Наведено порівняльний аналіз різних систем тестування для оцінки рівня фізичної підготовленості молодших школярів.

Вивчено фізіологічні механізми антигравітаційної участі м'язів у регуляції ортоградного положення тіла людини. Досліджено залежність зміни біодинамічних характеристик ікроножних м'язів людини у динаміці вікового розвитку та тренованості.

Описано методику оцінки постави тіла людини. Виявлено періоди оптимального впливу фізичних вправ на формування м'язового корсета у дітей шкільного віку.

Наведено методику оцінки постави тіла людини. Виявлено періоди оптимального впливу фізичних вправ на формування м'язового корсета у дітей шкільного віку.

Розглянуто питання теоретичного обгрунтування фізичних вправ на засадах біомеханіки. Подано теоретичне обгрунтування рухової функції людини, як основи, на якій базується педагогіка спорту та фізичного виховання.

Описано методику оцінки опорно-ресорної функції ступні. Використання отриманих даних дозволяє контролювати процес фізичного виховання.

Запропоновано методику вимірювання біомеханічних властивостей скелетних м'язів, засновану на результатах аналізу їх амплітудно-частотних якостей.

Викладено основи фізіологічної хімії, сучасні уявлення про структуру, фізіологію та біохімію скелетних м'язів, енергетичні джерела, що забезпечують їх скорочувальну активність. Проаналізовано особливості вуглеводневого, ліпідного та білкового обмінів під час м'язової діяльності; вплив тренування, спрямованого на розвиток витривалості, на метаболізм вуглеводів, ліпідів і білків у процесі фізичних навантажень. Наведено характеристику стану енергетичних систем, що забезпечують виконання фізичних вправ високої інтенсивності. Висвітлено вплив фізичних навантажень на зміну метаболізму в м'язових волокнах, фізіологічні адаптаційні процеси під час тренування.

Викладено основи загальної біохімії та біохімії м'язової діяльності організму людини, описано хімічну будову і процеси метаболізму найважливіших речовин організму, а також розкрито їх роль у забезпеченні м'язової діяльності. Висвітлено біохімічні аспекти процесів м'язових скорочень та механізмів енергоутворення у м'язах, закономірності розвитку рухових якостей, процесів утомлення, відновлення, адаптації, а також раціонального харчування та діагностики функціонального стану спортсменів.

Розглянуто методи біомеханічного аналізу показників організму людини під час виконання фізичних вправ, використання апаратурних, інструментальних комплексів, ЕОМ. Висунуто тезу про те, що моделювання фізичних вправ на підставі її структурної організації дозволяє одержувати цілісну систему всіх елементів.

Аргументовано, що типологічним особливостям вищої нервової діяльності відповідають характерні риси всієї нервової організації індивіда. Тип нервової системи можна розглядати як інтегративний показник генетично обумовлених ознак, що визначають характерні риси фізичних функцій.

Вивчено вплив гравітаційних взаємодій на формування тонусу скелетних м'язів нижніх кінцівок, які беруть участь у регуляції ортоградної пози тіла людини.

Ключ. слова: двигательные способности, высшая нервная деятельность, спорт, физиология.
Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.912.1

Рубрики:

Лікарський контроль за фізичним розвитком дітей і підлітків

Шифр НБУВ: Ж69411 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито проблему впливу занять фізичними вправами різного рівня гравітаційного навантаження на статуру людини після певного часу занять будь-яким видом спорту. Виконано порівняння фізичних показників організму спортсменів з показниками людей, які не займаються спортом.

На базі власних експериментальних даних і результатів інших генетичних досліджень доведено, що тренувальні засоби дозволяють спортсмену досягти верхнього рівня розвитку рухових здібностей у межах індивідуальної варіації, обумовленої генотипом. Зроблено висновок, що ріст спортивних досягнень можливий і не має межі за рахунок удосконалення генетичного потенціалу спортсмена, а також впровадження нових тренувальних технологій, особливо нового інвентаря та обладнання.

Розглянуто шляхи і засоби розширення можливостей людини за рахунок більш раціонального використання ним того енергетичного потенціалу, котрий існує в оточуючому середовищі і може бути утилізований його організмом за умови більш ефективної організації його рухової діяльності. У якості джерела додаткових енергетичних ресурсів для організму запропоновано використання невичерпаних запасів енергії гравітаційних взаємодій. Рекомендовано спеціальні засоби організованого гравітаційного тренування і методику їх використання.

Розглянуто явище гравітації в понятійному та функціональному аспектах. Досліджено проблему впливу гравітації на формування, розвиток та удосконалення функціональних систем організму людини. Особливу увагу приділено вивченню змін, що відбуваються в організмі людини, яка займається фізичною культурою та спортом, в опорно-руховому апараті під дією гравітаційного навантаження.

Розглянуто проблему об'єктивної оцінки стану рухової функції спортсменів. Величина біомеханічного демпфірування скелетних м'язів, досліджувана за допомогою індексу демпферності, має свої особливості та, в основному, зменшується по мірі зростання спортивної кваліфікації, що вказує на більш ефективне виконання рухових задач спортсменами вищих спортивних розрядів.

Наведено вихідні дані психофізіологічних досліджень особливостей курсантів І - ІІІ курсів, обгрунтовано необхідність пошуку ефективних методів і засобів підвищення рівня показників психофізіологічної підготовленості майбутніх офіцерів МВС України.

Розглянуто позитивний вплив раціонально організованих фізичних навантажень, факторів зовнішнього середовища та гігієнічних факторів на здоров'я та поліпшення успішності підлітків.