Розглядаються питання роботи соціально-психологічної служби з сім'єю. Особлива увага звертається на роль і функції соціально-психологічної служби (зокрема, шкільної психологічної служби) в роботі з неблагополучними сім'ями, в яких виховуються неповнолітні, схильні до правопорушень, визначається роль сім'ї у формуванні особистості дитини. Проаналізовано зарубіжний досвід соціальної роботи з сім'єю (на прикладі Великобританії, Франції, Норвегії, Швеції, США, Австралії).

Досліджено причини сучасного соціального сирітства в Україні та вивчено процес формування особистості за умов інтернатних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Наведено практичні рекомендації щодо соціальної роботи з дітьми-сиротами, а також теоретично обгрунтовано необхідність запровадження нових форм сімейної опіки над дітьми, позбавленими батьківської опіки та піклування.

З позиції системного міждисциплінарного тлумачення визначені співвідношення соціогенних, психогенних та соматогенних чинників у розвитку сексуальних розладів у чоловіків та сексуальної дисгармонії подружжя. Сексуальне здоров'я, враховуючи багатомірність його забезпечення, саме по собі є психосоматичним феноменом і може бути своєрідною моделлю психосоматичних співвідношень і класичним прикладом інтегративного підходу до вивчення його із зазначених позицій. Системне розуміння психосоматичних співвідношень при розладі сексуального здоров'я повинно передбачати дослідження усього комплексу факторів, що його визначають, окрім біологічних - загальну та сексуальну культуру, особистісні відмінності, міжособистісні відношення, адаптацію подружжя на всіх рівнях взаємодії, соціальні та мікросоціальні впливи. Адекватний коригуючий вплив при сексуальній дисгармонії неможливий без аналізу стану усіх вказаних компонентів сексуального здоров'я. Розроблена система їх діагностики, корекції та профілактики, відображено необхідні науково обгрунтовані відомості.

З позиції системного міждисциплінарного підходу дістала подальшого розвитку концепція чотирифакторного забезпечення сексуальності, на базі якої розроблено концепцію багатофакторності психосоматичних співвідношень, їх класифікація та принципи діагностики при досліджуваній патології, що лягло в основу запропонованої системи діагностики, корекції та профілактики сексуальної дисгармонії подружньої пари. На думку автора, психосоматичний принцип дослідження і корекції порушення сексуального здоров'я являється методологічно правильним підходом до встановлення ролі соціогенних, психогенних та соматогенних факторів у його розладі та пошуку шляхів трансформації співвідношення цих факторів з метою відновлення.

Пропонується широкий вибір статистичних показників про становище дітей, жінок та сім'ї в Україні у 1997 році порівняно з попередніми роками (більшість показників представлена за 1985, 1990, 1995, 1996 та 1997 роки). Містяться основні соціально-економічні показники, дані демографічної статистики, показники зайнятості та доходів населення, інформація про товари для населення, житлові умови, стан здоров'я та медичне обслуговування дітей та жінок, освіту та виховання, культуру та відпочинок, довкілля та злочинність. Кожний з розділів супроводжується коротким оглядом основних тенденцій, що склалися за останні роки.

На підставі використання статистичного матеріалу, наданого Держкомстатом України, емпіричних даних соціологічних досліджень висвітлено соціально-демографічні, економічні та психологічні проблеми сучасної української сільської родини. Подано загальну соціально-економічну характеристику сучасного українського села. Розглянуто шлюбно-сімейні відносини в сільських поселеннях України, ціннісні орієнтації, соціальний статус сільської сім'ї.

Розглянуто особливості етапів життєвого циклу сім'ї за сучасних умов, а також проблему підміни первинних і вторинних відносин в сім'ї, сімейну динаміку, визначення основних етапів сімейного циклу життя.

