Рассмотрены вопросы сравнительного анализа дискурсов романтизма, модернизма и постмодернизма, способы репрезентации "Я" в этих дискурсах, особенности современной художественной литературы, которая идентифицирует себя как "металитература", а также особенности ее генезиса, онтологического статуса, взаимоотношений автора и героя. Проанализирована эволюция герменевтики, ее непростые отношения с деконструкцией, современные герменевтические доктрины. Изложены философские вопросы об идентичности и отказе от идентичности, о свободе и ответственности, единстве и многообразии, тождестве и различии.

Викладено деякі аспекти літературної трансформації легендарно-міфологічних структур. Розглянуто іудаїзм і християнство як герменевтичну проблему у творчості Йосифа Бродського. Визначено відмінність між ідеалом та реальністю у поезії Ізидора Жака Сомоліського. Проаналізовано відображення числової символіки в художньому творі та проблеми її інтерпретації. Досліджено проблему інтерпретації спадщини Києво-Могилянської академії у ракурсі постмодерну.

Розглянуто сутність і принципи гносеології, суб'єкт та об'єкт пізнання, етапи та методи дослідження, а також соціальні об'єкти та принципи їх вивчення. Визначено етапи побудови гносеологічної реконструкції соціальних об'єктів, специфіку їх пізнання, місце соціального експерименту в теорії та практиці суспільного життя. Висвітлено процес формування та класифікації категорій діалектики, особливості їх застосування під час дослідження соціальних об'єктів, а також основні категорії діалектичного пізнання суспільства та методи пізнання суспільного буття.

Рассмотрено значение понятия масштаба успеха исследователей в разных предметных областях, в частности: масштаб предметной области философии, экономической и психологической предметных областей, гуманитарных наук, эстетики, математических наук, технических наук, художественного творчества, обыденного сознания, политического мышления.

Систематизовано європейську традицію теорії інтерпретацій. Наведено поняття герменевтики, описано перші системи інтерпретації (кабалістику, античну і християнську герменевтику). Розглянуто наукову інтерпретацію герменевтики, феноменологію, філософську герменевтику, психоаналіз, фемінізм, екзистенціалізм. Висвітлюються проблеми семіотики та структуралізму, постмодернізму (постструктуралізму), герменевтики як літературної естетики, показано синтетичний характер сучасної української прози, а також стиль і час у зарубіжній прозі ХХ ст.

Розглянуто одну з найпопулярніших тем філософії ХХ ст. - герменевтику - теорію розуміння й тлумачення текстів і феноменів культури. Окреслено історію герменевтики, коло її проблем на тлі принципового розмежування методологій гуманітарних і природничих наук. Проаналізовано процес поширення проблеми істини на розуміння гуманітарних наук, розширення естетичного виміру в царину трансцендентного, формування поняття "мова" в історії західної думки.

На широком материале философских текстов определены границы историко-философских исследований в области практической философии. Обоснована функция истории философии как герменевтической дисциплины. Установлена возможность использования в качестве методологии проведения теоретических исследований деонтологии. Определены ее основные цели и задачи - формирование умения читать философские тексты, а также необходимых герменевтических и аналитических навыков в профессиональном изучении философии.

На підставі новітніх даних синергетики, теорії гіперциклів, геології, біології, вікової психології та філософії висвітлено теорію відкритих систем. Переосмислено ідею буддийської філософської системи мадх'ямаки у контексті еволюційної діалектики. Проаналізовано проблему фундаментальних констант, визначено типи моделей еволюції та самопідтримки. Розглянуто питання походження Всесвіту, речовини та соціумів, а також вторинних самогравітуючих тіл, філогенезу, ніогенезу, анагенезу, мегаспільності, функціональних хаосів. Розкрито зміст понять енергетики онтогенезу, а також онтогенезу зірок, планети Земля, особистості та соціуму. Наведено загальні перспективи еволюції.

