На основі ретельного і всебічного вивчення автографів А.Кос-Анатольського вперше оприлюднена вся його творча спадщина з домашнього архіву. Подано систематичний анотований опис музичних творів композитора. Вміщено усі, незалежно від форми та змісту, нотні і ненотні матеріали: автографи нот, поетичних текстів, друки, копії, листи, нотатки, тексти сценаріїв та інші документи, які зберігаються у домашньому архіві композитора. Показано різні етапи праці А.Кос-Анатольського над творами. Опис кожного автографу містить назву твору (подану згідно з автографом), формат рукопису і кількість заповнених нотним чи поетичним текстом сторінок. Усі рукописні матеріали згруповано за назвами творів і систематизовано за видами і жанрами рукописів.

Опубліковано церковні монодичні (одноголосі) піснеспіви болгарського наспіву, зафіксовані в українських та білоруських нотолінійних Ірмолоях кінця XVI - XVII ст. з книгосховищ Києва та Львова. Ці Ірмолої розкривають маловідомі сторінки культурних взаємин українського і болгарського народів у їх історичному минулому. Наведено матеріали про болгарський наспів та кодикологічне дослідження, археографічний опис нотолінійних Ірмолоїв, з яких узято зразки болгарського наспіву.

Розкрито тему формоутворення в сучасній українській музиці, зокрема, в творчості композиторів Харкова С.Пілютикова та Ю.Алжнєва. На основі порівняльного аналізу різних стильових композицій визначено загальні закономірності варіантної форми як композиційного цілого: саморух заданої звукової ідеї, первісне інтонаційно-конструктивне утворення; взаємна функціональна рівність варіантів; інтонаційне та структурне проростання, що грунтується на функціональній подібності: від ядра (теми) до цілого (частина, цикл); принципова відкритість до якісного оновлення первісної ідеї, до взаємодії з іншими принципами тематичного розвитку та множинність її вирішень; принципова відсутність обмежень паретворення; зниження чіткої межі структурованості і розвитку форми, за якої межа між експозиційним і розвиваючим викладенням виявляється умовною; розширення семантичних та драматургічних функцій, перехід із однієї функції до іншої.

Досліджуються проблеми мистецького виховання молоді в Україні. Збірка містить невелику частку праць, які побудовані на місцевому краєзнавчому матеріалі (фольклорі, кращих здобутках провідних вітчизняних митців і педагогів як минулого, так і сучасності). Три хорові твори, подані в нотному додатку, в Україні публікуються вперше.

Розглянуто деякі тенденції музично-просвітницького руху в Західній Україні у 20 - 40-х рр. ХХ ст., а також історико-культурні умови формування мистецтва оперного співу в нашій державі. Окремі розділи присвячено гастрольно-концертній діяльності М.Лисенка, застосуванню комп'ютерних технологій у процесі музичної творчості, мовленнєвим засобам виразності дикторів радіо та телебачення тощо.

Наведено перше повне зібрання музикознавчих і фольклористичних праць видатного українського композитора й музикознавця С.Людкевича, написані чи виголошені ним від кінця ХІХ до початку 70-х рр. ХХ ст. Запропоновано дослідження, статті та виступи з питань музичної естетики й стилістики; про музику й поезію; про українських та російських композиторів і виконавців. Включено праці з фольклористики, статті про церковну музику, висвітлено питання музичного шкільництва, педагогіки та теорії музики, а також наведено статті про музичне життя Західної України. Відтворено реальну картину музичного, культурного та суспільного розвитку Галичини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш3(2=1Ук) я44 + Щ313(4УКР)6-81 Людкевич С. + Щ312(4УКР) + Щ310,0 + Щ313(4УКР331)-69

Рубрики:

Історія музики

Музична фольклористика

Теорія музики (теоретичне музикозновство)

Шифр НБУВ: В343217 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Роботу присвячено історії, народній культурі і мистецтву Зарічненського району Рівненщини, потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Представлено матеріали дослідження вчених, викладачів вузів, краєзнавців, музеєзнавців, мистецтвознавців, етнографів, фольклористів, письменників про екологію природи та духовності цього самобутнього краю. Розглядаються мова, топоніміка, археологія, антропологія регіону, особливості його фольклору.

Висвітлено історію, мову, звичаї, вірування, традиційний побут, етнічні та естетичні погляди українського народу. Встановлено, що проникнення народної культури в "Енеїду" відбувалося завдяки використанню видів (жанрів) народного мистецтва. Основну увагу приділено фрагментам фольклорної культури та мистецтва, зокрема, народним пісням. Доведено, що звернення до оперного жанру забезпечило злиття ліричного над-сюжету з давньою історією та міфом, що у підсумку призвело до неповторного синтезу античного з національним.

Розповідається про життєвий і творчий шлях Климента Квітки - видатного вченого, педагога, збирача і дослідника музичного фольклору, одного з найвизначніших етномузикологів Європи і світу. Повідомляється про розробку К.Квіткою теорії ритмоструктурної типології, моделювання пісенної структури. Висвітлюється методологія коментування і критики записів музичного фольклору, концепція етномузикології як історичної дисципліни та ін.

