Досліджуються проблеми мистецького виховання молоді в Україні. Збірка містить невелику частку праць, які побудовані на місцевому краєзнавчому матеріалі (фольклорі, кращих здобутках провідних вітчизняних митців і педагогів як минулого, так і сучасності). Три хорові твори, подані в нотному додатку, в Україні публікуються вперше.

Розглянуто закономірності та принципи музичного навчання і виховання школярів, основи методики музично-освітньої роботи з учнями-підлітками, особливості програм із музики для 5 - 8 класів. Висвітлено принципові підходи до засвоєння музичного матеріалу та подано необхідні вчителю інформаційно-довідкові матеріали.

На основі аналізу чисельної кількості історико-педагогічної літератури, архівних джерел, які друкуються вперше, висвітлено етапи становлення і розвитку музично-педагогічної освіти в Україні, обгрунтовано систему музично-педагогічної підготовки вчителів, проаналізовано навчально-виховний процес вітчизняних педагогічних закладів у 20-80-ті роки. Накреслено шляхи удосконалення підготовки майбутніх фахівців музично-естетичного профілю у вищих педагогічних закладах освіти з урахуванням вимог сучасності.

Досліджено маловідомі сторінки історії музичної культури України першої третини ХХ ст. Висвітлено етапи її розвитку, насамперед у Харкові - одному з найбільших мистецьких центрів України даного періоду. Особливу увагу приділено творчій особистості видатного діяча культури, професора П.К.Луценка - фундатора музичної освіти Харкова на початку ХХ ст. Розглянуто праці з теорії музики, музичної педагогіки та історії музики і музичної освіти в Україні.

Розкрито теоретичні та організаційні аспекти методики підготовки та проведення педагогічної практики студентів музично-педагогічних факультетів вищих педагогічних закладів освіти. Грунтовно висвітлено зміст кожного етапу навчально-виховної практики. Висвітлено практичну діяльність студентів передвипускних і випускних курсів, наведено технологію здійснення окремих виховних заходів.

Представлены научные работы студентов 4-5 курсов историко-теоретического факультета, в которых рассматривались следующие вопросы: вагнеровский синтез искусств в жанре вокального цикла; фаустианство Листа и его художественное воплощение; пространственность риторических структур как критерий анализа художественного текста; "Сказ о каменном цветке" в контексте жанровой традиции; "Гаспар из тьмы" А.Бертрана как воплощение романтической идеи gesamtkunstwerk на примере музыкальных символов; мифоритуальная семантическая программа симфоний А.Брукнера; музыкально-поэтические воплощения образа блуждающих огней в контексте листовской трактовки трансцендентного.

Рассматривается системный подход современного музыковедения в обновлении преподавания специальных дисциплин в консерватории, жанровая типология и функции танцев как явлений художественной культуры, а также педагогические аспекты музыкальной семиотики. Исследуются педагогические проблемы интерпретации музыкального текста, проведено образно-смысловое обоснование музыкальных стилей в работах Б.Яворского, проанализирован романтический пианизм и фортепианные сонаты Р.Вагнера. Освещены дискурсивные аспекты современного музыкознания, исторические аспекты жанра вокальной симфонии, а также жанр канта в реализации просветительских идей ХХ в. и др.

Розглянуто проблеми культурологічної освіти, підготовки соціальних педагогів, філософські та соціально-політичні проблеми підготовки фахівців соціокультурної сфери, фахівців-мистецтвознавців. Висвітлено проблеми політичної культури пострадянського українського соціуму, культурний сенс навчального етнографічного музею, компоненти педагогічної системи за умов інформатизації суспільства, актуальні питання методології сучасної музичної освіти тощо.

Висвітлено актуальні питання музичної педагогіки: музикознавчі аспекти професійної підготовки майбутніх учителів музики, теоретичні засади розвитку особистості засобами музичного мистецтва, технології музичної освіти школярів і студентів. Приділено увагу традиціям української кобзарської школи, особливостям музично-виконавської інтерпретації блюзу.

Освещены актуальные вопросы музыкальной педагогики: музыковедческие аспекты профессиональной подготовки будущих учителей музыки, теоретические принципы развития личности средствами музыкального искусства, технологии музыкального образования школьников и студентов. Уделено внимание традициям украинской кобзарской школы, особенностям музыкально-исполнительской интерпретации блюза.

Проаналізовано теоретичні відомості з історії вокально-педагогічного мистецтва та викладено навчально-методичний матеріал з розвитку індивідуальних можливостей сценічної майстерності майбутнього педагога. Розглянуто особливості сценічної підготовки виконавця. Увагу приділено питанням діафрагмального дихання як заспокійливого засобу та проблемам роботи над вимовою. Наведено деякі медичні рекомендації.

Проанализированы теоретические сведения по истории вокально-педагогического искусства и изложен учебно-методический материал по развитию индивидуальных возможностей сценического мастерства будущего педагога. Рассмотрены особенности сценической подготовки исполнителя. Внимание уделено вопросам диафрагмального дыхания как успокаивающего средства и проблемам работы над произношением. Даны некоторые медицинские рекомендации.

