Доведено, що систематичне проведення уроків-диспутів допомагає учням оволодіти новими вміннями, необхідними для подолання дидактичних труднощів. Ефективність уроку з використанням дидактичних ситуацій обумовлена загальною творчою діяльністю учителя та учнів, знаходженням нових способів вирішення дидактичних ситуацій, розвитку розумових здібностей школярів у цілому.

Доведено, що систематичне проведення уроків-диспутів допомагає учням оволодіти новими вміннями, необхідними для вирішення дидактичних ситуацій. Ефективність уроку з використанням дидактичних ситуацій обумовлена загальною творчою діяльністю учителя і учнів, знаходженням нових способів вирішенням дидактичних ситуацій, розвитком розумових здібностей школярів у цілому.

Розглянуто процес формування християнських моральних цінностей у старшокласників засобами художнього слова у культурологічному, загальноцивілізаційному та позаконференційному аспектах. Висвітлено історичні умови розвитку проблеми, сучасні науково-педагогічні погляди щодо шкільних курсів літератури. Наведено форми та методи роботи вчителя-словесника на уроках літератури, а також зразки експериментальних уроків.

Рассмотрен процесс формирования христианских моральных ценностей у старшеклассников средствами художественного слова в культурологическом, общецивилизационном и внеконференционном аспектах. Освещены исторические условия развития проблемы, современные научно-педагогические взгляды на изучение школьных курсов литературы. Предложены формы и методы работы учителя-словесника на уроках литератури, а также образцы экспериментальных уроков.

Запропоновано нову форму поточного контролю знань у вигляді гри під назвою "найслабкіша ланка". Проведено експериментальне дослідження впливу зміни характеру навчальної діяльності на розуміння основних базових категорій на прикладі розуміння категорії "здоров'я".

Досліджено сприйняття графічного зображення підлітками під час вирішення образотворчого завдання. Зазначено, що розвиток у процесі навчання індивідуальних особливостей розумової діяльності запобігає більш успішному вирішенню образотворчих завдань.

Исследовано восприятие графического изображения подростками при решении изобразительной задачи. Отмечено, что развитие в процессе обучения индивидуальных особенностей мыслительной деятельности способствует более успешному решению творческих изобразительных задач.

The article deals with the research of graphic pictures' perception by teenagers during the solution of the fine arts' problem. Development of mental activity individual peculiarities favours to a more successful solution of creative fine arts' problems.

Розкрито сутність національної свідомості, описано форми та методи її формування у процесі родинного виховання, під час вивчення фольклорних традицій в українській літературі та аналізу спадщини митців. Висвітлено взаємозв'язок української літератури та західноєвропейської.

Раскрыта сущность национального сознания, описаны формы и методы ее формирования в процессе семейного воспитания, во время изучения фольклорных традиций в украинской литературе и анализа наследия деятелей. Освещена взаимосвязь украинской литературы и западноевропейской.

Розкрито сутність поняття "гра" у соціогуманітарному дискурсі. Розглянуто історію вивчення ігрового феномена, наведено інваріантні характеристики дидактичної гри, визначено її соціальну детермінанту та гуманістичний потенціал. Розкрито сутність, особливості та теоретичні основи розробки ігрової педагогічної технології, висвітлено історію її формування та впровадження у навчальний процес. Наведено опис ігрової маніпулятивної педагогічної технології ІТООД МАРО, створеної на базі використання нового типу навчальної інформації - динамічних моделей ІТ МАРО. Запропоновано способи реалізації ігрової маніпулятивної педагогічної технології ІТООД МАРО у навчальному процесі, проаналізовано результати її експериментального впровадження, визначено доцільність та перспективи використання.

Раскрыта сущность понятия "игра" в социогуманитарном дискурсе. Рассмотрена история изучения игрового феномена, приведены инвариантные характеристики дидактической игры, определены ее социальная детерминанта и гуманистический потенциал. Раскрыта сущность, особенности и теоретические основы разработки игровой педагогической технологии, освещена история ее формирования и внедрения в учебный процесс. Приведено описание игровой манипулятивной педагогической технологии ИТООД МАРО, созданной на базе использования нового типа учебной информации - динамических моделей ИТ МАРО. Предложены способы реализации игровой манипулятивной педагогической технологии ИТООД МАРО в учебном процессе, проанализированы результаты ее экспериментального внедрения, показана целесообразность и перспективы использования.

Розглянуто теоретичні засади проектної технології як ефективного інноваційного нововведення в освіті, проектну документацію як оптимальний засіб підготовки учнів до участі у Всеукраїнському інтерактивному природничому конкурсі "Колосок". Висвітлено особливості здійснення проектної діяльності. Наведено вимоги щодо організації роботи над навчальним проектом, визначено особистісні (особистісно-педагогічний і особистісно-учнівський) і змістово-процесуальні фактори забезпечення ефективної реалізації навчального проекту за умов загальноосвітнього закладу.

