Розглядаються особливості організації навчального процесу в умовах освітньо-реабілітаційної системи, а також практичні аспекти використання проективно-рефлексивної технології навчання. Висвітлюються технологічні підходи до процесу самовизначення особистості у професійній сфері. Вивчається соціалізація особистості в умовах навчально-реабілітаційного центру. Обговорюється створення умов для самовизначення та самоздійснення особистості. Пропонується досвід формування життєвої компетентності дитини, а також обгрунтовується необхідність впровадження технологій проективного самоздійснення у навчально-виховний процес тощо.

На сучасному етапі суспільного розвитку України не втрачає свого значення проблема забезпечення ефективної роботи установ для дітей, позбавлених батьківської опіки. Соціально-економічна криза, нестабільність моральних засад сім'ї посилили феномен соціального сирітства і поставили його в центр уваги суспільства.

Проведено психологічне обстеження вихованців дитячих будинків та учнів шкіл-інтернатів, які навчаються у початкових класах загальноосвітніх шкіл м. Дніпропетровськ. Одержані дані тестування за методиками Айзенка, Шмішека, темпінг-тесту та дитячим опитувальником неврозів дозволяють стверджувати про наявність різного рівня адаптованості до умов життя дітей з дефіцитом батьківського піклування. Проведення кореляційного аналізу результатів за чотирма методиками обстеження показало наявність різнорівневого та різноспрямованого характеру кореляційних зв'язків у вихованців дитячих будинків та дітей шкіл-інтернатів, що дозволяє стверджувати про наявність багатофакторної детермінованості процесу адаптації, де рівень адаптованості обстежених дітей визначається структурною перебудовою психологічних чинників, які його обумовлюють.

Визначено, що в системі "Я"-образів підлітків шкіл-інтернатів актуальними є статусно-рольові категорії. Підліткам загальноосвітніх шкіл притаманна наявність соціально-діяльнісних категорій окрім статусно-рольових. Показано, що у підлітків шкіл-інтернатів структура "Я"-концепції малодиференційована, а система їх уявлень про себе узалежнюється уявленням і нормативними приписами значущих інших. З'ясовано, що в ідентифікаційній матриці підлітків шкіл-інтернатів більш значущими є суб'єктивні характеристики. Об'єктивній інформації про себе протистоять суб'єктивні категорії, констатація загально поширених якостей поступається пошуку особливих, неповторних особистісних проявів. Відмінності в емоційно-ціннісній складовій системи "Я"-образів менш виражені, ніж у когнітивній. Зокрема, у підлітків шкіл-інтернатів, у зв'язку з браком позитивних оцінок та позитивної підтримки людей з найближчого оточення, відбувається формування емоційної залежності. Відсутність самосхвалення, поблажливості до себе, позитивних рефлексивних очікувань щодо ставлення значущих інших призводять до внутрішньої конфліктності та самозвинувачення. Розроблено й апробовано соціально-психологічний тренінг з метою інтеграції "Я"-образів в єдину "Я"-концепцію. За допомогою статистичних методів показано, що запропонована система впливів є ефективним засобом психокорекційної роботи з підлітками, позбавленими батьківськго піклування за умов деприваційного середовища.

Проаналізовано процес організації виховної роботи з безпритульними дітьми. Здійснено наукове уточнення понять "соціальне сирітство", "дитяча безпритульність", "вихованець притулку для неповнолітніх", "психолого-педагогічні умови виховання у притулку для неповнолітніх". Розглянуто систему державного влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених піклування батьків. Визначено роль і місце притулків для неповнолітніх у системі відповідних закладів. З'ясовано відмінності у розвитку вихованців притулків, дитячих будинків і шкіл-інтернатів. Визначено основні складові соціальної компетентності особистості вихованця притулку. Виявлено психолого-педагогічні умови підвищення ефективності виховного процесу у притулку для неповнолітніх, а саме: максимальна психологізація виховного середовища; виховання шляхом активного соціального навчання; реалізація задач з урахуванням індивідуальних форм діяльності; оптимістичний погляд на можливості реінтеграції безпритульних дітей.