Викладено питання професійної підготовки майбутніх учителів музики, зокрема, розвитку музичного слуху та чуття метроритму, формування навичок сольфеджування та слухового аналізу. Проаналізовано психофізіологічні особливості розвитку музичного слуху, показано роль курсу сольфеджіо у фаховій підготовці студентів мистецького факультету педагогічного університету.

Изложены вопросы профессиональной подготовки будущих учителей музыки, в частности, развития музыкального слуха и чувства метроритма, формирования навыков сольфеджирования и слухового анализа. Проанализированы психофизиологические особенности развития музыкального слуха, показана роль курса сольфеджио в специальной подготовке студентов художественного факультета педагогического университета.

Проаналізовано актуальні проблеми сучасної музичної освіти. Розроблено пояснювально-ілюстративний метод навчання та показано його пріоритетну роль у формуванні індивідуальної диригентської техніки. Наведено характеристику ансамблю як звуковго соціуму. Розглянуто особливості виконання пісенного жанру кобзарями. Досліджено проблеми формування творчої активності студентів педагогічного коледжу - майбутніх учителів музики. Показано вплив українського народного романсу на розвиток вокальної культури особистості. Обгрунтовано можливості використання комп'ютерної технології у творчому розвитку старшокласників. Наведено відомості про історію та специфіку камерної музики, з'ясовано стильові особливості камерних творів Д.Шостаковича. Представлено огляд концертної діяльності сучасних творчих камерних колективів і музикантів. Обгрунтовано шляхи удосконалення системи вокальної підготовки майбутніх учителів музики, висвітлено деякі аспекти формування навичок імпровізації у студентів. Розглянуто питання збереження духовних традицій на музичному факультеті Ніжинського державного університету ім. М.Гоголя, проаналізовано творчу діяльність клубу "Ліра".

Проанализированы актуальные проблемы современного музыкального образования. Разработан объснительно-иллюстративный метод обучения и показано его прироиритетная роль в формировании индивидуальной дирижерской техники. Приведена характеристика ансамбя как звукового социума. Рассмотрены особенности исполнения песенного жанра кобзарями. Исследованы проблемы формирования творческой активности студентов педагогического коледжа - будущих учителей музыки. Показано влияние украинского народного романса на развитие вокальной культуры студентов. Обоснованы возможности использования компьютерной технологии как средства развития творческой активности страшекласнков. Приведены сведения об истории и специфике камерной музыки, опредлены стилевые особенности камерных произведений Д.Шостаковича. Приведен обзор концертной деятельности современных творческих камерных коллективов и музыкантов. Обоснованы пути усовершенствования системы вокальной подготовки будущих учителей музыки, освещены некоторые аспекты формирования навыков импровизации у студентов. Рассмотрены вопросы сохранения духовных традиций на музыкальном факультете Нежинского государственного университета им. Н.Гоголя, проанализирована творческая деятельность клуба "Лира".

Проведено ретроспективний аналіз генезису музично-педагогічної освіти (МПО) в Польщі з урахуванням передумов виникнення, спільних часово-просторових координат і сталих зв'язків з системою підготовки вчителів музики в Україні. Викладено теоретико-методологічні засади сучасної МПО в Польщі, розглянуто її нормативно-правову базу, структуру та зміст. Наведено результати наукових досліджень у галузі музичної педагогіки в європейському контексті. Висвітлено провідні тенденції розвитку МПО у ХХІ ст. і обгрунтовано можливості використання польського досвіду реформування підготовки вчителів музики в Україні.

Проведен ретроспективный анализ генезиса музыкально-педагогического образования (МПО) в Польше с учетом предпосылок возникновения, совместных временно-пространственных координат и устойчивых связей с системой подготовки учителей музыки в Украине. Изложены теоретико-методологические основы современного МПО в Польше, рассмотрены ее нормативно-правовая база, структура и содержание. Приведены результаты научных исследований в области музыкальной педагогики в европейском контексте. Освещены ведущие тенденции развития МПО в ХХІ в. и обоснованы возможности использования польского опыта реформирования подготовки учителей музыки в украинском государстве.

Висвітлено особливості розвитку загальної музичної освіти дітей шкільного віку гуманістичної спрямованості в історичному аспекті від античності до сьогодення на підставі історичних концепцій. Розкрито сутність гуманізму, визначено історико-культурні умови його формування. Наведено культурологічний підхід до гуманізації сучасної освіти. Проаналізовано зміст загальної музичної освіти за умов нового педагогічного мислення (друга половина 1980 - кінець 1990-х рр.). Показано місце уроку музики у системі особистісно орієнтованого навчання та виховання.

Освещены особенности развития общего музыкального образования детей школьного возраста гуманистической направленности в историческом аспекте от античности до настоящего времени на основе исторических концепций. Раскрыта сущность гуманизма, определены историко-культурные условия его формирования. Приведен культурологический подход к гуманизации современного образования. Проанализировано содержание общего музыкального образования в условиях нового педагогического мышления (вторая половина 1980 - конец 1990-х гг.). Показано место урока музыки в системе личностно ориентированного обучения и воспитания.

