Висвітлені сутність поняття "досвід музично-виконавської діяльності", його структура, рівні сформованості у студентів музичних спеціалізацій вузів культури, а також викладений перебіг експериментально-дослідної роботи по вивченню стану формування даного досвіду у студентів вузів культури різних регіонів України. Аналіз результатів діагностичного експерименту дозволив автору констатувати відсутність цілеспрямованого формування досвіду музично-виконавської діяльності у студентів вузів культури. Запропонована оптимальна система формування досвіду музично-виконавської діяльності і методика її реалізації у навчальному процесі дисципліни "Спеціальний інструмент" вузу культури.

Проанализирована сущность опыта эмоционально-эстетического переживания в системе профессиональной подготовки музыкантов-исполнителей. Раскрыты пути его обогащения, расширения с позиции индивидуализированного педагогического действия опосредованного характера.

Театралізація хорових творів - нове явище в сучасному хоровому виконавстві. Це процес реалізації ідеальної, слухової, моторико-пластичної, графічної або вербальної моделі руху в сценічному виконанні музичного твору, в результаті якого створюється вторинний, відносно авторського задуму, художній об'єкт, синтетичний за своєю формою та синкретитичний за суттю, оскільки він є продуктом єдиного та неподільного, психологічно зумовленого процесу музичної орієнтації. Наведено схему колективного виконання твору "композитор - виконавець - слухач - диригент".

Підкреслено, що сучасна музична педагогіка не має наукового обгрунтування поняття "досвід музично-виконавської діяльності", його структури, засобів формування тощо. Відсутність теоретичних знань негативно впливає на якість практичного освоєння студентами досвіду музично-виконавської діяльності, а звідси і на якість підготовки фахівців даного напрямку. Тому автор намагався розробити оптимальну систему формування досвіду музично-виконавської діяльності у студентів вузів культури і мистецтв, а також представити методики її реалізації у навчальному процесі дисципліни "Спеціальний інструмент" вузу культури, які передбачають формування у студентів необхідних знань, умінь та навичок.

Розглянуто актуальні питання композиторської творчості та виконавської інтерпретації, теорії і практики музичного виконавства та педагогіки. Висвітлено основні теоретично-технологічні аспекти формування виконавської майстерності саксофоніста, психологічні аспекти художньої майстерності виконавця-інструменталіста, еволюції бандурного виконавства. Наведено порівняльний аналіз інтерпретації барокової музики, розвитку ансамблевого баянно-акордеонного виконавства в Україні, формування та розвитку Київської оперно-симфонічної диригентської школи 1920 - 1990 рр. як цілісної системи "виховання - навчання" виконавців.

Рассмотрены актуальные вопросы композиторского творчества и исполнительской интерпретации, теории и практики музыкального исполнительства и педагогики. Освещены основные теоретико-технологические аспекты формирования исполнительского мастерства саксофониста, психологические аспекты художественного мастерства исполнителя-инструменталиста, эволюции бандурного исполнительства. Приведены сравнительный анализ интерпретации барокковой музыки, развития ансамблевого баянно-аккордеонного исполнительства в Украине, формирования и развития Киевской оперно-симфонической диригентской школы 1920 - 1990 гг. как целостной системы "воспитания - обучения" исполнителей.

Проанализированы оркестровый стиль и стилевая функция тембра, национальная природа стилеобразования в первых русских симфониях. Освещена проблема авторского стиля в современной музыке. Изучены взаимодействие элементов стиля композиторов ХХ ст., неофольклоризм как фактор обновления стиля в музыке ХХ ст., закономерности исполнительской организации музыкальной архитектоники. Рассмотрены вопросы стилистических модификаций фортепианной аппликатуры, национального генезиса стилевых особенностей артикуляции в фортепианных произведениях венских классиков.

