За допомогою лазерної доплеровської флоуметрії вивчено індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток південно-східного регіону України.

С помощью лазерной допплеровской флоуметрии изучены индивидуально-типологические особенности микроциркуляции крови у девушек-студенток юго-восточного региона Украины.

The girls` - students` individual blood microcirculation peculiarities data of the South-West region of Ukraine are studied with the help of laser Doppler flowmeter.

Досліджено адаптивні можливості серцево-судинної системи дітей середнього шкільного віку, які мешкають за кліматогеографічних умов України та Західного Сибіру. Установлено залежність адаптаційних здатностей системи кровообігу обстежених дітей від умов регіону народження і постійного проживання. Запропоновано отримані дані враховувати під час організації оздоровчих і реабілітаційних заходів зі школярами.

Проанализированы особенности анатомии, физиологии и патологии сердца у детей. Представлены классификация шумов сердца и методика их дифференциальной диагностики по идентификации шумов разного генеза. Приведены сведения о частых врожденных пороках и соединительнотканных дисплазиях сердца у детей. Описаны болезни миокарда и рассмотрены вопросы клиники аритмий сердца, изложены рекомендации относительно методов их терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.90

Рубрики:

Кровообіг. Серцево-судинна система. Лімфатичні судини у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комп'ютерний аналіз ЕЕГ у 169-ти здорових дітей шкільного віку (6 - 17-ти років) з використанням періодометричного підходу, який дозволяє одержати низку кількісних показників. Такі показники характеризують часову структуру аналізованого зразка ЕЕГ (гістограму розподілу частот коливань у межах епохи аналізу, індекси різних ритмів і матрицю ймовірності переходів між хвилями неоднакових частотних діапазонів). Показано можливість використання даних періодометричного аналізу для об'єктивної класифікації ЕЕГ-патернів. Виділено й описано п'ять варіантів фонової ЕЕГ у дітей різних вікових груп; продемонстровано зміни представленості цих варіантів ЕЕГ у виборці здорових дітей в залежності від віку. Розглянуто позитивні якості та вади періодометричного аналізу ЕЕГ, а також можливість і доцільність його використання у фізіологічних і клінічних дослідженнях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.90 + Р128.94-31

Рубрики:

Кровообіг. Серцево-судинна система. Лімфатичні судини у дітей

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*732.13*05 + Р731.90

Рубрики:

Біологія людини

Кровообіг. Серцево-судинна система. Лімфатичні судини у дітей

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)025.4 + Р731.90

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Кровообіг. Серцево-судинна система. Лімфатичні судини у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)025.4 + Р731.90

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Кровообіг. Серцево-судинна система. Лімфатичні судини у дітей

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості будови серцевих камер, магістральних судин основи серця з відкритим атріовентрикулярним каналом у дітей на етапах постнатального онтогенезу з урахуванням анатомії вінцевих артерій і венозного русла органа. Наведено опис особливостей вікових перетворень геометрії порожнин передсердь і шлуночків, порушення взаємовідносин між камерами з затримкою росту анатомічних структур. Виявлено характер змін трабекулярного відділу шлуночків. Проведено анатомоехокардіографічне зівставлення з метою ідентифікації анатомічних структур на сканограмах серця дітей. Визначено форми кровопостачання порочно сформованого серця, типи розгалуження вінцевих артерій, особливості зон дренування серцевих вен з характером зміни вінцевого синуса. Одержано нові відомості про будову стінок серцевих камер з урахуванням їх кровопостачання у разі поєднання відкритого атріовентрикулярного каналу з пороками конотрункусу (атрезія і стеноз устя легеневого стовбура, загальний артеріальний стовбур, транспозиція магістральних судин, відходження аорти і легеневого стовбура від правого шлуночка).

Досліджено особливості будови серцевих камер, магістральних судин основи серця у нормі та з відкритим передсердно-шлуночковим каналом у дітей на етапах постанатального онтогенезу з урахуванням анатомії вінцевих артерій і венозного русла органа. Описано особливості вікових пертворень геометрії порожнин передсердь і шлуночків, порушення взаємовідносин між камерами з затримкою росту анатомічних структур. Виявлено характер змін трабекулярного відділу шлуночків. Проведено анатомо-ехокардіографічне зіставлення для ідентифікації анатомічних структур на сканограмах серця дітей. Визначено форми кровопостачання серця в нормі та з пороком, типи розгалуження вінцевих артерій, особливості зон дренування серцевих вен з характером зміни вінцевого синуса. Одержано нові відомості про будову стінок серцевих камер з урахуванням їх кровопостачання у разі поєднання відкритого передсердно-шлуночкового каналу з пороками конотрункусу (атрезією та стенозом устя легенового стовбура, загальним артеріальним стовбуром, транспозицією магістральних судин, відходженням аорти та легеневого стовбура від правого шлуночка).

