Дисертацію присвячено розробці нового напрямку використання геометричних принципів у галузі художнього формоутворення. Розглянуто питання геометричного моделювання композиційних закономірностей, взаємовідношення у творчому процесі інтуїтивних та науково обгрунтованих методів. Вперше сформульовано геометричні принципи формоутворення знаково-символьних образів у графічному дизайні, основні закономірності композиційної побудови творів образотворчого мистецтва. Подано геометричну характеристику образно-стильових рис народного орнаментального мистецтва, морфологічні ознаки української шрифтової форми та питання синтезу традиційних і авторських методик організації та гармонізації форми. Запропоновано методику практичного розв'язання типових композиційних і кваліметричних задач художнього формоутворення. Розроблено алгоритми і програми для реалізації цих методик за допомогою ПЕОМ.

Розглянуто питання естетики формоутворення предметного середовища життєдіяльності людини. Розвинуто напрямок геометричного моделювання естетичного формоутворення на інформаційному рівні. Досліджено взаємозв'язок між геометрією і семіотикою естетичної інформативності форм об'єктів будівельного мистецтва, що збагатило засоби моделювання в дизайні архітектурного середовища. Наведено алгоритми моделювання естетично інформативних повідомлень в аналітичній формі. Їх достовірність обгрунтовано теоретично і підтверджено практично.

Розглянуто соціоморфічні, натуроморфічні, техноморфічні та антропоморфічні моделі дизайну. Значну увагу приділено культурі Стародавнього Єгипту, Ірану, Китаю, класичного Арабського Сходу, античності, середньовіччя, Відродження та Нового часу. Висвітлено явища абстракціонізму, футуризму, кубізму, функціоналізму, машинізму та індустріального мистецтва, описано категоріальний універсум композиції, культурно-історичні типи категоризації дійсності.

Рассмотрены роль и место эстетической составляющей в системе общекультурной и профессиональной подготовки будущего инженера-руководителя, показана взаимосвязь его духовности, эстетики и рационального мышления. Раскрыто эмоциональное воздействие отдельных видов искусств на формирование личности руководителя и его имидж.

Проведено комплексний історико-культурологічний огляд корейської орнаменталістики та досліджено впливи культурологічних чинників на структуру, зміст і геометрію орнаментальних композицій. Встановлено, що розвиток орнаменталістики Кореї визначається трьома історичними періодами. Розглянуто комплекс символьних (змістових) закономірностей, що визначають історичну приналежність деякого орнаменту, характерних для орнаментів Кореї. Проаналізовано символізм, виявлено його роль і місце в орнаментальному мистецтві в цілому, визначено формотвірні елементи та природу виникнення символьних мотивів. Вивчено гармонійні та композиційні закономірності корейських орнаментів. Проведено комплекс формально-графічних досліджень традиційних корейських орнаментів, з'ясовано особливості композиційного рішення орнаментів, узгодженість їх елементів, правила визначення акцентів. На підставі зіставлення ознак запропонованої геометричної класифікації отримано набір матриць сумісності, що дозволяє регулювати поліваріантність процесу конструювання орнаменту за заданими вимогами або його відновлення за збереженим фрагментом. У рамках загальної методики розроблено алгоритми геометричний і формування чарунок складноструктурованих орнаментів з національною специфікою, що дозволяє управляти структурою орнаменту на стадії безпосереднього його сприйняття. Запропоновано методику формування орнаментальних полів, яка дає змогу конструювати орнамент в інваріантних (вільних) і в національно-обумовлених постановках. Розроблено алгоритми декомпозиції та синтезу орнаментальних композицій для конструювання та відновлення повної картини орнаментальної

Висвітлено проблеми дизайну та дизайн-освіти в Україні. Вперше на основі мистецтвознавчого, історичного та гуманітарно-філософського підходів проаналізовано становлення та розвиток дизайну як своєрідного феномену національної культури. Описано цілісну картину еволюції українського дизайну у контексті розвитку світового процесу художнього формоутворення. Доведено актуалізацію історико-культурної спадковості мистецтва дизайну, поєднання загальнонаціональних і регіональних його особливостей. Запропоновано методологію підготовки дизайнерів і прогностичну модель дизайн-освіти. Розглянуто перспективи розвитку художньо-промислової освіти як базової засади подальшої еволюції дизайнерської творчості.

Висвітлено створення нової науки, а саме естетики через етику та екологію.

Освещено создание новой эстетики через этику и экологию, что должно стать основополагающим при создании любого продукта.

New object culture. The creation of a new aesthetics through ethics and bionomics should become establishing at creation of any yield.

Наголошено на необхідності досліджень світоглядних підвалин дизайну. Висловлено гіпотезу про джерела та напрямки досліджень.

Акцентировано внимание на необходимости исследований мировоззренческих основ дизайна. Высказано предположение об источниках и направлениях исследований.

The problem on necessity of researches weltanschauung of bases of design is formulated. The hypothesis about sources and directions of researches is expressed.

Викладено проектну концепцію культури "хай-тач" - дизайну кольору, освітлення, звуку, тембру, акустичного режиму середовища, яка прагне зробити людину центром штучного середовища.

