Висвітлено питання ролі та місця перекладу у взаємозбагаченні сучасних національних культур, взаємообміні науково-технічними досягненнями в міжнародному масштабі. З'ясовано й оцінено значення окремих видів перекладу, мету та сфери їх застосування. Обгрунтовано лінгвістичну природу деяких типів мовних одиниць, способи їх адекватного перекладу на рівні слова, словосполучення, речення або тексту.

Используются нетрадиционные вопросы деривации на уровне текстов. Анализ эмпирического материала показывает, что, как и номинативные единицы, тексты подлежат сокращению, сворачиванию, с одной стороны, и пролонгации, расширению, с другой стороны. Кроме того, тексты могут изменяться и в плане семантической представленности. Лингвокреативность проявляется на уровне номинативных и коммуникативных единиц, и состоит в использовании имеющихся языковых средств в неогенном процессе.

Досліджено актуальні питання перекладу мультимедійних комп'ютерних програм і сторінок у Всесвітній комп'ютерній мережі. Обгрунтовано виділення мультимедіа в особливий вид перекладного матеріалу. Грунтуючись на основних властивостях мультимедіа та спектрі виконуваних ними функцій, висвітлено фактори, які визначили вибір стратегії перекладача в процесі локалізації - особливого виду інтерпретаційної обробки.

Рассмотрены виды информации и способы их вербализации в научных текстах. Несомненный интерес представляют размышления автора об имплицитных связях, имплицитной информации и необходимости соблюдения принципа кооперации для появления коммуникативной импликатуры.

Рассмотрены специфические особенности жанра патентных описаний. Показана взаимосвязь коммуникативных задач текста, функциональных стилей и логико-композиционной структуры текста патентного описания.

Розглямнуто вплив культури мовлення та спілкування на формування загальної культури майбутнього фахівця.

Проаналізовано основні лінгво-соціальні аспекти перекладознавства, розглянуто питання історії та теорії перекладу як складової масової свідомості, критерії істинності перекладацьких можливостей та наукові основи профілактики буквалізму. Висвітлено деякі труднощі граматичного характеру німецькомовних текстів з фахової наукової літератури, концептуальні аспекти перекладу рекламних текстів. Викладено філософію відображення авторської концепції художнього твору в перекладі, типологічні та перекладацькі аспекти складних слів тощо.

Досліджено мовну підготовку студента як загальнопедагогічну проблему та наведено шляхи її вирішення в аспекті соціально-психологічного та індивідуального формування особистості. Розглянуто мовленнєву здатність як засіб комунікації та спілкування, а також соціалізації, самовираження, саморегуляції та самореалізації. Розроблено систему педагогічних умов для ефективного формування мовної готовності студента до освітньої діяльності. Простежено соціокультурні та біолого-фізіологічні сторони формування людської особистості. Зроблено висновок, що саме мова (процес мовлення - внутрішній та зовнішній) залучає індивіда до досвіду попередніх поколінь, допомагає розібратись у своїх власних психічних переживаннях та прогнозувати майбутнє.

Розглянуто питання організації ділової комунікації, зважаючи на національні особливості культур. Зміст ділової культури репрезентовано як сукупність складників мовної культури, ділової етики. Подано елементи необхідних крос-культурних установок у поведінці ділових партнерів, яких слід дотримуватися в міжнародній бізнес-комунікації. Досліджено взаємодію понять "культура - мова - держава", соціально-психологічні чинники ділового діалогу.

Представлено три наукові нариси, які є цілком самостійними дослідженнями. У першому нарисі "Аспекти теорії тексту" розкривається загальне уявлення про текст як продукт авторської творчості, предмет читацького сприймання і розуміння, засіб впливу, а також як відносно самостійну інформаційну систему. У другому нарисі "Синтаксис тексту" досліджуються можливості виокремлення певного ряду мовних одиниць (речення, складне синтаксичне ціле, висловлювання про предмет мовлення, текст), які формуються на грунті текстових зв'язків і відношень компонентів. У третьому нарисі "Текст як модель комунікативного акту" представлено концепцію тексту як створюваної і оброблюваної автором моделі комунікативного акту з читачем. Спираючись на думки Арістотеля щодо процесу "промови", які містяться у "Риториці" давньогрецького філософа, на сучасні психолінгвістичні погляди, теорії перекладу і редагування, висловлювання видатних вчених автор цього нарису розглядає функціонування тексту у "вільному спілкуванні", коли читач (слухач) у процесі читання (слухання) позбавлений можливості перепитати автора, а кількість читачів є невизначено великою.

З позицій сучасної лінгвістики розглянуто тексти наукового стилю. Проаналізовано особливості реалізації в них основних текстових категорій. Виявлено залежність змісту останніх від стильової відповідності тексту.

