Розкрито суть та специфіку процесу розуміння, а також його поняття. Визначено психологічні, дидактичні, лінгвістичні, логічні та фізіологічні причини його виникнення. Наведено діагностичні прийоми перевірки правильності розуміння (або встановлення факту нерозуміння). Висвітлено вирішення проблеми розуміння навчальної інформації. Запропоновано методику для забезпечення її кращого засвоєння.

Раскрыто содержание и специфика процесса понимания, а также его понятия. Определены психологические, дидактические, лингвистические, логические и физиологические причины его возникновения. Приведены диагностические приемы проверки правильности понимания (або установления факта непонимания). Освещены проблемы решения понимания учебной информации. Предложена методика для обеспечения ее лучшего усвоения.

Розглянуто актуальну проблему пошуку засобів підвищення мотивації навчання молодших школярів (для шкіл з російською мовою навчання) у контексті філософії освіти, втіленої в особистісно орієнтованій моделі. Обгрунтовано доцільність вирішення зазначеної проблеми засобами навчально-методичного комплексу, в якому провідною є мотиваційна функція, з дидактико-методичною системою вивчання російської мови. Побудовано загальну модель цього комплексу і конкретизовано її щодо навчання російської мови у початковій школі. Розроблено дидактико-методичну систему навчання російської мови дітей молодшого шкільного віку, в якій змістовий і процесуальний компоненти підпорядковані мотиваційному.

Уточнено суть понять "мотив" та "мотив опанування іноземної мови". Визначено педагогічні передумови формування в учнів VII - IX класів мотивів опанування як засобу самовираження особистості. Розроблено зміст, форми та методи формування в учнів мотивів опанування іноземної мови як засобу самовираження особистості.

Вивчено суть мотивації учіння, особливості її розвитку та рівні сформованості у підлітків з девіантною поведінкою. Розроблено експериментальну програму, спрямовану на її формування за умов загальноосвітньої школи. Наведено теоретичне обгрунтування базових понять дослідження. Конкретизовано особливості мотивації учіння в середньому шкільному віці. З'ясовано зміст, структуру, провідні чинники формування даного психологічного утворення у неповнолітніх девіантів. Проведено експеримент і розроблено модель детермінації структури мотивації учіння підлітків. Визначено критерії та показники діагностування її рівнів, а саме: значущість мотивів, рівень досягнення успіху, рівень потреби у схваленні й інтенсивність особистісної тривожності. Обгрунтовано й апробовано програму превентивно-корекційних заходів щодо формування мотивації учіння підлітків з девіантною поведінкою. Доведено доцільність і ефективність запропонованої програми.

Досліджено процес формування відповідального ставлення молодших школярів у процесі навчання у початковій ланці. Здійснено аналіз філософських, психологічних і педагогічних праць стосовно дослідженої проблеми. Обгрунтовано суть поняття "відповідальне ставлення до навчання". Розроблено критерії та рівні сформованості такого ставлення до навчання. Визначено й експериментально перевірено зміст, форми, методи та педагогічні умови його формування в учнів під час навчання у початковій школі. Науково обгрунтовано модель формування відповідального ставлення до навчання у молодших школярів. Наголошено на доцільності досліджень мотивів навчання за умов різноманітних форм навчання у позакласній та позашкільній роботі, у закладах нового типу.

Проаналізовано історичний розвиток поглядів щодо проблеми формування мотивів учіння у молодших школярів та узагальнено концепції та підходи до вивчення суті, ролі, структури й вікових особливостей формування мотивів учіння дітей даного віку. Виявлено, що специфіку мотивів учіння (на матеріалі природознавства) відображають пізнавальні мотиви, взаємопов'язані зі змістом даного навчального предмета, а також з процесуальними аспектами учіння. Досліджено рівні розвитку мотивів учіння молодших школярів у процесі навчання природознавства. Доведено, що формування мотивів даного учіння у молодших школярів відбувається більш ефективно у разі застосування комплексної системи психолого-педагогічних впливів з метою розвитку особистісного ставлення до природи, цілеспрямованого опанування дітьми системою відповідних навчальному матеріалу розумових операцій, реалізації діяльнісно-проблемного підходу у засвоєнні знань про природу.

