Автор осмислює літературний твір як феноменалізацію креативного архетипу та архетипу Світової Гори, а також показує структурну спільність сакральних споруд та творів літератури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.12 + Ш5(4)-34

Рубрики:

Герої. Характери <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено лінгвософські та лінгвоестетичні аспекти теорії поетичної мови, особливості еволюції образного словника поезії 10 - 30 рр. ХХ ст. Зроблено системно-типологічний аналіз віршової мови українського символізму, поезії "Розстріляного Ренесансу" 20-х рр., підрадянської, західноукраїнської та емігрантської поезії 30-х рр. XX століття.

Рассмотрена история понятия "интертекстуальность", а также его место в системе философско-эстетических координат. Доказано, что в исследованиях и интерпретациях феномена интертекстуальности отразились основные тенденции гуманитарной мысли XX в.: формализм, ортодоксальный структурализм, постструктурализм, герменевтика, деконструктивизм, рецептивная эстетика и др.

Подається аналіз фонової інформації з точки зору текстоутворюючої категорії пресупозиції, виявлені шляхи об'єктивізації категорії пресупозиції в авторському тексті і її роль в реконструкції ментально-вербальної картини світу С.Оріховського. Здійснюється виявлення внутрішньої динаміки, закладеної у творі митця. Зроблено висновок, що дослідження змістових ознак тексту і його компонентів дозволяють дати не тільки повну і об'єктивну характеристику його жанрової, стильової приналежності, ідейно-естетичного задуму, а й засобів втілення останнього в словесній канві твору. У зв'язку з цим зростає роль і значення таких найважливіших текстоутворюючих категорій, як інформативність, пресупозиція, семантична зв'язність, інтеграція, ретроспекція і проспекція. Оскільки інформативна глибина і багатоплановість художнього тексту багато в чому визначається текстоутворюючою категорією пресупозиції, вивчення її особливостей набуває особливого значення для інтерпретації й аналізу художнього тексту.

Висвітлено проблеми філософії та поетики щодо однієї з провідних тем у російській та світовій культурі - смерті. Досліджено витоки концепції смерті у російській романтичній літературі. Охарактеризовано символи смерті та безсмертя.

Проведен анализ закономерностей функционирования традиционного сюжетно-образного материала легендарного происхождения в культуре ХХ ст. Рассмотрение специфики трансформации легенд о Фаусте, Крысолове, Граале, Артуре, Агасфере и других осуществляется в контексте многообразных социально-идеологических и духовных факторов, определяющих развитие современной цивилизации. Особое внимание уделяется анализу литературного функционирования средневековых легенд о Дон Жуане. Исследуются формально-содержательные уровни переосмысления образа "всесветного любимца" в произведениях Ж.Б.Мольера, Э.Т.А.Гофмана, А.С.Пушкина, Дж.Г.Байрона, О.де Бальзака, П.Мериме, А.К.Толстого, П.Гейзе, Л.Украинки, Н.С.Гумилева, А.В.Амфитеатрова, А.Камю, К.Чапека и др.

Предложена концепция системного изучения художественного текста через аспекты проявления ядерных смыслов, что позволило все художественно значимые единицы текста рассматривать через призму целого. Изложена методика лингвостилистического исследования текста (поэтического и прозаического) в аспекте взаимосвязи ритмомелодической, интонационной и цветофоносемантической его организации.

Представлена оригинальная теория мелодии стиха как универсального смыслообразующего начала поэтической речи. Проанализированы стихотворения на русском, украинском, болгарском, английском и испанском языках, а также два "непонятных" произведения - "Медный всадник" А.Пушкина и "Двенадцать" А.Блока. Значительное внимание уделено смыслу филологического анализа художественной литературы, звуку и ритму, музыке и смыслу лирического стихотворения.

