На підставі обстеження молодших школярів України і Західного Сибіру визначено регіональні розходження: у дітей Сибіру спостережено практично синхронне підвищення ефективності роботи системи кровообігу та рівня функціональної напруги, у молодших школярів України - ріст ступеня напруги регуляторних механізмів, що супроводжувався стабільністю ефективної роботи системи кровообігу.

Виявлений у ході дослідження регресійний прогноз та кореляційні зв'язки між показниками гемодинаміки, гемостазу, стану вегетативної нервової системи та ступенем навантажувальних проб свідчать про необхідність проведення досліджень щодо оптимізації терапевтичних заходів для поліпшення стану здоров'я дітей із субклінічними проявами гемодинамічних порушень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410-4

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У ході дослідження в результаті застосування сучасних неінвазивних методів розроблено інструментальні критерії виявлення ранніх функціональних порушень кардіоваскулярної та гепатобіліарної систем у дітей із вродженою та набутою патологією сполучної тканини.

На основании комплексного анализа данных кардиоинтервалографических (КИГ) и реоэнцефалографических (РЭГ) исследований 37-ми здоровых детей и 63-х детей, страдающих бронхиальной астмой (БА), выделены наиболее информативные показатели, которые характеризуют особенности реакции сердечно-сосудистой системы при проведении активной ортостатической пробы: показатель вегетативной реактивности и индекс реактивности сосудов. Сделан вывод, что соотношение значений этих показателей позволяет охарактеризовать степень напряжения регуляторных механизмов и состояние адаптационных систем организма, определяющие адекватность контроля вегетативной сферы, с выделением следующих градаций: оптимальный уровень, компенсированные адаптационные нарушения (напряжение и перенапряжение регуляторных механизмов) и декомпенсированные нарушения адаптации (истощение регуляторных механизмов и срыв адаптации). Среди клинически здоровых детей выявлена группа риска (около 30 %) с признаками снижения адаптационных возможностей организма. Показано, что группы здоровых детей и детей, страдающих БА, различаются по представленности различных типов ЭЭГ покоя и вариантов ЭЭГ-реакций на гипервентиляционную пробу; качественные и количественные характеристики ЭЭГ-активности у детей, несмотря на индивидуальную вариабельность, отчетливо коррелируют с состоянием адаптационных процессов. Обсуждена целесообразность комплексного подхода к оценке адаптационных возможностей детского организма на основании показателей КИГ, РЭГ и ЭЭГ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.160.23-3 + Р733.410-4

Рубрики:

Цукровий діабет у дітей

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.424.1 + Р733.410-4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено біоелектричну активність серця за допомогою методу електрокардіографії (ЕКГ) у дітей віком 7 - 17 років з алергічними захворюваннями (АЗ). Проведено якісний і кількісний аналіз ЕКГ з оцінкою показників, що характеризують функцію автоматизму, збудливості, провідності та фази реполяризації міокарда шлуночків. Біоелектрична активність міокарда дітей з АЗ переважно характеризувалася порушеннями синусового ритму (82,1 %) та змінами в міокарді метаболічного характеру (92,3 %). Виявлені зміни на ЕКГ свідчать про необхідність постійного контролю за функціональним станом серцево-судинної системи дітей з АЗ для попередження формування у них вторинної кардіоміопатії.

Обгрунтовано шляхи удосконалення діагностики кардіоваскулярних ускладнень цукрового діабету у дітей та розроблено засоби їх медикаментозної корекції. На підставі комплексного клініко-інструментального обстеження у 76,3 % хворих виявлено вегетативну дисфунцію з посиленням активності симпатичної інвервації серцевої діяльності, простежено стадійний перебіг діабетичної міокардіопатії. У 57 % хворих на підставі доплерокардіографії трансмітрального потоку крові діагностовано діастолічну дисфункцію лівого шлуночка як ранню доклінічну ознаку діабетичного ураження серця. Запропоновано діагностичні критерії трьох стадій розвитку діабетичної міокардіопатії у дітей. Встановлено закономірне наростання симпатикотонічних впливів, гіпокальціємії й остеопенії з поглибленням кардіоваскулярних ускладнень. Розроблено ефективну схему патогенетичної терапії діабетичної міокардіопатії у дітей. Обгрунтовано доцільність поєднаного застосування метаболічних препаратів ("Мілдронат" й "Ізодибут") у комплексному лікуванні діабетичної міокардіопатії у дітей, що супроводжуються іншими діабетичними ускладненнями.

