Протистояння Католицької та Православної Церков, що триває майже тисячоліття, вливається окрім ідеологічних та політичних мотивів також у догматичні суперечки. Таїнство Євхаристії - одне з найголовніших у Християнській Церкві, належить до таких догматичних відмінностей. Не втратила своєї актуальності суперечка про таїнство Євхаристії й у ХХ ст., що помітив Гавриїл Костельник. Детально виклавши суть суперечки, дослідник зауважує, що вона триває від часів Миколи Кавасили ( 1334 р.) і не може бути вирішена, оскільки має різні вихідні засади. У творі "Спір про епіклєзу між Сходом і Заходом" Гавриїл Костельник переконливо розкриває справжню суть довготривалої суперечки.

Молитва - це важлива складова релігійного досвіду, який у генезі людського духу набуває великого розмаїття. В індивідуально-психологічному аспекті молитва є виразом стану душі, котра перебуває на певному рівні, в певній локалізації постійних процесів взаємодії в обширі Абсолюту. Молитва неначе сходинками веде людину до незміряних духовних висот. Вона не обов'язково мусить бути вербалізована; є молитва в мовчанні (ісихія), видатним представником якої є Іоан Ліствичник.

Наведено бібліографічний опис більше 200-х напрестольних Євангелій ХVІ - ХVІІІ ст. з зібрання Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Проаналізовано діяльність друкарень Мамоничів, М.Сльозки (Львів), монастиря чину Св. В.Великого (Почаїв), Києво-Печерської Лаври, "Печатный двор" (Москва). Вміщено покажчики географічних назв, церков, монастирів і державних установ, а також майстрів-золоторів, альдерманів, граверів, рисувальників.

Приведено библиографическое описание более 200-х напрестольных Евангелий ХVІ - ХVІІІ вв. из собраний Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника. Проанализирована деятельность типографий Мамоничей, М.Слезки (Львов), монастиря Св.В.Великого (Почаев), Киево-Печерской Лавры, "Печатный двор" (Москва). Предложены указатели географических названий, церквей, монастырей и государственных учреждений, а также мастеров-золотарей, альдерманов, граверов, художников.

Висвітлено богословські та філософські виміри молитви як чинника духовності. Розглянуто діалектику як вчення про розвиток буття у класичному та посткласичному контекстах, ентропію як детермінанту самовідтворення соціальних систем. Проаналізовано нормативно-правове поле державної гуманітарної політики. Розкрито сутнісні аспекти філософських засад освіти нового суспільства.

Освещены богословские и философские измерения молитвы как фактора духовности. Рассмотрены диалектика как учение о развитии бытия в классическом и постнеклассическом контекстах, энтропия как детерминант самовоспроизводства социальных систем. Проанализировано нормативно-правовое поле государственной гуманитарной политики. Раскрыты сущностные аспекты философских основ образования нового общества.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)-304 + Э37-503.11 + Э370.9(4УКР)-5

Рубрики:

Література

Християнство

Християнство в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості жестової традиції на середньовічному латинському Заході, а також місце жестової поведінки в просторі людського життя. Розглянуто історичний, культурний, комунікативний, педагогічний вимір жесту як знаряддя ефективного людського спілкування в його зв'язку з магічною, риторичною, теологічною традицією, а також з практикою відправлення християнського культу. Розкрито суть поняття жестів, запропоновано їх класифікацію. Розглянуто особливості жестів короля та проповідників. Наведено елементи єврахиричного ритуалу, а також кодифікацію ораторських, містичних жестів і жестів освячення. Викладено різні способи молитви.

Освещены особенности традиции жестов на средневековом латинском Западе, а также место жестового поведения в пространстве человеческой жизни. Рассмотрено историческое, культурное, коммуникативное, педагогическое измерение жестов как оружие эффективного человеческого общения в их связи с магической, риторической, теологической традициями, а также с практикой службы христианского культа. Раскрыто содержание понятия жеста, предложена их классификация. Рассмотрены особенности жестов короля и проповедников. Приведены элементы еврахирического ритуала, а также кодификация ораторских, мистических жестов и жестов освящения. Предложены различные способы молитвы.

Висвітлено одну із задач мистецтвознавства, яка полягає в тому, щоб у ретельному дослідженні протиставити дійсну, глибоку, культурну, високохудожню традицію випадковому стереотипу. На сьогоднішній день це один із напрямів розвитку нашого мистецтва.

Освещена одна из задач искусствоведения6 которая состоит в том, чтобы в тщательном исследовании противопоставить настоящую, глубокую, культурную, высокохудожественную традицию случайному стереотипу. На сегодняшний день это один из залогов развития нашего искусства.

