Наведено результати впровадження у зміст навчальних програм дошкільних закладів системи навчальних завдань, спрямованих на оптимізацію готовності старших дошкільнят до оволодіння учбовою діяльністю, а також визначено структуру і критерії готовності.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблем розвитку творчої активності молодших школярів у процесі фольклорно-ігрової діяльності. Показано, що її впровадження у навчально-виховну роботу школи сприяє підвищенню рівня розвитку творчої активності молодших школярів. Виявлено особливості розвитку обдарування підлітків у емоційно-інтуїтивній та інтелектуально-когнітивній сферах на підставі дослідження динаміки розвитку продуктивності образного, семантичного та символічного мислення.

Подано сценарій нової психологічної гри, основна мета якої - розвиток мислення дітей молодшого шкільного віку.

Розглянуто предмет і метод політичної антропології дитинства, специфічність політичної культури дитини. З усіх культурних форм, що впливають на соціалізацію дитини, найважливішою є гра, яка розкриває характер дитини, сприяє розвитку особистісних властивостей, формуванню соціальних якостей. Визначено типи навчальних і розвиваючих ігор, наведено їх приклади.

Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку пам'яті та мислення молодших школярів, зафіксованих під час проблемних та ігрових ситуацій в навчальному процесі. Встановлено, що розвиток пам'яті та мислення учнів перших класів значно прискорюється завдяки застосуванню ігрових ситуацій. Досліджено, що у третьокласників активізація розвитку пам'яті та мислення відбувається в результаті використання в навчальному процесі проблемних ситуацій. За результатами контрольного експерименту доведено, що детермінантою розвитку пам'яті та мислення першокласників є дидактична гра, для третьокласників більш ефективним засобом розвитку пізнавальних процесів є проблемне навчання.

Розроблено функціональну модель психомоторної дії, що дало змогу описати та дослідити феномен психомоторної активності в дітей віком 5 - 8-ми років. Обгрунтовано типологію психомоторної активності дітей на підставі виділення структурних складових психомоторної дії: мислення, почуття, уяви. Виявлено закономірності впливу вказаної дії на розумову активність дітей даного віку, які проявляються в індивідуалізації способів розв'язання пізнавальних задач зі збереженням цілісності тілесного простору. Визначено зміст процедури дослідження психомоторної активності в дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Розвинуто уявлення про можливість розумової активізації дітей завдяки використанню психомоторних компонентів на початкових етапах навчання.

Висвітлено психологічні витоки педагогічної теорії ігрової діяльності дітей молодшого шкільного віку та її впливу на розвиток дитячої особистості.

Освещены психологические истоки педагогической теории игровой деятельности. Первые попытки научного объяснения игры имели биологический характер, затем ученые стали отмечать связь игр детей с социальной жизнью общества и постепенно сформировалась теория культурно-исторического происхождения игровой деятельности.

The article highlights the psychological sources of the playing activity theory in pedagogics. It reveals the cultural historical origin and social nature of games, their principal significance for a young personality's socialization.

Уперше конкретизовано суть психологічної готовності педагогів до роботи з дітьми-лівшами та ліворукими. Визначено зміст її структурних компонентів (мотиваційного, когнітивного, операційного). Розкрито механізм формування даного виду готовності. Розвинуто наукові уявлення про специфіку та труднощі навчання даних дітей. Досліджено проблему становлення психологічної готовності як специфічної інтегральної властивості особистості до педагогічної діяльності у цілому, та, зокрема, до роботи з окремими категоріями учнів.

Указано, что леворукие дети являются особой группой учеников, для которых характерны трудности в обучении. Определено, что неблагоприятные психофизиологические особенности леворуких обусловлены характером межполушарного и корково-подкорковых взаимодействий, отличным от праворуких. Рассмотрены и проанализированы имеющиеся в литературе причины возникновения леворукости. Предложено использование биологической обратной связи в коррекции неблагоприятных психофизиологических состояний леворуких учеников.

