Вперше теоретично обгрунтовано положення про першооснови національної самосвідомості та розроблено методику її формування у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики. Встановлено критерії, показники та визначено рівні сформованості першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку. Розкрито сутність поняття національна самосвідомість, систематизовано базовий поняттєво-категоріальний апарат проблеми наукового дослідження. Удосконалено теоретичні та методичні засади національного виховання в системі роботи сучасних дошкільних навчальних закладів. Зроблено апробацію нової методики формування першооснов національної самосвідомості у дітей старшого дошкільного віку засобами української народної музики, підтверджено її ефективність і наведено рекомендації щодо впровадження у практику діяльності дошкільних навчальних закладів.

Досліджено проблему формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю. Доведено необхідність активного залучення елементів етнокультури як засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю. Виявлено їх педагогічний потенціал й обгрунтовано можливості використання у виховному процесі дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) гуцульського етнорегіону. Встановлено показники прояву та рівні сформованості ціннісного ставлення до рідного краю у дітей 5-6-річного віку. Обгрунтовано педагогічні умови, напрями й етапи формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено програму формування ціннісного ставлення до рідного краю у старших дошкільників засобами етнокультури за умов ДНЗ гуцульського етнорегіону. Дослідно-експериментальним шляхом доведено ефективність залучення у виховний процес елементів етнокультури як засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю.

Розкрито теоретичні засади громадянського виховання дітей старшого дошкільного віку, розглянуто наукові підходи до визначеної проблеми. Зазначено, що в процесі розвитку громадянського виховання його цілі та задачі були неоднозначними та визначались умовами розвитку суспільства.

З метою визначення ефективних психолого-педагогічних умов формування доброзичливого ставлення до людей різних національностей у дітей старшого дошкільного віку проведено грунтовний аналіз вимог Базового компонента дошкільної освіти в Україні (1999 р.) щодо вихованості у дітей зазначеної особистісної якості. Результати аналізу змісту компетентності дитини у сферах життєдіяльності "Культура", "Люди" і "Я Сам" подано у вигляді таблиць. Виявлено, що проблема формування доброзичливого ставлення до людей різних національностей у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні висвітлена у двох напрямах: у пізнанні дитиною власного "Я" (сфера "Я сам") та у пізнанні умов життя, від яких її "Я" залежить і на які воно так чи інакше впливає (сфери "Культура", "Люди"). Проведений аналіз змісту Базового компоненту дошкільної освіти показав, що його інваріантна частина, яка є обов'язковою для всього дошкільного освітньо-виховного простору України, створює сприятливі передумови для формування гуманістичного світогляду дитини та визначає доброзичливе ставлення до людей різних національностей не як кінцеву мету морального вдосконалення, а як стартову позицію на шляху до досягнення гуманного співіснування в поліетнічному просторі. Висунуто пропозицію щодо вдосконалення показників досягнень за сферами життєдіяльності дитини "Культура" та "Я сам".

С целью определения эффективных психолого-педагогических условий формирования доброжелательного отношения к людям разных национальностей у детей старшего дошкольного возраста проведен обстоятельный анализ требований Базового компонента дошкольного образования в Украине (1999 г.) о воспитанности у детей вышеуказанной личностной качества. Результаты анализа содержания компетентности ребенка в сферах жизнедеятельности "Культура", "Люди" и "Я Сам" представлено в виде таблиц. Выявлено, что проблема формирования доброжелательного отношения к людям разных национальностей в Базовом компоненте дошкольного образования в Украине освещена в двух направлениях: в познании ребенком собственного "Я" (сфера "Я сам") и в познании условий жизни, от которых ее "Я" зависит и на которые оно, так или иначе, влияет (сферы "Культура", "Люди"). Проведенный анализ содержания Базового компонента дошкольного образования показал, что его инвариантная часть, обязательная для всего дошкольного образовательно-воспитательного пространства Украины, создает благоприятные предпосылки для формирования гуманистического мировоззрения ребенка и определяет доброжелательное отношение к людям разных национальностей не как конечную цель нравственного совершенствования, а как стартовую позицию на пути к достижению гуманного сосуществования в полиэтническом пространстве. Выдвинуто предложение по совершенствованию показателей достижений в сферах жизнедеятельности ребенка "Культура" и "Я сам".

The article makes an attempt to highlight the tasks of formation of the benevolent attitude towards people of different nationalities in the Basic component of preschool education in Ukraine. The author proves that the normative document, that is obligatory for the preschool educational area in Ukraine, creates favorable conditions for the development of a childТs humanistic world-view.