One of the tasks art is, that in careful research should to oppose the present, deep, cultural, highly artistic tradition to a random stereotype. For today it is one of pledges of development of our art.

Розглянуто вплив основних елементів символізму на структуру, форму предметів та правила використання церковного костюма.

Рассмотрены влияния основных элементов символизма на структуру, форму предметов и правила использования церковного костюма.

The article considers the questions influence the main symbols elements on the their structure and forms objects and also the rule used in the church costume. The priest, church garments, ephythrachelion, manacles.

Охарактеризовано жанрову систему східнохристиянської гімнографії, що є сукупністю різноманітних піснеспівів, які використовуються в літургічній практиці православної церкви і охоплює майже 70 жанрів і жанрових різновидів. Розглянуто питання формування спільних для всього східнохристиянського світу гімнографічних жанрових одиниць. Висвітлено п'ять основних груп піснеспівів, організованих за принципом типологічно подібних ознак. Зазначено, що жанрова система майже не зазнала змін і донині зберігає основний гімнографічний фонд недоторканим.

Охарактеризована жанровая система восточнохристианской гимнографии, которая является совокупностью разных песен, использующихся в литургической практике православной церкви и охватывает почти 70 жанров и жанровых разновидностей. Рассмотрены вопросы формирования общих для всего восточнохристианского мира гимнографических жанровых единиц. Освещено пять основных групп песен, организованных по принципу типологически похожих признаков. Указано, что жанровая система почти не претерпела изменений и до сих пор сохраняет основной гимнографический фонд неприкосновенным.

Визначено ступінь вивчення галицького богослужбово-хорового мистецтва ХІХ ст., розглянуто специфіку духовного хорового мистецтва краю як регіонально своєрідного явища та його зв'язок з побутуючими фольклорними та давніми церковно-співочими традиціями. Висвітлено особливості тогочасної співочої дяківської освіти в навчальних інституціях Галичини та роль дяків у розвитку богослужбового хорового співу. Реконструйовано естетику українського богослужбового виконавства регіону ХІХ ст. як систему з провідними жанровими та стильовими домінантами, з'ясовано критерії та чинники, що діяли в цій галузі хорової творчості. Досліджено характер і значення концертної практики, рівень виконавської майстерності й особливості функціонування галицьких церковних і провідних світських хорів у царині богослужбового виконавства.

Розглянуто проблеми візуалізації сповідальної традиції у католицизмі та православ'ї. Візуалізацію розглянуто як необхідну передумову входження у діалогічний простір "Я - Ти" відношення, де Я, приваблене таємничістю Абсолютного Ти, вважає за потрібне очиститись від попереднього егоїстичного досвіду структурування світу, та покаявшись, виробити новий етос.

Проведено комплексне дослідження видатного явища вітчизняної музичної культури - партесного багатоголосся: від витоків, тобто з кінця XVI, до кінця XVII ст. З'ясовано, що історія партесного багатоголосся складається з двох періодів: "братського" та "київського". Робота ділиться за принципом конфесійної належності практики партесного співу. Досліджено партесний спів у греко-католицькій церкві, православній церкві Київської митрополії та православній церкві Московського патріархату, а також вплив протестантизму на процес започаткування партесного співу. Проаналізовано виконавську та навчальну складові партесної практики, сольмізаційну та метроритмічні системи, інші елементи теорії музики, а також методику навчання співу, регентську практику та кількісний склад виконавців. Усі досліджувані теми партесної практики порівняно з аналогічними, що викладені в музично-теоретичних трактатах і документах Речі Посполитої та інших європейських країн. На основі корпусу списків музично-теоретичного трактату М. Дилецького "Мусикійська Граматика" утворено їх нову класифікаційну систему, а також досліджено походження так званого львівського списку та віленського протографа.

Рассмотрены просветительская деятельность и роль церковных братств в деле защиты Православия. Рассказано о Св. Паисии Величковском и возрождении исихастской традиции в Румынской Церкви в ХІХ-ХХ вв., о внутренней целостности и Богопознании, символике христианского храма, западном апокрифе в истории православного Востока. Описан случай "Дарственной грамоты императора Константина папе Сильвестру", а также проанализирован Халкидонский орос (IV Вселенского Собора) в свете решений VII Вселенского собора.

Простежено історію становлення терміноназви ірмос протягом усіх етапів функціювання української мови, охарактеризовано похідне утворення - ірмолой (ірмологіон). Дослідження виконано на базі лексикографічних джерел, що охоплюють XI - XXI ст., а також церковних пам'яток.

