Розкрито основні поняття психологічної та педагогічної науки. Особливу увагу приділено розгляду психологічних і педагогічних термінів, які зустрічаються в підручниках з психології та педагогіки, у сучасних роботах з педагогіки, психології, філософії та соціології. Наведено стислі відомості про науковий доробок психологів та педагогів.

Описан процесс формирования качеств личности учащихся в аспекте адаптации к учебно-воспитательной среде. Рассмотрены пути создания учебных и воспитательных ситуаций. Предложена исходная система педагогических аксиом в качестве основы организации практической работы. Освещена структура процесса самообразования и даны практические рекомендации.

Викладено психолого-педагогічні рекомендації, правила та положення щодо створення підручників, методичних вказівок для студентів вищих навчальних закладів. Наведено вимоги стосовно добору та структурування матеріалу навчальних видань. Проаналізовано характерні помилки (методологічні, термінологічні, стилістичні), що мають місце у навчальній літературі для вищих навчальних закладів переважно природничого та технічного профілю.

Викладено основи психолого-педагогічного знання, шляхи та фактори використання їх потенціалу в реалізації життєвих стратегій та вирішенні актуальних життєвих проблем. Детально проаналізовано сучасний етап розвитку психології та педагогіки, сенсорно-перцептивного устрою людини, організації її емоційно-мотиваційної сфери, проблеми особистості та групи. Розкрито основні напрямки процесів навчання та виховання: принципи, правила, тенденції, форми та методи.

Висвітлено механізми психічних явищ і поведінки людини, психічні стани, пізнавальні процеси, властивості особистості, вікові особливості розвитку психіки. Розглянуто основи виховання та дидактики, завдання та структуру освіти, організацію вищої школи в Україні та університетських систем у розвинутих країнах світу.

Розглянуто предмет психології, її місце у системі наук, а також школи, напрями та основні концепції у психології. Проаналізовано психологію діяльності та пізнавальних процесів (відчуття та сприймання, пам'ять, уяву, мислення), особистості (здібності, темперамент, характер, почуття та емоції), міжособистісних відносин, спілкування. Визначено складові частини виховного процесу - патріотичне, економічне, екологічне, моральне, естетичне, фізичне, а також місце і роль викладача у процесі виховання учнівської та студентської молоді.

Проанализированы психические процессы: ощущение, восприятие, внимание, память, мышление и воображение. Значительное внимание уделено эмоционально-волевой сфере регуляции познавательной деятельности и поведению человека, психологии личности, темпераменту и характеру, задаткам и способностям, а также психологии общения.

Рассматриваются предмет, основные понятия и методы психологии и психологической практики. Освещаются исторические аспекты становления и развития научной психологии, ее различные направления (гештальтпсихология, бихевиоризм, гуманистическая, когнитивная психология). Описываются познавательные психические процессы, особенности мыслительной деятельности человека, психология его деятельности, темперамент, характер личности, факторы ее развития. Особое внимание уделено эмоционально-чувственной сфере человека, структуре и этапам развития коллектива, организации учебной деятельности, а также вопросам психолого-педагогического содержания процесса обучения студентов.

Наведено основні психологічні та педагогічні поняття та категорії, а також їхню характеристику. Особливу увагу приділено психології особистості, розкрито психологічні механізми становлення особистості та її взаємодії з іншими людьми. Викладено основи педагогіки, розглянуто основні питання дидактики та теорії виховання.

Наведено основні психологічні та педагогічні поняття і категорії, а також їх характеристику. Значну увагу приділено психології особистості. Розкрито психологічні механізми становлення особистості та її взаємодії з іншими людьми. Розглянуто питання дидактики та теорії виховання з урахуванням вимог до освіти на сучасному етапі.

Робота присвячена розробці теоретико-методичних проблем особистісно зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні положення щодо формування і розвитку підростаючої особистості. Розкривається наукова сутність цього процесу. Уперше в науковій літературі викладені принципи організації виховного процесу, який забезпечує формування і розвиток підростаючої особистості, системи особистісних цінностей як регуляторів її суспільно значущої поведінки: виховання в особистісному вимірі, наукове розуміння становлення особистості як основа ефективного виховання, особистісно зорієнтовані технології у виховному процесі. Подаються психолого-педагогічні засади створення інноваційних виховних технологій і розв'язання соціально-моральних задач, спрямованих на духовне зростання людини.

Розглянуто основні тенденції розвитку теорії навчання у зарубіжній педагогіці. Особливу увагу акцентовано на "педагогіці педоцентризму", "теорії нового виховання" та "експериментальній педагогіці". Розкрито науковий доробок відомих зарубіжних педагогів - М.Монтессорі, О.Декролі, Д.Дьюї, С.Френе, Е.Торндайка.

