Розкрито практичний аспект застосування засобів образотворчого мистецтва у вихованні творчої особистості молодшого школяра.

Освещен практический аспект использования средств изобразительного искусства в воспитании творческой личности младшего школьника.

In clause the practical aspect of use of means of fine art at education of the creative person younger of the schoolboy is opened.

Визначено роль образотворчої діяльності у формуванні якостей творчої особистості молодшого школяра та дизайнера, зокрема, креативної уяви.

В статье определяется роль изобразительной деятельности в формировании творческой личности младшего школьника и дизайнера, а также креативного воображения.

The authors analyzed role of art activity at formation of the creative person of the younger schoolboys and designers.

Наведено загальні відомості про види, форми та жанри образотворчого мистецтва. Розглянуто психологічні та педагогічні аспекти художнього виховання дітей на початковому етапі оволодіння образотворчою діяльністю. Запропоновано методику керівництва процесом навчання, обгрунтовано педагогічні умови формування готовності до художньої творчості. Наведено програмний зміст різних видів образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікації, художнього конструювання), запропоновано методики викладання. Розглянуто природу і типологічні особливості дитячої творчості, послідовність та завдання творчого пошуку.

Приведены общие сведения о видах, формах и жанрах изобразительного искусства. Рассмотрены психологические и педагогические аспекты художественного воспитания детей на начальном этапе овладения изобразительной деятельностью. Изложена методика руководства процессом обучения, определены педагогические условия формирования готовности к художественному творчеству. Приведено программное содержание разных видов изобразительной деятельности (рисования, лепки, апликации, художественного конструирования), предложены методики преподавания. Рассмотрены природа и типологические особенности детского творчества, последовательность и задания творческого поиска.

Висвітлено концептуальні засади формування естетичної культури студентської молоді за умов відродження української національної культури. Наведено характеристику національно-культурних традицій українського народу. Розкрито змістові аспекти підготовки майбутнього вчителя трудового навчання до естетичного виховання школярів, психолого-педагогічні основи формування естетичних смаків студентів. Проаналізовано формування естетичних оцінок у процесі вивчення творів українських народних промислів. Описано процес формування естетичної культури у майбутніх вчителів трудового навчання, методику їх підготовки до естетичного виховання учнів.

Освещены концептуальные основы формирования эстетической культуры студенческой молодежи в условиях возрождения украинской национальной культуры. Приведена характеристика национально-культурных традиций украинского народа. Раскрыты содержательные аспекты подготовки будущего учителя трудового обучения к эстетическому воспитанию школьников, психолого-педагогические основы формирования эстетических вкусов студентов. Проанализировано формирование эстетических оценок в процессе изучения произведений украинских народных промыслов. Описаны процесс формирования эстетической культуры у будущих учителей трудового обучения, методика их подготовки к эстетическому воспитанию учеников.

Висвітлено теоретичні аспекти естетичного виховання учнів, розвиток естетичних смаків дітей, наведено критерії виявлення їх художніх здібностей, методичні рекомендації щодо розвитку професійних умінь вчителя образотворчого мистецтва. Розглянуто питання зображення фасадів архітектурних будівель за допомогою графічного редактора, інтер'єру української хати.

Освещены теоретические аспекты эстетического воспитания учеников, развитие эстетических вкусов детей, приведены критерии выявления их художественных способностей, методические рекомендации относительно развития профессиональных умений учителя изобразительного искусства. Рассмотрены вопросы изображения фасадов архитектурных строений с помощью графического редактора, интерьера украинской хаты.

Освещены закономерности развития методики и дидактики преподавания живописи в течение двенадцати лет обучения в вальдорфской школе. Описаны акварельные техники и их применение в процессе гармоничного и здорового развития ребенка - от детского сада до выпускного класса. Изложены вопросы, касающиеся теории цвета, которая служит фундаментом преподавания, а также особенности использования цвета на других уроках и в интерьере школы.

Проаналізовано проблему художньо-творчого розвитку учнівської молоді, розкрито визначальну роль дизайну в сучасному українському суспільстві. Наведено матеріали з історії естетичного виховання особистості в загальноосвітній школі. Охарактеризовано вікові періоди художньо-творчого розвитку учнів, які займаються образотворчим мистецтвом. Визначено витоки та складові художньо-творчої активності особистості, розглянуто методи розвитку даної якості у школярів. Описано процес сприймання творів мистецтва як засіб стимулювання природної художньо-творчої активності дітей, розкрито архетипи образотворення, які впливають на її розвиток. Розглянуто засоби виховання естетичного ставлення до життя, розвитку творчої уяви та художньо-образного мислення. Запропоновано методику викладання образотворчого мистецтва для різних вікових груп школярів, експериментально підтверджено її ефективність.

