Викладено основи предмета, завдань, принципів та методів тифлопсихології. Розглянуто питання впливу зорових порушень на психічний розвиток особистості. Увагу приділено основним проблемам сенсорної організації діяльності особистості за умов зорової депривації.

Изложены основы предмета, заданий, принципов и методов тифлопсихологии. Рассмотрены вопросы влияния зрительных нарушений на психическое развитие личности. Внимание уделено основным проблемам сенсорной организации деятельности личности в условиях зрительной депривации.

Проаналізовано загальні та специфічні закономірності психічного розвитку дитини за нормального та пошкодженого зору. Описано вікову динаміку міжособистісної взаємодії осіб з глибокими порушеннями зору. Розглянуто психологічні особливості комунікативної сфери людей з вадами зору з афективною поведінкою.

Проанализированы общие и специфические закономерности психического развития ребенка при нормальном и поврежденном зрении. Описана возрастная динамика межличностного взаимодействия лиц с глубокими нарушениями зрения. Рассмотрены психологические особенности коммуникативной сферы людей с недостатками зрения с аффективным поведением.

Висвітлено медико-педагогічні основи оптичної корекції у дітей з вадами зору. Проаналізовано вплив родини на соціальний розвиток і психологічну корекцію слабозорих дошкільників з афективною поведінкою, описано особливості їх міжособистісного спілкування в інтегрованому дошкільному закладі. Розглянуто освітні аспекти соціальної реабілітації дітей з вадами психофізичного розвитку.

Освещены медико-педагогические основы оптической коррекции у детей с недостатками зрения. Проанализировано влияние семьи на социальное развитие и психологическую коррекцию дошкольников со слабым зрением аффективного поведения, описаны особенности их межличностного общения в интегрированном дошкольном заведении. Рассмотрены образовательные аспекты социальной реабилитации детей с недостатками психофизического развития.

Розглянуто закономірності та особливості психічного розвитку осіб з порушеним зором, проаналізовано проблеми їх адаптації, реабілітації, соціалізації та інтеграції у суспільстві. Охарактеризовано розвиток та особливості діяльності особистості у разі глибоких порушень зору. Досліджено механізм виникнення і формування компенсаторних пристосувань, особливості сенсорної організації діяльності, зорових відчуттів та сприйняття у випадку порушення зорових функцій. Розглянуто їх властивості та види, проаналізовано механізми дотикового сприйняття сліпих.

Рассмотрены закономерности и особености психического развития лиц с нарушенной функцией зрения, проанализированы проблемы их адаптации, реабилитации, социализации и интеграции в обществе. Охарактеризовано развитие и особенности деятельности при глубоких нарушениях зрительной функции. Исследован механизм возникновения и формирования компенсаторных приспосабливаний, особенности сенсорной организации деятельности, зрительных ощущений и восприятия при нарушениях зрительной функции. Рассмотрены их свойства и виды, проанализированы механизмы осязательного восприятия слепых.

Наведено теоретичний аналіз досліджень з проблеми особливостей міжособистісних стосунків (МС) осіб з глибокими порушеннями зору різних вікових категорій. Розглянуто питання корекції дитячих МС у дошкільних закладах інтегрованого типу, визначено ситуативно-особистісну, позаситуативно-особистісну, позаситуативно-ділову, емоційно-практичну форми спілкування, а також ситуативно-ділову форму спілкування з дорослими та однолітками.

Приведен теоретический анализ исследований по проблеме особенностей межличностных отношений (МО) лиц с нарушениями зрения различных возрастных категорий. Рассмотрены вопросы коррекции детских МО в дошкольных заведениях интегрированного типа, определены ситуативно-личностная, внеситуативно-личностная, внеситуативно-деловая, эмоционально-практическая формы общения, а также ситуативно-деловая форма общения со взрослыми и одногодками.

Розглянуто новітні педагогічні технології реабілітації дітей, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку. Проаналізовано проблеми навчання писемного мовлення глухих учнів, слухопротезування, кохлеарної імплантації, корекційно-реабілітаційної роботи за умов школи-інтернату. Наведено результати досліджень розвитку слухового сприймання та навчання вимови дітей в ясельній групі, формування елементарних математичних уявлень та оновлення змісту викладання української мови та літератури в спеціальній школі-інтернаті для дітей з вадами слуху.