Последовательно изложено толкование понятийного аппарата педагогики как науки, ее основных составляющих - воспитания, обучения, образования, а также рассмотрены их цели. Проанализирована сущность языка теории управления системой образования, его состав; закономерности, принципы, технология процессов воспитания и обучения. Охарактеризованы ключевые положения теории воспитания коллектива, предложены практические рекомендации по использованию полученных знаний в процессе управления системой образования.

Досліджено проблеми формування основ інформаційної культури вчителів початкових класів. Викладено коцептуальні засади гуманізації військового виховання. Визначено шляхи розвитку педагогіки толерантності як складової гуманістичного виховання. Розкрито психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу школи та вузу. Розглянуто питання формування мовлення дітей у працях основоположників зарубіжної та вітчизняної педагогіки. Висвітлено тенденції розвитку управлінських відносин у галузі фізичного виховання та спорту за ринкових умов. Здійснено ретроспективний аналіз психолого-педагогічних засад моделювання системних зв'язків музичного та морального виховання дітей молодшого шкільного віку. Охарактеризовано національні та загальнолюдські духовні цінності як основу формування світогляду молоді України. Відображено проблеми інформаційної підтримки фондового ринку України.

Розглянуто важливі психолого-педагогічні проблеми формування особистості у процесі навчання і виховання. Значну увагу приділено теоретико-методологічному аналізу основних концепцій психології та типології особистості вітчизняних і зарубіжних психологів. Обгрунтовано необхідність розробки комплексної методології викладання предметів психолого-педагогічного циклу: загальної психології, психології особистості, психодіагностики, педагогіки, педагогічної та вікової психології з урахуванням концептуальних поглядів вітчизняних (С.Л.Рубінштейна, К.К.Платонова, О.В.Петровського, Р.С.Нємова, Б.С.Братуся) і зарубіжних (З.Фрейда, К.Юнга, Е.Берна, А.Адлера, А.Маслоу, Р.Ассаджолі та ін.) вчених. Узагальнено експериментальні дослідження у галузі формування творчих здібностей учнів, розкриття закономірностей і шляхів оптимізації адаптації студентів у вузі. Зроблено психологічний і порівняльний аналіз основних концепцій навчання, а також розкрито психологічний зміст процесу професійного навчання.

Розглянуто механізми психологічних явищ і поведінки людини, структуру діяльності, формування особистості тощо. Значну увагу приділено психічним станам і пізнавальним процесам, методам практичної психології, зв'язку між психологією та педагогікою, історичним аспектам розвитку освіти в Україні та історичним формам навчання. Вперше розроблено систему наочних схем з метою кращого засвоєння складних понять, а також проаналізовано придатність історичних форм навчання для сучасних умов.

Розкрито концепцію цільового управління освітою за останніми результатами. Розглянуто інструментарій реалізації даної концепції, що базується на кваліметричних вимірюваннях ступеня гармонійності розвитку учнів і дає змогу оцінити рівень результатів діяльності учнів, педагогів, керівників, у т.ч. персоналу державних органів управління освітою. Наведено результати експериментального застосування кваліметричного інструментарію на прикладі початкової школи. Визначено гіпотетичну можливість його використання з метою мотивації педагогічного та управлінського персоналу.

Розглянуто нові можливості використання інформаційних та комунікаційних технологій для викладачів. Особливу увагу приділено питанню створення власних мультимедіальних дистанційних курсів на основі технології проектування та розробки гнучких дистанційних курсів, створеної та запровадженої у Міжнародному науково-учбовому центрі інформаційних технологій та систем ЮНЕСКО/МПІ.

Пропонуються спеціальна програма розвитку учнів для основної та старшої школи, відповідна методика цілісного, системного формування інтелектуально-творчої особистості на основі узагальнення прогресивного досвіду кращих шкіл України. Розглядаються проблеми інтелектуальної "ціни" навчання, висвітлюється програма і методика інтелектуального розвитку учнів у цілісному процесі діяльності гімназій, ліцеїв, коледжів, а також технології інтелектуальної праці.

Розкрито теоретико-методологічні та практичні аспекти моральної культури майбутніх юристів, організаційні засади навчально-пізнавальної діяльності студента як чинника формування професіоналізму. Наведено нові підходи до формування вузівського навчального курсу історичного краєзнавства, особистісно орієнтований підхід до організації самостійної роботи студентів технічних коледжів у процесі вивчення суспільних дисциплін. Висвітлено проблеми викладання історії рідного краю в загальноосвітніх школах Запорожжя, створення сучасного шкільного підручника з історії України.

Раскрыты теоретико-методологические и практические аспекты моральной культуры будущих юристов, организационные основы учебно-познавательной деятельности студента как фактора формирования профессионализма. Приведены новые подходы к формированию вузовского учебного курса исторического краеведения, личностно ориентированный подход к организации самостоятельной работы студентов технических колледжей при изучении общественных дисциплин. Освещены проблемы изложения истории родного края в общеобразовательных школах Запорожья, создания современного школьного учебника по истории Украины.