Изложена проектная концепция культуры "хай-тач" - дизайна цвета, освещения, звука, тембра, акустического режима среды, которая стремится сделать человека центром искусственной среды.

The project concept of culture "high-tech" ("high-tech" is a design of colour, illumination, sound, timbre, of an acoustic condition of medium) allows to put the man, person, creator in center artificial of medium.

Наголошено, що художник, вірний первісному покликанню дизайнера, у формах свого "екологічного" живопису доводить: думку про універсальну естетизацію світу не слід відносити до кола утопічних і безперспективних ідей, особливо якщо цей процес починається з самої людини та сприяє очищенню її душі.

Акцентировано, что художник, верный первоначальному призванию дизайнера, в формах своей "экологической" живописи показывает, что мысль об универсальной эстетизации мира не следует относить к кругу утопичных и бесперспективных идей, особенно если этот процесс начинается с самого человека и способствует очищению его души.

The artist shows to a correct initial calling of the designer and in the forms of the "ecological" painting, that the idea about universal aestheticism of the world should not be carried to a circle utopian and unpromising ideas, is especial if this process begins with the man and ablution dark alleyway of his soul.

Викладено основи дизайну, образотворення та функціонального проектування середовища. Розглянуто сучасні фундаментальні засади знань про світобудову, результати досліджень членами Міжнародної Академії фундаментальних основ буття теорії фізичного вакууму та їх втілення в суспільну практику. Висвітлено новітні фундаментальні знання методики спеціального проектування, що базується на системному підході, аналізі та синтезі понять і складових композиції.

Охарактеризованы вопросы основ дизайна, создания образов и функционального проектирования среды. Рассмотрены современные фундаментальные основы знаний о мироздании, результаты исследований членами Международной Академии фундаментальных основ бытия теории физического вакуума и их воплощение в общественную практику. Освещены новейшие фундаментальные знания методики специального проектирования, которая базируется на системном подходе, анализе и синтезе понятий и составляющих композиции.

Досліджено композицію - фундаментальну даність в природі, яка обумовлює всі явища та процеси середовища життя, є основою світогляду майбутнього та закладає базу наукового композиційного мислення з метою формування єдиної теорії образу, єдиного методу фундаментальних досліджень, а також конкретного дизайн-проектування та дизайн-програмування.

Продолжено исследование композиции - фундаментальной данности в природе, обусловливающей все явления и процессы жизненной среды, являющейся основанием мировоззрения будущего человека и закладывающей базис научного композиционного мышления с целью формирования единой теории образа, единого метода фундаментальных исследований, а также конкретного дизайн-проектирования и дизайн-программирования.

Research of composition - fundamental given is continued in Nature, which stipulates all phenomena and processes of environment of life, is basis of world view of the future and mortgages the base of scientific composition thought with the purpose of forming of unique theory of appearance, unique method of fundamental researches, and also concrete design-planning and design-programming.

Розглянуто феномен раптового підвищення інтересу масової культури до поняття "дизайн", а також основні аспекти, що відрізняють розвиток сучасного вітчизняного дизайну від "західного".

Рассмотрен феномен внезапного повышенного интереса массовой культуры к понятию "дизайн", а также основные аспекты, отличающие развитие отечественного дизайна от "западного".

In this article is described phenomenon of sudden increase of interest to design in mass culture. Here are discussed main questions, forming a character and tendencies in design, features of today changes in social mind, leading to exchange between "design" and "art".

Проаналізовано естетичний аспект функціонування сучасного дизайну. Відзначено, що сучасні актуальні естетико-філософські теоретичні дослідження українських та російських учених грунтуються на визнанні онтологічної закоріненості дизайну у людському бутті. Обгрунтовано тезу, що основою дизайн-активності є одвічний потяг людини до гармонізації її стосунків з навколишнім світом. Досліджено теоретичні засади сучасних технологій проектування шляхом аналізу типу притаманного їм формотворення - результату певних етапів самоідентифікації людини. Здійснено типологію дизайн-діяльності на базі визначення двох її принципових параметрів - багаторівневості та поліморфічності. На підставі вивчення джерел історичних процесів формотворення доведено, що інституалізація дизайну в епоху становлення масового виробництва підтверджує його статус як чинника культури. На базі вивчення сучасних тенденцій реалізації дизайну (напрямків деконструктивізму, хай-теку, мінімалізму, рекреаційного, органічного, почуттєвого, екологічного, етно- та рециклінг-дизайну) розглянуто особливості естетичного дискурсу XX - XXI ст., що відзначається дематеріалізацією предметності, маргіналізацією речовизму, театралізацією повсякденості, акцентуванням тілесності. На підставі аналізу інноваційних технологій дизайн-культури доведено, що основою нової мови сучасного формотворення є реконструкція мови тіла, його тактильних і моторних можливостей. З урахуванням зазначених тенденцій визначено структуру та характер естетосфери сучасного дизайну.