Досліджено морфофункціональні особливості серцево-судинної системи (ССС) в дітей дошкільного віку з різними показниками артеріального тиску (АТ) з метою виявлення факторів ризику розвитку гіпер- і гіпотензивних станів та розробки алгоритму скринінгового обстеження серцево-судинної системи для виявлення дітей групи ризику стосовно розвитку даної патології. Вивчено показники морфофункціонального стану ССС дітей дошкільного віку, виявлено регіональні особливості АТ та розроблено відповідні перцентильні номограми залежно від віку та статі. Вивчено взаємозв'язки між морфофункціональним станом ССС, антропометричними показниками, даними соціометричного обстеження. Виявлено відмінності цих показників залежно від величини АТ, а також показників капіляроскопічної картини нігтьового ложа залежно від показників АТ. Виділено фактори ризику, що сприяють розвитку змін АТ у дошкільників. Запропоновано критерії первинного прогнозу розвитку гіпер- та гіпотензивних станів, наведено алгоритм скринінгового обстеження морфофункціонального стану дітей віком 3 - 7 років для виявлення ранніх змін з метою формування груп диспансерного спостереження та профілактики розвитку зазначених станів.

Виділено етапи становлення гемодинаміки у доношених новонароджених, а саме: період первинної адаптації та період стабілізації. Розроблено критерії оцінки гемодинамічних показників правого шлуночка (ПШ) як єдиного морфофункціонального блоку (притічної частини ПШ та вихідного тракту ПШ) у доношених немовлят за умов перебудови з внутрішньоутробного до позаутробного типу кровообігу у нормі та за патології. Надано порівняльну оцінку об'ємних параметрів і функцій правих відділів серця у різні вікові періоди (протягом перших 14-ти діб, 1-го місяця) у здорових новонароджених і новонароджених, які перенесли перинатальну гіпоксію. Виявлено фізіологічну динаміку показників діастолічної функції серця у доношених новонароджених у процесі перебудови кровообігу. З'ясовано, що у процесі адаптації гемодинаміки діастолічна функція серця має значення параметрів, що відповідають здоровим дітям більш старшого віку. Установлено патогенетичну роль дисфункції ПШ у розвитку постгіпоксичної дезадаптації серцево-судинної системи.

Вперше проведено комплексне дослідження стану центральної та регіональної гемодинаміки, вегетативної нервової системи, особливостей адаптації у дітей з різними клінічними формами рецидивних і хронічних захворювань органів дихання у період ремісії з включенням вивчення діастолічного резерву шлуночків серця. Доведено, що рецидивні та хронічні захворювання органів дихання у дітей у період ремісії супроводжуються порушенням діастолічної функції міокарда та зниженням діастолічного резерву шлуночків серця, переважно правого. Показано, що дані зміни більш виражені у дітей з тяжким перебігом бронхіальної астми та хронічним бронхітом. Встановлено критерії ризику виникнення порушень серцево-судинної системи у дітей з бронхіальною астмою, рецидивним і хронічним бронхітом. Створено математичну модель ризику виникнення порушень серцево-судинної системи та прогнозу їх перебігу у разі рецидивної та хронічної патології системи дихання у дітей і підлітків. Розроблено критерії груп дезадаптації хворих на рецидивні та хронічні бронхолегеневі захворювання.