Зазначено, що за умов повної глобалізації та посилення інтеграційних чинників у суспільному, політичному та культурному житті Європи та світу все більшого значення набуває необхідність збереження національних ознак кожного народу. Розглянуто питання національного виховання дітей дошкільного віку. Зроблено висновок про те, що головною передумовою формування національно свідомого громадянина України є формування інтересу до українських національних цінностей, що має стати першим етапом національного виховання.

Отмечено, что в условиях полной глобализации и усиления интеграционных факторов в общественной, политической и культурной жизни Европы и мира все большее значение приобретает необходимость сбережения национальных признаков каждого народа. Рассмотрены вопросы национального воспитания детей дошкольного возраста. Сделан вывод о том, что главной предпосылкой формирования национально сознательного гражданина Украины является формирование интереса к украинским национальным ценностям, что должно стать первым этапом национального воспитания.

The question of national education of children of preschool age is examined in the article. In particular, the expedience of forming the interest of preschool children to the Ukrainian national values is found out.

Зазначено, що нині актуальною соціально-педагогічною проблемою стає формування національного типу особистості, що передбачає залучення дітей до культури та народного мистецтва. Наведено результати експериментально-теоретичного дослідження проблеми формування у дітей 5 - 6-ти років національного типу особистості засобами народного національного мистецтва. Зроблено висновок про те, що ефективність процесу виховання ментальності та формування національного типу особистості дитини старшого дошкільного віку залежить від інтеграції змісту мистецтва народних художніх промислів та ремесел, народних казок, традицій і свят, образу майстра, художника, народного умільця.

Отмечено, что сегодня актуальной социально-педагогической проблемой становится формирование национального типа личности, который предусматривает привлечение детей к культуре и народному творчеству. Представлены результаты экспериментально-теоретического исследования проблемы формирования у детей 5 - 6-ти лет национального типа личности средствами народного национального искусства. Сделан вывод о том, что эффективность процесса воспитания ментальности и формирования национального типа личности ребенка старшего дошкольного возраста зависит от интеграции содержания искусства народных художественных промыслов и ремесел, народных сказок, традиций и праздников, образа мастера, художника, народного умельца.

The results of the experimental-theoretical investigation of the problem of forming person’s national type by means of national art in the preschool children are presented in the article.

Отмечено, что в связи с подъемом национального самосознания, стремлением народа к этнической и этнокультурной самоидентификации проблема приобщения детей дошкольного возраста к народным традициям в Белоруссии является одной из определяющих. Дано краткое описание белорусских народных игрушек. Сделан вывод о том, что игры с народной игрушкой, ее самостоятельное изготовление дошкольниками одновременно с овладением родным языком, восприятие фольклорных произведений являются источником формирования у ребенка того «душевно-духовного уклада», который потребуется ему в дальнейшей жизнедеятельности.

Відзначено, що у зв'язку з піднесенням національної самосвідомості, прагненням народу до етнічної й етнокультурної самоідентифікації проблема залучення дітей дошкільного віку до народних традицій в Білорусії є однією з визначальних. Подано стислий опис білоруських народних іграшок. Зроблено висновок про те, що ігри з народною іграшкою, її самостійне виготовлення дошкільнятами одночасно з опануванням рідною мовою, сприйняття фольклорних творів є джерелом формування у дитини того «душевно-духовного укладу», який буде необхідним їй в подальшій життєдіяльності.

In the article a brief description of Byelorussian folk toys are given. Also their significance in the familiarizing of preschoolers with the folk traditions is noted.

З'ясовано, що на сучасному етапі проблема відновлення та збереження культури народу перебуває в центрі уваги суспільства. Здійснено аналіз проблеми полікультурного виховання на основі вітчизняного та зарубіжного досвіду. Висвітлено наукові підходи до полікультурного виховання дітей дошкільного віку.

Выяснено, что на современном этапе проблема восстановления и сохранения культуры народа находится в центре внимания общества. Выполнен анализ проблемы поликультурного воспитания на основе отечественного и зарубежного опыта. Освещены научные подходы к поликультурному воспитанию детей дошкольного возраста.

The analysis of the problem of multicultural upbringing on the basic of national and foreign experience has been done in the article. Scientific approaches to the multicultural upbringing of the children of preschool age have been lightened.

Представлена экспериментальная педагогическая модель патриотического воспитания детей старшего дошкольного возраста в процессе ознакомления с культурно-историческими традициями белорусского народа. Предложен путь формирования начал патриотизма в дошкольном возрасте, учитывающий важное требование современного общества – личностно-ориентированный подход. Раскрыто видение процесса формирования патриотизма как создания ребенком вокруг себя особой образовательной среды или пространства, отвечающего личностным особенностям своего создателя и оказывающего на него непосредственное образовательное воздействие.