Рассмотрены новые педагогические технологии реабилитации детей, нуждающихся в коррекции физического и умственного развития. Проанализированы проблемы обучения письменной речи глухих учеников, слухопротезирования, кохлеарной имплантации, коррекционно-реабилитационной работы в условиях школы-интерната. Приведены результаты исследований развития слухового восприятия и обучения произношению детей в ясельной группе, формирования элементарных математических представлений и обновления содержания преподавания украинского языка и литературы в специальной школе-интернате для детей с нарушениями слуха.

Висвітлено проблеми наукових досліджень в галузі неперервної спеціальної освіти дітей і молоді з глибокими порушеннями зору. Розглянуто питання проектування індивідуальних програм навчання дітей з комплексними вадами розвитку. Проаналізовано особливості педагогічного керівництва ігровою діяльністю дітей з порушеннями зору, роль батьків у їх соціалізації, описано сучасні освітні технології навчання та виховання.

Освещены проблемы научных исследований в области непрерывного специального образования детей и молодежи с глубокими нарушениями зрения. Рассмотрены вопросы проектирования индивидуальных программ обучения детей с комплексными дефектами развития. Проанализированы особенности педагогического руководства игровой деятельностью детей с нарушениями зрения, роль родителей в их социализации, описаны современные образовательные технологии обучения и воспитания.

Проаналізовано загальні та специфічні закономірності психічного розвитку дитини з нормальним та ушкодженим зором. Визначено взаємозв'язок первинних ознак порушень зорового аналізатора та вторинних відхилень у розвитку дитини. Розглянуто питання компенсації зорової недостатності, корекції розвитку особистості за порушень зору, її адаптації, реабілітації, соціалізації й інтеграції у суспільстві. Висвітлено особливості розвитку зорово депривованої особистості, когнітивну сферу осіб з глибокими порушеннями зору, вплив даних порушень на формування волі сліпих і слабозорих.

Проанализированы общие и специфические закономерности психического развития ребенка с нормальным и поврежденным зрением. Определена взаимосвязь первичных свойств нарушений зрительного анализатора и вторичных отклонений в развитии ребенка. Рассмотрены вопросы компенсации зрительной недостаточности, коррекции развития личности с нарушенным зрением, её адаптации, реабилитации, социализации и интеграции в обществе. Освещены особенности развития зрительно депривированной личности, когнитивная сфера лиц с глубокими нарушениями зрения, влияние данных нарушений на формирование воли слепых и лиц со слабым зрением.

Описано будову слухового аналізатора, наведено класифікацію слухових апаратів. Проаналізовано особливості реабілітації дітей з кохлеарним імплантом дошкільного та шкільного віку. Висвітлено роль психолого-медико-педагогічної консультації у вирішенні питань навчання і виховання дітей з порушеннями слуху. Вивчено особливості розвитку жестової мови у глухих дітей, процес її засвоєння, а також особливості жестових навичок для батьків.

Описана структура слухового анализатора, приведена классификация слуховых аппаратов. Проанализированы особенности реабилитации детей с кохлеарным имплантом дошкольного и школьного возраста. Освещена роль психолого-медико-педагогической консультации в решении вопросов обучения и воспитания детей с нарушениями слуха. Изучены особенности развития жестовой речи у глухих детей, процесс её освоения, а также особенности жестовых навыков для родителей.

Розглянуто актуальну проблему посилення корекційно-розвиваючих впливів спеціальної організації позакласної роботи у школі-інтернаті для сліпих дітей на їх музично-естетичний розвиток шляхом включення до системи мистецьких діяльностей комплексних тематичних занять. Розроблено показники та критерії музично-естетичного сприймання. Визначено специфічність його формування за умов зорової ізоляції, яка передбачає заміщення та перебудову міжаналізаторних зв'язків, коли одним з провідних аналізаторів є слуховий. Впроваджено систему тематичних комплексів музично-естетичних позаурочних занять, успішну реалізацію яких здійснено шляхом спеціальної організації музично-естетичної діяльності учнів з вадами зору, спрямованої на розвиток та корекцію адекватного сприймання та усвідомлення змісту музично-естетичної інформації, нормалізацію взаємодії з навколишнім середовищем на полісенсорній основі. Науково обгрунтовано психолого-педагогічні та методичні основи системи позаурочної роботи у школі-інтернаті для сліпих дітей засобами музично-естетичної діяльності.