Детально проанализирована роль и функции языка как средства фиксации информации о внешнем мире и ее обмена в процессе общения. Значительное внимание уделено специфике профессии переводчика, процессу перевода, а также его разновидностям и жанрам.

Рассмотрены теоретические вопросы определения жанра в общефилологическом и лингвистическом аспектах, особенности жанров официально-делового стиля, коммуникативные стратегии: репрезентативную и наративную в их объективно-аналитическом виде. В этой общей характеристике речевых жанров выделены особенности жанров дипломатических текстов.

Раскрыто сущность специфики профессии переводчика; понимание современной наукой роли и функции языка как средства фиксации информации о внешнем мире и ее обмена в процессе общения, а также процесс перевода, разновидности и жанры. Наряду с вопросами современной теории языка и перевода большое внимание уделено практической стороне деятельности переводчика.

Монографію присвячено вивченню комунікативних властивостей тексту та його місця в соціальній комунікації. Головним предметом дослідження був процес текстотворення та прагматичні фактори, що визначають будову текстів різних функціональних класів. Розглянуто загальні проблеми вивчення текстової комунікації; специфіку текстів наукової та приватної комунікації, афоризми, тексти-розповіді. Проаналізовано комунікативні стратегії при створенні текстів та визначаються їх типи; прагматичний статус суб'єкта текстотворення, характер співвідношення в текстах інформаційного та контактного механізмів; варіативні можливості текстів певного функціонального класу.

Висвітлюються актуальні питання сучасного мовознавства, пов'язані з проблемами та аспектами аналізу текстів взагалі та творів художньої літератури зокрема. Значна увага приділяється розгляду категоріальної та системно-структурної організації художніх творів, визначаються принципи порівняльних текстових досліджень.

Розкрито загальномовознавчі постулати про мову як засіб спілкування і систему та сукупність мовленнєвих реалізацій, а також про відношення мови до логічних категорій та явищ реального світу. Значну увагу приділено аспектам об'єктивності та суб'єктивності перекладу як засобу міжмовного спілкування.

Рассмотрен вопрос о продолжении гоголевских традиций живого, колоритного фразеологического словоупотребления в наши дни. На материале современных газет и журналов иллюстрируются вечно яркие, не утратившие актуальности гоголевские образы, которые характеризуют, дают оценку персонажам, событиям и явлениям. Отмечается, что многие фразеомы Гоголя переросли рамки произведений, стали крылатыми.

Висвітлено проблеми якісного навчання перекладачів і перекладацької підготовки фахівців різних галузей науки та техніки за умов інтернаціоналізації освіти та науки в Україні, її інтеграції в світову освітянську та наукову спільноту. Наведено сучасні підходи міжнародних перекладацьких шкіл до вирішення інноваційних міждисциплінарних проблем перекладу, лексико-граматичних і жанрово-стилістичних труднощів навчання науково-технічного перекладу.

Освещены проблемы качественного обучения переводчиков и переводческой подготовки специалистов различных отраслей науки и техники в условиях интернационализации образования и науки в Украине, ее интеграции в мировое образовательное и научное сообщество. Приведены современные подходы международных переводческих школ к решению инновационных междисциплинарных проблем перевода, лексико-грамматических и жанрово-стилистических трудностей при обучении научно-техническому переводу.

Висвітлено когнітивний аспект розгортання текстових концептів художнього твору. Розглянуто питання семантичної реалізації тематичної макроструктури на основі ізотопії, процеси взаємодії синтагматичних та падигматичних мікрополів. Проаналізовано мовно-композиційні особливості українських юридично-процесуальних документів періоду Гетьманщини, офіційні документи в історичному контексті теорії редагування офіційної літератури, співвідношення офіційно-ділового стилю та ділового дискурсу. Визначено особливості відтворення української мовної ідіоматики публічних виступів прем'єр-міністра Італії Сильвіо Берлусконі, лінгвосоціокультурний компонент формування япономовної лексики.

Освещен когнитивный аспект развертывания текстовых концептов художественного произведения. Рассмотрены вопросы семантической реализации тематической макроструктуры на основе изотопии, процессы взаимодействия синтагматических и парадигматических микрополей. Проанализированы языково-композиционные особенности украинских юридическо-процессуальных документов периода Гетманщины, официальные документы в историческом контексте теории редактирования официальной литературы, соотношения официально-делового стиля и делового дискурса. Определены особенности воспроизводства украинской идиоматики речи публичных выступлений премьер-министра Италии Сильвио Берлускони, лингвосоциокультурный компонент формирования лексики японского языка.