Наведено експериментальну педагогічну модель патріотичного виховання дітей старшого дошкільного віку в процесі ознайомлення з культурно-історичними традиціями білоруського народу. Запропоновано шлях формування основ патріотизму в дошкільному віці, що враховує важливу вимогу сучасного суспільства – особистісно-орієнтований підхід. Розкрито бачення процесу формування патріотизму як створення дитиною навколо себе особливого освітнього середовища, або простору, що відповідає особистісним особливостям свого творця і має нього безпосередній освітній вплив.

The article reveals an experimental pattern of patriotic upbringing of children of senior school age while giving them information about national cultural traditions and its basic components according to the purposes of patriotic upbringing and present time realities. The author suggests the way of forming the basic of patriotism at preschool age. This way takes into account an important demand of present time – individual approach. The author is showing the process of forming patriotism as child’s creating the special educational surrounding by himself. This surrounding satisfies individual needs of its creator and influences on him.

Розкрито основну мету громадянського виховання - сформувати якості свідомого громадянина, якому притаманні високі моральні ідеали суспільства, любов до Батьківщини, та висвітлено шляхи його реалізації в практиці навчального закладу. Розглянуто приклад орієнтовного змісту виховної роботи, основою якої є цільова творча програма "У дусі громадянськості", що передбачає використання новітніх технологій, а саме: проблемний підхід до змісту засвоєння громадянських понять; формування практичних умінь для здійснення краєзнавчо-пошукової діяльності; активізація пізнавальної, предметно-перетворювальної діяльності дошкільників та молодших школярів.

Висвітлено основні завдання виховання громадянськості у дошкільників і молодших школярів у Законах України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", у Національній доктрині розвитку освіти, у Концепції "Сім'я і родинне виховання". Вирішення проблеми запропоновано через пізнання себе, навколишньої дійсності, встановлення відповідних взаємовідносин з іншими. Перераховано різноманітні форми та методи організації роботи з громадянського виховання з педагогами (як анкетування, педагогічні ради, ділові ігри, групові та індивідуальні консультації тощо), з дітьми (бесіди, екскурсії, вікторини, інтерв'ю) та з батьками (анкетування, семінари-практикуми, дні відкритих дверей, родинні свята тощо). Зазначено, що результативність виховання громадянськості можлива тільки в атмосфері співробітництва, співпереживання, співтворчості дорослих і дітей.

Установлено, что на современном этапе одним из важнейших условий решения социальных, экономических и политических задач является упрочение духовно-нравственных основ современного общества. Раскрыта актуальность проблемы патриотического воспитания детей дошкольного возраста, роль этнокультуры в воспитании детей, логика научно-педагогического исследования, посвященного проблеме воспитания патриотизма у дошкольников средствами традиционной белорусской культуры.

Встановлено, що на сучасному етапі одним з найважливіших умов вирішення соціальних, економічних і політичних завдань є зміцнення духовно-моральних основ сучасного суспільства. Розкрито актуальність проблеми патріотичного виховання дітей дошкільного віку, роль етнокультури у вихованні дітей, логіку науково-педагогічного дослідження, присвяченого проблемі виховання патріотизму у дошкільників засобами традиційної білоруської культури.

The actuality and extent of development of the problem of patriotic upbringing of the preschool children, the role of ethnic culture in named process as well as the logic of scientific pedagogical research of the preschool children patriotic upbringing by means of traditional of Belarus culture are revealed in the article.

З’ясовано, що формування особистості, виховання громадянина – завдання теорії та практики виховання. Розкрито теоретичні засади громадянського виховання дітей старшого дошкільного віку. Зроблено висновок про те, що громадянськість є результатом тривалого виховного, формувального впливу, який торкається всіх сторін життєдіяльності дитини.

Отмечено, что формирование личности, воспитание гражданина – задача теории и практики воспитания. Раскрыты теоретические основы гражданского воспитания детей старшего дошкольного возраста. Сделан, что гражданственность является результатом длительного воспитательного, формирующего влияния, касающегося всех сторон жизнедеятельности ребенка.

Theoretical principles of civil education of children of senior preschool age are exposed in the article. The meaning of the concept «civil» in relation to preschool childhood is specified. The special attention is paid to the analysis of rich in content components of civil education of senior under-fives and their integration.

Проаналізовано теоретичні основи формування громадянської обізнаності дітей старшого дошкільного віку. Особливу увагу приділено аналізу змістовних компонентів громадянської обізнаності та інтеграції.

Проанализированы теоретические основы формирования гражданской осведомлённости детей старшего дошкольного возраста. Особое внимание уделено анализу содержательных компонентов гражданской осведомлённости и её интеграции.