Висвітлено актуальні питання історії та сучасності виконавського мистецтва України, композиторської творчості та виконавської інтерпретації, музичної педагогіки. Проаналізовано становлення духового оркестру в країні. Розглянуто неофольклоризм як стимул до театралізації у музичному виконавстві. Розкрито методологію змісту професійної підготовки музикантів-виконавців. Описано еволюцію розвитку елементів баянної техніки. Наведено словник музичної педагогіки.

Освещены актуальные вопросы истории и современности исполнительского искусства Украины, композиторского творчества и исполнительской интерпретации, музыкальной педагогики. Проанализировано становление духового оркестра в стране. Рассмотрен неофольклоризм как стимул к театрализации в музыкальном исполнительстве. Раскрыта методология содержания профессиональной подготовки музыкантов-исполнителей. Описана эволюция развития элементов баянной техники. Приведен словарь музыкальной педагогики.

Викладено теоретичні аспекти розуміння музичного твору. Розглянуто проблему комп'ютерного моделювання процесу композиторської творчості. Описано взаємодію стабільного і мобільного в аспекті стилю музичного твору. Висвітлено українську музичну теорію першої третини ХХ ст. Проаналізовано програмність як творчий музичний процес в українській симфонії.

Изложены теоретические аспекты понимания музыкального произведения. Рассмотрена проблема компьютерного моделирования процесса композиторского творчества. Описано взаимодействие стабильного и мобильного в аспекте стиля музыкального произведения. Освещена украинская музыкальная теория первой трети ХХ ст. Проанализирована программность как творческий музыкальный процесс в украинской симфонии.

Висвітлено систему та метод видатного музиканта-дослідника Б.Л.Яворського, спрямовані на формування художньо-творчого мислення музиканта-виконавця. Сформульовано визначення поняття "музичне мислення" у взаємозв'язку з основними категоріями творчої діяльності.

Освещены система и метод выдающегося музыканта-исследователя Б.Л.Яворского, направленные на формирование художественно-творческого мышления музыканта-исполнителя. Сформулировано определение понятия "музыкальное мышление" во взаимосвязи с основными категориями творческой деятельности.

In paper are lighted a system and method of the produced musician - contributor B.L. Yavorskiy. She is directed on shaping of art - creative thinking of the musician - performer. The definition of concept " musical thinking " in correlation with main categories of creative activity is formulated.

Розглянуто уявлення Б.Л.Яворського про техніку музиканта як найважливішу складову цілісного виховання художньо-творчої особистості, сформульовано поняття "органічної" техніки, обгрунтовано взаємозв'язок рухів і подиху з особливостями конкретного музичного твору.

Рассмотрены представления Б.Л.Яворского о технике музыканта как важнейшей стороне целостного воспитания художественно-творческой личности, сформулировано понятие "органической" техники, обоснована взаимосвязь движений и дыхания с особенностями конкретного музыкального произведения.

In article B.L. Javorskogo's representations about techniques of the musician as to the major side of complete education of the art - creative person, formulated concept of "organic" techniques are considered, the interrelation of movements and breathwith features concrete a piece of music is proved.

Розглянуто питання організації співтворчості концертмейстера та співака. Розкрито сучасні аспекти спільної діяльності, сутність та структуру понять співтворчості, виконавської творчості. Висвітлено принципи та методи індивідуального підходу щодо формування особистості, охарактеризовано професійні якості, що формуються у процесі навчання та співвиконавства. Розглянуто особливості, критерії та методики діагностики рівнів розвитку ансамблевих якостей у спільній діяльності з концертмейстером. Запропоновано модель професійної підготовки студентів-вокалістів до спільної з ним діяльності.

Рассмотрены вопросы организации совместного творчества концертмейстера и певца. Раскрыты современные аспекты совместной деятельности, сущность и структура понятий совместного и исполнительного творчества. Освещены принципы и методы индивидуального подхода к формированию личности, охарактеризованы профессиональные качества, формирующиеся в процессе обучения и совместного исполнения. Рассмотрены особенности, критерии и методики диагностики уровней развития ансамблевых качеств в совместной деятельности с концертмейстером. Предложена модель профессиональной подготовки студентов-вокалистов к совместной с ним деятельности.

