Наведено результати досліджень документальних й історичних джерел, матеріалів численних науково-пошукових подорожей по рідному краю щодо чудотворних ікон Волині та Полісся: чудотворного образу Богородиці у Волинському храмі, чудотворної ікони Божої Матері Почаївської, чудотворних образів глибокого Полісся та ін.

Опубліковано матеріали з історії вивчення і каталогізації музейних збірок волинського іконопису, питань іконографії, богослов'я, атрибуції та реставрації ікони, зокрема, розглянуто іконостас як образне вираження літургійного життя церкви, іконопис за часів Київської Русі, чудотворні ікони Волині та їх значення. Оглянуто колекції волинських ікон у зібранні Національного Києво-Печерського заповідника, Волинського краєзнавчого музею. Досліджено пам'ятки культової архітектури Волині, історію їх вивчення, охорони, збереження і реставрації.

Дисертацію присвячено осмисленню особливостей співвіднесення двох планів естетичної свідомості - візуального та вербального, іконопису і словесності - в культурі України XVI - XVIII століть. Простежено еволюцію світоглядних і художньоестетичних завад українського іконописного мистецтва на прикладах полемічної словесності. Розглянуто український іконографічний канон стилю бароко як посередник між релігійною словесністю (канонічними та апокрифічними Євангеліями) та живописом (іконою). Значну увагу приділено естетичним аспектам взаємодії вербального та візуального планів літургії. З цією метою розкрито символіку літургії як сакрально-естетичного феномена, проаналізовано її смисл та значення для української спільноти XVI - XVIII ст. Розглянуто іконостас як образне вираження літургії, а також усієї православної художньо-релігійної культури, що через свій зв'язок із божественним як досконалим, стає естетично та богословськи всеохоплюючим. Досліджено проблему взаємодії сакрального слова й образу в системі літургійного дійства.

Вперше в Україні на підставі узагальнення богословської, історичної, мистецтвознавчої літератури висвітлено місце ікони в іконостасі, розкрито її походження та розвиток. Розглянуто ікону як художній і духовний феномен. Розкрито генезу українського іконопису, представлено ікони, пов'язані з літургією. Розглянуто вимоги до написання ікони, зокрема, наслідування західноєвропейського мистецтва після ренесансного періоду, використання металевих окладів (золотих, срібних).

На підставі опрацювання значного масиву опублікованих та архівних джерел центральних і регіональних (зокрема, київських і полтавських) архівосховищ і музейних збірок розглянуто історію спорудження унікальної мистецької пам'ятки України першої половини XVIII ст. - Спасо-Преображенської церкви та іконостаса на Полтавщині у с. Великі Сорочинці. Визначено стилістичні ознаки іконостаса. Висвітлено вплив рококо на композицію, декор та іконопис пам'ятки. У новому ракурсі охарактеризовано художнє життя в Україні (Лівобережжя) даного періоду.

На основе обобщения значительного массива опубликованных и архивных источников центральных и региональных (в частности, киевских и полтавских) архивных хранилищ и музейных сборников рассмотрена история сооружения Спассо-Преображенской церкви и иконостаса на Полтавщине в с. Большие Сорочинцы - уникального художественного памятника Украины первой половины XVIII ст. Определены стилистические признаки иконостаса. Освещено влияние рококо на композицию, декор и иконопись памятки. В новом ракурсе охарактеризована художественная жизнь на Украине (Левобережье) в данный период.

Розглянуто актуальні питання реалістичного станкового живопису та визначено його місце по відношенню до різних авангардистських течій і напрямів у сучасному образотворчому мистецтві.

Наведено результати досліджень унікальної пам'ятки східнохристиянського малярства у широкому контексті іконопису православного Сходу та католицького Заходу VII - XIV ст. Холмської ікони Богородиці, знайденої у вересні 2000 р.

Висвітлено низку питань з історії, перспективи вивчення та популяризації українського сакрального мистецтва періоду XIII - XV ст. Детально розглянуто митрополичу та художню діяльність Петра Ратенського, історичний шлях розвитку ураїнського іконопису XIV - XV ст. Увагу приділено особливостям скульптури у контексті східнохристиянського храму в Україні, археологічно-архітектурним дослідженням церкви Св. Онуфрія Лаврівського монастиря.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ146.508.3

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено іконостасний ансамбль церкви Успіння Богородиці з Наконечного (60-ті рр. ХVІ ст.) в контексті розвитку українського іконопису другої половини XVI ст. Розглянуто стилістично пов'язану з цим іконостасом групу ікон, визначено їх стилістичний напрям. Проаналізовано Успенський іконостас в аспекті художньо-стильових, стилістичних, іконографічних і конструктивно-типологічних особливостей. На конкретному іконографічному матеріалі простежено шлях формування кожного іконостасного ряду у ХVІ ст. Зроблено висновок, що наконечненський іконостас є пам'яткою, яка синтезує основні характеристики іконопису досліджуваного періоду. Розширено фактологічну базу для подальшого вивчення іконопису XVI ст.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ146.56-3 + Э372.27-575.1

Рубрики:

Іконопис

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто іконописні осередки Слобожанщини, деякі історичні відомості про розвиток іконопису.

Рассмотрены иконописные очаги Слобожанщины, некоторые исторические ведомости о развитии иконописи.

