Розглядаються стратегії і тактики подолання життєвих та духовних криз особистості, кризові явища у дитячому середовищі, методики роботи із школярами у фрустраційних ситуаціях, психологічні технології допомоги дітям у кризових ситуаціях, конфлікти і шляхи їх розв'язання. Висвітлюється бездоглядність дітей як причина виникнення життєвої кризи, модель рефлексивного прояснення життєвих конфліктів, гуманізація стосунків як чинник подолання життєвих конфліктів. Досліджуються соціально-психологічні і педагогічні аспекти допомоги дітям дошкільного і молодшого шкільного віку, шляхи оптимізації соціальної роботи із дітьми та молоддю, попередження дисгармонійних стосунків підлітків із учителями й однолітками.

Исследован процесс становления и развития философии воспитания Западной цивилизации, сформировавшейся в XVIII веке. Изучена педагогическая интерпретация философской антропологии английских, французских и немецких просветителей. Рассмотрены аксиологические, методологические и герменевтические аспекты их философско-педагогических концепций. Определены статус, предназначение и функции философии воспитания. Освещены социально-исторические особенности исследуемого периода и характер педагогических традиций Западной цивилизации в эпоху Просвещения.

Досліджено проблеми теорії та практики розвитку культурно-освітньої сфери, її місце і роль у відтворювальному процесі, в забезпеченні національної безпеки України. Розкрито питання формування соціальної інфраструктури і соціальної сфери як передумови сталого розвитку, відновлення інтелектуального потенціалу села як основи української духовності. Обгрунтовано практичні рекомендації щодо розвитку культурно-освітніх галузей в умовах формування ринкових відносин.

Проанализирован процесс становления личностно-ориентированного образования как парадигмы и реального социального феномена, отражающего особенности развития человечества на рубеже третьего тысячелетия. Рассмотрена парадигма личностно-ориентированного образования как способ преодоления отчуждения личности в образовании и одно из средств, способствующее преодолению отчуждения личности в постиндустриальном обществе. Раскрыты сущность и содержание образования как деятельности и процесса, функции образования как социального института. Исследованы философские и психологические теории личности, а также предложена новая интегративная концепция личности, играющая важную роль в процессе гуманизации образования в теоретическом и практическом плане. Определены детерминанты оптимизации развития личностно-ориентированного образования как направления деятельности общества и его институтов, в частности, государства, по развитию образования. Разработаны методология и праксикология личностно-ориентированного образования.

Досліджено соціально-педагогічний аспект освіти в системі сучасної культури. Визначено деякі характеристики освіти та педагогічної діяльності в цивілізації нового часу. Освіту висвітлено, насамперед, як міжособистісні взаємодії. Розглянуто взаємозв'язок філософії та педагогіки, найбільш дієві чинники змісту освіти як соціальної системи, і, зокрема, роль науки у змісті освіти.

На основі аналізу чинників соціальної та когнитивної інституціоналізації філософської освіти розкривається природа, соціальна роль, структура та функції філософської парадигми національної системи освіти як інтегрованої цілісності світоглядних та теоретико-методологічних принципів розв'язання основних питань проблемного поля філософії освіти. Здійснюється концептуальна розробка цих принципів стосовно актуальних напрямів реформування освітньої теорії та практики в Україні.

Досліджено взаємозв'язок соціального та біологічного у теорії девіантної поведінки особистості, вплив телебачення на агресивну поведінку у дітей та молоді, а також роль фізичного виховання у формуванні належного психофізіологічного стану професійного керівника-лідера. Значну увагу приділено тенденціям постмодернізму в сучасній українській камерній музиці, концептуальним засадам мистецької освіти в Україні на прикладі організації театральної освіти в Україні у 90-ті роки ХХ ст., альтовій сонаті Д.Шостаковича, єврейським народним пісням релігійно-національного змісту тощо.

Розглядаються загальні основи психолого-педагогічної діагностики як початкового етапу проектування навчально-виховного процесу. Розкривається сутність, мета, види та вимоги, що ставляться до діагностики розвитку і вихованості учнів. Обгрунтовуються індикатори життєвої активності школярів, технологія діагностування в загальноосвітній школі.