Створено модель прогнозування циклічності візуального сприйняття об'єкта дизайну, декоративно-прикладного й образотворчого мистецтва (ДДПОМ). Для розробки прогностичної моделі проведено дослідження дизайну як різновиду синтезу мистецтва, науки та техніки в аспекті системної поліфункціональності та особливостей сприйняття. Удосконалено систему типових моделей у дизайн-проектуванні. Запропоновано використовувати фазовий простір як базовий під час прогнозування циклічності елементів об'єктів ДДПОМ. На базі візуально-графічних інтерпретацій існуючих теорій культуроциклів розроблено загальну концепцію соціокультурної динаміки з урахуванням особливостей сприйняття, визначених у теоріях соціокультурної динаміки. Проведено якісний аналіз прогнозування циклічності елементів в об'єктах ДДПОМ на базі сонячної активності. Досліджено особливості симетрії в об'єктах дизайну, декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва на різних стадіях сонячної активності. Запропоновано використання параметрів "кількість деталей" та "інформація" для прогностичної системи диференціальних рівнянь. Обгрунтовано методики обліку коефіцієнтів: регіонального, технологічного, маркетингового, історичного. Створено систему диференціальних рівнянь прогнозування циклічності сприйняття елементів об'єктів дизайну, декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва на базі сонячної активності та геоколивань. Для об'єктивного аналізу об'єктів дизайну, декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва запропоновано й апробовано хаусдорфову розмірність.

Проаналізовано проблему визначення рухомих зірок для квартир у сучасних багатоповерхових багатоквартирних будинках. Запропоновано змінену просту методику для вирішення даної проблеми.

Проанализирована проблема определения движущихся звезд для квартир в современных многоэтажных многоквартирных домах. Предложена измененная простая методика для решения данной проблемы.

The problem of determination of locomotive stars for apartments in modern multistoried apartment buildings is repeatedly analyzed in the article. The changed simple method for the decision of the indicated problem is offered.

Розглянуто історію дизайну у широкому культурно-естетичному контексті. Висвітлено особливості розвитку дизайну протокультури, стародавнього світу (Єгипту, Месопотамії, Ірану та мусульманського світу, Китаю й Японії, Латинської Америки й Індії, Греції та Риму, Візантії та Київської Русі), епох середньовіччя та Відродження. Визначено місце дизайну у творчості Леонардо да Вінчі. Викладено питання дизайну предметного світу в ХХ ст., а також дизайну одягу (французька й італійська школи, азіатський і слов'янський світ).

Рассмотрена история дизайна в широком культурно-эстетическом контексте. Освещены особенности развития дизайна протокультуры, древнего мира (Египта, Месопотамии, Ирана и мусульманского мира, Китая и Японии, Латинской Америки и Индии, Греции и Рима, Византии и Киевской Руси), эпох западного средневековья и Возрождения. Определено место дизайна в творчестве Леонардо да Винчи. Изложены вопросы дизайна предметного мира в ХХ в., а также дизайна одежды (французская и итальянская школы, азиатский и славянский мир).

Рассмотрены вопросы классификации видов компьютерной графики и графических систем, формирования градостроительной модульной системы общественно-транспортных узлов. Изучены влияния современных технологий на развитие искусства графики, дизайна на конкурентоспособность товара в современных социокультурных условиях. Проанализировано стилистическое развитие советского графического дизайна в 1920-е гг. Приведены результаты маркетинговых и проектных исследований как структурный элемент дизайн-процесса. Освещены особенности дифференциации зон влияния станций метрополитена по форме архитектурно-пространственной интеграции с городской средой, композиционные особенности декоративной керамики в архитектуре общественных зданий, а также особенности архитектурно-дизайнерской организации среды малоэтажных жилых комплексов.

Рассмотрены вопросы построения композиции, основы цветоведения, инженерно-психологические требования к организации комфортных рабочих мест в системах человек - техника - среда. Раскрыты эргономические аспекты светоцветовых характеристик производственных среды, освещены особенности эстетических и эргономических качественных показателей печатной рекламы. Описаны виды, методы, номенклатура эстетических и эргономических качественных показателей продукции.

Проаналізовано систематичний проблемний курс нового перспективного наукового напрямку - філософії дизайну, що лежить на межі багатьох наук - філософської антропології, аксіології, соціальної філософії, історії, культурології, технічної естетики. Розглянуто дизайн як соціальний, культурний, загальноцивілізаційний феномен. Вперше в контексті людської діяльності висвітлено ряд основних категорій філософії дизайну - творчості, свободи, мотивації, потреб, інтересів, цінностей, традицій. Запропоновано нові ідеї та гіпотези нелінійного дизайну, що впливає на формування парадигми дизайну XXI ст.

Представлен систематический проблемный курс нового перспективного направления - философии дизайна, лежащего на грани многих наук - философской антропологии, аксиологии, социальной философии, истории, культeрологии, технической эстетики. Рассмотрен дизайн как социальный, культурный, общецивилизационных феномен. Впервые в контексте человеческой деятельности освещен ряд основных категорий философии дизайна - творчества, свободы, мотивации, потребностей, интересов, ценностей, традиций. Выдвинуты новые идеи и гипотезы нелинейного дизайна, что влияет на формирование парадигмы дизайна XXI в.