Розглянуто суб'єктно-ціннісні аспекти взаємодії індивідуальних і соціальних чинників у становленні технічно обдарованої особистості. Детально проаналізовано специфіку групового психологічного консультування керівників закладів середньої освіти з проблем управління. Основну увагу приділено статево-віковим особливостям психофізіологічних корелянтів успішності школярів, а також пріоритетним напрямкам гуманістичного виховання молоді за умов культурно-дозвіллєвої діяльності.

Розглянуто проблему духовності як одну з центральних у сучасному українському людинознавстві. Духовна сторона людської сутності - це специфічне ставлення людини до буття як цілого та до власного місця в цьому бутті, до буття матеріального та ідеального. Духовність, що розгортається в своїй основі як ставлення, має форми існування, розвитку та прояву, тобто певну структуру. Зазначено, що системоутворювальною ознакою духовності є функція тієї частини людської психіки, котра гармонізує взаємодію людини з буттям. З цих позицій досліджено ряд феноменів, що виконують названу функцію: віру, надію, любов, релігійність, мораль. Проаналізовано мистецтво як форму виразу духовності за нових умов соціального прогресу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю703.72

Рубрики:

Мораль і мистецтво

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено онтологію духовного. Визначено поняття духовного в системі фундаментальних теологічних, філософських і психологічних понять. Досліджено проблему духовності особистості у різних філософських течіях і психології. Розглянуто християнську духовність. Проаналізовано онтологію гріха. Розкрито умови становлення духовного потенціалу людини.

Викладено погляди німецького філософа Ганса Йонаса на нову етику принципу відповідальності, нагальна потреба в якій зумовлена глобальним характером сучасної науково-технічної цивілізації. Розглянуто етику онтології, в якій поєднано імператив збереження буття людини з імперативом збереження буття природи. На противагу формальній етиці норм розбудовано матеріальну етику цінностей, яка на основі "евристики страху" та концепту "переваги негативних прогнозів над позитивними" має запобігати такій активності людини, що за своїми глобальними наслідками була б згубною для людини та природного довкілля.

Показано необхідність моральної цензури як деякого імперативу або табу на руйнівні дії неадекватних у природі інформаційних і енергетичних потоків. Звернено увагу на роль інформаційних технологій, а також нестримного поглиблення моральної та екологічної кризи. Відзначено важливу роль бібліотек як екоетичних шлюзів, які формують духовність інформаційного середовища.

Показана необходимость нравственной цензуры как некоего императива или табу на разрушительные действия неадекватных в природе информационных и энергетических потоков. Обращено внимание на роль информационных технологий, а также безудержной глобализации планеты на углубление нравственного и экологического кризиса. Отмечена важная роль библиотек как экоэтических шлюзов, организующих дух и духовность информационной среды.

The necessity for moral censorship as an imperative or a taboo on the destructive effect of the information and energetic flows inadequate to nature is emphasized. The author focuses on the influence of information technologies and runaway globalization on moral and ecological crises deepening. The significant role of libraries as ecoethical gateways to organize the information environment spirit and spirituality is emphasized.

Обгрунтовано положення, що за умов техногенної цивілізації формується постнекласична наука як "історично саморозвинена людиновимірна система", в якій домінантним є єдність науки та людини. Постнекласична наука досліджує класичну дилему: наука для людини чи людина для науки. Ці складові є взаємозумовленими. Проаналізовано основні характеристики постнекласичної науки, нові аспекти переорієнтації науки. Розкрито нові підходи в аналізі моралі. Зазначено, що нові реалії людського життя та діяльності, науки та моралі визначили необхідність переосмислення характеру їх взаємозв'язку. Обгрунтовано, що новою моделлю взаємозв'язку науки та моралі є "моральний потенціал науки", який дозволяє зняти категоричність, однозначність й одномірність у вирішенні питання "моральна чи антиморальна наука?". Моральний потенціал науки відбиває істотні зрушення, що відбулися не тільки в науці та моралі як соціокультурних реаліях, але й у самому процесі їх взаємин і взаємодії. Відзначено, що моральний потенціал науки вражає сучасну тенденцію єдності людини та науки, дозволяє детально проаналізувати її людський вимір. Зазначено, що модусами морального потенціалу науки є гуманізм і відповідальність. Досліджено специфіку цих модусів в українській ментальності. Наведено християнське бачення морального потенціалу науки. Розкрито прояв модусів морального потенціалу науки в прикладній етиці, у практиках евтаназії, клонування.

