Проаналізовано організацію ремонту гірничо-металургійного устаткування, описано методи проведення капітальних ремонту устаткування. Розглянуто питання безпеки праці під час ремонтів основних гірничо-металургійних виробництв, ливарних та ковальсько-пресових цехів. Наведено вимоги до виконання робіт електрозварювання, газозварювальних та паяльних робіт.

Проанализирована организация ремонта горно-металлургического оборудования, описаны методы проведения капитальных ремонтов оборудования. Рассмотрены вопросы безопасности труда при ремонтах основных горно-металлургических производств, литейных и ковальско-прессовых цехов. Приведены требования к выполнению электро-, газосварочных и паяльных работ.

As a result of the investigation conducted, differences have been revealed of effects of the studied factors of labour conditions and its quantitative values on development of disorders of the osseomuscular system depending on the character of labour. In workers of basic occupations in iron-ore mines, the development of radiculopathy qualified as an occupational problem, has been shown to be determined by exposure to a complex of studied adverse factors of the occupational environment and labour process by 35 % (very high degree of the effect exerted), including local vibration - by 14 %, time of keeping a required working posture standing - by 7,2 %, air temperature difference - by 7,4 % (high and moderate degree of the effect exerted). The above adverse factors are to be considered in sanitary-and-hygienic characterization of the working place and taken account of in attempts to ascertain relatedness of the illness in question to the worker's occupation and in implementing measures designed to administer primary and secondary prophylaxis. In those workers engaged in occupations of the sensomotor kind operator's work, development of spinal osteochondrosis is determined by 25,4 % by action of a complex of the studied factors of labour conditions; of this percentage, 22,4 % have been shown to be caused by a number of working (operating) movements during the shift (very strong impact), which fact necessitates qualifying the condition as an occupational disease and suggests increase in the role of improvement in labour conditions in its prophylaxis.

Chronic, dust bronchitis morbidity of ore-mining workers is caused not only by high concentration of dust but also conditioned by carbon monoxide, nitric oxide, oil aerosols, unfavorable microclimate as well as different combinations of these adverse agents.

Розроблено спосіб оцінки пилогазового забруднення повітря та грунту, який дозволяє інтегрувати значення декількох показників в один. Установлено основні патогномонічні симптоми ускладнення вагітності та пологів у жінок - жительок металургійного регіону. Охарактеризовано способи визначення наявності серед дітей 6 - 10-річного віку характерного для металургічного регіону симптомокомплексу відхилень у стані здоров'я, що свідчить про дезаптацію окремих систем організму. Запропоновано концептуальні та методичні підходи до визначення медико-екологічного ризику для здоров'я населення, пов'язаного з дією техногенних хімічних чинників металургійного виробництва. Розроблено концептуальну модель гігієнічної діагностики та оцінки впливу даних чинників на організм жителів металургійного регіону. Відзначено, що запропонована модель дає змогу об'єктивізувати відносну стохастичну суб'єктивність висновків щодо впливу комплексу чинників виробничого та навколишнього середовища на показники чутливих до дії хімічних речовин систем організму та захворюваність населення.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено закономірності формування гігієнічних умов праці робітників під час додаткового флотаційного збагачення залізорудного концентрату з використанням флотореагента "Лілафлот Д 817 М". Визначено роль хімічного фактора серед інших несприятливих виробничих чинників. Наведено токсикологічну оцінку флотаційного реагенту "Лілафлот Д 817 М", основні компоненти якого - оксиетильовані діаміни. Вперше в експерименті на лабораторних тваринах виявлено характер їх впливу на організм за різних шляхів надходження. Обгрунтовано гранично допустиму концентрацію (ГДК) флотореагенту "Лілафлот Д 817 М" у повітрі робочої зони, воді водоймищ господарсько-питного та культурно-побутового водокористування та в атмосферному повітрі населених місць. Розроблено рекомендації щодо створення сприятливих гігієнічних умов праці під час застосування флотаційної технології дозбагачення залізорудного концентрату.

Одержано дані щодо технолого-гігієнічних чинників формування виробничого середовища й особливості впливу факторів трудового процесу на стан організму ливарників. Доведено, що залежно від професійної групи мають місце різні механізми реагування на стан виробничого середовища за умов лиття у постійні металеві форми. Системно досліджено показники стану здоров'я робітників основних професійних груп з комплексним урахуванням результатів медичного огляду, рівні та структури захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та динаміки стану фізіологічних систем організму продовж робочого дня і тижня. Визначено спектр та особливості дії виробничих чинників за різних технологій лиття у постійні металеві форми. Надано градацію різних видів лиття за показниками небезпечної їх дії на здоров'я працівників. Обгрунтовано нову методику інтегральної оцінки якості виробничого середовища та комплекс профілактичних заходів з оздоровлення умов праці з урахуванням специфіки виробництва.

