На підставі сучасних даних теорії інформації та експериментальної психології розроблено методологію аналізу та проведено оцінку естетичної якості морфологічних властивостей архітектурних об'єктів. Розроблено новий напрямок у теорії архітектурної композиції, який дав змогу розкрити закономірності впливу морфологічних властивостей архітектурних об'єктів на оцінку людиною їх естетичної якості у процесі формування архітектурного образу. Виявлено ієрархічну структуру інформаційних морфологічних ознак архітектурної форми, розроблено математичні методи аналізу цих ознак з урахуванням процесів сприйняття об'єктивної морфологічної інформації, закладеної в архітектурній формі. За допомогою означених методів проведено кількісний аналіз естетичної морфологічної якості архітектурних об'єктів. Одержано стійкі співвідношення різних рівнів їх інформативності, які є межовими кваліфікаційними параметрами необхідної та достатньої морфологічної інформативності, найбільш комфортними для їх візуального сприйняття. Розроблено методологічні підстави для заснування системи керування естетичною якістю морфологічних властивостей архітектурних об'єктів. На підставі закономірностей психологічного процесу сприйняття архітектурних об'єктів і принципів теорії інформації у дослідженні запропоновано інформаційну модель морфологічної структури архітектурної форми з метою дослідження системи "архітектурне середовище - людина".

Проведено дослідження залежності, а також впливу зовнішніх (візуальних) факторів, даних, властивостей, характеристик предмета, витвору мистецтва на психологічний стан індивіда, який страждає на клептоманію.

В статье проводится исследование зависимости, а также влияния внешних (визуальных) факторов, данных, свойств, характеристик предмета, произведения искусства на психологическое состояние индивидуума, страдающего клептоманией.

In this article the research of dependence as well as of influence of external (visual) factors, facts, characteristics of an object on the psychological condition and behaviour of a person suffering from kleptomania is carried out.

На підставі теоретичного та практичного дослідження особистісних характеристик людей, доведено, що почуттю гумору притаманний ресурсний характер і воно використовується як допоміжний засіб переборення негативних емоцій. З'ясовано, що залежно від міри зрілості Я-концепції та особливостей внутрішньої картини світу, почуття гумору може бути застосовано як механізм психологічного захисту або як усвідомлений ресурс психологічного подолання. На підставі аналізу особистісних характеристик досліджуваних, що високо оцінюють гумор як допоміжний засіб стресоподолання і тому звертаються до нього з метою полегшення переживань негативних емоцій, підтверджено конструктивну природу психологічного подолання на противагу психологічному захисту. З позицій когнітивно-експерієнціальної теорії внутрішнього світу особистості класифіковано види створеного або опрацьованого гумору як ресурсу психологічного подолання та проведено первинну адаптацію двох опитувальників канадського автора R.Martin, спрямованих на визначення різних параметрів почуття гумору.

Зроблено огляд теоретичних та емпіричних досліджень у сфері психології почуття гумору. Проаналізовано основні підходи до вивчення сприйняття гумору та особливості його прояву на різних етапах навчання особистості у школі.

Здійснено естетико-культурологічний аналіз стимулів творчості. Виявлено новий підхід до розуміння творчої особистості. Показано значущість естетичних чинників детермінації творчого процесу. Розкрито потенціал художньо-образного та художньо-проективного мислення у культуротворчому сенсі.

Проведен эстетико-культурологический анализ стимулов творчества. Выявлен новый подход к пониманию творческой личности. Показана значимость эстетических факторов детерминации творческого процесса. Раскрыт потенциал художественно-образного и художественно-проекционного мышления в культуротворческом смысле.

Дано философское обоснование понятия "формирование эстетических вкусов" в его историческом контексте. Сформулированы практические рекомендации относительно использования теоретических разработок по формированию эстетических вкусов в воспитании и обучении молодежи с учетом особенностей украинского менталитета и этнопедагогики. Рассмотрены психолого-педагогические факторы и художественные источники развития эстетических вкусов, раскрыты особенности их формирования у одаренных детей и взрослых. Разработана методология и методика определения эстетических вкусов, описаны основные типы личности ученика по уровню их сформированности. Обоснована необходимость формирования эстетических вкусов у педагогов как предпосылка успешной преподавательской деятельности.

Проведено комплексне культурологічне дослідження перформансу та перформативних процесів у мистецтві, соціальній сфері та політиці другої половини XX - початку XXI ст. Визначено сутність понять "перформанс", "перформативність", "перформативна дія", "перформативний простір", "акція", "акціонізм" а також "автор" і "глядач" у контексті перформансу, а також міждисциплінарні межі дослідження сучасного перформансу як феномену культури другої половини XX - початку XXI ст. Розглянуто взаємодію Автор - Глядач у перформативному просторі. Виявлено основні характеристики перформансу, відповідно до яких комунікативний зв'язок між Автором і Глядачем визначено як динамічний процес. Проведено порівняльний аналіз архаїчного ритуалу та сучасного перформансу, виявлено спільні та відмінні характеристики цих явищ, вивчено історичні прототипи сучасних перформативних дій. Встановлено історичні джерела перформансу та його репрезентації у мистецтві другої половини XX ст. Доведено, що перформативні характеристики властиві не лише "Live art", досліджено особливості їх вияву в різних сферах культури та мистецтва. Екстраполяції феномену перформансу досліджено на прикладі театральних систем А. Арто, Є. Гротовського, П. Брука, Р. Уїлсона, музичних концепцій Д. Кейджа, К. Штокгаузена, Ф. Гласа. Визначено перформативні характеристики сучасного медіапростору, реклами та політики. З'ясовано, що інтерактивне медіамистецтво, яке залучає аудиторію до комунікативного процесу, актуалізує проблему трансформації візуального сприйняття та виникнення нового способу функціонування мистецтва та культури в цілому.