Розглянуто проблему корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів. Висвітлено психодіагностичний інструментарій, розроблено опитувальники з вивчення комунікабельних ускладнень спілкування та егоїзму в учнів шкіл-інтернатів. Визначено залежність між специфікою розвитку дитини у певному соціальному середовищі та формуванням специфічних особистісних утворень. Проаналізовано шляхи та методи корекції ускладненого спілкування в учнів шкіл-інтернатів.

Досліджено змістові та формальні ознаки життєвих перспектив підлітків, які виховуються у сім'ях і школах-інтернатах. З'ясовано, що основними проблемами підліткового віку є самовизначення та формування життєвої перспективи. Виокремлено основні сфери, в яких найповніше реалізуються життєві перспективи сучасних підлітків: професійно-трудову, сім'ї, соціальних відносин, сексуальних орієнтацій, міжстатевих контактів, відносин з друзями, фізичного самозбереження та здоров'я, екзистенціальних цінностей, життєвої активності, самосвідомості. Проаналізовано змістову та формальні ознаки життєвих перспектив у підлітків залежно від умов і соціалізації. Теоретично обгрунтовано й емпірично підтверджено типологію конструктів життєвих перспектив, які мають специфічні характеристики ціннісних орієнтацій, спрямованості особистості, мотивації, а також відображають своєрідну смислову фіксацію. Проведено порівняльне дослідження конструктів життєвих перспектив у підлітків, які виховуються в сім'ях і школах-інтернатах, показано їх спільність і специфічність у дітей обох груп.

Розкрито психологічні особливості мотивів досягнення та уникнення невдач випускників шкіл-інтернатів у порівнянні з їх однолітками з загальноосвітніх шкіл, залежно від типу та тривалості пережитої депривації, статевої належності, місця проживання. Показано зв'язок мотивації досягнення з академічною успішністю, особистісними характеристиками. Визначено критерії та показники діагностування рівнів мотивації досягнення: співвідношення мотивів досягнення успіху та уникнення невдач (домінантності), особистісна тривожність (інтенсивність), самооцінка (адекватність), рівень домагань (рівень, адекватність). Обгрунтовано психолого-педагогічні умови формування мотивації досягнення та апробовано систему роботи з її психологічної корекції.

Досліджено комунікативний, емоційний та поведінковий компоненити стилю педагогічного спілкування вчителів початкових класів шкіл-інтернатів. Розглянуто динамічні аспекти формування та особливості прояву мотивації учіння молодших школярів, встановлено взаємозв'язки її основних параметрів (рівнів мотивації та ієрархії учбових мотивів) зі стилем педагогічного спілкування вчителя. Визначено та систематизовано варіанти суб'єктивної інтерпретації бажання вчитись у молодших школярів у закладах інтернатного типу. На базі методики активного соціально-психологічного навчання Т.С.Яценко розроблено тренінг оптимізації педагогічного спілкування вчителів початкових класів як чинника формування мотивації учіння молодших школярів і доведено його ефективність.

Вивчено психологічну готовність вихованців інтернатних закладів до шлюбно-сімейних стосунків, виявлено зміст, структуру, критерії та показники її сформованості. Досліджено зміст ціннісно-смислової сфери особистості депривованих юнаків і дівчат, спрямованої на родинне життя. Визначено специфіку самооцінних ставлень вихованців інтернатних закладів стосовно виконання сімейних та соціальних ролей, досліджено сформованість навичок самокерівництва та самоорганізації життєдіяльності. Розкрито зміст еталонів маскулінності та фемінності в старшокласників, які виховуються без батьківської опіки та в батьківській сім'ї. Визначено рівень поінформованості депривованого юнацтва в питаннях культури сексуального та репродуктивного здоров'я, виховання дітей та сімейного спілкування. Виявлено соціально-психологічні умови, які сприяють успішному статеворольовому самовизначенню молоді, вихованої без батьківської опіки. Доведено ефективність системи психокорекційних заходів, орієнтованих на формування психологічної готовності вихованців інтернатних закладів до створення сім'ї. Конкретизовано доцільність впровадження альтернативних моделей надання психологічної підтримки випускникам даних закладів шляхом використання новітніх виховних технологій та доведено їх ефективність у формуванні відповідального ставлення до шлюбно-сімейних стосунків, адаптації до самостійного життя.