Подано результати багаторічних досліджень з актуальних соціально-психологічних проблем управління закладами й установами освіти. Значну увагу приділено розробці та застосуванню особистісно-діяльнісного підходу до аналізу соціально-психологічних механізмів менеджменту в освіті. На підставі особистісно-діяльнісного підходу визначено соціально-психологічні резерви удосконалення управлінської діяльності та післядипломної освіти менеджерів.

На підставі системно-структурного аналізу розглянуто психологічні особливості управлінського процесу в закладах середньої освіти (зміст, структуру, основні компоненти). Розкрито специфіку управління у системі середньої освіти у порівнянні з управлінням в інших соціальних сферах (бізнесі, виробництві тощо). Описано систему формування психологічної готовності керівників закладів середньої освіти. Показано роль психологічних служб освітніх закладів у наданні психологічної допомоги керівникам.

Досліджуються проблеми зміни філософських парадигм у педагогіці, обгрунтовується місце і роль виховання людини як сутнісного чинника в розвитку суспільства. Логіка дослідження приводить автора до нетрадиційного розуміння світу філософії, природи людського знання, особливостей соціальної істини, специфіки філософського мислення. Розглядається класична парадигма філософського оновлення педагогіки, зокрема, метаморфози просвітительських ілюзій у філософії І.Канта та Г.Гегеля. Висвітлюється генезис та розвиток некласичних концептуальних обгрунтувань виховання, у т.ч. діалектико-матеріалістичного детермінізму. Здійснено соціокультурне обгрунтування виховання людини, розкривається сутність співвідношення "людина - світ" у сучасному науковому пізнанні.

Проанализирована современная духовная ситуация, связанная с кризисом философского религиозного и научного мировоззрения. Рассмотрена проблема соотношения между научным и религиозным познанием, приведено определение понятия феномена сакрального и раскрыта его типология. Особое внимание уделено исследованию проявлений феномена сакрального в истории, религиях и культурах разных народов. Даны оценки символа, слова и мифа как медиаторов сакрального. Предложено разработать на основе христианских ценностей сакральную педагогику.

Висвітлено складний та багатогранний процес співвідношення (протистояння та взаємодії) раціонального та ірраціонального в пізнанні, освіті та соціальній практиці. Розглянуто загальнофілософський контекст співвідношення даних категорій у науці й освіті в загальноєвропейському вимірі, а також в Україні на сучасному етапі її історичного розвитку.

Освещен сложный и многогранный процесс соотношения (противостояния и взаимодействия) рационального и иррационального в познании, образовании и социальной практике. Рассмотрен общефилософский контекст соотношения данных категорий в науке и образовании в общеевропейском измерении, а также в Украине на современном этапе ее исторического развития.

Розглянуто регіональну полікультурність як культурно-педагогічну проблему, толерантність як складову міжкультурної взаємодії, самовизначення як процес і результат міжкультурної взаємодії. Висвітлено основні положення культурології сучасної освіти. Розкрито зміст поняття полікультурності в аспекті зарубіжної теорії та практичної діяльності навчання та виховання у США, Великобританії, Франції, Німеччині, Японії та Польщі. Викладено історію становлення ідеї педагогічної підтримки.

Рассмотрены региональная поликультурность как культурно-педагогическая проблема, толерантность как составная часть межкультурного взаимодействия, самоопределение как процесс и результат межкультурного взаимодействия. Освещены основные положения культурологии современного образования. Раскрыто содержание понятия поликультурности в аспекте зарубежной теории и практической деятельности обучения и воспитания в США, Великобритании, Франции, Германии, Японии и Польше. Изложена история становления идеи педагогической поддержки.

Проаналізовано вплив західноєвропейського Просвітництва на формування філософсько-педагогічної думки Північноамериканських Штатів. Визначено соціально-історичні та педагогічні передумови становлення та розвитку філософії освіти в американському Просвітництві (АП). Розкрито світоглядні засади філософії освіти АП. У контексті ідей американських просвітителів викладено сутність і основні напрями освіти. Особливу увагу приділено філософії освіти США.