Розглянуто духовність як складову ідеального світу, в контексті основної філософської проблематики. Описано специфіку методів дослідження духовності, структурної організації людини як системи, наведено сучасні уявлення про людську сутність. Розкрито духовні витоки людської активності. Проаналізовано взаємодію світогляду та духовності в ідеальному. Висвітлено історію виникнення, розвитку та трансформацій духовності, особливості логічного моделювання процесу її формування, взаємодію основних складових психіки в історії розвитку духовного світу людини, свідомості та релігійної віри у духовному прогресі людства, витоки та характерні риси української духовності, її структуру.

Рассмотрена духовность как составляющая идеального мира, в контексте основной философской проблематики. Описаны специфика методов исследования духовности, структурной организации человека как системы, приведены современные представления о человеческой сущности. Раскрыты духовные истоки человеческой активности. Проанализировано взаимодействие мировоззрения и духовности в идеальном. Освещены история возникновения, развития и трансформаций духовности, особенности логического моделирования процесса ее формирования, взаимодействие основных составляющих психики в истории развития духовного мира человека, сознания и религиозной веры в духовном прогрессе человечества, истоки и характерные черты украинской духовности, ее структура.

Проанализирован феномен ответствености ученого и ее влияние на общественно-исторический процесс. Рассмотрены сущность, предмет, виды, факторы и механизм реализации моральной ответственности научных роботников. Значительное внимание уделено эсхатологическим аспектам научно-технического прогресса и проблеме превентивного ограничения научно-исследовательской деятельности в особенно опасных ее направлениях.

Уперше висвітлено проблему духовності у контексті її філософсько-релігійного осмислення, обгрунтовано необхідність розкриття суті її поняття з використанням раціонального та ірраціонального підходів. Проаналізовано особливості та специфіку духовності, а також її місце у житті людини та суспільства. Наведено філософську думку України як форму вираження духовності її етносу.

Впервые освещена проблема духовности в контексте ее философско-религиозного осмысления, обоснована необходимость раскрытия сущности ее понятия с использованием рационального и иррационального подходов. Проанализированы особенности и специфика духовности, а также ее место в жизни человека и общества. Приведена философская мысль Украины как форма выражения духовности ее этноса.

Розглянуто проблему філософії духовності. Розкрито етнопсихологічний аспект розвитку духовності особистості. Описано національний образ світу як феномен духовної культури. Висвітлено педагогічні основи розвитку культурно-освітнього простору учнівської молоді, теоретико-методологічні основи формування світогляду старшокласників, педагогічні умови виховання основ духовних цінностей у старших дошкільників в сім'ї. Проаналізовано вплив релігії на екологічну свідомість на сучасному етапі, роль релігії та церкви у визначенні правових аспектів використання інформаційних технологій. Визначено шляхи формування духовної культури майбутнього вчителя.

Рассмотрена проблема философии духовности. Раскрыт этнопсихологический аспект развития духовности личности. Описан национальный образ мира как феномен духовной культуры. Освещены педагогические основы развития культурно-образовательного пространства ученической молодежи, теоретико-методологические основы формирования мировоззрения старшеклассников, педагогические условия воспитания основ духовных ценностей у старших дошкольников в семье. Проанализированы влияние религии на формирование экологического сознания на современном этапе, роль религии и церкви в формировании правовых аспектов использования информационных технологий. Определены пути формирования духовной культуры будущего учителя.