Розглянуто особливості визначення поняття "життєвий цикл сім'ї", а також характеристику послідовності вікових стадій і зміну вікових ролей людини протягом цілого життя та індивідуальний віковий розвиток.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5*644*14

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16622 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота знайомить з різними підходами до проблеми сімейної адаптації, особливостями протікання кризи у молодого подружжя, можливими реакціями партнерів на критичну ситуацію в сім'ї, діагностичним інструментарієм та психотерапевтичними моделями, які можуть бути використані в практиці консультування сім'ї.

Аналізується побутова злочинність: сучасний стан і кримінологічна характеристика, а також проблема насильства в сім'ї в сучасній Україні. Відображено результати соціологічного дослідження з проблем насильства в сім'ї та міжнародно-правові основи захисту жертв злочинності. Велику увагу приділено роботі дільничого інспектора міліції з сім'єю як одному з напрямків загальної й індивідуальної профілактики правопорушень. Містяться правила щодо здійснення поліцією реагування у випадках домашнього насильства. Вивчається кримінальна статистика і її роль в боротьбі із злочинністю серед підлітків, а також досвід створення центру психологічної і фізіологічної допомоги жінкам у кризових ситуаціях тощо.

Розглянуто проблеми насильства в сім'ї, гендерні тенденції насильства щодо жінок у родині, та у міжособистісних стосунках, з яким тісно пов'язані дитяча безпритульність та злочинність неповнолітніх. Розкрито проблеми насильства в українській родині як соціальне явище з історичним корінням, що потребує викорінення спільними зусиллями державних органів та громадськості шляхом вдосконалення чинного законодавства і практичної діяльності правоохоронних органів. Представлено ряд міжнародних документів, що є правовими стандартами у вирішенні проблеми насильства в сім'ї.

Узагальнено сучасні соціологічні концепції сім'ї. Здійснено аналіз основних тенденцій та особливостей розвитку сімейно-шлюбних відносин у сучасній Україні. Досліджено головні засади формування та окремі аспекти функціонування української молодої сім'ї у перші роки її існування: ціннісні орієнтації, розподіл влади, вплив батьківської родини, процес засвоєння соціальних ролей, конфліктний потенціал, задоволеність шлюбом, репродуктивні орієнтації. Визначено головні причини депопуляції в Україні. Розглянуто заходи соціальної допомоги молодій сім'ї.

Запропоновано інтерпретацію сім'ї у контексті соціальних проблем, які є характерними для трансформаційного посттоталітарного суспільства 1990-х рр. Сім'ю розглянуто як соціокультурне явище, що зазнає трансформації та істотно відрізняється від звичайних категорій, які мають інституційні або групові характеристики, але впливає на них. Зроблено спробу знайти соціокультурні чинники дисфункції сім'ї як соціального інституту та малої контактної групи. Доведено, що ослаблення репродуктивної функції та падіння престижу шлюбу в молодіжному середовищі є наслідком порушення життєдіяльності сім'ї, що обумовлено зовнішніми умовами (соціально-економічними та соціокультурними), а також внутрішньосімейними або психологічними проблемами. Вперше у соціологічній літературі "часи змін" інтерпретовано у контексті стресогенних соціально-психологічних проблем сім'ї. Розкрито відповідну роль сім'ї у регуляції та стабілізації соціальних настроїв завдяки актуалізації її терапевтичної та феліцитивної функцій, які мають антистресовий характер. Проаналізовано специфіку сім'ї як особливої форми соціальної взаємодії, де сім'ю розглянуто як психоінформаційну систему, в якій особливе значення має афективно-етичний аспект безпосередніх комунікацій або кохання.

Висвітлено процес становлення та сучасний стан опікунства у Польщі, на підставі детального аналізу сформульовано пропозиції щодо поліпшення даної роботи за умов трансформації суспільного устрою. Розглянуто специфічні поняттєво-інтерпретаційні категорії укладу сімейної та інституційної заступницької опіки. Наведено класифікацію форм зазначеної опіки у Польщі на підставі чинних нормативних актів. Проаналізовано педагогічну ефективність існуючих форм опіки, які мають задовольняти потреби дитини та сприяти досягненню виховних цілей. Охарактеризовано провідні тенденції розвитку заступницької опіки на різних етапах суспільного розвитку. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови оптимального функціонування заступницького опікунського середовища. Розроблено практичні рекомендації щодо реформування системи заступницької опіки та підвищення її педагогічної ефективності.