Висвітлено психологічні проблеми спільної творчості суб'єктів у комунікаційному процесі та психологічні особливості надання інформації у епоху змін. Проаналізовано мистецтво як частковий випадок масової комунікації та як інструмент впливу на психіку суб'єктів комунікаційного процесу. Наголошено на плинності психоісторичних обставин у процесі сприйняття інформації. Порушено проблеми безпеки інформаційного середовища та наведено оптимальні способи й умови трансляції повідомлень.

Освещены психологические проблемы сотворчества в коммуникационном процессе и психологические особенности подачи информации в эпоху перемен. Проанализировано искусство как частный случай массовой коммуникации и как инструмент воздействия на психику. Рассмотрено влияние психоисторических обстоятельств на процесс восприятия информации. Подняты проблемы безопасности информационной среды, рассмотрены оптимальные способы и условия трансляции сообщений.

It is dedicated to some issues on perfecting the process of communication. It is considered art to be a particular case of mass communication and a tool of influence on mentality. It is examined influence of psychical and historical circumstances on perception of information. It is raised issues on safety of informational medium and gived some optimal methods and conditions of message transmission.

Висвітлено поняття, сутність, структуру, соціально-філософський аспект естетичної свідомості. Визначено статус, роль і суспільне значення естетичного в житті сучасного студента. Розглянуто основні закономірності формування естетичної свідомості студентської молоді як об'єкт і суб'єкт наукового управління. Увагу приділено проблемам формування естетичної свідомості сучасної молоді за умов глобалізаційних процесів.

Освещены понятие, сущность, структура, социально-философский аспект эстетического сознания. Определены статус, роль и общественное значение эстетического в жизни современного студента. Рассмотрены основные закономерности формирования эстетического сознания студенческой молодежи как объект и субъект научного управления. Уделено внимание проблемам формирования эстетического сознания современной молодежи в условиях глобализационных процессов.

Висвітлено методологічні, соціокультурні, психолого-педагогічні засади та чинники формування естетичного смаку особистості у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи в пенітенціарній системі України. Визначено закономірності функціонування та розвитку психічних механізмів творчої діяльності у дітей і підлітків, розкрито особливості перебігу даного процесу в обдарованих учнів. Розглянуто питання практичної реалізації творчого потенціалу й формування естетичної культури особистості за умов ефективно організованої самостійної роботи учнівської молоді. Обгрунтовано можливості використання індивідуального підходу як одного з чинників активізації естетичного виховання у місцях позбавлення волі.

Освещены методологические, социокультурные, психолого-педагогические основы и факторы формирования эстетического вкуса учащейся молодежи в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы в пенитенциарной системе Украины. Определены закономерности функционирования и развития психических механизмов творческой деятельности у детей и подростков, раскрыты особенности даного процесса у одаренных школьников. Рассмотрены вопросы практической реализации творческого потенциала и формирования эстетической культуры личности в условиях эффективно организованной самостоятельной работы учащейся молодежи. Обоснованы возможности использования индивидуального подхода как одного из факторов активизации эстетического воспитания в местах лишения свободы.

Досліжено маніпуляції свідомістю в естетико-культурологічному аспекті. Маніпуляція, наявна у сфері технологічного застосування, активізується у духовно-естетичному і художньому просторі суспільства. Поєднуючи людей шляхом навіювання, зараження та сугестії, вона формує їх у штучно організовані різновиди мас. Трансформації у культурі й естетиці та поступовий розвиток науково-технічного прогресу від початку XX ст. забезпечили передумови маніпуляційних впливів у художньо-естетичному просторі. Естетизація навколишнього середовища, утвердження масової культури та метаморфози естетичних категорій є головними чинниками маніпуляційного впливу. Інформаційний простір є засобом поширення маніпулятивних технологій й умовою формування масового суспільства.

Розглянуто питання психофізіологічної природи кольору, символіки кольору в українській культурі, а також значення вивчення впливу кольору на наші емоції та почуття, використання набутих знань в психолого-педагогічних дослідженнях. Висвітлено проблему використання "кольорового слуху" під час сприймання музики та вплив кольорової гами на естетичні почуття людини у процесі спілкування з природою.

Розглянуто, як завдяки мистецтву, на прикладі музики та живопису можна гармонізувати психічний стан людини, а також сутність краси, яка полягає в гармонії, тобто у відповідності певного явища життя або витвору мистецтва з діючим у світобутті законом розвитку.