Досліджено процеси формування психіки дітей з аномаліями зору та виявлено чинники, що обумовлюють її становлення. Розглянуто особливості структури дефекту, способи формування його компенсації, а також запропоновано шляхи становлення особистості дитини з обмеженими візуальними можливостями як інтеріорізоване ставлення до нього найближчого оточення. Запропоновано використання експериментально-генетичного методу у системі шкіл тифлологічної спрямованості, на підставі основних положень якого обгрунтовано необхідність об'єднання прийомів психокорекції та навчання. Наведено технологічну схему корекції психічної діяльності учнів молодших класів спеціалізованих шкіл-інтернатів для сліпих та слабозорих дітей на прикладі планування навчального процесу з іноземної мов, а також серію завдань, що складають технологічну схему психокорекційного навчання. Надано оцінку його успішності на підставі порівняння об'єктивних кількісних та якісних характеристик когнітивних і особистісно-характерологічних особливостей діяльності учнів з глибокими аномаліями функціонування зорової системи. На підставі проведених досліджень розроблено методичні рекомендації (для психологів, педагогів та батьків) щодо забезпечення гармонійного розвитку молодших школярів з вадами зору.

У дисертації виявлено фактори, що впливають на формування реальних життєвих планів випускників шкіл для дітей з глибокими порушеннями зору. Доведено принципову можливість аналізу та впливу на ці плани з раннього віку і до закінчення школи з боку вчителів, вихователів та психолога школи. Встановлено залежність формування реальних життєвих планів від набутого життєвого досвіду інвалідів по зору.

Проаналізовано особливості формування "Я-образу" в осіб з вадами зору. Розглянуто структуру та фактори формування, а також взаємозв'язок "Я-образу" та захисно-адаптивних механізмів особистості. Доповнено і уточнено теоретичні уявлення про вплив образів "тілесного Я" і "реального Я" на формування "Я-образу" незрячої людини в цілому. Встановлено факт більш частої переоцінки або недооцінки своїх можливостей незрячими людьми у порівнянні зі зрячими; уточнено уявлення про роль зору у формуванні "Я-образу" особистості. Запропоновано трактування зору як засобу збору соціально значимої інформації, що використовується людиною під час інтерпретації себе, своїх мотивів і намірів. Здійснено аналіз семантичних репрезентацій зрячих та незрячих людей про сліпоту. Уперше розроблено та апробовано комплексну програму соціально-психологічного тренінгу для людей з глибокими порушеннями зору, спрямований на корекцію "Я-образу", тобто уявлення про себе, самовідношення незрячої особистості та її адаптивних можливостей.

Вивчено особливості сфери комунікацій афективних дошкільників з ослабленим зором та корекції їх поведінки. На основі теоретико-методологічного аналізу уточнено суть поняття афекту і його місце в структурі соціально-психологічних проблем дітей зі слабким зором. Розкрито взаємозв'язок афекту як захисної поведінкової реакції з особливостями соціального, комунікативного й емоційного розвитку, висвітлено причини соціальних дезадаптацій афективних дошкільників зі слабким зором. Визначено соціально-психологічні та біомедичні причини, які лежать в основі виникнення афективних порушень у випадку патології зору. Представлено характерологічну структуру соціально-дезадаптивних субсиндромів залежно від типу афективних порушень, висвітлено найтиповіші інтелектуальні та соціально-комунікативні проблеми афективних дітей з вадами зору. Створено модель особистості таких дошкільників і запропоновано систему корекційно-психологічного впливу на них.

Обгрунтовано психологічні умови та розроблено ефективні засоби корекції інтермодального сприймання відкритого простору осліплими особами зрілого віку. Визначено центральне детермінальне місце просторової перцепції на відкритій місцевості. За результатами структурно-системного аналізу функціонування перцептивного апарату доведено можливість побудови полімодального образу місцевості у випадку глибокої зорової депривації. Визначено інтегративні орієнтаційно-перцептивні рівні сформованості цих процесів, а також психологічні умови перцептивного навчання, розроблено методику цього навчання. Досліджено двосторонній зв'язок між рівнем орієнтаційно-перцептивних процесів і орієнтаційно-просторовою тривожністю в структурі вторинних відхилень зорового дефекту. На інтермодальній підставі, з послідовним і паралельним включенням збережених аналізаторних систем розроблено оригінальну програму розвитку в осліплих осіб зрілого віку перцептивно орієнтувальних умінь щодо зниження особистісної тривожності, підвищення успішності їх просторового орієнтування.