Розглянуто питання гуманізації педагогічного процесу як складової його сучасної парадигми, підготовки класних керівників до здійснення виховної роботи з метою самореалізації особистості школяра. Висвітлено аспекти виховання естетичної культури студентів у ВНЗ. Проаналізовано формування естетичних смаків як шлях розвитку духовної культури, особливості формування естетичних почуттів у студентів - майбутніх учителів у процесі вивчення дисциплін педагогічного циклу. Описано етапи та структуру виховання патріотизму як духовно-моральної якості у студентів ВНЗ.

Рассмотрены вопросы гуманизации педагогического процесса как составной части его современной парадигмы, подготовки классных руководителей к осуществлению воспитательной работы с целью самореализации личности школьника. Освещены аспекты воспитания эстетической культуры студентов в ВУЗ. Проанализированы формирование эстетических вкусов как путь развития духовной культуры, особенности формирования эстетических чувств у студентов - будущих учителей в процессе изучения дисциплин педагогического цикла. Описаны этапы и структура воспитания патриотизма как духовно-морального качества у студентов ВУЗ.

Наголошено на важливості засобів масової інформації у формуванні та розвитку національної культури і духовності підростаючого покоління України.

Подчёркнута важность средств массовой информации в формировании и развитии национальной культуры и духовности подрастающего поколения Украины.

Mass medias render influence on forming and development of national culture and spirituality of rising generation of Ukraine.

Висвітлено значення і можливості використання містичного досвіду як культурного артефакту для обгрунтування моралі як духовного феномену в контексті сучасних змін етико-теоретичних парадигм. На підставі аналізу історико-філософської, етичної, релігієзнавчої та культурологічної джерельної бази визначено роль, сферу й межі можливої кореляції між мораллю й містичним досвідом як культурним артефактом. З'ясовано, що містичний досвід має значиму міру евристичного потенціалу для втілення його здобутків у сучасному етичному пізнанні з метою осягнення сутності морального феномену. Встановлено, що сферою їх взаємодоповнення й співвідносності є система моральних вимог і морального вдосконалення, яка і визначає межі даної взаємодії. Розглянуто проблеми сучасного розуміння специфіки моралі. Зазначено, що осмилення моралі як духовного феномену сприяє виявленню засад, які визначають єдність її внутрішньої структури і комплексний характер взаємодії з іншими факторами духовної сфери. Досліджено особливості раціонально-теоретичного пізнання моралі, встановлено значення раціоналізму в класичній етиці. Виявлено провідні тенденції сучасного філософсько-етичного дискурсу, проаналізовано феномен містичного досвіду в існуючих формах містично-релігійної практики, філософських та наукових інтерпретаціях містицизму.

Висвітлено філософсько-етичну проблему моральнісного аспекту наукової творчості, яка є одним з концептуальних питань стратегії подальшого розвитку нашої цивілізації. Виявлено суттєву різницю між моральнісним і моральним аспектами наукового процесу, які можуть збігатися або суперечити один одному.

Освещена философско-этическая проблема моральностного аспекта научного творчества, которая является одним из концептуальных вопросов стратегии дальнейшего развития нашей цивилизации. Определена существенная разница между моральностным и моральным аспектами научного процесса, которые могут совпадать или противоречить один другому.

Базуючись на принципах та методах дидактики, розглянуто поняття та фактори формування духовності, взаємозв'язок духовності та релігії, а також варіанти їх нетотожності.

Основываясь на принципах и методах дидактики рассмотрены понятие и факторы формирования духовности, взаимосвязь духовности и религии, а также варианты их нетождественности.

The problems of spirituality and correlation of meanings are discussed in this article.

Розглянуто модель випускника бізнес-ліцею як високодуховної особистості, питання підготовки викладачів ВНЗ до інноваційної діяльності у системі дистанційної освіти. Висвітлено проблеми і зміст духовного самовдосконалення людини. Проаналізовано значення національної мови в духовному відродженні особистості, духовний розвиток студента в процесі формування його індивідуальності, духовне становлення сучасної студентської сім'ї. Розкрито методологічні засади взаємодії фізичного та естетичного в процесі духовного розвитку особистості.