Theoretical bases of formation the civil knowledge of children of senior preschool age are analyzed in the article. The special attention is spared the analysis of rich in content components of civil knowledge and their integration.

Розкрито теоретико-методологічні засади формування духовних цінностей у старших дошкільників засобами регіональної культурно-історичної спадщини. Уточнено зміст поняття "духовні цінності старших дошкільників", визначено психолого-педагогічні основи, форми та методи їх формування, проаналізовано виховний потенціал регіональної культурно-історичної спадщини.

Раскрыты теоретико-методологические принципы формирования духовных ценностей у старших дошкольников средствами регионального культурно-исторического наследия. Уточнено содержание понятия "духовные ценности старших дошкольников", раскрыто содержание духовных ценностей старших дошкольников, определены психолого-педагогические основы, формы и методы их формирования, проанализирован воспитательный потенциал регионального культурно-исторического наследия.

In the article presented theoretical and methodological base of the development of spiritual values in senior pre-schoolchildren by means of regional cultural and historical heritage has been researched. The content of the concept лspiritual values» of senior pre-schoolchildren has been detailed and the concept of spiritual values in senior pre-schoolchildren is revealed. Psychological and pedagogical bases, its forms and methods of the development of spiritual values in senior pre- schoolchildren are defined.

Обосновано, что воспитание детей дошкольного возраста должно иметь национальный характер, раскрыто, что одним из средств воплощения в жизнь идеи народности воспитания является - родословное древо. Доказано, что заинтересованность историей родословной, уважение к нему не приходят сами собой, их нужно воспитывать, поддерживать добрыми делами, как в семье, так и в детском саду, приведен пример занятия по дисциплине "Методика ознакомления детей с культурой украинского народа".

Уточнено зміст базових понять дослідження "підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти", "готовність майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми в поліетнічному соціумі Криму". Розкрито сутність загальнонаціонального та регіонального компоненту в змісті підготовки. Виявлено компоненти, розглянуто критерії, показники, рівні готовності. Розкрито та науково обгрунтовано зміст і методику підготовки, проаналізовано результати впровадження моделі підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з дітьми в поліетнічному соціумі Криму.

Визначено сутність понять "виховання міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку", "міжетнічна вихованість дітей старшого дошкільного віку", "міжетнічна толерантність дітей старшого дошкільного віку"; уточнено поняття "міжетнічна толерантність". Критеріями вихованості міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку визначено когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісний. Розроблено показники та охарактеризовано рівні (високий, середній, низький) вихованості міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку. Використано діагностувальну методику визначення рівня вихованості міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку на констатувальному та прикінцевому етапах дослідження. Обгрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання в дітей міжетнічної толерантності: гуманізація та гуманітаризація змісту дошкільної освіти, упровадження інноваційних педагогічних технологій у виховний процес дошкільного навчального закладу (ДНЗ) (мультимедійних презентацій та елементів інтерактивного навчання), збагачення змісту виховання дітей засобами етнокультури, проектування впливу культурно-освітнього середовища ДНЗ на процес виховання міжетнічної толерантності дітей, взаємозв'язок ДНЗ та сім’ї у вихованні міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку. Розроблено й апробовано модель і експериментальну методику виховання міжетнічної толерантності дітей старшого дошкільного віку.

Увагу зосереджено на актуальній проблемі виховання доброзичливого ставлення до людей різних національностей у дітей старшого дошкільного віку в поліетнічному середовищі (на матеріалах Республіки Крим). Розкрито сутність доброзичливого ставлення до людей різних національностей у дітей старшого дошкільного віку, охарактеризовано критерії, показники та рівні такої вихованості. Обгрунтовано педагогічні умови виховання доброзичливого ставлення до людей різних національностей у дітей старшого дошкільного віку в поліетнічному середовищі. Розроблено й експериментально перевірено ефективність методики виховання такого емоційно-позитивного ставлення до представників різних етнічних груп у контексті дослідження.

Увагу приділено проблемі виховання громадянських якостей у дітей старшого дошкільного віку на традиціях рідного краю. Проаналізовано стан вивчення проблеми виховання громадянських якостей дітей зазначеного віку в теорії та практиці дошкільної освіти. Уточнено сутність поняття "громадянськість" стосовно дошкільного дитинства. Здійснено аналіз виховного потенціалу традицій рідного краю в контексті проблеми дослідження. Охарактеризовано критерії, показники та рівні сформованості громадянських якостей у дітей старшого дошкільного віку. Обгрунтовано умови та розроблено методику виховання таких якостей у дітей такого віку на традиціях рідного краю.