Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.203 + Ч481.253

Рубрики:

Професійна освіта <вища освіта>

Програмоване навчання в галузі вищої освіти

Шифр НБУВ: СО39548 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.203 + С40(4УКР) п/р

Рубрики:

Професійна освіта <вища освіта>

Соціальна робота

Шифр НБУВ: РА453870 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретичні аспекти викладання у професійній (професійно-технічній) освіті, систему професійної (професійно- технічної") освіти України та нормативно-правове забезпечення освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. Визначено методичні основи, особливості та методичні рекомендації з проведення різних форм занять, самостійної підготовки та консультування в умовах закладу професійної (професійно-технічної) освіти. Окреслено сучасні підходи до методики проведення навчальних занять в умовах дистанційного навчання у закладах професійної (професійно-технічної-) освіти.Система професійної (професійно-технічної1) освіти України. Нормативно-правове забепечення освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти 7 Загальна характеристика професійної (професійно-технічної) освіти України та закладів професійно-технічної освіти (ЗП(ПТ)О) у системі професійної освіти 7 Сучасний стан та тенденції змін у закладах (професійно-технічної) освіти У країни 15 Глобалізаційні проблеми професійної (професійно-технічної) освіти 19 Порівняльна характеристика стану професійної (професійно-технічної-) освіти у різних країнах світу 25 35 35 Методичні основи викладання навчальних дисциплін у закладах професійної (професійно-технічної') освіти 39 Форми і методи навчання у професійній (професійно-технічній) освіті 39 Сутність та класифікація методів навчання у професійній (професійно-технічній) освіті 39 Методичні основи підготовки та організації лекційних занять 47 Методика підготовки та організації семінарських занять 66 Методика підготовки та проведення практичних занять 75 Тема 5.5. Методика підготовки та проведення лабораторних занять 79 Тема 5.6. Форми, методи й засоби організації самостійної навчальної діяльності здобувачів освіти 86 Тема 5.7. Консультування здобувачів освіти 89 Тема 5.8. Урок як основна організаційна форма навчання у закладах професійної (професійно-технічної") освіти 90 Тема 5.9. Основи виробничого навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти 94 Завдання для самоконтролю 100 Використана література 101 Розділ III. Методика проведення навчальних занять в умовах дистанційного навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти 105 Тема 6. Теоретичні аспекти дистанційного навчання 105 Тема 7. Нормативно-правове забезпечення дистанційного навчання 134 Тема 8. Засоби дистанційного навчання 157 Тема 9. Інструментарій дистанційного навчання 166Метою навчальної дисципліни «Методика професійної освіти» є забезпечення засвоєння здобувачами освітнього рівня «бакалавр» наукових знань про закономірності, принципи, періоди і тенденції у розвитку професійної (професійно-технічної1) освіти в Україні; науковими засадами, метою, завданнями і принципами професійної (професійно-технічної) освіти, особливостями педагогічного процесу у закладах професійної освіти; озброїти навичками творчої реалізації новітніх методик і педагогічних технологій у практиці майбутньої професійної діяльності. Завданнями навчальної дисципліни є: - усвідомлення здобувачами освіти змісту, форм, методів і засобів навчання, виховання та розвитку учнів в умовах освітнього процесу закладу професійної (професійно-технічної-) освіти (ЗППТО); - вміння ефективно застосовувати в умовах освітнього процесу закладу професійної (професійно-технічної) освіти сучасні дидактичні та методичні засади викладання навчальних дисциплін і обирати доцільні технології та методики; - формування у здобувачів освіти сучасного педагогічного світогляду, компетентнісного підходу з організації та проведення освітнього процесу у закладі професійної (професійно-технічної-) освіти та вироблення власної професійно-педагогічної позиції. У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні - з пати: • теоретико-методичні основи професійної освіти; • алгоритм вирішення спеціалізованих завдань та практичних проблем у професійній діяльності, що передбачають застосування теоретичних положень і методів педагогіки, психології та окремих освітніх технологій; - вміти : • характеризувати основні педагогічні категорії та поняття професійної (професійно-технічної-) освіти, сучасні тенденції розвитку освітнього процесу; • розкривати особливості проектування та впровадження сучасних технологій та методик навчання, виховання і розвитку суб’єктів педагогічного процесу професійної (професійно- технічної) освіти, основи формування творчої особистості майбутнього фахівця; • аналізувати освітній процес у професійній (професійно- технічній) освіті та проблеми педагогічної діяльності, умови реалізації мети та завдань розвитку психолого-педагогічної компетентності, рівень моральної відповідальності за власну діяльність та пріоритетні цінності в моделюванні ефективної професійної практики. Авторський колектив: Д. Чернишев (теми 1-4), К. Почка (тема 6) , Г. Корчова (вступ, 5.5-5.9, додатки), Ю. Красильник (теми 7-9), М. Руденко (теми 5.1-5.4).