Розкрито методологічні, соціокультурні, психолого-педагогічні засади та чинники формування естетичної свідомості особистості у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Увагу приділено питанням практичної реалізації творчого потенціалу естетичної смакової культури особистості за умов ефективно організованої самостійної роботи учнівської молоді, а також аналізу індивідуального підходу як одного із чинників активізації естетичного виховання.

Раскрыты методологические, социокультурные, психолого-педагогические основы и факторы формирования эстетического сознания личности в учебно-воспитательном процессе общеобразовательной школы. Уделено внимание вопросам практической реализации творческого потенциала эстетической вкусовой культуры личности в условиях эффективно организованной самостоятельной работы ученической молодежи, а также анализу индивидуального подхода как одного из факторов активизации эстетического воспитания.

Розглянуто творчі здібності майбутніх учителів, особливості їх художньої творчості та можливості впливу образотворчого мистецтва на формування окреслених здібностей.

Розглянуто мистецтво як фактор формування емоційної культури студентів. Мистецтво виступає засобом виховання духовності та емоційності.

Наведено результати емпіричного дослідження особливостей розуміння студентів певного пісенного жанру у зв'язку з первинною настановою даної молоді. За результатами проведеного експериментального дослідження виявлено п'ять форм вияву первинної настанови (інтерпертаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної та консервативної) та їх взаємозв'язок з певним типом розуміння пісенного тексту (конструктивним (продуктивним), розсудково-емпіричним (формально-логічним (значеннєвим), емоційно-образним, ідентифікаційним, ригідним), а також з певними особистісними утвореннями (потребою у самореалізації, емпатією, рівнем суб'єктивного контролю, творчим потенціалом і загальною самооцінкою), поєднання яких розглянуто як системне психологічне утворення суб'єкта розуміння. Наведено результати застосування запропонованої програми оптимізації процесу розуміння студентами пісенного тексту за допомогою прийомів творчого тренінгу. Обгрунтовано тезу про евристичність цієї програми як особливого психолого-педагогічного засобу породження новоутворень, притаманних особистості як суб'єкту творчої самодіяльності.

З'ясовано та науково обгрунтовано пріоритетні цінності особистісно орієнтованої моделі виховання. Розкрито педагогічну суть понять "особистісно орієнтоване виховання", "цінність", "артпедагогіка". Установлено залежність ступеня сформованості цінностей дослідженої моделі від якості готовності до її реалізації. Визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), їх показники, рівні (адаптивний, репродуктивний, пошуковий, продуктивно-перетворювальний) готовності до запровадження особистісно орієнтованої моделі виховання засобами артпедагогіки. Відзначено, що показником усвідомленості цінностей цієї моделі є рівень готовності мотиваційного критерію. Сформульовано та теоретично обгрунтовано педагогічні умови результативного формування зазначених цінностей, а саме: усвідомлення студентами гуманістичного сенсу особистісно орієнтованого виховання; засвоєння теоретичних засад організації особистісно орієнтованої виховної взаємодії, особистісно-розвивального потенціалу артпедагогіки; організацію суб'єкт-суб'єктного стилю взаємодії; включення майбутнього вчителя у професійно значущу діяльність артпедагогічного змісту, пріоритетом якої є дитиноцентризм. Розроблено й апробовано технологію реалізації зазначених умов, яка передбачає етапи її реалізації: актуалізувальний, моделювальний, продуктивний. Експериментально доведено об'єктивність виокремлених умов і ефективність розробленої технології.

Проведено теоретико-експериментальне вивчення естетичних почуттів у структурі Я-образу. Проведено інтегроване дослідження естетичних характеристик особистості, а саме: естетичного сприйняття, естетичних почуттів, естетичного відношення й естетичної потреби. Досліджено психологічну суть самосвідомості, Я-концепції, систем "Я" та "не-Я", формування Я-образу через механізм трансформації, рефлексії. Створено модель Я-образу, згідно з якою - образ - це складна, цілісна система, у якій регулятором дій і взаємин людини з предметами довкілля є естетичні почуття. Розроблено та вдосконалено психодіагностичний комплекс для виявлення ступеня сформованості естетичних почуттів. На підставі кореляційного аналізу виявлено психологічні особливості естетичних почуттів, їх рівні прояву, вплив і взаємозв'язок зі структурними компонентами Я-образу. Розроблено й апробовано програму соціально-психологічного тренінгу зі складовими, які присвячені самосвідомості, структурі, змісту та процесу формування Я-образу, а також забезпечують активізацію та становлення естетичних почуттів.

Здійснено комплексний, філософсько-естетичний аналіз художнього мислення як індивідуально-інтелектуального та соціокультурного явища. Досліджено генезис наукових уявлень про нього, здійснено типологізацію за видово-родовими ознаками. Розглянуто чинники його детермінації, пізнавальні та творчі можливості. Визначено статус поняття "художнє мислення" у сучасній науці. Розглянуто художнє мислення інакологічною інформаційно-пізнавальною стратегією, зумовленою у витоках грунтування на естетичних чинниках, яка породжує пізнавально-творчі та культурно-значущі новації.