Рассмотрены модель выпускника бизнес-лицея как высокодуховной личности, вопросы подготовки преподавателей ВУЗ к инновационной деятельности в системе дистанционного образования. Освещены проблемы и содержание духовного самоусовершенствования человека. Проанализированы значение национального языка в духовном возрождении личности, духовное развитие студента в процессе формирования его индивидуальности, духовное становление современной студенческой семьи. Раскрыты методологические основы взаимодействия физического и эстетического в процессе духовного развития личности.

Розкрито сутність, структуру та педагогічні аспекти розвитку духовності особистості, проаналізовано взаємозв'язок її духовно-світоглядного та естетичного розвитку. Розглянуто проблеми планетарного виховання у ВНЗ, молодіжної музики та духовності молоді, почуття патріотизму в школярів та емоційної культури особистості. Висвітлено виховні можливості Інтернет у естетичному розвитку студентів, роль англійської поезії у духовному розвитку курсантів ВНЗ МВС України. Описано теорію ритмічного розвитку особистості школяра у взаємодії фізичного виховання емоційної культури особистості. Викладено сучасні підходи до естетичного виховання підлітків.

Раскрыты сущность, структура и педагогические аспекты развития духовности личности, проанализирована взаимосвязь её духовно-мировоззренческого и эстетического развития. Рассмотрены проблемы планетарного воспитания в ВУЗ, молодежной музыки и духовности молодежи, чувства патриотизма у школьников и эмоциональной культуры личности. Освещены воспитательные возможности Интернет в эстетическом развитии студентов, роль английской поэзии в духовном развитии курсантов ВУЗ МВД Украины. Описана теория ритмического развития личности школьника во взаимодействии физического воспитания эмоциональной культуры личности. Изложены современные подходы к эстетическому воспитанию подростков.

Проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку духовності шкільної молоді. Описано інтегративну функцію художнього світовідношення в духовному потенціалі особистості. Розглянуто питання духовності та бездуховності особистості в контексті сучасності. Висвітлено проблеми взаємодії в контексті музично-педагогічної освіти фахового навчання та становлення духовної культури особистості. Визначено основні компоненти духовного розвитку особистості майбутнього вчителя. Викладено аксіологічний та культурологічний підходи до виховання культури міжетнічних відносин студентської молоді.

Проанализированы современное состояние и перспективы развития духовности школьной молодежи. Описана интегративная функция художественного мироотношения в духовном потенциале личности. Рассмотрены вопросы духовности и бездуховности личности в контексте современности. Освещены проблемы взаимодействия в контексте музыкально-педагогического образования профессионального обучения и становления духовной культуры личности. Определены основные компоненты духовного развития личности будущего учителя. Изложены аксиологический и культурологический подходы к воспитанию культуры межэтнических отношений студенческой молодежи.

Здійснено теоретичне вивчення етичного виміру концепції ноосфери. Проаналізовано ідейні та теоретичні джерела вчення про ноосферу та відзначено їх належність до філософського та природничо-наукового знання. Детально досліджено погляди стосовно ноосфери В. Вернадського (реконструйовано їх етичний зміст) та досягнення його наступників. Значну увагу приділено аналізові етичних аспектів сучасних цивілізаційних процесів у контексті концепції ноосфери. Висвітлено етичний зміст екологічної кризи, подолання якої вимагає: переосмислення традиційного типу раціональності; актуалізації моральних чеснот, а саме, поміркованості, принципу відповідальності, а також інших норм екологічної етики. Досліджено значення категорії етичного виміру глобалізації (наголошено на необхідості універсальної етики). Висвітлено аспект дослідженого питання стосовно становища людини в процесі еволюції ноосфери (відзначено виняткову роль моральних регуляторів у діяльності вчених та осіб планетарного значення).