Розкрито основні положення теорії та методики організації вільного часу учнівської молоді. Розкрито сутність, принципи та особливості культурно-дозвіллєвої діяльності. Висвітлено питання управління та самоуправління вільним часом, проаналізовано зарубіжний досвід організації дозвілля школярів, визначено пріоритетні напрямки навчально-виховної роботи культурно-дозвіллєвих комплексів і центрів. Розглянуто основні методи та форми організації вільного часу в зарубіжних країнах. Показано роль гри у структурі дозвілля, встановлено її вплив на формування духовних потреб і розкриття творчого потенціалу особистості учня, наведено огляд сучасних ігрових технології. Проаналізовано актуальні проблеми професійної підготовки фахівця сфери дозвілля, розкрито значення педагогічної майстерності в управлінні та організації культурно-дозвіллєвої діяльності.

Раскрыты основные положения теории и методики организации свободного времени учащейся молодежи. Раскрыты сущность, принципы и особенности досуга как вида культурной деятельности. Освещены вопросы управления и самоуправления свободным временем, проанализирован зарубежный опыт организации досуга школьников, определены приоритетные направления учебно-воспитательной работы культурных комплексов и центров. Рассмотрены основные методы и формы организации свободного времени в зарубежных странах. Показана роль игры в структуре досуга, установлено ее влияние на формирование духовных потребностей и раскрытие творческого потенциала личности ученика, осуществлен обзор современных игровых технологий. Проанализированы актуальные проблемы профессиональной подготовки специалиста сферы досуга, раскрыто значение педагогического мастерства в управлении и организации культурного досуга.

Висвітлено проблему розвитку креативності - вміння творчо вирішувати проблемні ситуації - в контексті виховної роботи з дітьми. Досліджено роль ігор, створених дітьми, у розвитку власних творчих можливостей. Зазначено, що подібні ігри називають творчими, оскільки ігрова діяльність має яскраво виражений самодіяльний творчий характер. Доведено, що творча гра є важливим способом виховання розуму (формування основних психічних процесів).

Освещена проблема развития креативности - умение творчески решать проблемные ситуации - в контексте воспитательной работы с детьми. Исследована роль игр, созданных детьми, в развитии собственных творческих возможностей. Указано, что подобные игры называют творческими, поскольку игровая деятельность имеет ярко выраженный самодеятельный творческий характер. Доказано, что творческая игра является важным способом воспитания ума (формирование основных психических процессов).

The article deals with the problem of development of creativity to skill creatively to solve problem situations - in a context of educational work with children. The role of the games created by children, in development of own creative opportunities is investigated. It is specified, that similar games name creative as game activity has strongly pronounced amateur creative character. It is proved, that creative game is the important way of education of wit (formation of the basic mental processes).

Розкрито теоретичні та практичні аспекти ігротерапії, описано її види (примітивну, не- та директивну, ігрову, індивідуальну та групову) та форми (відрегування, побудови стосунків). Розглянуто організаційно-методичні особливості ігротерапевтичного процесу, індивідуальних і групових занять. Наведено загальну характеристику методу ігротерапії. Викладено вимоги до психолога-ігротерапевта. Показано участь батьків у процесі ігротерапії.

Раскрыты теоретические и практические аспекты игротерапии, описаны ее виды (примитивный, не- и директивный, игровой, индивидуальный и групповой) и формы (реагирования, построения отношений). Рассмотрены организационно-методические особенности игротерапевтического процесса, индивидуальных и групповых занятий. Приведена общая характеристика метода игротерапии. Изложены требования к психологу-игротерапевту. Показано участие родителей в процессе игротерапии.

Здійснено теоретичний аналіз ігрової терапії як засобу психологічної допомоги дітям, обгрунтовано механізми корекційного впливу гри, функції психолога-терапевта. Зазначено, що у грі відбувається вільне самостійне розкриття. Визначено, що гра розглядається дослідниками як головний засіб пізнання дітей, тому що в ній діти щиро і вільно виражають свої почуття, оволодівають новими уміннями, розкривають соціальну компетентність і збагачують індивідуальний досвід, засвоюють нові способи розв'язування проблем і виходу із складних ситуацій. Аргументовано, що найприйнятнішим для застосування ігротерапевтичного методу вважається вік від 3-х до 12-ти років. Підкреслено, що завдяки ігротерапії відбувається нове відкриття власного буття, відокремлення від зовнішніх оцінок і помилкових уявлень про себе, зменшення емоційної напруги дитини.