На основании новейших данных синергетики, теории гиперциклов, геологии, биологии, возрастной психологии и философии освещена теория открытых систем. Переосмыслена идея буддийской философской системы мадхьямаки в контексте эволюционной диалектики. Проанализирована проблема фундаментальных констант, определены типы моделей эволюции и самоподдержки. Рассмотрены вопросы происхождения Вселенной, вещества и социумов, а также вторичных самогравитирующих тел, филогенеза, ниогенеза, анагенеза, мегасовместимости, функциональных хаосов. Раскрыто содержание понятий энергетики антогенеза, а также антогенеза звезд, планеты Земля, личности и социума. Приведены общие перспективы эволюции.

На основе анализа учений Г.С.Сковороды, П.Д.Юркевича, П.Флоренского, В.Розанова, Н.Бердяева, Г.Г.Шпета, А.Ф.Лосева рассмотрена история развития герменевтических идей в восточнославянской философской традиции. Освещены основные теоретические положения аутогерменевтики, этической, апофатической и диалогической герменевтик, телеологической пангермевтики, герменевтической фенометологии. Рассмотрена специфика восточнославянской культуры миропонимания.

Розкрито суть поняття герменевтики, розглянуто перші системи інтерпретації, зокрема, кабалістику, античну та християнську герменевтики. Охарактеризовано есеїзм як один із типів синтетичного мислення. Наведено переклад англійської статті Марії Регг "Кінець французького стилю: структуралізм і постструктуралізм в американському контексті", а також есе С.Шумлянського "Влада мови та мова влади: newspear, руссояз та укрмова".

Раскрыто содержание понятия герменевтики, рассмотрены первые системы интерполяции, в частности, кабалистика, античная и христианская герменевтика. Охарактеризован эсеизм как один из типов синтетического мышления. Приведен перевод из английской статьи Марии Регг "Конец французского стиля: структурализм и постструктуализм в американськом контексте", а также эссе С.Шумлянского "Власть языка и язык власти: newspear, руссояз и укрязык".

Рассмотрен феномен отстраненного созерцания и его влияние на культуру. Рассмотрена культурная сфера, находящаяся точно посередине между психологией и социальной методологией, где психологические представления об индивидуальной созерцательности превращаются в некую общую идеологию созерцания, которая в свою очередь может служить концептуальной базой для выработки "созерцательных" социальных методологий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3 + Ш4в

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретико-методологічні та прикладні проблеми психологічної герменевтики як напряму досліджень, що вивчає проблеми розуміння та інтерпретації реальності, зокрема, психічної реальності людини, її особистого досвіду: буденного, професійного, вікового. Розкрито суть поняття семіотичного досвіду особистості, розглянуто специфіку наративу порівняно з іншими видами текстів, визначено критерії його стислового аналізу.

Освещены теоретико-методологические и прикладные проблемы психологической герменевтики как направления исследований, изучающего проблемы понимания и интерпретации реальности, в частности, психической реальности человека, его личного опыта: обыденного, профессионального, возрастного. Раскрыто содержание понятия семиотического опыта личности, рассмотрена специфика наратива по сравнению с другими видами текстов, определены подходы к его краткому анализу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.518.3 + Х002в

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:Ю2 + Ю251.518.3

Рубрики:

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш100.4 + Ю251.518.3

Рубрики:

Мова і свідомість. Мова і мислення

Інтерпретація. Герменевтика

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано необхідність впровадження гуманітарної експертизи (ГЕ) в процесі аналізу інноваційних проектів і прийняття відповідальних рішень, зокрема комплексного та багатодисциплінарного характеру. Розглянуто механізми ГЕ, її структуру, загальні принципи, критерії, смисли та метасмисли.

Обоснована необходимость внедрения гуманитарной экспертизы (ГЭ) при анализе инновационных проектов и принятии ответственных решений, в частности комплексного и многодисциплинарного характера. Рассмотрены механизмы ГЭ, ее структура, общие принципы, критерии, смыслы и метасмыслы.

Рассмотрен вопрос самопознания всей гуманитарной культуры, связанный с проблемой адекватного восприятия текстов с учетом связи с человеческим бытием и осмысления философией собственных суждений. Описаны внутренние механизмы формирования смысла текста, определены типы контекстов, на основе которых функционируют речевая практическая деятельность и способы понимания. Раскрыто содержание понятий знания, уровней осознания, тройственной структуры действительного сознания, мышления запредельного, истины и смысла, духа и духовности, действительности, реальности и существования.