Проанализирована проблема художественно-творческого развития учащейся молодежи, раскрыта существенная роль дизайна в современном украинском обществе. Приведены материалы по истории эстетического воспитания личности в общеобразовательной школе. Охарактеризованы возрастные периоды художественно-творческого развития учащихся, занимающися изобразительным искусством. Определены источники и составляющие художественно-творческой активности детей, раскрыты архетипы создания образо, которые влияют на развитие данного качества. Рассмотрены средства воспитания эстетического отношения к жизни, развития творческого воображения и художественно-образного мышления. Разработана методика преподавания изобразительного искусства для различных возрастных групп школьников, экспериментально подтверждена ее эффективность.

У ході дослідження виявлені і науково обгрунтовані психолого-педагогічні умови, необхідні для здійснення ефективного формування знань, умінь з колористики. Встановлена послідовність оволодіння кольором, як мовою образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, обгрунтовано необхідність і доцільність широкого використання вправ та ігрових методів. Наукова новизна полягає в тому, що була виявлена і пройшла успішну експериментальну перевірку система психолого-педагогічних умов, які сприяють поетапній реалізації методів та прийомів навчання з основ кольорознавства молодших школярів, вплив цих умов на зміну структури діяльності дітей у процесі цілеспрямованого навчання; визначився напрямок навчання - "композиція колористична" (власне сприймання кольору та шляхи його реалізації в площинній та об'ємній композиціях).

Проведено теоретико-експериментальне дослідження процесу підготовки учителів до формування естетичного світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису. Розкрито сутнісну характеристику базових понять "естетичне світосприймання", "естетичне світосприймання молодших школярів", проаналізовано сучасний стан проблеми формування даного світосприймання особистості в практиці підготовки студентів педагогічних факультетів. Розроблено, теоретично обгрунтовано й експериментально досліджено модель підготовки учителів до формування світосприймання в молодших школярів за допомогою творів живопису та ефективних педагогічних умов її реалізації в навчально-виховному процесі ВНЗ. Виділено відповідні критерії для оцінки ефективності даної моделі, зокрема, когнітивний, афективний, результативний, світоглядний, їх показники, рівні (низький, середній, високий) та охарактеризовано їх. Визначено узагальнені оцінки професійних якостей, знань, умінь студентів контрольної та експериментальної груп у процесі експериментального дослідження.

Здійснено аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів до формування у молодших школярів художньо-естетичного ставлення до довкілля у теоретичному та практичному аспектах. Визначено критерії та рівні даної підготовки. Розроблено модель процесу підготовки у вищій педагогічній школі майбутніх фахівців до формування художньо-естетичного ставлення молодших школярів до довкілля як педагогічної системи. Виявлено технологію реалізації визначених педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів до вирішення зазначеної проблеми. Установлено динаміку змін за рівнями даної підготовки студентів під впливом експериментальної системи.

На підставі аналізу історико-педагогічної літератури та архівних матеріалів вперше розкрито питання теорії та практики навчання образотворчого мистецтва учнів початкових шкіл Слобожанщини кінця ХІХ - початку ХХ ст.: узагальнено теоретико-методичні погляди вітчизняних просвітян на означену проблему, з'ясовано витоки уявлень на образотворче мистецтво як навчальний предмет, конкретизовано концептуальні положення, закономірності та принципи його навчання протягом даного періоду. Обгрунтовано етапи становлення образотворчого мистецтва в початкових школах Слобожанщини: перший (1864 - 1873 рр.) та другий (1874р. - перші десятиліття ХХ ст.). Визначено особливості змісту навчальних програм, використання наочних, практичних, словесних методів та організаційних форм навчання (уроків, вільних прикладних, додаткових занять під час вивчення інших предметів та опанування основами ремесла) образотворчого мистецтва дітей молодшого шкільного віку в даний період, а також можливості творчого використання позитивного історико-педагогічного досвіду в діяльності сучасних загальноосвітніх шкіл на прикладі змісту навчальної програми інтегрованого курсу "Художня творчість" (1 - 4 класи).

Досліджено проблему формування естетичних смаків школярів (ЕСШ) засобами декоративно-ужиткового мистецтва (ДУМ). Наведено підходи до тлумачення дефініції "естетичний смак" і змісту суміжних понять. Проаналізовано стан художньо-трудової підготовки учнів у загальноосвітніх закладах України, розкрито психолого-педагогічні основи організації творчої художньо-трудової діяльності школярів. Зазначено, що формування ЕСШ буде здійснюватися у разі наявності педагогічної системи школи, де виконуються наступні умови: відбувається широке залучення учнів до різних видів ДУМ; використовується дидактично обгрунтований зміст художньо-трудової діяльності; здійснюється педагогічна взаємодія навчальної та позаурочної форм організації навчально-виховного процесу (НВП). Обгрунтовано підходи до вибору змісту художньо-трудової підготовки учнів, запропоновано методичні рекомендації щодо організації НВП, експериментально перевірено їх ефективність. Розглянуто критерії та рівні сформованості ЕСШ, адаптовано до НВП методику їх діагностування.