В монографии исследуется проблема соотносимости метафоры и художественного произведения в трех аспектах ее преломления: структурно-типологическом, историко-типологическом и прагматическом. Раскрывается генетическая и функциональная связь метода, жанра, сюжета и других факторов и носителей художественной целостности произведения с метафорой как универсальной фигурой постмифологического художественного мышления. Определяется роль метафоры в становлении и восприятии произведения как художественного целого, а также в формировании различных типов художественной целостности произведения в их конкретно-исторических вариациях - литературных направлениях и течениях. Особое внимание уделяется стихотворению-метафоре, в котором исследуемая проблема обретает свое наиболее репрезентативное подтверждение. Теоретический и практический анализ этого малоизученного явления мировой лирики проводится на материале русской поэзии первой половины 19 века.

На матеріалі української та російської художньої літератури здійснено комплексний аналіз мовленнєвих девіацій в аспекті вербалізації. Розглянуто найважливіші типи аномалій у зв'язку з порушенням закономірностей побудови пропозиції та модальної рамки висловлювання на різних етапах (у межах різних модулів) процесу породження мовлення. Виявлено особливості взаємодії когнітивного та лінгвального в мовленнєво-мисленнєвій діяльності людини. Вперше в українському мовознавстві зроблено спробу типологізувати комунікативні невдачі (провали). Визначено статус девіатології у межах сучасної комунікативної лінгвістики.

Висвітлено теоретичні питання художньо-літературного стилю, основні етапи становлення та розвитку його теорії. Детально проаналізовано проблему словесної образності. Окремі розділи присвячено функціонуванню мовних засобів у художньому тексті, опису тропів, їх семантиці, структурі, а також етнокультурним складникам.

Рассмотрены особенности парадигматических отношений в парадигме основной стилистической драматически-эпической тональности, основными элементами которой являются трагическая (объективно-трагическая, субъективно-трагическая), патетическая (патетически-трагическая, патетически-юмористическая) и юмористическая (сатирическая: оптимистическая, пессимистическая, ироническая, саркастическая) тональности.

Вперше системно досліджено тональну будову тексту й екстралінгвістичні чинники, що впливають на її своєрідність. Визначено види ритму, які відбивають екстралінгвістичне у лінгвістичному та утворюють підгрунтя тональності тексту як концентрат всіх його експресивних засобів. Запропоновано систему тональностей і окремих тонів, що становлять поліфонію тексту.

Обобщены результаты исследования отечественным и зарубежным литературоведением теоретических аспектов функционирования традиционных сюжетов легендарно-мифологического, легендарно-церковного и литературного происхождения. Рассмотрены интегральные и дифференциальные характеристики классического сюжетно-образного материала, формы и способы его трансформации в разных национальных литературах. Исследованы теоретические аспекты "неомифологической" поэтики и процессов "ремифологизации", приемы осовременивания и расширения трансформационного диапазона классических структур, их национальной и хронотопной локализации.

Розглянуто основні системи європейського віршування. Значну увагу приділено ритмічному ладу вірша, зокрема, римі, римуванню, строфі. Детально і на прикладах подано алгоритм аналізу віршів.

Висвітлюються проблеми стилізації та її семіотичних механізмів на прикладі творів українських письменників - О.Вишні, М.Хвильового, П.Куліша, О.Ольжича, І.Багряного та інших. Аналізуються результати наукових досліджень стилізації, що проводились вітчизняними та зарубіжними вченими-літературознавцями М.Бахтіним, С.Скварчинською, С.Бальдусом, М.Гловінським, К.Долининим, В.Троїцьким, Р.Якобсоном та їх послідовниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.16 + Ш401.45

Рубрики:

Простір і час <теорія л-ри>

Віршовані жанри <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж70322 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюються актуальні питання сучасного мовознавства, пов'язані з проблемами та аспектами аналізу текстів взагалі та творів художньої літератури зокрема. Значна увага приділяється розгляду категоріальної та системно-структурної організації художніх творів, визначаються принципи порівняльних текстових досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.171.11

Рубрики:

Зображувальні засоби мови

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