The iconography`s centers of Slobozhanshina. Some historical lists about iconography`s development.

Описано відновлення зображення, якого не вистачало, та повернення іконі повноцінної можливості функціонування, оскільки призначення ікони не в тім, щоб викликати естетичне співпереживання, а в тім, щоб стверджувати Істину.

Описано восстановление недостающего изображения и возвращение иконе полноценной возможности функционирования, так как назначение иконы не в том, чтобы вызывать эстетическое сопереживание, а в том, чтобы утверждать Истину.

Restoring of the missing map and homing to an icon a rigorous possibility of operation, since assigning of an icon not in calling aesthetic experience, and in stating True.

Розглянуто унікальний пам'ятник пізнього українського культового живопису, який за характеристиками відповідає специфіці художнього примітива. Запропоновано обгрунтування його атрибуційної інтерпретації й аргументацію висновків щодо його місця, серед подібних раритетів.

Рассмотрен уникальный памятник поздней украинской культовой живописи, который по ряду характеристик отвечает специфике художественного примитива. Предложены обоснование его атрибуционной интерпретации и аргументация, касающаяся выводов о месте, занимаемом им среди подобных раритетов.

The unique monument of late Ukrainian cult painting, which adequate on a number of characteristics to primitive art's specificity, is considered. The substantiation of its attribution's interpretation and also the argument of conclusions about its place in a line of similar rarities, are offered.

Здійснено мистецтвознавчий аналіз професіонального та народного мистецтва. Виявлено ознаки "народного іконопису".

Рассмотрен искусствоведческий анализ профессионального и народного искусства. Выявлены приметы "народной иконописи".

The art criticism analysis professional and a folk art. Signs of "folk art".

Досліджено художню природу та причини виникнення у російському живописі кінця XIX - початку XX ст. тенденції перетворення станкової картини у панно. Наведено методику аналізу творів живопису з символічною структурою художньої образності, до яких належить картина-панно. Вперше з наукових позицій, у повному обсязі проаналізовано ключові твори російського живопису даних століть : "Демон повалений" М.О.Врубеля, "Смарагдове намисто" В.Е.Борисова-Мусатова, "Масляна" (1916, ДРМ) Б.М.Кустодієва, зміст яких розкрито у контексті сучасного їх світогляду. Систематизовано формально-стилістичні ознаки картини-панно та охарактеризовано їх художній сенс. Запропоновано інтерпретацію причин виникнення тенденції перетворення станкової картини у панно у російському живописі кінця XIX - початку XX ст.

Розглянуто українські хоругви XVII - XVIII ст. як оригінальне малодосліджене явище національної культури та мистецтва. З'ясовано генезу таких витворів, виділено типи хоругов за призначенням, розглянуто характерні риси кожного типу. Досліджено зміст та ідею зображення на хоругвах у контексті суспільно-культурного життя того часу. Виділено основні іконографічні образи та сюжети на таких пам'ятках, проаналізовано їх специфіку, зважаючи на особливості українських хоругов XVII - XVIII ст.: відображення історичних мистецьких стилів, тенденції орнаментики, стилістики малярства, формальних характеристик та техніко-технологічних варіантів виконання. З урахуванням особливостей іконографічного зображення та стилістики живопису для деяких пам'яток встановлено авторство відомих за конкретними іконами та іконостасними комплексами майстрів відповідного періоду.

Висвітлено стилістику іконостасів XVIII ст. монастирських храмів Слобожанщини.

Освещена стилистика иконостасов XVIII ст. монастырских храмов Слобожанщины.

Stylistics of iconostasises of XVIII item of temples of East Ukraine.

Висвітлено комплексні дослідження ікони, що включають мистецтвознавчі, історико-архівні, іконографічні, техніко-технологічні, неруйнуючі (оптичні, мікроскопічні та рентгенологічні дослідження, дослідження в ультрафіолетовій та інфрачервоній області спектра) і такі, що вимагають відбір спроб (мікрохімічні).

Освещены комплексные исследования иконы, включающие искусствоведческие, историко-архивные, иконографические, технико-технологические, неразрушающие (оптические, микроскопические и рентгенологические исследования, исследования в ультрафиолетовой и инфракрасной области спектра) и требующие отбора проб (микрохимические).

Complex researches of an icon including historical, archive, engineering, technological: not blasting (optical, microscopical and X-ray inspections, research in ultra-violet and infra-red area of a spectrum) and requiring selection of assays.

Великий обсяг проведеної науково-дослідної і практичної роботи наочно показує як органічно пов'язані консерваційні заходи, покликані зберегти пам'ятку, з чисто реставраційними, які мають на увазі максимальне відновлення втрачених фрагментів, що дають ілюзію цілісності твору.

Большой объем проведенной научно-исследовательской и практической работы наглядно демонстрирует как органично связываются консервативные меры, призванные сохранить памятку, с чисто реставрационными, которые максимально возобновляют потерянные фрагменты, что представляют иллюзию целостности произведения.

The large size of the carried out research and development and practical operation visually demonstrates as the conservative measures called to save a monument, with only restoration are bound which have maximum renewing of the lost fragments, which give illusion of a wholeness of product, but do not argue with the author on reliability.