Розглянуто навчальний діалог між учнем і вчителем як форму їх спільної діяльності, співавторство у визначенні та досягненні навчальної мети. Підкреслено вирішальну роль початкової школи у формуванні вміння вчитися, розвитку дитячої ініціативи, готовності та здатності навчатися впродовж усього життя. Визначено умови організації навчального діалогу: формування у школярів потреби в діалозі з вчителем та однокласниками, ставлення до діалогу як до навчальної цінності, оволодіння учнями нормами співпраці в навчанні, конструювання засобів, що дозволяють утримувати предмет колективного обговорення та логіку його розгортання на різних етапах навчання. Зроблено висновок, що лише комплексний підхід до реалізації цих умов забезпечить ефективність організації навчального діалогу молодших школярів.

Рассмотрен образовательный диалог между учеником и учителем как форма их совместной деятельности, соавторство в определении и достижении образовательной цели. Подчеркнута решающая роль именно начальной школы в формировании умения учиться, развития детской инициативы, готовности и способности учиться в течение всей жизни. Определены условия организации образовательного диалога: формирование у школьников потребности в диалоге с учителем и одноклассниками, отношения к диалогу как образовательной ценности, овладение учениками нормами сотрудничества в процессе обучения, конструирование средств, которые позволяют удерживать предмет коллективного обсуждения и логику его развертывания на разных этапах обучения. Сделан вывод о том, что только комплексный подход к реализации этих условий обеспечит эффективность организации образовательного диалога младших школьников.

Висвітлено особливості розвитку здатності обдарованих старшокласників до самоактуалізації за умов профільної підготовки. Розкрито специфіку поняття "самоактуалізація особистості", розроблено особистісний підхід до вивчення та розвитку здатності старшокласників до самоактуалізації за умов профільної підготовки. Представлено психологічну карту потенціалів обдарованої особистості, структурно-функціональну модель формування в учнів здатності до самоактуалізації, консультативно-розвивальну програму психологічного супроводу процесу самоактуалізації старшокласників за умов інноваційної профільної підготовки в ході виконання учнями НДР з психології в МАН України. Запропоновано напрями вдосконалення традиційних форм профільної підготовки учнів на основі розвитку в них особистісної здатності до самоактуалізації.

Розглянуто поняття "соціальна дезадаптація вихованців", його структурні компоненти, причини виникнення та наслідки для учасників педагогічного процесу. Дезадаптацію показано як явище об'єктивної реальності, що поширюється, стає однією з основних причин відчуження суб'єктів освіти від освітньої діяльності.

Обгрунтовано найбільш дієві форми і методи формування пізнавального інтересу у дітей молодшого шкільного віку на етапі діагностики навчальних досягнень.

Проаналізовано мотиваційну сферу старшокласників, зорієнтовану на процес навчання за профілем «Агровиробництво». Розкрито механізм формування мотивів навчання. Висвітлено результати опитування учнів старших класів щодо переважних інтересів і домінуючих мотивів навчання за вказаним профілем.

Проанализирована мотивационная сфера старшеклассников, ориентированная на процесс обучения по профилю «Агропроизводство». Раскрыт механизм формирования мотивов обучения. Отражены результаты опроса учеников старших классов относительно преобладающих интересов и доминирующих мотивов обучения по указанному профилю.

The article deals with the motivational sphere of senior pupils oriented on the process of studiesat the field of agro-industry; the mechanism of forming reasons of studies is represented. The results of senior pupils’ survey of are cleared up as to predominating interests and dominating reasons of studies at the field of agro-industry.

Вивчено історико-педагогічну літературу, творчу спадщину німецьких педагогів, в яких розглядаються питання теоретичного систематизування ідей організації педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в історії зарубіжної педагогічної думки другої половини ХІХ ст. з метою використання їхніх прогресивних ідей за умов сучасної початкової школи. Доведено внесок І. Ф. Гербарта та А. В. Дистервега у розробку теоретичних питань досліджуваної проблеми, виявлено, що основними тенденціями розвитку проблеми стимулювання стали: гуманістична спрямованість навчально-виховного процесу, розкриття спектра засобів стимулювання, урахування особливостей розвитку дитини, звернення до емоційно-почуттєвої сфери дитини.

Изучена историко-педагогическая литература, творческое наследие немецких педагогов, в которых рассмотрены вопросы теоретического систематизирования идей организации педагогического стимулирования учебно-познавательной деятельности младших школьников в истории зарубежной педагогической мысли второй половины XIX в. с целью использования их прогрессивных идей в условиях современной начальной школы. Доказан вклад И. Ф. Гербарта и А. В. Дистервега в разработку теоретических вопросов исследуемой проблемы и выявлено, что основными тенденциями развития проблемы стимулирования стали: гуманистическая направленность учебно-воспитательного процесса, раскрытие спектра способа стимулирования, учет особенностей развития ребенка, обращение к эмоциально-чувствительной сфере ребенка.