Дисертацію присвячено питанням формування основ морально-естетичного світогляду в процесі зображення виробів декоративно-прикладного мистецтва в умовах загальноосвітньої школи. Автором розроблено організаційно-методичну систему формування морально-естетичного світогляду молодших школярів, яка базується на систематизованому теоретичному матеріалі в поетапному його викладанні і тісному взаємозв'язку з практикою в школі.

Розкрито актуальну проблему переходу дитини від дошкільної до початкової освіти, формування в неї засобами образотворчого мистецтва стійкого психофізіологічного стану. Сформульовано педагогічні умови становлення психологічного здоров'я: наявність позитивного фону настрою, уміння бути щасливим. Відзначено, що початкові графічні зображення дитини виконують багато функцій, але поступово набувають характеру знака. З'ясовано, що для створення художньо-виразного образу необхідні емоційно-естетичне сприйняття, розвиток у дитини вміння спостерігати за виразністю форм, кольору, пропорцій та виявляти своє відношення й відчуття.

Раскрыта актуальная проблема перехода ребенка от дошкольного к начальному образованию, формирование у него средствами изобразительного искусства устойчивого психофизиологического состояния. Сформулированы педагогические условия становления психологического здоровья: наличие позитивного фона настроения, умение быть счастливым. Отмечено, что начальные графические изображения ребенка выполняют много функций, но постепенно приобретают характер знака. Выяснено, что для создания художественно-выразительного образа необходимо эмоционально-эстетическое восприятие, развитие у ребенка умения наблюдать за выразительностью форм, цвета, пропорций и проявлять при этом свое отношение и чувства.

Reveals the urgent problem of transition of the child from preschool to primary education, to develop it by means of fine art sustainable psycho-physiological state. Formulated pedagogical conditions for the psychological health: the presence of positive background mood, ability to be happy. It is noted that the initial images of the child perform many functions, but gradually acquire the character of the mark. It was found that to create artistically expressive images should be emotionally aestheticperception, the development of a child's ability to observe the expressive shapes, colors, and proportions to exercise with their attitude and feelings.

Охарактеризовано вплив образотворчого мистецтва на формування духовності молодшого школяра, його естетичної свідомості, естетичного смаку, а також вивчено та узагальнено усталені погляди у сфері художньої освіти і культури, які стосуються образотворчого мистецтва як чинника естетико-виховного впливу на особистість. З цією метою проаналізовано погляди на досліджувану проблему, репрезентовані у творчій спадщині відомих педагогів минулого і сьогодення, працях учених з теорії та історії естетичного виховання, рекомендаціях фахівців у галузі методики викладання образотворчого мистецтва.

Розглянуто питання формування естетичного світогляду учнів молодшого шкільного віку в процесі вивчення образотворчого мистецтва. Обгрунтовано ціннісній зміст образотворчого мистецтва та його вплив на молодших школярів у практичній діяльності вчителя початкових класів. Наведено фрагменти уроків, за допомогою яких молодші школярі здобувають знання про мистецтво та його особливу соціальну роль.

Розглянуто навчальний процес з орігамі як складовий компонент варіативної частини "Програми з трудового навчання для початкової школи", його різноманітний вплив і роль у справі всебічного розвитку молодших школярів.

Обгрунтовано значення образотворчого мистецтва як "інструментарій естетичного виховання" учнів на факультативних заняттях з художньо-естетичного спрямування навчання. Зазначено, що сьогодні загальноосвітня школа має не лише забезпечити різнобічний розвиток індивідуальності учня на основі виявлення його задатків і здібностей, створення умов для їх самовизначення та самореалізації у професійному й особистісному вимірі, а й виховати особистість зі сформованою естетичною культурою, усталеними естетичними смаками, розвиненим почуттям прекрасного, здатну керуватися естетичними принципами у житті та творити за законами краси. Акцентовано увагу на інтегративному принципі викладання образотворчого мистецтва, яке сприяє формуванню естетичної культури учня.

