Досліджено механізми взаємодії архітектури і філософії - дискурсивні умови комунікації та функціонування значень в архітектурі, зокрема, архітектурі постмодернізму. Охарактеризовано проблему репрезентативності (властивості відображати ідеї світоустрою) як центральну для архітектури, розглянуто природу та принцип дії репрезентативного механізму, соціокультурні аспекти питання, позиції щодо "постмодерної історичності" та адекватності архітектурного формовиявлення та інтерпретації.

Рассматриваются особенности эстетического воприятия рекламы, в частности, обращается внимание на образность и игровую заданность рекламы. Показана роль рекламы в эстетизации коллективного поведения, в т.ч. в формировании стереотипов поведения, а также ее регулятивно-коммуникативное назначение. Подчеркивается, что через подражание и внушение, стандартизацию и схематизацию реклама внедряет в сознание потребителей эстетические идеалы, нормы поведения на уровне повседневного бытия, облекая их в форму образов.

Представлен культурно-антропологический, культурологический и эстетический анализ моды. Критикуются абстрактно-антропологические, позитивистские, социологические подходы в исследовании моды. Концептуализируется феномен моды в системе художественного творчества, описывается специфика модных инноваций в контексте стилевого формообразования культуры. Реконструируется эстетосфера моды в рамках категорий "гротеск", "идеал", "норма", анализируется феномен моды в контексте художественных практик ХХ столетия. Дается культурологическая модель дизайна одежды.

Рассмотрен интерьер в культурно-исторической перспективе и контексте семиологических исследований. Проанализирован проектный опыт дизайна интерьера, реализованный в педагогической практической деятельности на кафедре дизайна. Рассмотрены типология как порождающая грамматика архитектурного языка, интерьер как динамическое формообразующее пространство архитектуры, культурогенез внутреннего убранства культуры как системогенез проектных парадигм. Освещены место интерьера в архитектуре древнего мира, средневековья и Возрождения, модернизма и постмодернизма, а также образы пространства и времени, движения и покоя. Изложены вопросы проектирования контекстных означающих интерьера.

Проаналізовано проблему визначення блукаючих зірок для квартир в сучасних багатоповерхових багатоквартирних будинках. Запропоновано просту методику вирішення вказаної проблеми.

Проанализирована проблема определения блуждающих звезд для квартир в современных многоэтажных многоквартирных домах. Предложена простая методика решения указанной проблемы.

in the article the problem of decision of traveling stars for apartments in modern multistoried apartment building is analyzed. a simple method for the decision of the indicate problem is offered.

Розглянуто ігрову специфіку реклами як особливого виду художньої творчості, а також закономірності й особливості впливу гри на споживача та її роль у комунікативному процесі.

Рассмотрена игровая специфика рекламы как особого вида художественного творчества, а также закономерности и особенности влияния игры на потребителя и ее роль в коммуникативном процессе.

In the article is examining the playing shape of the advertisement as a particular kind of the artistic art. It is analyzing the regularities and the particulars of the playing influence on the individuality. The special attention pays to the way of how the aesthetic things penetrate in the advertisement through the play and to its role in the communicative process.

Розглянуто комунікативний аспект використання упаковки в радянському суспільстві 1930-х рр. Виявлено її вплив на окремі споживацькі особливості та виробничі функції.

Рассмотрен коммуникативный аспект использования упаковки в советском обществе 1930-х гг. Выявлено ее влияние на отдельные потребительские особенности и производственные функции.

In paper the communicative role of packaging in the Soviet company of the 1930-th years is surveyed. Its influence to character of separate functions is taped.

Освещены вопросы феноменологии, дискурса, грамматологии, риторики, этоса и эроса моды. Рассмотрена мода в контексте метаэкологической проблематики, модерна и постмодерна, авангарда. Проанализирована мода как дизайн и инобытие человека.

Доведено, що мистецтво костюма (від-кутюр і прет-а-порте) в кінці ХХ ст. розвивалося в межах загальних тенденцій постмодернізму. Паралельно відбувалося формування такого явища як деконструктивізм з його особливою естетикою.

Доказано, что искусство костюма (от-кутюр и прет-а-порте) в конце ХХ в. развивалось в рамках общих тенденций постмодернизма. Параллельно формировалось такое явление, как деконструктивизм с его особенной эстетикой.

The authors prove the art of costume (haute couture and prкt-a-porter) to develop within the limits of general tendencies of Postmodernism in the end of XX c. At the same time such a phenomenon as dekonstructivism with its peculiar esthetics starts toshape.