Сделан теоретический анализ игровой терапии как средства психологической помощи детям, обоснованы механизмы коррекционного влияния игры, функции психолога-терапевта. Указано, что в игре происходит свободное самостоятельное раскрытие. Определено, что игра рассматривается исследователями как главное средство познания детей, потому что там дети искренне и свободно выражают свои чувства, овладевают новыми умениями, раскрывают социальную компетентность и обогащают индивидуальный опыт, усваивают новые способы развязывания проблем и выхода из сложных ситуаций. Аргументировано доказано, что наиболее приемлемым для использования игротерапевтического метода является возраст от 3-х до 12-ти лет. Подчеркнуто, что благодаря игротерапии происходит новое открытие собственного бытия, отделение от внешних оценок и ошибочных представлений о себе, уменьшение эмоционального напряжения ребенка.

Досліджено психолого-педагогічні особливості організації дозвіллєво-ігрової діяльності підлітків та її вплив на становлення особистості як соціальної істоти. Доведено, що впровадження ігрових технологій у практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів сприяє ефективному вирішенню педагогічних завдань і є однією з умов результативності навчально-виховного процесу.

Исследованы психолого-педагогические особенности организации игровой деятельности учащихся подросткового возраста во время досуга. Доказано, что внедрение игровых технологий в практику работы общеобразовательных учебных заведений способствует эффективному решению педагогических задач и является одним из условий результативности учебно-воспитательного процесса.

Psychological and pedagogical peculiarities of teenagers' leisure time activities organization are described. It is proved that the implementation of game techniques into the practice of secondary schools helps to solve pedagogical tasks effectively; the latter is also one of the conditions of high results of the educational process.

Висвітлено зарубіжний досвід використання ляльки в корекційно- реабілітаційній роботі з дітьми дошкільного віку, що мають певні вади соціально-особистісного та психофізичного розвитку. Проаналізовано існуючі психолого-педагогічні технології лялькотерапії у світлі гуманістичних підходів особистісно орієнтованої педагогіки.

Освещён зарубежный опыт использования куклы в коррекционно- реабилитационной работе с детьми дошкольного возраста, имеющих определённые недостатки социально-личностного и психофизического развития. Проанализированы существующие психолого-педагогические технологии куклотерапии в свете гуманистических подходов личностно- ориентированной педагогики.

In the article foreign experience of the use of doll is lighted up in correction and rehabilitation work with the children of preschool age that have certain defects of socially personality and psychical and physical development. By an author are analyzed existing psychological and pedagogical technologies of Puppet Therapy in light of humanism approaches of the personality orientated pedagogic.

Досліджено проблему динаміки прояву комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчих ігор, зокрема, сюжетно-рольових. Встановлено, що розвиток комунікативних функцій дітей даного віку у процесі творчої гри обумовлений переходом на новий суб'єктивний рівень взаємодії з однолітками, який відбувається на базі засвоєних дітьми форм спілкування з близькими дорослими в ранньому дитинстві та визначається рівнем опанування новими засобами взаємодії з однолітками у молодшому дошкільному віці. Виявлено, що оптимальний рівень розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників передбачає засвоєння ними партнерської поведінки, спрямованої на взаємодію, взаємообмін, взаєморозуміння та взаємовплив у процесі спільної ігрової діяльності. Доведено, що становлення творчої гри у молодшому дошкільному віці залежить від розвитку комунікативного конструкту в єдності прояву таких функцій: фатичної, емотивної, інформаційної та функції управління. З'ясовано, що динаміка комуніктивних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюджетно-рольової гри виявляється в диференціюванні рівнів прояву комунікативного конструкту на різних фазах творчої сюжетно-рольової гри. Обгрунтовано можливість застосування одержаних експериментальних результатів для розширення та збагачення підходів щодо розуміння вікових особливостей розвитку комунікативних функцій молодших дошкільників у процесі творчої сюжетно-рольової гри, що сприяє гуманізації взаємин між дорослими та дітьми, успішному засвоєнню структури провідного у дошкільному віці виду діяльності - сюжетно-рольової гри й оптимізації