Розкрито теоретичні і методичні засади різних аспектів професійної освіти в Україні. Висвітлено основні складові методики соціального виховання в Україні. Розкрито теоретичні положення і методичні аспекти здоров'яорієнтованих педагогічних явищ і процесів у змісті професійної освіти майбутніх менеджерів. Охарактеризовано специфіку інклюзивної музичної освіти в мистецьких школах; обґрунтовано правові засади організації діяльності інклюзивно-ресурсних центрів України. Проаналізовано організаційні та правові засади інклюзивного навчання в закладах дошкільної і середньої освіти. Визначено ефективність педагогічних умов підготовки майбутніх учителів початкової школи до здоров'язбережувальної діяльності. На підставі порівняльно-педагогічного аналізу виокремлено здоров'язбережувальні технології в закладах вищої освіти в сучасних умовах; обґрунтовано громадянсько-патріотичне виховання в контексті національно-патріотичного виховання як основу становлення громадянської зрілості.

У монографії розкрито теоретичні й прикладні аспекти формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери, виявлено та уточнено особливості їх взаємозв’язку з педагогічними умовами щодо усвідомлення майбутніми фахівцями варіативності комунікативної взаємодії у соціальній сфері. Обґрунтовано модель формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери (інформаційно-мотиваційний, практико-зорієнтований, індивідуально-розвивальний етапи). Визначено сутність феномена «комунікативна компетентність майбутніх фахівців соціономічної сфери» та його компонентну структуру (гносеологічний, праксеологічний, суб’єктний компоненти), критерії (когнітивний, діяльнісний, особистісний) з відповідними показниками. Схарактеризовано рівні (достатній, задовільний, низький) комунікативної компетентності майбутніх фахівців соціономічної сфери. Подальшого розвитку набула методика професійної підготовки майбутніх фахівців соціономічної сфери.

Розглянуто генезис та розвиток традиційних національних моделей професійної освіти та тренінгу (VET) європейських та світових держав упродовж індустріальних революцій у контексті загального цивілізаційного поступу людства, соціально-економічних, політичних і духовно-культурних трансформацій суспільств, досягнень науково-технічного й технологічного прогресу. Важливим предметом аналізу постає еволюція політики ЄС у сфері VET з урахуванням динамічних змін на ринку праці, запровадження нових інструментів, принципів та напрямків діяльності європейської спільноти щодо підготовки кваліфікованих працівників. Особливу увагу акцентовано на інституціоналізації загальної й національних систем VET в Європейському Союзі, інноваційних підходах до організації, змісту, форм і методів професійної підготовки з урахуванням упливу потужних глобалізаційних, демографічних, соціально-економічних процесів та в умовах цифровізаціїй переходу до «зеленої» економіки. Наведено значний довідковий, аналітичний та статистичний матеріал щодо нових концептів, проєктів, інструментів і критеріїв професійної підготовки. Практичне значення для України має аналіз реформ у сфері VET, здійснених у країнах ЄС, насамперед Центральної та Східної Європи, які мали схожі стартові умови перед початком вступу до Союзу.

За результатами аналізу наукової літератури обґрунтовано концепцію професійної підготовки майбутніх фахівців із соціономічннх спеціальностей до формування у молоді усвідомленого батьківства на засадах безперервності. Обґрунтовано і розроблено педагогічну систему професійної підготовки майбутніх фахівців із соціономічннх спеціальностей до формування у молоді усвідомленого батьківства, яка передбачає ієрархію взаємопов’язаних і взаємозумовлених структурних складників (цільового, змістово-методологічного, організаційного, практичного та результативного), а також подано графічну структурно-функціональну модель системи. Дієвість авторської педагогічної системи забезпечується педагогічними умовами, як-от: стимулювання мотиваційно-ціннісного ставлення майбутніх фахівців з соціономічннх спеціальностей до формування у молоді усвідомленого батьківства; упровадження в професійну підготовку ситуаційного та тренінгового навчання задля забезпечення готовності майбутніх фахівців із соціономічннх спеціальностей до формування у молоді усвідомленого батьківства; надання особистісно зорієнтованої педагогічної підтримки майбутніх фахівців із соціономічннх спеціальностей у здійсненні ними самовдосконалення в означеному напрямі. Експериментально перевірено ефективність розробленої системи, визначено подальші перспективи дослідно-експериментальної роботи.

