NFkB и PPAR позволяет использовать антагонист NFkB - метформин и агонист PPAR-gamma - пиоглитазон в лечении заболеваний, связанных с СВ, а также надеяться на создание новых препаратов.