Встановлено закономірності зміни реактивності людського організму за дії несприятливих факторів виробничого середовища у робітників фізичної й операторської праці вугільної й металургійної промисловості та розроблено нові методи її оцінки, корекції та профілактики. Розкрито структурно-функціональну сутність і роль регуляторних (психофізіологічних) і виконавчих (пристосувально-компенсаторних) механізмів реактивності організму, показано їх взаємозв'язок. Вперше встановлено закономірне погіршення стану регуляторної та виконавчої ланок реактивності організму за дії несприятливих факторів вироробничого сердовища у більшості робітників фізичної й операторської праці вугільної та металургійної промисловості. Вперше розроблено критерії оцінки реактивності організму та встановлено високу ефективність технологій її контролю та запобігання погіршенню у робітників, що працюють за несприятливих умов виробництва.

Досліджено патогенез дезадаптаційних зсувів у системі мати - плацента - плід, вивчено взаємозв'язок порушень клініко-функціональних, біохімічних, імунних і гормональних показників гомеостазу вагітних, що контактують зі шкідливими викидами коксохімічного виробництва. У порівняльному аспекті розглянуто розвиток акушерської та перинатальної патології у цих вагітних. Доведено, що метаболічні зсуви у разі мікроінтоксикації ксенобіотиками з'являються у вагітних у ранні терміни, прогресують з розвитком гестаційного процесу та є головною ланкою у складному ланцюгу патогенезу екологічно індукованої фетоплацентарної недостатності (ФНП). Запропоновано науково-обгрунтовану схему профілактики ФНП з метою підвищення адаптаційних резервів системи мати - плацента - плід за умов дії шкідливих викидів коксохімічного виробництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.505 + Ж.н634

Рубрики:

Гігієна праці в металургійній промисловості

Теплові випромінювання і захист від них

Шифр НБУВ: РА325511 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено ступінь взаємозв'язку між темпами старіння робітників і стажем роботи. Визначено вплив факторів виробничого середовища на темпи старіння робітників основних професій. Вперше встановлено й оцінено ризик виникнення серцево-судинних захворювань у працівників гарячих цехів сучасного металургійного виробництва. Обгрунтовано припустимі терміни роботи за впливу нагрівального мікроклімату в гарячих металургійних цехах з метою зниження ризику виникнення найбільш поширених захворювань серцево-судинної системи. Вперше використано комплексний підхід щодо обгрунтування системи профілактичних заходів для покращання умов праці та зниження рівня серцево-судинної захворюваності у металургів.

Встановлено, що провідними факторами ризику розвитку силікозу у ливарників машинобудівних підприємств Харківщини є стаж роботи за умов підвищеної концентрації фіброгенного пилу більше 15-ти років, вік більше 50-ти років і тютюнопаління. Виявлено у хворих на силікоз у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ) більш виражені клінічні ознаки та порушення стану бронхолегеневої системи. Доведено, що у хворих на силікоз відбувається підвищення рівню ендотелін (ЕТ) -1 і фібронектин (ФН). Встановлено зворотній взаємозв'язок між концентрацією маркерів ендотеліальної дисфункції та ступенем функціональних порушень бронхо-легеневої системи. Визначено прямий кореляційний зв'язок між ЕТ-1 та ФН за силікозу, особливо за його сполучення з АГ.

Даны сведения о токсичности основных классов тугоплавких соединений (ТПС) d- и f-переходных металлов и неметаллов - боридов, карбидов, нитридов, силицидов, гидридов, халькогенидов, полупроводниковых материалов (магнидов, германидов, фосфидов, ферритов), координационных соединений - карбонилов d-переходных металлов. Дана характеристика условий труда и состояния здоровья работников на предприятиях получения ТПС и изделий из них. Установлено, что корреляция токсичности металлов и ТПС с их электронно-кристаллическим строением прогнозирует опасность новых материалов. Обоснованы гигиенические нормативы - предельнодопустимые концентрации большой группы аэрозолей ТПС в воздухе рабочей зоны и классы их опасности. Представлены гигиенические требования и рекомендации к основным новым технологическим процессам, оборудованию, производственным помещениям, общей организации производств, санитарно-техническим устройствам, медицинскому обслуживанию рабочих, обеспечению средствами индивидуальной защиты.

Висвітлено шляхи та заходи профілактики, лікування та реабілітації професійних і професійно зумовлених захворювань (ППЗЗ) у працівників основних професій сучасного металургійного виробництва. Наведено гігієнічні вимоги до організації технологічних процесів, оздоровлення виробничого середовища, раціональної організації робочих місць і трудового процесу, регламентації режимів праці та відпочинку, медико-біологічної профілактики та лікування ППЗЗ металургів.