Представлені матеріали доповідей XII міжнародної НПК «Професійне станов¬лення особистості: проблеми і перспективи». Розглянуто теоретико-методологічні засади професійного становлення і кар’єрного розвитку особистості в умовах воєн¬ного стану і повоєнної відбудови України; засади підготовки вчителя трудового навчання та технологій, педагога професійного навчання, андрагога в умовах воєн¬ного стану і повоєнної відбудови України; забезпечення якості професійної та ви¬щої освіти в умовах євроінтеграції; проблеми та перспективи реалізації завдань Нової української школи; напрями науково-методичного забезпечення розвитку професійної освіти в умовах цифровізації; вітчизняний і зарубіжний досвід про¬фесійної освіти і навчання різних категорій дорослого населення; проблеми та перспективи розвитку педагогічної і мистецької освіти.

У монографії висвітлюються сучасні проблеми та перспективи розвитку наукової думки XXI ст. У пропонованій монографії зроблено спробу об’єднати наукові здобутки вчених з проблематики забезпечення якості підготовки фахівців та окреслити шляхи модернізації національної вищої школи, виокремити гальмівні чинники цього процесу. У розділах монографії комплексно досліджено, узагальнено та відображено різноаспектні емпіричні і теоретичні дослідження та результати власного наукового і педагогічного досвіду.

Проаналізовано проблему особистісного та професійного становлення сучасної молоді у поєднанні дослідження соціологічного середовища, в якому відбувається професійне й особистісне становлення молоді, соціально-психологічного аналізу механізмів соціалізації. Уточнено специфіку соціалізації особистості в сучасному глобалізованому світі в різноманітних контекстах, зокрема через аналіз спектра методик оцінки якості її готовності до конструювання професійної й особистісної життєвої стратегії.

Індекс рубрикатора НБУВ: С40(4УКР) р3 + С5*644.11 + Ч481.203

Рубрики:

Соціальна робота

Соціологія

Професійна освіта <вища освіта>

Шифр НБУВ: ВА857278 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі аналізу наукової літератури схарактеризовано стан розробленості проблеми формування професійної мобільності майбутнього товарознавця в процесі фахової підготовки. Визначено сутність і структуру професійної мобільності майбутніх товарознавців. Здійснено дослідження сучасного стану сформованості їхньої професійної мобільності на основі розроблених критеріїв та показників. Теоретично обгрунтовано, змістовно розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови формування професійної мобільності майбутніх товарознавців у процесі фахової підготовки.

Наведено оригінальні результати дослідницької роботи щодо підготовки майбутніх соціальних працівників до толерантної взаємодії в умовах інклюзивного середовища. Розкрито проблеми формування готовності майбутніх соціальних працівників під час фахової підготовки. Обґрунтовано та впроваджено педагогічні умови формування готовності майбутніх фахівців до толерантної взаємодії в умовах інклюзивного середовища.

Досліджено концептуальні підходи до формування культури безпеки професійної діяльності у майбутніх інженерів з охорони праці. Увагу приділено професійному становленню особистості як умова розвитку національної економіки. Розглянуто роль педагогічної практики у професійному становленні особистості педагога. Висвітлено шляхи подолання кваліфікаційного розриву в підготовці майбутніх фахівців. Досліджено теоретичні засади оцінювання якості підготовки фахівців у закладах фахової передвищої освіти. Проаналізовано педагогічні умови формування професійної компетенції особистості студента ВНЗ. Охарактеризовано дисбаланс між фактичним і потрібним рівнем кваліфікації випускників як проблема сучасної освіти. Визначено процес впровадження та переваги пріоритетних інтерактивних методів навчання.

Досліджено креативність суб'єкта навчально-професійної діяльності. Подано теоретичний огляд проблеми креативності суб'єкта та її психічної регуляції. Розкрито її психологічну структуру та зміст, здійснено спробу розгляду креативності суб'єкта навчально-професійної діяльності з позицій метакогнітивного підходу. Розроблено комплекс психологічної діагностики регулятивної складової суб'єкта навчально-професійної діяльності, в тому числі запропоновано авторську психодіагностичну методику "Метакреативність". Систематизовано, описано та продемонстровано роль чинників психічної регуляції у становленні креативності людини у процесі діяльності.

Проаналізовано теоретичні засади підготовки майбутніх соціальних педагогів до здоров'язберігаючої діяльності. Визначено зміст понять "готовність майбутнього соціального педагога до здоров'язберігаючої діяльності у спеціальних загальноосвітніх закладах". Охарактеризовано зазначені технології діяльності соціального педагога спеціального загальноосвітнього закладу (ЗОЗ). Запропоновано структуру та зміст готовності майбутніх соціальних педагогів до здоров'язберігаючої діяльності в спеціальних ЗОЗ. Проаналізовано теоретичні засади підготовки майбутніх соціальних педагогів до такої діяльності. Визначено зміст понять "готовність майбутнього соціального педагога до здоров'язберігаючої діяльності у спеціальних загальноосвітніх закладах". Охарактеризовано доров’язберігаючі технології діяльності соціального педагога спеціального ЗОЗ. Запропоновано структуру та зміст готовності майбутніх соціальних педагогів до такої діяльності в спеціальних ЗОЗ. Висвітлено сучасний стан підготовки соціальних педагогів до реалізації означеної діяльності. Спроектовано та розкрито логіку та методику організації дослідно-експериментального дослідження. Обгрунтовано й упроваджено педагогічні умови формування готовності до здоров'язберігаючої діяльності в спеціальних ЗОЗ у майбутніх соціальних педагогів і перевірено їх ефективність щодо формування означеної готовності.