Досліджено специфіку обробки як творчого процесу та результату музичної діяльності, методу музичного мислення, форми художньої інтерпретації та жанру.

Исследована специфика обработки как творческого процесса и результата музыкальной деятельности, метода музыкального мышления, формы художественной интерпретации и жанра.

The article is devoted to the researching of the specific arrangement as a creative processing / refinement of musical, a method of musical thinking, the form of artistic interpretation and genre has been discovered.

Розкрито можливості інтерпретації музичних творів як засобу формування творчої індивідуальності майбутнього педагога. Визначено головну умову розвитку індивідуальності вчителя, розроблено методику, спрямовану на формування його художньої індивідуальності. Розкрито роль знань в ефективному розвитку музично-пізнавальних процесів особистості майбутнього вчителя під час тлумачення музичних творів.

Раскрыты возможности интерпретации музыкальных произведений как средства формирования творческой индивидуальности будущего педагога. Определено главное условие развития индивидуальности учителя, разработана методика, направленная на формирование его художественной индивидуальности. Раскрыта роль знаний в эффективном развитии музыкально-познавательных процессов личности будущего учителя во время толкования музыкальных произведений.

Розглянуто проблеми розвитку музичного мислення у контексті фахової підготовки майбутнього музиканта-педагога. Розкрито його особливості як аналітико-пізнавальної діяльності у системі сприймання - аналізу - інтерпретації музики та художньо-творчого процесу у виконавському пізнанні. Висвітлено організаційно-методичні засади розвитку виконавського музичного мислення у процесі фортепіанної підготовки майбутнього вчителя.

Рассмотрены проблемы развития музыкального мышления в контексте профессиональной подготовки будущего музыканта-педагога. Раскрыты его особенности как аналитико-познавательной деятельности в системе восприятия - анализа - интерпретации музыки и художественно-творческого процесса в исполнительском познании. Освещены организационно-методические основы развития исполнительского музыкального мышления в процессе фортепианной подготовки будущего учителя.

Висвітлено художньо-когнітивні можливості стильового підходу у системі музичної освіти. Розкрито сутність поняття музичного стилю, науково обгрунтовано закономірності осягнення музичних явищ у контексті стильового феномену. Розглянуто умови, принципи та методи формування досвіду пізнання й інтерпретації музики різного стилю, наведено шляхи їх впровадження у педагогічну практичну діяльність музичних навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл. Проаналізовано особливості розвитку творчого потенціалу музиканта-виконавця.

Освещены художественно-когнитивные возможности стилевого подхода в системе музыкального образования. Раскрыта сущность понятия музыкального стиля, научно обоснованы закономерности осмысления музыкальных явлений в контексте стилевого феномена. Рассмотрены условия, принципы и методы формирования опыта познания и интерпретации музыки различного стиля, приведены пути их внедрения в педагогическую практическую деятельность музыкальных учебных заведений и общеобразовательных школ. Проанализированы особенности развития творческого потенциала мызыканта-исполнителя.

Висвітлено стильові парадигми композиторської творчості та музично-виконавської інтерпретації, історію музично-виконавського мистецтва в контексті культурологічних проблем сучасної практики. Розглянуто питання сучасного академічного виконавства в культурологічних вимірах постмодернізму. Проаналізовано динаміку становлення альтового репертуару в контексті взаємодії композиторської та виконавської шкіл Києва. Вивчено проблеми теорії музичного виконавського мистецтва, формування естрадних навичок виконавців на духових інструментах. Визначено нові тенденції теорії й методики виконавського мистецтва, шляхи становлення та розвитку професійної майстерності музикантів-духовиків.