Висвітлено особливості розвитку музичного мислення у дітей, розглянуто природні мови та мови мистецтва, зв'язки у знакових системах, прогнозуюче, сегментуюче, естетичне й активне сприйняття та відкриття. Висвітлено погляди визначних виконавців і методистів щодо проблем музичної педагогіки та виконавського мистецтва. Проаналізовано особливості роботи музиканта у процесі розучування художнього твору та його виконання на сцені, наведено рекомендації щодо виховання виконавської волі. Описано характерні міхові прийоми у творах для баяна В. Власова.

Освещены особенности развития музыкального мышления у детей, рассмотрены естественные языки и языки искусства, связи в знаковых системах, прогнозирующее, сегментирующее, эстетическое и активное восприятие и открытие. Освещены взгляды выдающихся исполнителей и методистов на проблемы музыкальной педагогики и исполнительского искусства. Проанализированы особенности работы музыканта в процессе разучивания художественного произведения и его исполнения на сцене, разработаны рекомендации по воспитанию исполнительской воли. Описаны характерные меховые приемы в произведениях для баяна В. Власова.

Висвітлено науково-теоретичні засади самовдосконалення вчителя музики. Розглянуто технологію самовдосконалення як єдність самоосвіти, самовиховання та саморозвитку. Визначено критерії та рівні володіння самовдосконаленням. Охарактеризовано інформаційний, організаційно-діяльнісний, рефлексивно-комунікативний, самостійно-творчий етапи впровадження технології самовдосконалення майбутніх учителів музики.

Освещены научно-теоретические основы самоусовершенствования учителя музыки. Рассмотрена технология самоусовершенствования как единство самообразования, самовоспитания и саморазвития. Определены критерии и уровни владения самоусовершенствованием. Охарактеризованы информационный, организационно-деятельностный, рефлексивно-коммуникативный, самостоятельно-творческий этапы внедрения технологии самоусовершенствования будущих учителей музыки.

Написана программа, помогающая в обучении детей основам музыкальных знаний, при этом использованы последние достижения программирования и изучения психологии детей младшего возраста. Программа включает в себя курс музыкальных уроков, удобный обучающий нотный редактор, в приложение к нему - краткий справочник музыкальных терминов, интегрированную мини-игру для освоения пройденного материала, тест для закрепления и проверки полученных знаний, а также изучение роли компьютера в образовании детей, развитии у них навыков работы и в усвоении материала.

Теоретично проаналізовано наукову літературу з проблеми активізації пізнавальної діяльності молодших школярів, досліджено процес функціонування початкової ланки музичної освіти, виявлено специфіку початкового навчання гри на струнно-смичкових інструментах дітей 4 - 5-ти та 6 - 7-річного віку, обгрунтовано методичні засади та експериментально підтверджено доцільність та ефективність використання робочих зошитів з друкованою основою на початковому етапі навчання гри на даних інструментах, які відповідають вимогам сучасної освіти та є найзручнішою формою роботи для учнів у класі та вдома. На підставі проведеної дослідно-експериментальної роботи доведено, що активізація пізнавальної діяльності школярів на початковому етапі навчання гри на струнно-смичкових інструментах можлива за умови врахування вікових особливостей перебігу основних пізнавальних процесів; створення навчальних ситуацій, здатних викликати пізнавальний інтерес та позитивний емоційний відгук учнів; активізації мисленнєвої діяльності учнів шляхом використання серії нестандартних завдань та організації навчального процесу на базі творчої самореалізації дитини.

Розкрито та науково обгрунтовано розуміння толерантності як одного з головних принципів полікультурного освітнього простору. Музичне мистецтво визначено як провідний засіб виховання толерантності молодших школярів, оскільки воно здатне за допомогою емоційної дії та рефлексії впливати на особистісне відношення однієї людини до іншої. Визначено педагогічні умови, що позитивно впливають на процес виховання толерантності молодших школярів на уроках музики. Розроблено відповідну методику, яка передбачає етапи - адаптаційно-ознайомлювальний, оцінно-регулятивний - за напрямками: інформаційним, емоційним, поведінковим. За результатами контрольного експерименту у більшості молодших школярів виявлено високий і достатній рівні сформованості толерантності.

Конкретизовано зміст поняття творчої активності майбутніх учителів музики. Визначено її структурні компоненти, етапи розвитку, показники та рівні сформованості. Обгрунтовано доцільність використання особистісно орієнтованого підходу у процесі вивчення музичних дисциплін з метою формування творчої активності майбутніх учителів музики. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують ефективність формування творчої активності у студентів засобами музичних дисциплін у процесі особистісно орієнтованого навчання. Удосконалено методику проведення занять з музично-педагогічних дисциплін та засоби індивідуальної роботи студентів. Створено й апробовано технологію формування творчої активності майбутніх учителів музики, побудовану на принципах рольової перспективи, використанні задачного та імітаційно-ігрового підходів, педагогічної взаємодії, співробітництва та співтворчості у системі відносин "викладач - студент". Основні результати наукового дослідження впроваджено у практику навчальної діяльності у вищій школі.