Проаналізовано історико-педагогічну літературу та архівні дані, на основі яких розкрито засоби педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів у вітчизняний шкільний практиці другої половини XIX ст. Охарактеризовано стимулювальні засоби, що використовувались у цей період у процесі навчання: наочність, зв’язок із життям, навчальні екскурсії, письмові вправи, вистави, свята, літературні читання тощо.

Проанализированы историко-педагогическая литература и архивные данные, на основе которых предоставлены средства педагогического стимулирования учебно-познавательной деятельности учеников в отечественной школьной практике второй половины XIX ст. Охарактеризованы стимулирующие средства, которые использовались в этот период в процессе обучения: наглядность, связь с жизнью, учебные экскурсии, письменные упражнения, выставки, праздники, литературные чтения и т. д.

Проаналізовано наукову літературу та визначено структуру навчальної працелюбності школярів. Розкрито зміст взаємопов’язаних компонентів – мотиваційно-цільового, інформаційно-когнітивного, операційно-діяльнісного, особистісно-рефлексивного та розглянуто їх змістове наповнення.

Проанализирована научная литература и определена структура учебного трудолюбия школьников. Раскрыто содержание взаимосвязанных компонентов – мотивационно-целевого, информационно-когнитивного, операционно-деятельностного, личностно-рефлексионного, рассмотрено их содержательное наполнение.

Визначено витоки та простежено розвиток ідеї формування позитивного ставлення до навчання. На підставі вивчення історико-педагогічної літератури, офіційно-нормативних документів, архівних матеріалів досліджуваного періоду визначено, обгрунтовано й охарактеризовано етапи розвитку теорії та практики формування позитивного ставлення до навчання у вітчизняній педагогічній думці другої половини XIX - початку XX ст. (І етап - 1860 - 1880-ті рр., II етап - 1890-ті рр. - 1917 р.). Проаналізовано напрями творчого використання минулого досвіду формування позитивного ставлення до навчання в учнів початкової школи сучасними загальноосвітніми навчальними закладами України.

Розглянуто погляди деяких дослідників на особливості розвитку навчальної самосвідомості учнів початкових класів як важливого компонента ставлення до навчальної діяльності. Визначено навчальну свідомість як усвідомлення учнем самого себе як суб'єкта навчальної діяльності. Досліджено ступінь усвідомлення і узагальненості молодшими школярами знань, уявлень і відносин. Охарактеризовано параметри рівня сформованості навчальної самосвідомості. Обгрунтовано результати експериментального дослідження розвитку навчальної самосвідомості учнів початкових класів.

Рассмотрены взгляды некоторых исследователей на особенности развития учебного самосознания младших школьников как важного компонента отношения к учебной деятельности. Представлено учебное сознание как осознание учеником самого себя как субъекта учебной деятельности. Исследована степень осознания и обобщенности младшими школьниками знаний, представлений и отношений. Охарактеризованы параметры уровня сформированности учебной самосознания. Обоснованно результаты экспериментального исследования развития учебного самосознания младших школьников.

Having considered the views of some researchers on the characteristics of self-development training younger students as an important component related to training activities. Presented a study consciousness as an awareness of himself as a student of the subject of learning activity. The degree of understanding and generalization of younger students the knowledge, attitudes and relationships. Characterized by the parameters of the level of formation of self-awareness training. Reasonable results of experimental studies of self-training younger students.

Акцентовано увагу на розвитку у дітей здатності до самореалізації, умінні бути корисними людям і бути щасливими. Окреслено умови навчально-виховної взаємодії педагогів та учнів. Наголошено на необхідності підвищення самооцінки учнів та результаті педагогічної роботи – вихованні гуманної, життєздатної, творчої та самореалізованої особистості.

Акцентировано внимание на развитии у детей способности к самореализации, умении быть полезными людям и быть счастливыми. Очерчены условия учебно-воспитательного взаимодействия педагогов и учеников. Отмечена необходимость повышения самооценки учеников и результат педагогической работы – воспитание гуманной, жизнеспособной, творческой и самореализованной личности.

Attention is Accented on development for the children of capacity for self-realization, ability to be useful people and to be happy. The terms of education co-operation of teachers and students are outlined. The necessity of increase of self-appraisalof students and pedagogical job performance is education of humane, viable, creative and self-realized personality is marked.