Освещены стилевые парадигмы композиторского творчества и музыкально-исполнительской интерпретации, история музыкально-исполнительского искусства в контексте культурологических проблем современной практики. Рассмотрены вопросы современного академического исполнительства в культурологических измерениях постмодернизма. Проанализирована динамика становления альтового репертуара в контексте взаимодействия композиторской и исполнительской школ Киева. Изучены проблемы теории музыкального исполнительского искусства, формирования эстрадных навыков исполнителей на духовых инструментах. Определены новые тенденции теории и методики исполнительского искусства, пути становления и развития профессионального мастерства музыкантов-духовиков.

Проаналізовано існуючі уявлення щодо виникнення та подолання наслідків естрадного хвилювання. Розкрито методичні та психологічні аспекти адаптації виконавця до стану хвилювання.

Проанализированы существующие представления о возникновении и преодолении последствий эстрадного волнения. Раскрыты методические и психологические аспекты адаптации исполнителя к состоянию волнения.

Освещена теория музыкально-исполнительских ремарок. Предложена методика анализа экспрессивно-речевых аспектов музыкального стиля. На основе статистико-семантической классификации музыкальных ремарок-образов построена концептуально-понятийная конфигурация "смыслового изваяния" картины мира композитора. Раскрыта сущность понятия "меры экспрессивности" различных параметров музыкального интонирования - темпоритма, агогики, динамики, артикуляции. Проанализирован опыт методики стилистического анализа музыкальных ремарок на примере анализа Прелюдий для фортепиано К. Дебюсси.

Розглянуто питання про мінімалізм в українському музикознавстві за матеріалами англо- та німецькомовних видань, висвітлено й аргументовано тезу про його притаманність та причетність до першохристиянської екстатики. Розкрито основи мінімалізму як концепції виконавства в представленні мінімалістських композицій, зокрема, музичної класики, що містить ознаки архетипової символіки й екстатики проявів духовного генезису музики.

Рассмотрен вопрос о минимализме в украинском музыковедении по материалам англо- и немецкоязычных изданий, освещен и аргументирован тезис о его свойственности и причастности к первохристианской экстатики. Раскрыты основы минимализма как концепции исполнительства в представлении минималистских композиций, в частности, музыкальной классики, содержащей свойства архетиповой символики и экстатики проявлений духовного генезиса музыки.

Проаналізовано основні напрямки досліджень і перспективи розвитку виконавського музикознавства. Розглянуто проблему самоідентифікації академічного народно-інструментального виконавства, питання сучасного академічного гітарного виконавства. Визначено стильові парадигми композиторської творчості та музично-виконавської інтерпретації. Висвітлено історію музично-виконавського мистецтва в контексті культурологічних проблем сучасної практики, аспекти розвитку інструменталізму західноєвропейської храмової церковної музики, історичні передумови, основні тенденції й етапи розвитку жанру віолончельного дуету, історичний розвиток домри та кобзи від стародавніх часів до сучасного періоду в світовій музичній культурі. Проаналізовано творчість українських композиторів генерації 1960-х рр. та проблеми ансамблевого виконавства, нові тенденції розвитку музичної режисури.

Проанализированы основные направления исследований и перспективы развития исполнительского музыковедения. Рассмотрены проблема самоидентификации академического народно-инструментального исполнительства, вопросы современного академического гитарного исполнительства. Определены стилевые парадигмы композиторского творчества и музыкально-исполнительской интерпретации. Освещены история музыкально-исполнительского искусства в контексте культурологических проблем современной практики, аспекты развития инструментализма западноевропейской храмовой церковной музыки, исторические предпосылки, основные тенденции и этапы развития жанра виолончельного дуэта, историческое развитие домры и кобзы от древних времен до современного периода в мировой музыкальной культуре. Проанализированы творчество украинских композиторов генерации 1960-х гг. и проблемы ансамблевого исполнительства, новые тенденции развития музыкальной режиссуры.