З використанням кількісних методів аналізу електроенцефалографії (ЕЕГ), кардіоінтервалографії (КІГ) та реоенцефалографії (РЕГ) одержано нові дані про онтогенетичні особливості електричної активності мозку, церебральну гемодинаміку та вегетативну реактивність у дітей різного віку у нормі та деяких патологічних станах (за наявності бронхіальної астми (БА) у фазах загострення та ремісії). Вперше на підставі результатів комп'ютерного періодометричного аналізу ЕЕГ з використанням нових оригінальних програмних засобів одержано кількісні параметри, які характеризують часову структуру ЕЕГ-активності дітей шкільного віку та запропоновано об'єктивну класифікацію ЕЕГ-патернів, яка відображає вікові закономірності формування корово-підкоркових взаємовідносин в онтогенезі. У здорових дітей виділено та описано п'ять типів ЕЕГ, продемонстровано зміну їх представленості залежно від віку та ступеня вираженості адаптаційних порушень. Обгрунтовано можливість використання періодометричних показників для характеристики динамічних змін ЕЕГ під час проведення функціональних проб та за умов розвитку патологічного стану (у пацієнтів з БА у фазах ремісії та загострення). Вперше встановлено кореляцію характеристик ЕЕГ-активності та реактивності серцево-судинної системи у дітей у різних фізіологічних та патологічних станах. Запропоновано якісні та кількісні критерії, що дозволяють комплексно та динамічно оцінювати рівень адаптаційних можливостей дитячого організму на підставі використання простих, безпечних та високоінформативних методів апаратурного дослідження (ЕЕГ, КІГ та РЕГ).

Встановлено, що у дівчат 7 - 15 років у стані спокою відмічалося підвищення частоти серцевих скорочень. У дітей обох статей з віком разом із систолічним підвищується і діастолічний артеріальний тиск. У значної кількості дітей виявлено помірну синусову аритмію. У стані спокою спостережено відхилення від норми показника j (золотої пропорції) у дівчаток і хлопчиків 7 - 15 років. Короткочасне фізичне навантаження позитивно впливає на серцево-судинну систему дітей.

Дана сравнительная характеристика двум методам импутации пропущенных данных, необходимых для оценки деятельности сердечной сосудистой системы и диагностики хронической сердечной недостаточности у детей подростков с патологией миокарда.

Вітчизняними науковцями розроблено модифікований метод обробки електрокардіограми (ЕКГ) - аналіз ЕКГ у фазовому просторі. Це плідно використовується у дорослих з ішемічною хворобою серця. Вперше вивчено можливості використання зазначеного методу в дітей із вродженою та набутою патологією сполучної тканини з метою ранньої діагностики кардіальних порушень. Результати дослідження засвідчили більшу діагностичну значущість виявлення порушень реполяризації міокарда за допомогою фазаграфу, ніж у разі оцінки стандартної ЕКГ. Перевагою використання приладу для аналізу ЕКГ у фазовому просторі є зручність і мобільність цього пристрою, відсутність необхідності накладання електродів і миттєві результати дослідження. Запропоновано його використання як скринінгової оцінки стану серцево-судинної системи в дитячому віці та для ранньої діагностики уражень міокарда в дітей із груп ризику.

Приведены результаты внутриутробного обследования 57 беременных с патологией сердечно-сосудистой системы плода, которая включала врожденные пороки сердца, нарушения сердечного ритма, опухоли сердца. Прослежен катамнез у новорожденных, проведена оценка совпадения пре- и постнатального диагнозов.

Наведено результати дослідження значень емпіричних індексів, які характеризують функціональний стан серцево-судинної системи у дітей молодшого шкільного віку (6 - 12 років). Показано, що емпіричні індекси - коефіцієнт Блюмбергера, внутрішньосистолічний показник, меншою мірою індекс напруження міокарда, а також початкова швидкість зростання внутрішньошлуночкового тиску та середня швидкість викиду систолічного об'єму крові, наряду з індексом Робінсона-Руф'є, можуть бути розцінені як достатньо інформативні характеристики функціонального стану серцевого м'яза дитини.

Изучено состояние сердечно-сосудистой системы у детей, рожденных в "late-preterm"-сроках. Методом допплерэхокардиографии обследованы 135 школьников в возрасте 10 - 12 лет до и после выполнения физической нагрузки. У детей, рожденных в "late-preterm"-сроках, более часто наблюдались малые аномалии развития (77 %), а изменения систолодиастолической функции выявлены у 8 - 14 % таких детей.

Наведено основні випадково виявлені порушення на ЕКГ-спокою в дітей, у яких в анамнезі не встановлено клінічних ознак ураження серцево-судинної системи. Показано, що необхідно більше уваги приділяти виявленню змін на ЕКГ-спокою у дітей, детально трактувати ці порушення використовуючи сучасні методи обстеження, а також лікувати і спостерігати для попередження негативних наслідків.