Розглянуто зміст навчально-пізнавальної діяльності учнів як засіб розвитку навчально-пізнавальної компетентності, методологічною основою якої є концепція діяльнісної теорії навчання. Запропоновано узагальнено-логічну схему діяльності, механізм реалізації якої включає досягнення проміжних цілей, які поєднують психологічні домінанти та розв'язання задач, що є механізмом реалізації діяльності. Проаналізовано структуру навчально-пізнавальної діяльності та її основні компоненти в контексті суб'єкт-об'єктної взаємодії. В даному аспекті генезис навчально-пізнавальної компетентності розглянуто як засвоєння учнем усіх компетенцій навчально-пізнавальної діяльності, суб'єктом якої він є. Отже, механізмом зміни суб'єкта під впливом досліджуваного об'єкта є рефлексія суб'єктом власних дій. Окреслено перспективи подальших досліджень цієї проблематики.

Рассмотрено содержание учебно-познавательной деятельности учащихся как средство развития учебно-познавательной компетентности, методологической основой которой является концепция деятельностной теории обучения. Представлена обобщенно-логическая схема деятельности, механизм реализации которой включает достижение промежуточных целей, которые объединяют психологические доминанты и решение задач, что является механизмом реализации деятельности. Проанализирована структура учебно-познавательной деятельности и ее основные компоненты в контексте субъект-объектного взаимодействия. В данном аспекте генезис учебно-познавательной компетентности рассмотрен как процесс усвоения учеником всех компетенций учебно-познавательной деятельности, субъектом которой он является. Итак, механизмом изменения субъекта под влиянием исследуемого объекта является рефлексия субъектом собственных действий. Определены перспективы дальнейших исследований данной проблематики.

In article deals with the content of learning activities of students as a means of educational-cognitive competence. Analyze the structure of activity and its main components.

Проаналізовано ресурсний потенціал мотивації навчально-пізнавальної діяльності школярів у сучасному освітньому просторі: зроблено теоретичний аналіз концепцій радянської школи психології, особливо діяльнісного підходу О. Леонтьєва та концепції Л. Божович, яка наголошувала на ролі внутрішньої логіки розвитку і становлення особистості. Визначено структуру мотиву інтегрально-процесуальної моделі: потреби, моральний і цільовий блоки. Виявлено та проаналізовано проблему формування мотивації навчально-пізнавальної діяльності школярів, зокрема пов'язану з необхідністю удосконалення понятійної бази категорії "педагогічна мотивація", формування педагогічної мотивації учнів.

Проанализирован ресурсный потенциал мотивации учебно-познавательной деятельности школьников в современном образовательном пространстве: сделан теоретический анализ концепций советской школы психологии, особенно деятельностный поход А. Леонтьева и концепции Л. Божович, в которой исследуется внутренняя логика развития и становления личности. Определена структура мотивации интегрально-процессуальной модели: потребности, моральный и целевой блоки. Выявлена и проанализирована проблема формирования мотивации учебно-познавательной деятельности школьников, в том числе связанная с необходимостью усовершенствования понятийной базы категории "педагогическая мотивация", формирования педагогической мотивации учащихся.

The article is devoted to discussion of resource potential motivation of teaching and learning of pupils' modern educational environment. The problem of efficient simulation of pupils' motivational sphere in conjunction with the pedagogical aspects ofits formation is raised and a specific provision to improve the conceptual framework of the category of "pedagogical motivation" is proposed.

Проаналізовано моделі виховання особистості в сучасній системі освіти. Зроблено висновок про наявність в природі людини потенціалу до безперервного розвитку. На цих засадах обгрунтовано таку організацію педагогічного процесу, за якої вихователь зміг би керувати діяльністю дитини, забезпечувати її активне самовиховання шляхом виконання самостійних і відповідальних дій. Визначено умову ефективності виховання - самостійний вибір або осмислене сприйняття дітьми смислу та мети діяльності.

Проанализированы модели воспитания в современной системе образования. Сделан вывод о наличии в природе человека потенциала к безостановочному развитию. С этих позиций обоснована такая организация педагогического процесса, в которой воспитатель смог бы руководить деятельностью ребенка, обеспечивать его активное самовоспитание путем выполнения самостоятельных и ответственных действий. Определено условие эффективности воспитания - самостоятельный выбор или осмысленное восприятие детьми смысла и цели деятельности.