Освещены пути и мероприятия профилактики, лечения и реабилитации профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний (ППОЗ) у работников основных профессий современного металлургического производства. Приведены гигиенические требования к организации технологических процессов, оздоровлению производственной среды, рациональной организации рабочих мест и трудового процесса, регламентации режимов труда и отдыха, медико-биологической профилактике и лечению ППОЗ металлургов.

Проведено оцінку ризику розвитку серцево-судинної патології на базі досліджень умов праці сучасного металургійного виробництва, рівня й розповсюдженості серцево-судинних захворювань у працівників основних гарячих цехів. Доведено провідну роль впливу шкідливих факторів виробничого середовища на розвиток серцево-судинної патології металургів та високий ступінь зв'язку серцево-судинних захворювань з умовами праці.

Оцінено умови праці та визначено канцерогенну небезпеку на підприємствах коксохімічного виробництва. Встановлено перевищення кумулятивних відносних ризиків захворюваності працюючих на злоякісні новоутворення (в порівнянні з рівнями захворюваності в популяції): серед чоловіків - підшлункової залози (RR = 10,9), придаткових пазух носа (RR = 9,77), печінки, кісток, яєчок (RR = 4,89), шкіри (меланома) (RR = 3,91), шлунка (RR = 2,55), лімфатичної системи (лімфосаркома) (RR = 1,95), нирок (RR = 1,63), язика (RR = 1,22); серед жінок - бронхів та легень (RR = 6,39), тіла матки (RR = 5,45), підшлункової залози (RR = 1,91). Виявлено групи високого професійного ризику виникнення цієї патології: бункерувальники (RR = 6,69), газозварники, стрільники (RR = 4,78), бригадири, лаборанти (RR = 3,72), барильєтники (RR = 3,35), слюсарі-ремонтники (RR = 1,38), деревиї (RR = 1,34). Запропоновано системні заходи щодо первинної та вторинної профілактики цієї виробничо-обумовленої патології.

Проведена комплексная оценка условий и характера труда работников коксохимического завода. По показателям условий и характеру труда основные профессиональные группы относятся к 3-му классу 1, 2, 3, 4 степени вредности в соответствии с Гигиенической классификацией труда. Анализ заболеваемости с временной утратой трудоспособности и результатов медицинских осмотров работников показал, что онкологическая патология встречается среди работников профессий, которые контактируют с канцерогенами. Медицинские осмотры недостаточно целенаправлены на выявление профессионального рака. Лабораторный контроль за условиями труда работников недостаточен. По результатам исследований проводится санитарно-гигиеническая паспортизация онкоопасных производств в городе.

Наведено закономірності формування ризику професійної захворюваності працюючого населення у вугільній, металургійній галузях та машинобудуванні України за окремими формами професійної патології. Розрахунки проведено за допомогою методології, що розроблена на основі використання принципів МОП та ВООЗ щодо вивчення несприятливих ефектів на стан здоров'я працівників, що зумовлені експозицією шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища. Використано підходи до оцінки професійного ризику, що розроблені науковцями НДІ медицини праці РАМН. Виявлено, що сумарні професійні ризики серед працівників досліджених галузей досить високі.

Забезпечення здоров'я працюючого населення - найважливіша функція держави, основа соціальної політики, яка на практиці реалізується шляхом створення безпечних умов праці та здорових умов побуту. Головним напрямом розвитку сучасної металургії є докорінне покращання якості та розширення асортименту металопродукції на базі технічного переоснащення галузі. Але й на сьогоднішній день на металургійних підприємствах спостерігається стійке старіння основних виробничих фондів. За тривалої дії професійних чинників змінюються рівень і структура окремих нозологічних форм захворювань серед працівників. Проблема оздоровлення умов праці в сучасній металургії достатньо глибока й потребує подальшого всебічного вивчення лікарями гігієністами в співпраці зі спеціалістами з охорони праці, технологічними та проектними організаціями.

Вивчено умови праці та трудового процесу на робочих місцях гарячих цехів металургійного виробництва. Встановлено проблеми, пов'язані з профілактикою професійних та професійно обумовлених захворювань на сучасних металургійних підприємствах. Запропоновано систему комплексних профілактичних заходів на металургійному виробництві для зниження ризику виникнення професійних і професійно обумовлених захворювань.

Изучены условия труда и трудового процесса на рабочих местах горячих цехов металлургического производства. Установлены проблемы, связанные с профилактикой профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний на современных металлургических предприятиях. Предложена система комплексных профилактических мероприятий на металлургических предприятиях для снижения риска возникновения профессиональных и профессионально обусловленных заболеваний.