Зазначено, що рукописи ф. V, № 3738; ф. 301, № 27 Л; ф. 312, № 582/103 С в ІР НБУВ містять різномовні записи молитви «Отче наш», зроблені грецькими літерами. Запис арабської та грузинської версій молитви віддзеркалює фонетичне сприйняття укладачем традиційних для цих етнічних спільнот перекладів з грецької, що вживаються й нині. Албанський та два тюркські тексти молитви є історичними варіантами, що слугували створенню її пізніших досконаліших перекладів. Різномовні записи рукопису ф. 312, № 582/103 С, переважно книжного походження, могли слугувати завданням катехізації нехристиянського населення Північного Причорномор’я, натомість тексти Господньої молитви в рукописах ф. V, № 3738 і ф. 301, № 27 Л є невід’ємною частиною самобутнього перекладу Нового Заповіту для тюркомовних християн-урумів Криму.

There are some versions of the Lord’s Prayer in the mss V, № 3738; 301, № 27 L; and 312, № 582/103 С in the Manuscript Institute of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, written with Greek letters in various languages. Phonetic transcription of the Arabic and Georgian versions of the prayer reflects the personal scriber’s recep- tion of the translations from Greek, which are traditional for these ethnic communities and are still in use nowadays. The Albanian and two Turkish texts of the Lord’s prayer present its historical variants, which have served for the development of its later and better translations. Multilingual notes in ms 312, № 582/103 S, generally of bookish origin, would serve the aims of katechization of non-Christian population of the North Pontic region, while the texts of the Lord’s prayer in mss V, № 3738 and 301, № 27 L are an inseparable part of the original translation of the New Тestament for the Turkish speaking Christians – Urums of Crimea.

Зазначено, що протягом століть люди в усьому світі створювали унікальне мистецтво, де церковна музика відіграє важливу роль як фактор вічності та сакрального часу.

Указано, что в течение столетий люди во всем мире создавали уникальное искусство, где церковная музыка исполняет важную роль, как фактор вечности и сакрального времени.

The article deseribes the many-century process of people creating a unique kind of art in which church music plays an important role as a factor of eternity and sacral time.

Розглянуто сакральний сенс сповідального слова та молитви в аспекті естетики та культури. Визначено сутність сповіді як важливого явища культури, що організовує хаос свідомості людини, незалежно від того, який релігійний, світський і філософсько-символічний сенс вкладається у дане поняття. Наведено огляд розвитку жанру сповіді у європейській літературі. З'ясовано, що Божественне Слово як Логос виступає не тільки як сакральне, а й як естетичне, оскільки за античною та монотеїстичними релігійними традиціями Бог творить світ за законами розуму, добра та краси.

Рассмотрен сакральный смысл исповедывального слова и молитвы в аспекте эстетики и культуры. Определена сущность исповеди как важного явления культуры, организовующего хаос человеческого сознания, независимо от того, какой религиозный, светский и философско-символический смысл вкладывается в данное понятие. Проведен обзор развития жанра исповеди в европейской литературе. Установлено, что Божественное Слово как Логос выступает не только как сакральное, но и как эстетическое, поскольку по античной и монотеистической религозным традициям Бог создает мир по законам разума, добра и красоты.

Розглянуто дияконію (соціальне служіння Церкви, служіння милосердя), як альтернативний і потенційно ефективний засіб для виховання бережливого ставлення людини до навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. Запропоновано можливі шляхи формування християнської екологічної свідомості в процесі дияконії, зокрема під час служіння нужденним матеріальною допомогою, а також соціального служіння в процесі реалізації освітніх програм.

Рассмотрены диакония (социальное служение Церкви, служение милосердию), как альтернативное и потенциально эффективное средство для воспитания бережного отношения человека к окружающей природной среде и рационального использования природных ресурсов. Предложены возможные пути формирования христианского экологического сознания в процессе диаконии, в частности помощи нуждающимся, а также социальному служению в процессе реализации образовательных программ.

Considered diakonia (church social ministry, ministry of mercy), as an alternative and potentially effective tool for educating lean man's relationship to the environment and natural resources.

Книжку «Христос посеред нас» можна трактувати і як збірник наукових статей, і як навчальний посібник, і як монографію. У ній окреслюються історично-богословські передумови творення літургійної традиції, якою користуються Церкви візантійського обряду, зокрема їхня східнослов’янська гілка; описується сучасний стан окремих ланок літургійної спадщини цих Церков та пропонуються шляхи впорядкування їхньої літургійної спадщини. Розглягуто формування візантійської традиції не як відокремлений феномен, а як частину культурного й богословського розвитку світового християнства. Не ставлячи собі за мету подати цілісну картину проблематики літургійного богослов’я чи то загалом, чи в Україні, автор прагне започаткувати ширшу дискусію щодо історії та богослов’я літургійної традиції Церков візантійського обряду і сприяти кращому усвідомленню богословського скарбу візантійської літургійної спадщини як одного з основоположних каменів духовності й культурного життя України.