Рассмотрены теоретические основы проектной технологии как эффективного инновационного нововведения в образовании, проектная документация как оптимальный способ подготовки учеников к участию во Всеукраинском интерактивном естествоведческом конкурсе "Колосок". Освещены особенности осуществления проектной деятельности. Изложены требования к организации работы над учебным проектом, определены личностные (личностно-педагогические и личностно-ученические) и содержательно-процессуальные факторы обеспечения эффективной реализации учебного проекта в условиях общеобразовательного заведения.

Окреслено особливості дидактичної гри як форми навчання, тобто конструкції циклів процесу навчання, що реалізуються в поєднанні управлінської діяльності педагога та керованої навчальної діяльності учнів.

Розглянуто ефективні методи та прийоми роботи стосовно виховання культури людських взаємин в учнів середнього шкільного віку. Встановлено, що пріоритетними є методи дискусійного характеру, виразного читання, творчих завдань. Відзначено, що запропонована методика істотно підвищує ефективність виховання культури людських взаємин в учнів. Визначено, що виховання культури людських взаємин в учнів V - VIII класів у процесі вивчення української літератури сприяє вдосконаленню навчального процесу, стимулює інтелектуальні процеси.

Дисертацію присвячено проблемі пошуку ефективних форм організації пізнавальної діяльності старшокласників в умовах інформатизації навчання. Визначено сутність та види групових форм, обгрунтовано особливості групової роботи учнів в умовах інформатизації навчання, визначено основні вимоги до організації групової роботи. Науково обгрунтовано етапи її організації. Експериментально підтверджено позитивний вплив організації групової роботи на якість знань учнів (повноту, глибину та усвідомленість), рівень засвоєння знань в залежності від характеру самостійної діяльності учнів, рівень розвитку пізнавального інтересу, характер взаємовідносин учнів.

Обгрунтовано дидактичну доцільність застосування педагогічної технології дидактичної гри як ефективного засобу навчання іноземних мов учнів початкової школи. Досліжено суть дидактичної гри, її функції та принципи застосувння у навчальному процесі. Визначено дидактичні умови, які забезпечують ефективність її реалізації у даному процесі. Такими умовами є організація навчальної співпраці вчителя й учнів на підготовчому, діяльнісному та завершальному етапах дидактичної гри, доступність змісту гри за певних психологічних особливостей і вікових можливостей учнів початкової школи, їх навчального досвіду, з урахуванням потреб та інтересів; урізноманітнення видів дидактичної гри у навчальному процесі; застосування ігор, які стимулюють розвиток мотиваційної сфери та пізнавальної діяльності учнів, сприяють удосконаленню їх фізіологічних якостей і адаптації до шкільного соціуму; відповідність змісту дидактичної гри меті та завданням уроку. У процесі експериментального навчання підтверджено ефективність формування в учнів початкової школи іншомовної комунікативної компетенції з використанням дидактичних ігор за зазначених дидактичних умов.

Досліджено проблему формування і розвитку пізнавальної активності учнів 6 - 7-річного віку засобами дидактичної гри, розкрито сутність понять "дидактична гра", "пізнавальна активність". Визначено критерії й показники рівнів сформованості пізнавальної активності молодших школярів. Науково обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови використання дидактичної гри як засобу стимулювання пізнавальної активності учнів 6 - 7-річного віку, зокрема, здійснення диференціації під час організації навчально-ігрової діяльності школярів, організація взаємодії вчителя й учнів на принципах співробітництва, використання ігор проблемного характеру, забезпечення емоційної насиченості навчально-ігрової діяльності. За результатами експериментального дослідження доведено ефективність використання дидактичної гри як засобу стимулювання пізнавальної активності учнів 6 - 7-річного віку у практиці роботи початкової школи.

Розглянуто можливості здійснення навчального діалогу у процесі вивчення учнями іноземної мови. Розкрито суть понять "навчальний діалог", "діалогічний підхід до вивчення знань", "діалогічна взаємодія в системі "вчитель - учень", зміст і структурні компоненти такого діалогу. Виявлено й експериментально перевірено сукупність дидактичних умов, які забезпечують його результативність щодо підвищення якості гуманітарних знань учнів. Проведено формувальний експеримент, під час якого апробовано структуру навчального процесу, побудованого за принципами діалогічного підходу до його організації, розроблено й упроваджено в практику криворізьких загальноосвітніх шкіл програму уроків "Питання методики та змісту формування культурознавчої грамотності за допомогою навчального діалогу". Створено систему індивідуально-творчих, імітаційно-ігрових, проблемних завдань з метою розвитку самостійності, творчої активності, імпровізації, іншомовної культури учнів старших класів.

Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально перевірену методичну систему літературного розвитку учнів V - VII класів у процесі навчально-ігрової діяльності. Представлено структурну модель організації зазначеної діяльності. Удосконалено класифікацію літературних ігор. Розроблено технологічну карту літературної гри. Обгрунтовано доцільність використання ігрових прийомів на всіх етапах вивчення художнього твору з урахуванням його жанрово-родової специфіки. Експериментально доведено, що запропонована методична система сприяє вихованню в учнів зацікавленості у читанні, формуванню у них навичок повноцінного сприйняття художнього твору й усвідомленню специфіки літератури як мистецтва слова.