Проанализировано влияние западноевропейского Просветительства на формирование философско-педагогической мысли Североамериканских штатов. Определены социально-исторические и педагогические предпосылки становления и развития философии образования в американском Просветительстве (АП). Раскрыты мировоззренческие основы философии образования АП. В контексте идей американских просветителей изложены сущность и основные направления образования. Особое внимание уделено философии образования США.

Розглянуто освіту як найважливішу умову розвитку людського капіталу, інноваційну діяльність як провідний чинник професійної підготовки майбутніх учителів. Розкрито гуманістичні аспекти професійного навчання фахівців художнього профілю. Особливу увагу приділено цілісності педагогічної системи та процесу у методологічному аспекті, феномену мистецтва у контексті нелінійної онтології, педагогічній кризі завершального етапу діяльності А.Макаренка у харківській трудовій колонії ім. М.Горького, ідеї соборності особистості у філософсько-психологічній спадщині. Охарактеризовано постать І.А.Зюзіна - науковця, філософа-педагога.

Рассмотрены образование как важнейшее условие развития человеческого капитала, инновационная деятельность как ведущий фактор профессиональной подготовки будущих учителей. Раскрыты гуманистические аспекты профессионального обучения специалистов художественного профиля. Особое внимание уделено целостности педагогической системы и процесса в методологическом аспекте, феномену искусства в контексте нелинейной онтологии, педагогическому кризису завершающего этапа деятельности А.Макаренко в харьковской трудовой колонии им. М.Горького, идеи соборности личности в философско-психологическом наследии. Охарактеризована личность И.А.Зюмина - ученого, философа-педагога.

Розкрито філософські засади освітнього дискурсу, обгрунтовано можливості застосування посткласичної методології (нелінійного, гендерного, ціннісно-смислового, діалогічного підходів). Висвітлено філософські проблеми інформатизації й управління сучасною освітою. Показано місце педагогічної комунікації в літературно-освітній сфері. Розглянуто освіту як важливу соціокультурну детермінанту становлення особистості.

Раскрыты философские основы образовательного дискурса, обоснованы возможности применения постклассической методологии (нелинейного, гендерного, ценностно-смыслового, диалогового подходов). Освещены философские проблемы информатизации и управления современным образованием. Показано место педагогической коммуникации в литературно-образовательной сфере. Рассмотрено образование как важная социокультурная детерминанта становления личности.

Освещена проблема выбора ориентиров в духовно-нравственном оздоровлении украинского общества. Рассмотрены вопросы образования в контексте христианской демократии, секуляризации и христианства, философии, социологии и психологии, а также правовых основ духовно-светского образования, христианской педагогики и роли церквей и партий в демократизации общества и образования. Проанализированы особенности реформирования и адаптации высшего образования Украины в аспекте процессов евроинтеграции. Предложены пути совершенствования методологического обеспечения государственной поддержки крупномасштабных инвестиционных проектов.

Сформульовано алгоритм будування асоціативної карти. Описано особливості її програмної реалізації.

Сформулирован алгоритм построения ассоциативной карты. Описаны особенности её программной реализации.

An algorithm for associative map constructing is formulated. Details of software realization of association map are described

Освещены актуальные теоретические, методологические и практические вопросы ноосферного образования. Уделено внимание сознанию и феноменологии символа, принципу асимметрии равновесия, развитию ассоциативного мышления, биоадекватному обеспечению качества развития и экономического образования студентов, результативности педагогических технологий. Проанализированы нейрофизиологические основы кризиса традиционного метода преподавания и перспективы природосообразного преподавания в школе. Предложена релаксационно-активная методика преподавания школьных дисциплин. Раскрыта проблема введения наднациональной валюты в контексте учения о ноосфере. Рассмотрены особенности формирования экологических компетенций субъектов образовательного процесса.