Досліджено проблему становлення особистості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за умов виховання у дитячому будинку сімейного типу, визначено особливості виховного впливу даного специфічного соціального інституту на вихованців. Теоретично обгрунтовано об'єктивні переваги педагогічного впливу сімейної опіки над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, перед іншими державними інституціями, що піклуються про дітей-сиріт. Розглянуто державну систему утримання та виховання таких дітей. Особливу увагу приділено сімейним формам опіки: усиновленню, піклуванню, дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім'ям. За результатами дослідження визначено особливості функціонування дитячих будинків сімейного типу, основні умови гармонійного розвитку у таких сім'ях особистості дитини, позбавленої батьківського піклування. Доведено необхідність та апробовано систему соціально-педагогічної підготовки кандидатів на створення дитячих будинків сімейного типу під час проведення соціально-педагогічних тренінгів.

Розкрито соціально-педагогічні та правові засади вирішення проблем сирітства. Викладено правові аспекти захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, описано особливості їх розвитку. Висвітлено методику підготовки дітей до переходу в прийомну сім'ю, методику підготовки прийомних батьків до створення прийомної сім'ї, проведення тренінгу з прийомними батьками, соціальної роботи з прийомними сім'ями. Наведено соціально-педагогічні характеристики дітей з прийомних сімей. Розглянуто основні напрями соціально-педагогічної допомоги дитині, яка виховується у прийомній сім'ї.

Раскрыты социально-педагогические и правовые основы проблем сиротства. Изложены правовые аспекты защиты прав детей-сирот и детей, лишенных родительской заботы, описаны особенности их развития. Освещена методика подготовки детей к переходу в приемную семью, методику подготовки приемных родителей к созданию приемной семьи, проведения тренинга с приемными родителями, социальной работы с приемными семьями. Приведены социально-педагогические характеристики детей с приемных семей. Рассмотрены основные направления социально-педагогической помощи ребенку, который воспитывается в приемной семье.

Досліджено складний конструкт - рівень домагань (РД) та його вплив на сімейні відносини. РД розглянуто як навколограничну характеристику особистості, яка залучена до процесу цілестворення та пов'язана з різними ситуаціями, де дана особистість обирає завдання певної складності. Встановлено багатоаспектність і важливість цього впливу на стабільність шлюбу. Простежено взаємозв'язок між рівнями домагань і такими особистісними утвореннями як самооцінка, функціонально-рольові очікування, система цінностей, а також вплив рівнів домагань на конфліктогенність сім'ї. Проаналізовано культурно-історичну основу сімейних відносин. Розглянуто різні сполучення рівнів домагань у подружжі в аспекті їх впливу на динаміку і стабільність шлюбу. Розроблено комплексну методику, засновану на визначенні РД подружжя, що дозволяє всебічне вивчення членів родини. Рекомендовано використання встановлених закономірностей в сімейній психокорекції.

Проаналізовано аспекти міжособистісного спілкування у системі внутрішньосімейних відносин. На підставі проведеного дослідження розглянуто зв'язок між внутрішньосімейним спілкуванням та соціальною поведінкою особистості.

Розкрито предмет, відображено основні проблеми, що вивчаються соціологією сім'ї, зокрема, соціально-природне значення шлюбу і сім'ї, детермінацію шлюбно-сімейних ролей у системі життєдіяльності індивіда та суспільства, основи утворення шлюбної пари, сексуальну культуру та репродуктивну поведінку населення, джерела кризи сучасної сім'ї. Висвітлено питання оптимізації функціонування шлюбу та сім'ї, фамілістичні аспекти соціальної політики та соціальної роботи.