Розглянуто питання профілактики насильства щодо учнів-підлітків. Розроблено й експериментально апробовано соціально-педагогічні умови, форми та методи профілактики фізичного та психічного насильства щодо підлітків. Охарактеризовано вікові, гендерні та індивідуальні особливості прояву насильства у поведінці підлітків. Запропоновано методики дослідження сформованості відповідальної поведінки як засобу підвищення ефективності профілактичної роботи. Обгрунтовано необхідність удосконалення навчально-виховного процесу шляхом застосування комплексного підходу в процесі педагогічної діагностики та розширення соціального досвіду підлітків, а також формування життєвих навичок захисту своїх прав та інтересів у різних формах самоврядування. Встановлено доцільність реалізації потенціалу сімейного виховання у запобіганні випадкам та подоланні насильства щодо підлітків шляхом підвищення педагогічної культури батьків.

Визначено особливості соціально-психологічної адаптації студентів-інвалідів за зором до навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ). Проаналізовано основні підходи до процесу адаптації, висвітлені у сучасній загальній і спеціальній науці. Визначено суть процесу соціально-психологічної адаптації зазначених студентів у студентській групі інтегрованого типу. Науково обгрунтовано комплекс психологічних умов та визначено фактори, які впливають на процес їх соціально-психологічної адаптації до навчання у ВНЗ. Для зазначеного контингенту осіб запропоновано методи соціометрії, діагностики психічних станів, факторів і рівнів соціально-психологічної адаптації сліпих і слабозорих студентів. Установлено рівні, критерії та показники адаптованості студентів-інвалідів за зором, а також вплив на перебіг процесу адаптації мотивів навчання за спеціальністю, спрямованою на допомогу дітям з проблемами, ідентичними реципієнтам. Обгрунтовано та розроблено структурно-функціональну модель реабілітаційно-адаптаційного супроводу інвалідів за зором. Визначено його принципи та напрямки. Впроваджено до практики вузівського навчання систему реабілітаційно-адаптаційного супроводу студентів зазначеної категорії.

Встановлено й охарактеризовано ступінь та характер порушень психофізіологічного розвитку дітей, виявлено вихідний стан психомоторних якостей та подано об'єктивну критеріальну оцінку щодо ступеня порушень рухових функцій. Розроблено комплекс заходів щодо фізичної реабілітації, спрямований на формування важливих рухових навичок і вмінь. Запропоновано метод порівняльної оцінки ефективності застосування даної патогенетично-орієнтованої корекційної програми фізичної реабілітації за різних порушень рухових функцій.

Розглянуто психологічний тренінг (ПТ) як метод практичної психології. Проаналізовано психологічні особливості основних тренінгових груп та етапи їх розвитку. Розкрито організаційно-методичні аспекти проведення тренінгу. Увагу приділено питанням корекції психосоціального розвитку осіб з порушенням зору за допомогою ПТ, вдосконалення вмінь їх міжособистісної взаємодії та вирішення міжособистісних конфліктів.

Рассмотрен психологический тренинг (ПТ) как метод практической психологии. Проанализированы психологические особенности основных тренинговых групп и этапы их развития. Раскрыты организационно-методические аспекты проведения тренинга. Внимание уделено вопросам коррекции психосоциального развития лиц с нарушением зрения с помощью ПТ, усовершенствования умений их межличностного взаимодействия и решения межличностных конфликтов.

У ході дослідження визначено, що увага дітей з порушенням зору розвивається за умов активної діяльності відповідно до загальних закономірностей психічного розвитку дитини, але внаслідок обмеженості зорового сприймання має специфічні особливості. На підставі виявлених особливостей зорової та слухової уваги дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором було розроблено авторську комплексну програму корекції розвитку уваги, спрямовану не просто на корекцію відхилень у розвитку уваги та їх запобігання, але й на створення сприятливих умов для найповнішої реалізації потенційних можливостей розвитку даного психічного процесу за рахунок оптимізації навчально-виховного процесу спеціального дошкільного навчального закладу компенсувального типу для дітей з порушенням зору.