Здійснено аналіз теоретичних підходів до вивчення проблеми становлення особистісних якостей у дітей раннього віку. Визначено, що психологічними чинниками даного становлення самостійності дитини є зміна способів її взаємодії з дорослими, її прагнення діяти самостійно, незалежно. Досліджено становлення самостійної поведінки дітей другого та третього років життя за умов сімейного та суспільного виховання. Визначено психологічний зміст поняття "самостійність дитини раннього віку", критерії та рівні становлення самостійності дітей раннього онтогенезу. Розроблено методику виявлення проявів самостійної поведінки дітей даного віку за різних умов життєдіяльності та виявлено віково-статеві модифікації прояву самостійності як інтегрального особистісного утворення. Розроблено модель організації самостійної поведінки та комплекс методичних засобів оптимізації розвитку самостійності дитини раннього віку. Виявлено психологічні та педагогічні умови становлення самостійної поведінки дітей раннього віку: допомога дитині в елементарному самоконтролі та саморегуляції; розвиток почуття гордості, рефлексивних рис особистості; задоволення потреби у домаганні визнання; розширення ступенів свободи дитини; оптимістичний погляд на можливості дітей діяти самостійно; схвалення самостійних намагань; регуляція міри та форми допомоги дитині; позитивна емоційна підтримка самостійних намагань; визнання успішних досягнень дитини.

Розглянуто теоретичне узагальнення та систематизацію видів і форм сучасної практики ігрової терапії як взаємодії дорослого і дитини. Подано рекомендації щодо застосування ефективних методик.

Рассмотрено теоретическое обобщение и систематизацию видов и форм современной практики игровой терапии как взаимодействия взрослого и ребенка. Даны рекомендации по применению эффективных методик.

The theoretical generalization and systematization of kinds and forms of modern practice of playing therapy is considered as cooperation the grown man and child. Danny of recommendation of application of effective methods.

Зазначено, що малювання - один з можливих засобів самовираження дитини. Описано процес малювання як різновид гри, яка за своєю сутністю є засобом зв'язку внутрішніх процесів дитини із зовнішнім світом та власною свідомістю. Розуміння гри як способу культурного вираження та пояснення значення складних механізмів малювання відкриває можливості її упровадження у процес культурного самовираження. Застосування даного методу дозволяє отримати інформацію про графічну передачу емоцій, що дозволяє дитині реалізувати та виразити вербально досвід з малювання.

Рисование - один из возможных способов самовыражения ребенка. Представлен процесс рисования как разновидность игры, которая по существу является способом связи внутренних процессов ребенка с внешним миром и собственным сознанием. Понимание игры как способа культурного выражения та объяснение значения сложных механизмов рисования открывает возможности ее внедрения в процесс культурного самовыражения. Применение данного метода позволяет получить информацию про графическую передачу эмоций, что позволит ребенку реализовать и выразить вербально опыт рисования.

Drawing is one of the possible means of the childТs self-expression. By means of games feelings can be expressed directly through activities and role-plays where there is no need for complicated transfer of verbal communication. Drawing can be considered as a subtype of games which is in fact the communication of the childТs inner process with the outer world as well as with his own conscious. Outlining the idea of the game as a way of cultural expression alongside with the explanation of the meaning of elaborative mechanisms of drawing there arouses the possibility of its embedding into the cultural expression. Applying this method one can gain information about the graphic transfer of emotions to the extent which enables the child to realize and express verbally the experience of drawing

Розглянуто ігротерапію як метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих за допомогою гри. Зазначено, що ціль ігрової терапії - не змінювати і не "переробляти" дитину, не навчати її спеціальних поведінкових навичок, а дати можливість "прожити" у грі хвилюючі ситуації за повної підтримки та співпереживання дорослого. Вказано на вдосконалення методів ігротерапії, підвищення вимог до їх використання, диференціацію технік з урахуванням різних умов роботи та особливостей дітей.

Рассмотрено игротерапию как метод психотерапевтического воздействия на детей и взрослых при помощи игры. Отмечено, что цель игровой терапии - не изменять и не "переделывать" ребенка, не учить ее специальным норм поведения, а дать возможность "прожить" в игре волнующие ситуации при полной поддержке и сопереживании взрослого. Указано на совершенствование методов игротерапии, повышение требований к их использованию, дифференциацию технологий с использованием различных условий работы и особенностей детей.

Considered as a method of the psychotherapy affecting children and adults through a game. It is marked that purpose of playing therapy - not to change and not "redo" a child, not teach the its special codes of conduct, but enable to "live" in a game perturbing situations at complete support of the grown man. It is indicated on perfection of methods of playing therapy, increase of requirements to their use, differentiation of technologies with the use of different terms of work and features of children.