Подано результати теоретико-практичного дослідження проблеми формування загальнокультурної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей в освітньому середовищі університету. Проаналізовано стан розробленості виучуваної проблеми в педагогічній теорії, визначено зміст і структуру загальнокультурної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей як дидактичного феномена на ґрунті висвітлення особливостей реалізації компетентнісного підходу в реаліях українських закладів вищої освіти. Розкрито дидактичний потенціал гуманітарних дисциплін щодо формування загальнокультурної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей в освітньому середовищі університету. Виявлено та дефініційовано відповідні організаційно-дидактичні умови як основу моделювання досліджуваного процесу, розроблено та теоретично обґрунтовано структурно-функційну модель формування досліджуваного феномена. Конкретизовано й описано критерії та показники сформованості загальнокультурної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей. Розроблено програму дослідно-експериментальної роботи. Виокремлено та застосовано комплекс методів діагностування рівня вияву сформованості досліджуваного феномена. Здійснено дослідно-експериментальну апробацію дієвої ефективності авторської структурно-функційної моделі на основі створення відповідних організаційно-дидактичних умов. За допомогою сучасних методів математичної статистики підтверджено припущення про ефективність імплементації розробленої авторської моделі в освітній процес закладів вищої освіти.

Розглянуто науково-теоретиичні та практичні підходи щодо використання суб'єкт-суб'єктної взаємодії у навчанні студентів основ безпеки та здоров'я; запропоновано методологічні підходи та інноваційні технології у навчанні основ безпеки та здоров'я; методику навчання на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії осіб з особливими освітніми потребами. Наведено підходи щодо здоров'язбережувальної діяльності у закладах вищої освіти в аудиторний та позааудиторний час у діяльності кураторів академічних груп. Зроблено теоретичний аналіз навчання студентів основ безпеки та здоров'я на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Визначено соціально-психолого-педагогічні передумови дослідження проблеми навчання студентів основ безпеки та здоров'я. Зазначено суб'єкт-суб'єктну взаємодію як основу ефективного освітнього процесу в ЗВО. Розглянуто емпіричний аналіз стану навчання студентів основ безпеки та здоров'я на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії за даними опитувань. Визначено актуальні проблеми у навчанні студентів основ безпеки та здоров'я (згідно з даними анкетування). Розглянуто стан проблеми навчання студентів основ безпеки та здоров'я на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії (згідно з даними анкетування). Увагу приділено методиці навчання студентів основ безпеки та здоров'я на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії в аудиторний та позааудиторний час. Розглянуто методологічні підходи та інноваційні технології у навчанні студентів основ безпеки та здоров'я в аудиторний час. Визначено методика навчання осіб з особливими освітніми потребами щодо питань безпеки та здоров'я; основи здоров'язбережувальної діяльності в закладах вищої освіти. Висвітлено роль, функції та задачі куратора у взаємодії зі студентами ЗВО в позааудиторний час. Доведено ефективність навчання студентів основ безпеки та здоров'я на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії за даними анкетування.

Висвітлено проблеми розробки та дослідження моделей та методів управління проектом створення офісу трансферу технологій у закладі вищої освіти. Запропоновано концептуальну модель управління проектом створення офісу трансферу технологій, організаційну модель офісу трансферу технологій, інформаційну модель процесу управління проектом створення офісу трансферу технологій. Розроблено метод створення офісу трансферу технологій з елементами дизайн-мислення. Обгрунтовано метод визначення відповідності прототипу офісу трансферу технологій потребам стейкхолдерів з урахуванням специфіки функціонування закладу вищої освіти.

Висвітлено проблему формування правової компетентності у майбутніх соціальних працівників у процесі фахової підготовки. Опрацьовано наукову літературу з проблематики дослідження, розкрито наукові засади професійної підготовки соціальних працівників. Визначено сутність поняття "професійна компетентність соціальних працівників" та його компоненти. Виявлено особливості формування досліджуваного феномена. Визначено критерії, показники та рівні сформованості правової компетентності майбутніх фахівців соціальної сфери. Встановлено реальний стан сформованості правової компетентності у майбутніх фахівців соціальної роботи. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування правової компетентності у майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності. Розроблено та впроваджено модель формування правової компетентності у майбутніх соціальних працівників в процесі фахової підготовки, доведено її результативність.