Обосновано значение изобразительного искусства как "инструментарий эстетического воспитания" учащихся на факультативных занятиях в художественно-эстетическом направлении обучения. Отмечено, что сегодня общеобразовательная школа должна не только обеспечить разностороннее развитие индивидуальности ученика на основе выявления его задатков и способностей, создания условий для их самоопределения и самореализации в профессиональном и личностном измерении, но и воспитать личность со сложившейся эстетической культурой, устоявшимися эстетическими вкусами, развитым чувством прекрасного, способную руководствоваться эстетическими принципами в жизни и творить по законам красоты. Акцентировано внимание на интегративном принципе преподавания изобразительного искусства, которое способствует формированию эстетической культуры ученика.

Obgruntovano value of fine art as a "tool of aesthetic education" students on elective courses on art and aesthetic direction of education. It is noted that this secondary school should not only provide many-sided development of the individual studentbased on the identification of his instincts and talents, creating conditions for their self-determination and self-realization in the professional and personal dimension, but also to educate a person with the usual aesthetic culture, well-established aesthetic tastes, a developed sense beautiful, capable guided aesthetic principles in life and to create according to the laws of beauty. Paper emphasizes the integrative principle of teaching art, which promotes the formation of aesthetic culture of students.

Розглянуто культурологічну спрямованість курсу "Художня культура" в розв'язанні проблеми створення культуротворчого простору особистості учня ЗНЗ з метою виховання в нього позитивних морально-естетичних, духовних якостей. Визначено шляхи реалізації потенційних можливостей учбового курсу. Відзначено, що однією з головних проблем у методиці викладання цього курсу є поєднання емоційного та раціонального, образного та понятійного, ідейно-теоретичного та художнього способів осягнення світу. Проаналізовано концепцію комплексної, інтегративної моделі освітньої діяльності. Зазначено про актуальність використання такого підходу, який дозволить достатньо повно реалізувати потенційні можливості навчального курсу в розкритті культурних цінностей різних історико-культурних часових меж, виокремити особливості того чи іншого культурного архетипу, сприяти побудові ідеальної моделі "культурної людини" певної епохи, що суттєво визначить сучасні пріоритети у формуванні особистості сучасності.

Рассмотрена культурологическая направленность курса "Художественная культура" в решении проблемы создания культуротворческого пространства личности ученика общеобразовательной школы с целью воспитания у него положительных нравственно-эстетических, духовных качеств. Определены пути реализации потенциальных возможностей учебного курса. Отмечено, что одной из главных проблем в методике преподавания этого курса является сочетание эмоционального и рационального, образного и понятийного, идейно-теоретического и художественного способов постижения мира. Проанализирована концепция комплексной, интегративной модели образовательной деятельности. Показана актуальность использования рассматриваемого подхода, который позволит достаточно полно реализовать потенциальные возможности данного курса в раскрытии культурных ценностей различных историко-культурных временных границ, выделить особенности того или иного культурного архетипа, способствовать построению идеальной модели "культурного человека" определенной эпохи, существенно определит современные приоритеты в формировании личности современности.

The author examines the content of an educational course "Art culture", considers the aspects of correlation of culture science and art culture, determines the ways of realization of potential possibilities of the educational course.

Рассмотрены вопросы определения творческого самовыражения и нетрадиционных приемов рисования как средства его активизации. Предложена классификация нетрадиционных приемов рисования. Выделены особенности использования нетрадиционных приемов рисования в начальной школе. Обозначен авторский подход к проблеме активизации творческих сил младшего школьника через внутренний мир ребенка. Определены условия эффективного применения нетрадиционных приемов рисования. Сделан вывод о том, что самоценным является не конечный продукт - рисунок, а развитие личности: формирование уверенности в себе, в своих способностях, самоидентификация в творческой работе, целенаправленность деятельности.

Розглянуто питання визначення творчого самовираження та нетрадиційних прийомів малювання як засобу його активізації. Запропоновано класифікацію нетрадиційних прийомів малювання. Виділено особливості використання нетрадиційних прийомів малювання у початковій школі. Позначено авторський підхід до проблеми активізації творчих сил молодшого школяра через внутрішній світ дитини. Визначено умови ефективного використання нетрадиційних прийомів малювання. Зроблено висновок про те, що цінним є не кінцевий продукт - малюнок, а розвиток особистості: формування впевненості у собі, у своїх здібностях, самоідентифікація у творчій роботі, цілеспрямованість діяльності.

The problems of definition of creative expression and innovative techniques of drawing as a means of activation. The classification of non-traditional methods of drawing. The features of non-traditional methods of drawing in primary school. We outlinethe author's approach to enhancing the creative forces of primary school children through the child's inner world. The conditions for the effective application of innovative techniques of drawing. It is concluded that the value in themselves is not the end product - a drawing, and personality development: the formation of self-confidence in their abilities, self-identity in a creative work, focused activity.