Досліджено зміни серцево-судинної системи за циклічних фізичних навантажень та встановлено базові закономірності адаптаційних змін морфофункціональних показників серця в онтогенезі у спортсменів під час заняття спортом, у яких тренувальний процес направлений на витривалість. Виявлено зміни: вікові морфологічні та функціонального стану структур серця у спортсменів віком 14 - 22-х років циклічних видів спорту. Наведено порівняльні характеристики вікових морфофункціональних змін серця у спортсменів і нетренованих осіб. Виявлено морфометричні особливості діяльності серця та зміни показників центральної гемодинаміки за важких фізичних навантажень. Вивчено вікові та статеві особливості інтракардіальної гемодинаміки, морфофункціональні зміни лівого шлуночка серця та механізми регуляції серцевої діяльності у спортсменів, що займаються циклічними видами спорту у процесі адаптації організму до фізичних навантажень, направлених на розвиток витривалості.

Досліджено особливості гемодинамічних показників у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України залежно від антропосоматотипологічних характеристик організму. Вперше встановлено нормативні значення показників гемодинаміки, одержаних методом тетраполярної реокардіографії у практично здорових міських підлітків Подільського регіону України залежно від віку, статі та особливостей будови тіла. Виявлено виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв'язків показників гемодинаміки з антропосоматотипологічними. На підставі одержаних даних вперше побудовано достовірні моделі параметрів гемодинаміки, визначених методом тетраполярної реокардіографії у міських підлітків Подільського регіону України.

Уперше у комплексі встановлено зв'язки вікових, статевих та соматотипологічних особливостей з ультразвуковими показниками серця у практично здорових осіб підліткового віку. Виявлено виражені статеві відмінності більшості кореляційних зв'язків ехокардіографічних показників з антропометричними і соматотипологічними у даних підлітків. Уперше на підставі особливостей конституційних показників з використанням методу покрокової регресії, у міських підлітків різної статі побудовано достовірні моделі ультразвукових параметрів серця та показано виражені гендерні розбіжності точності опису ехокардіографічних ознак і параметрів тіла, що є складовими моделей.

Досліджено питання удосконалення ведення дітей, народжених від юних матерів, з урахуванням особливостей серцево-судинної системи. Відзначено, що у значної частини дітей юних матерів спостерігаються патологічні зміни у роботі серця, серед яких найбільш частими є міокардіодистрофія, вегето-судинна дисфункція, рідше - природжені пороки серця, виниклі внаслідок аномалії розвитку. Доведено значущість ряду факторів, що спричиняють розвиток змін серцево-судинної системи. З'ясовано функціональний стан органів кровообігу в обстеженій групі дітей, встановлено особливості їх реакції на фізичне навантаження. Показано значущість проведення останнього для виявлення прихованих порушень діяльності серцево-судинної системи. Отримано дані стосовно особливостей центральної гемодинаміки та виявлено ряд синдромів її порушення у дітей, народжених від юних матерів. Звернено увагу на необхідність спеціального нагляду за даним контингентом дітей. Рекомендовано включати до оздоровчих заходів курси кардіотрофічних препаратів, зважаючи на особливості кардіальної патології.

Вивчено особливості показників церебральної гемодинаміки у практично здорових міських підлітків Поділля залежно від віку, статі та соматотипу. Вивчено вікову динаміку, статеві та соматотипологічні особливості реоенцефалографічних показників церебрального кровопостачання у практично здорових міських хлопчиків і дівчаток. Установлено особливості зв'язків реоенцефалографічних показників церебральної гемодинаміки даних підлітків з антропометричними та соматотипологічними характеристиками організму та виявлено статеву та вікову специфіку більшості кореляційних зв'язків. Розроблено моделі гемодинамічних показників у дівчаток залежно від особливостей будови тіла.

Із використанням комплексу морфометричних методів вивчено особливості структурної організації неураженого серця новонарджених, а також ремоделювання його камер і кровоносного русла під впливом внутрішньоутробного інфікування та пневмопатій. Встановлено, що у неушкодженому серці новонарджених відносно переважають масо-, планіметричні й об'ємні характеристики правого шлуночка. Виявлено, що гістостереометричні параметри частин серця новонародженого корелюють з макрометричними. З'ясовано, що ядерно-цитоплазматичні відношення у серцевих м'язових клітинах шлуночків є майже однаковими, а в кардіоміоцитах передсердь - більші, що свідчить про меншу їх диференціацію. Встановлено, що внутрішньоутробне інфікування та пневмопатії призводять до вираженої морфологічної перебудови відділів серцевого м'яза новонароджених на всіх рівнях його структурної організації. Виявлено диспропорційну, незбалансовану зміну масометричних параметрів частин серця, з'ясовано, що аналогічно розширюються його камери, в шлуночках істотно зменшуються резервні об'єми. Встановлено, що за даних патологічних умов у частинах серця зростають відносні об'єми строми, уражені кардіоміоцитами, знижуються відносні об'єми капілярів, суттєво порушуються капілярно-кардіоміоцитарні, стромально-кардіоміоцитарні та ядерно-цитоплазматичні відношення, погіршується кровопостачання. З'ясовано, що за внутрішньоутробного інфікування дані зміни домінують у лівому шлуночку, а у разі пневмопатій - у правому.