Визначено творчий внесок українських композиторів у вітчизняну та зарубіжну культуру, а також проаналізовано діяльність іноземних композиторів, які з великою повагою ставилися до історії, культури, фольклору та побуту України (М.І.Аладов, Л.О.Бакалов, О.І. Барамішвілі, Г.А.Бобинський, О.П.Бородін, Є.П.Макаров, М.П.Мусоргський, М.Г.Фрадкін, П.І.Чайковський та ін.). У біографічній частині вказано прізвище, ім'я (для східних слов'ян і по-батькові) композитора, місце народження та смерті, дані про спеціальну освіту, наукові ступені, вчені та почесні звання, а також лауреатські відзнаки.

Висвітлюється життя та діяльність видатного українського композитора і диригента, засновника національної оперети - Олексія Рябова, який створив понад 30 музичних комедій та оперет ("Коломбіна", "Сорочинський ярмарок", "Майська ніч", "Весілля в Малинівці", "Червона калина" та ін.). Повідомляється, що з його багатогранною мистецькою діяльністю пов'язані становлення і формування Київського державного театру оперети і Харківського українського театру музичної комедії. Підкреслюється, що численні втілення самобутніх творів О.Рябова на багатьох сценах України та зарубіжних театрів сприяли високим художнім досягненням і широкому визнанню української музично-театральної культури.

Представлены работы музыковедов, педагогов-исполнителей, аспирантов музыкальных вузов Одессы, Киева, Львова, посвященные культурологическим проблемам по трем основным направлениям: теория истории и исторический ракурс музыкознания, вопросы музыкальных типологий и теория музыкальной интерпретации. Рассматриваются особенности "диффузии методов" теоретического и исторического музыкознания в XX веке, стилевая и жанровая типология как средоточие языково-знаковых свойств музыкального выражения, а также исполнительская интерпретация в определении реалий музыкальной формы.

Предлагаемые в данном сборнике научно-методические статьи отражают широкое назначение культурологического подхода в музыкознании и разнообразие вопросов о семантике в музыке.

Розглядаються питання "теорії історії" та "історії теорії" музики, естетика інформаційних систем художньої культури у смислотворчій педагогіці становлення (асоціативні рівні категорії смислу). Повідомляється про музикальність художньої виразності творів мистецтва. Висвітлюється типологія канта у творах композиторів XIX ст., редакційні інтерпретації шести віолончельних сюїт І.С.Баха, особливості перехідного періоду в становленні та еволюції виконавчої школи та ін.

Праця присвячена творчій постаті одного з найвідоміших сучасних українських композиторів Мирослава Скорика в музичному контексті епохи. Поданий найширий огляд творчості митця до сьогоднішнього дня: на порозі зрілості (1955-1964), нова фольклорна хвиля (1965-1972), шлях до класичної досконалості (1973-1978), під знаком неоромантизму (1982-1983), в лабіринтах стильової гри (1986-1997).

Збірник присвячено видатному композитору другої половини ХХ ст. М.Скорику. Детально проаналізовано естетичні, теоретичні та загальнокультурні погляди митця. Окремі розділи присвячено пісенній та оперетовій спадщині композитора, а також ролі джазу в його творчому доробку.

Представлено историко-монографическое исследование, посвященное анализу деятельности М.А.Бихтера, неординарного дирижера, яркого пианиста, сконцентрировавшего свое мастерство в камерно-вокальном исполнительстве и педагогике. Автор на основании обширных, ранее не опубликованных архивных материалов стремился осветить некоторые проблемы ансамблевого исполнительства и воспитания камерных певцов, являющиеся актуальными в современном музыкальном творчестве. Приведены отрывки из рукописей М.Бихтера "Этюд о пении, его сущности, путях развития и связи с личностью", "Основы музыкального исполнения".

Монографію присвячено автору національного гімну, композитору М.Вербицькому (1815-1870) - одному з піонерів музичної творчості в Галичині ХІХ ст. Висвітлено його життєвий шлях та творчу діяльність, особливу увагу приділено творчості композитора, спрямованої на написання церковних творів, музики до театральних вистав, хорів, солоспівів, інструментальних і симфонічних жанрів.

Висвітлено різнобічні грані духовного перетворення сучасного буття у його протиріччях, філософські проблеми музикознавства в онтологічному й аналітичному аспектах. Проаналізовано драматичні та трагічні долі видатних одеських музикантів, композиторів, педагогів, а також питання історичного становлення музичних стилів, жанрів, стильових і фактурних понять. Наведено відомості про інструментарій, літературні та нотні джерела, склад інструментальних і хорових колективів, артикуляцію, динаміку, звуковедення. Охарактеризовано вітчизняні (у т.ч. російські) виконавські та педагогічні школи, серед яких - школа Г.Нейгауза, Т.Кравченко, Одеська вокальна школа, віолончельна школа у Києві.