Висвітлено загальні психічні та соціально-педагогічні особливості вихованців, які утримуються та навчаються в закладах інтернатного типу. Розкрито причини виникнення в дітей-сиріт материнської, сімейної, сенсорної та інших видів депривації та проаналізовано їх вплив на особистість вихованця.

Наведено результати дослідження особливостей емоційної сфери підлітків-сиріт. Виявлено високий рівень міжособистісної залежності й алекситимії, переживання гніву, страху, сорому та почуття провини, дефіцит емоції інтересу.

Розкрито питання особливостей настрою дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які сформувалися внаслідок їх перебування в ситуації емоційної депривації.

Вивчено соціально-психологічні засоби корекції дезадаптивної поведінки підлітків за умов інтернатних навчальних закладів (НЗ). Виокремлено діагностичні критерії, що визначають ступінь вияву дезадаптивної поведінки підлітків за умов інтернатних НЗ: труднощі соціалізації (соціальна дезадаптація), закритість (проблеми у спілкуванні), опозиційна поведінка, девіантні поведінкові розлади, відхилення у поведінці за типом соціо- та психопатії (порушення самоконтролю, емоційні розлади, поведінкові вияви психопатичних рис), соціофобії, а також травматичні стресові ситуації та посттравматичні переживання у теперішньому та минулому. Проведено диференціацію вибірки за ступенем вияву дезадаптивної поведінки та виділено групи соціально адаптованих досліджуваних, підлітків із нестійким, вираженим та глобальним ступенями її вияву. Розкрито зміст соціально-психологічної програми корекції дезадаптивної поведінки підлітків за умов інтернатних НЗ, побудованої з урахуванням інтра- та інтерперсональних показників такої поведінки та відповідно до ступеня її вияву.

Наведено результати аналізу специфіки виховного процесу в притулку для неповнолітніх, розкрито сутність психолого-педагогічних умов організації процесу виховання у даному закладі, а також їх взаємозв'язок з етапами організації виховної роботи.

Представлены результаты анализа специфики воспитательного процесса в приюте для несовершеннолетних, раскрыта сущность психолого-педагогических условий организации процесса воспитания в данном заведении, а также их взаимосвязь с этапами организации воспитательной работы.

The article presents the results of an educational process specificity analysis in an orphanage for minors. The essence of psychological and pedagogical conditions of educational process organization is exposed in an orphanage for minors and their intercommunication with the stages of an educational work organization.

Висвітлено погляди на природу обдарованості у вітчизняних і зарубіжних психологічних теоріях. Показано особливості дослідження потенційної обдарованості дітей-сиріт. Розглянуто методи психодіагностики феномена обдарованості, в тому числі оригінальні авторські методи. Описано тренінгові технології для актуалізації потенційної обдарованості дітей-сиріт, які можуть бути успішно використані у шкільних групах.

Здійснено аналіз сучасних підходів до проблеми делінквентної поведінки неповнолітніх. Розглянуто соціально-психологічні особливості неповнолітніх із делінквентною поведінкою. Досліджено структуру та діяльність закладів соціальної реабілітації для неповнолітніх делінквантів. Виконано диференціацію рівнів прояву делінквентної поведінки неповнолітніх. Визначено соціально-психологічні диспозиції у типології проявів зазначеної поведінки вихованців закладів соціальної реабілітації. Обгрунтовано концептуальні засади та принципи побудови програми корекції делінквентної поведінки вихованців навчальних закладів закритого типу. Запропоновано зміст диференційованої соціально-психологічної програми корекції делінквентної поведінки неповнолітніх за умов закладів соціальної реабілітації. Оцінено ефективність психокорекційної програми та основні умови її успішного впровадження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.726-43 + Ю984.010.2-993

Рубрики:

Характер

Психологія виховання дітей шкільного віку

Шифр НБУВ: ДС48350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.726-43 + Ю984.010.2-993

Рубрики:

Характер

Психологія виховання дітей шкільного віку

Шифр НБУВ: ДС48350 Пошук видання у каталогах НБУВ