Із використанням комплексної морфометрії встановлено, що найбільш інформативними та діагностичиними є відносні макро- та гістостереометричні кардіопараметри. З'ясовано, що гістостереометричні кардіопараметри найбільш адекватно та точно відображають зміни структурної організації серцевого м'яза на тканинному та клітиннному рівнях.

Вперше на підставі комплексного морфофункціонального дослідження одержано нові дані про індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток південно-східного регіону України з різним соматотипом. За допомогою використання методу лазерно доплерівської флоуметрії (ЛДФ) здійснено графічну реєстрацію тканинного кровотоку, розроблено нормативні ЛДФ-метричні параметри жіночого організму та надано об'єктивну оцінку стану мікроциркуляції в різні фази оваріально-менструального циклу. Уточнено дані про добову динаміку показників і досліджено реакції системи мікроциркуляції на теплову пробу у різних фазах менструального циклу. Встановлено індивідуально-типологічні особливості мікроциркуляції крові у дівчат-студенток з різним соматотипом.

Обстежено учнів 8-ми, 10-ти та 12-ти років у різні сезони року, оскільки цей період вважається найважливішим етапом системної організації фізіологічних функцій. У даному віці відбувається інтенсивний розвиток і вдосконалення функцій нервової діяльності внаслідок морфофункціонального дозрівання мозку, а також активно формуються функціональні резерви та параметри здоров'я організму людини. Для розкриття функціональних і резервних можливостей серцево-судинної системи використано різні функціональні проби. Розроблено рекомендації для вчителів фізичної культури та медпрацівників, оскільки характеристика організму значно змінюється у зв'язку з біоритмом фізіологічних показників організму людини, у тому числі сезонними ендогенними коливаннями інтенсивності фізіологічних процесів. Визначено, що наявні закономірності стану життєдіяльності дитячого організму слід використовувати в процесі навчання дітей різних вікових категорій - для того, щоб відповідним чином змінювати процес навчання з метою обмеження розумових, фізичних і психологічних навантажень на дитину, оскільки додаткові сезонні впливи можуть суттєво вплинути на параметри здоров'я дітей; слід застосовувати додаткові чи особистісні корекції функціонального стану дітей для того, щоб привести параметри їх організму до норми, що дозволяло б оптимально сприймати всі учбові, розумові, фізичні, психологічні та соціальні навантаження, які відповідають можливостям учнів даної вікової групи.

Встановлено вікові, статеві та соматотипологічні особливості показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) у здорових міських підлітків Поділля. Одержані значення показників кардіоінтервалографії (КІГ) вказують на відносне посилення впливу парасимпатичної частини автономної нервової системи (АНС) у хлопчиків та симпатичної частини - у дівчаток підліткового віку. Під час порівняння показників КІГ між хлопчиками або дівчатками різних соматотипів встановлено більшу активність механізмів регуляції парасимпатичної частини АНС у хлопчиків мезоморфів, ніж у хлопчиків інших соматотипів; меншу активність механізмів регуляції симпатичної частини АНС у дівчаток ектомезоморфів, ніж у дівчаток інших соматотипів. Встановлено особливості кореляцій між антропометричними та соматотипологічними показниками та показниками ВСР у дівчаток і хлопчиків Поділля різних соматотипів і виявлено виражені статеві відмінності більшості зв'язків. Доведено, що в більшості випадків у підлітків різної статі під час розподілу на окремі групи за соматотипом зростає кількість та інтенсивність достовірних зв'язків. Як у хлопчиків, так і в дівчаток незалежно від соматотипу за зростання сили зв'язків з більшими показниками товщини шкірно-жирових складок спостерігається зростання активності симпатичної частини АНС.

Встановлено, що у хлопчиків мезо-, та ектоморфів за зростання сили зв'язків відповідно з поздовжніми й обхватними та габаритними розмірами тіла спостерігається пригнічення активності парасимпатичної частини АНС, тоді як у дівчаток мезо- та ектомезоморфів за зростання сили зв'язків з більшістю антропометричних показників (за винятком товщини шкірно-жирових складок) спостерігається посилення активності парасимпатичної частини АНС і пригнічення активності симпатичної частини.