Досліджено проблему впровадження методу проектів у профільне навчання інформатики учнів старшої школи. Проаналізовано стан розробленості проблеми в науково-педагогічній літературі. Визначено критерії доцільності впровадження методу проектів у профільне навчання інформатики учнів старшої школи. Розроблено модель реалізації методу проектів у структурі особистісно орієнтованого навчання, яка відображає взаємозв'язки методичної системи, перебіг процесу профільного навчання в у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ). Розроблено етапи впровадження методу проектів у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів. Ефективність моделі застосування методу проектів у структурі особистісно орієнтованого навчання підтверджено шляхом проведення педагогічного експерименту. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес семи ЗНЗ Західного та Східного регіонів України.

Досліджено проблему формування життєвої компетентності старшокласників у процесі навчання українознавчих предметів засобами проектної діяльності. На підставі результатів аналізу психолого-педагогічної літератури складено номенклатуру сутнісних ознак життєвої компетентності, її функціональну модель і критерії сформованості. Обгрунтовано життєтворчі можливості українознавчих предметів. Виявлено життєво-компетентнісний потенціал методу проектів як особистісно зорієнтованої технології. У контексті ідей компетентнісного підходу та життєтворчого спрямування сучасного навчання, технологічного підходу до організації пізнавальної діяльності учнів, підсилення ролі українознавчої складової сучасної освіти науково обгрунтовано й експериментально перевірено дидактичні умови використання авторської технології життєвотворчих проектів як засобу формування життєвої компетентності старшокласників у навчанні української мови та літератури, історії України. Розроблено рекомендації щодо її впровадження в процесі навчання українознавчих предметів у середній загальноосвітній школі.

На підставі результатів аналізу теоретичних джерел уточнено місце робочих зошитів як засобу індивідуалізації процесу навчання, функції зошитів, а також розроблено класифікацію завдань стосовно робочих зошитів з друкованою основою (РЗДО) відповідно до рівнів навченості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови успішності використання РЗДО в індивідуальному процесі навчання, які забезпечують позитивні зміни в характері мотивації навчання, сприяють підвищенню якості знань, формуванню загальноінтелектуальних умінь, розвитку пізнавальної активності та самостійності.

Розкрито основні умови ефективності дискусії як форми навчальної роботи на уроках світової літератури. Обгрунтовано принципи організації навчальної дискусії, згідно з засадами гуманізації шкільної освіти. Визначено критерії ефективності навчальної дискусії: рівні знань школярів з предмета "Світова література", оволодіння вміннями та навичками, необхідними для вивчення світової літератури та досвідом творчої діяльності; ставлення до навчальних дискусій; рівні ініціативності й оригінальності думок і суджень школярів; рівні розвитку мислительних операцій учнів та вміння обгрунтовувати висловлені думки. Проаналізовано особливості формальної структури діалогу підлітків і зміст смислових зв'язків між послідовним висловлюванням учнів, спрямованість їх висловлювань. Виділено групи прийомів, за допомогою яких можна обгрунтувати власну точку зору - змістовні та незмістовні. Внаслідок проведеного аналізу встановлено основні психологічні умови, які впливають на ефективність навчальної роботи - активізацію, завдяки відповідним діям вчителя, мислення школярів, вдосконалення їх мислительних операцій, розвиток критичного ставлення до власної точки зору та думок інших учнів і вчителя, здатність розуміти та усвідомлювати висловлення партнерів у спілкуванні, обгрунтовувати власні судження, задавати питання, формулювати сумніви, вносити власні ідеї та пропозиції, виправляти висловлювання інших учасників дискусії.

Визначено історично-генетичні особливості розвитку та впровадження проектної технології у навчально-виховний процес в основній школі. Розроблено й обгрунтовано модель підготовки вчителя до організації позаурочної проектної діяльності у післядипломній педагогічній освіті. Розкрито педагогічні умови, створення яких у післядипломному педагогічному процесі необхідно для продуктивної підготовки вчителя, підвищення його компетентності у галузі впровадження проектної технології. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі підготовки вчителя до організації проектної діяльності у позаурочній роботі у процесі післядипломної педагогічної освіти. Розроблено та впроваджено до навчально-виховного процесу інститутів даної освіти спецкурс "Організація позаурочної діяльності в позаурочний час", а також методичні рекомендації для вчителів, які керують позаурочною виховною роботою, банк позаурочних учнівських проектів, приклади анкет і діагностик щодо готовності вчителя до організації проектної діяльності. Доведено, що така готовність вчителя є дієвим чинником досягнення мети сучасного виховання, суттю якої є створення умов для розвитку творчої самореалізації особистості, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати та навчатися протягом життя, оберігати та примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати та змінювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.