Розглянуто естетичні засоби організації предметного середовища. Проаналізовано компонувальні особливості традиційного сільського житла Волинського Полісся. Установлено й охарактеризовано компонувальні особливості еволюційних етапів формування житлового простору.

Рассмотрены эстетические средства организации предметной среды. Проанализированы особенности компоновки традиционного сельського жилья Волынского Полесья. Установлены и охарактеризированы компоновочные особенности эволюционных этапов формирования жилого пространства.

Досліджується феномен моди у культурологічному і естетичному вимірі. Проведено аналіз філософських, естетичних, мистецтвознавчих тлумачень моди. Доводиться, що мода є універсальним механізмом культуротворчості. Естетична специфіка моди виявляється у незавершеному міметизмі та неповноті оволодіння предметом моди. Культурно-антропологічна специфіка моди полягає у перманентній ювеналізації людини в культурі засобами ігрової поведінки. Мода реконструюється в реаліях історії одягу, побуту та культури в цілому.

Дисертацію присвячено дослідженню феномену реклами у контексті загальнолюдської культури, в цілому, та художньої культури, зокрема. Розкрито зв'язок реклами з різними галузями гуманітарних знань, мистецтвом, народною творчістю. Визначено сучасні тенденції розвитку реклами як особливого виду мистецтва, що відображає повсякденне буття людини, має естетичний вплив на різні сфери її життя та суспільства в цілому.

Узагальнено характеристики категорій "соціум", "смак" і "стиль". Розкрито соціумний механізм смако-стильового процесу, закономірності формування смакових тенденцій соціуму, етапів функціонування стилю, а також запропоновано аналіз визначень естетичних смаків і стилів у соціумній системі відповідно до загальнонаукових таксонів: типів, родів, класів, підкласів, видів, рівнів, форм. Розглянуто характеристику різних видів стилізацій та їх вплив на справжні стилі. Обгрунтовано необхідність вивчення смако-стильового комплексу з парадигмального погляду, що формує й виявляє парадигмальну домінанту, сутнісним виразом якої є імператив.

Автором розкривається соціумний механізм смако-стильового процесу, виявляються закономірності формування смакових тенденцій соціуму, етапів функціонування стилю, запропонований аналіз визначень естетичних смаку і стилю. Подається модель розробки структури розвитку естетичних смаків і стилів в соціумній системі відповідно до загальнонаукових таксонів: типів, родів, класів, підкласів, видів, рівнів, форм. Представлена характеристика різних видів стилізацій та їх вплив на справжні стилі.

Досліджуються наскрізні механізми взаємодії архітектури і філософії або дискурсивні умови комунікації та функціонування значень в архітектурі взагалі, і архітектурі постмодернізму зокрема. Проблема репрезентативності подається як центральна для архітектури і розглядається з точки зору природи зв'язку архітектури і філософії, розкривається принцип дії репрезентативного механізму, а також досліджуються соціо-культурні аспекти питання, позиції щодо "постмодерної історичності" та адекватності архітектурного формовиявлення, інтерпретації.

Досліджено філософсько-естетичні та соціокультурні аспекти чайної церемонії в її китайському й японському варіантах. Висвітлено головні етапи розвитку чайної культури в Китаї та Японії. Визначено функції та базові філософські принципи китайської чайної церемонії, їх трактування за часів середньовіччя та в сучасних дослідженнях, проведено порівняльний аналіз китайської та японської моделей чайного ритуалу. Введено до наукового обігу матеріали, факти, імена китайських та японських майстрів, пов'язаних з чайною культурою.

Етноестетичну культуру розглянуто як частину культури казахського суспільства з позицій системного підходу. Вона має складну структуру (традиційне та професійне мистецтво) і склад (естетична культура праці, побуту, дозвілля, виробництва, поводження, комунікації, екології).

Этноэстетическая культура рассмотрена как часть культуры казахского общества с позиций системного подхода. Она имеет сложную структуру (традиционное и профессиональное искусство) и состав (эстетическая культура труда, быта, досуга, производства, поведения, коммуникации, экологии).

The ethnoaesthetic culture is considered as a part of culture of the Kazakh society from positions of the systems approach. It has a complex structure (traditional and professional art) and composition (an aesthetic culture of work, life, leisure, manufacture, behaviour, communications and ecology).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю8 г(0) + Ю815.7 + Р.в2

Рубрики:

Естетика

Естетика побуту

Медицина та інші науки і галузі знання

Шифр НБУВ: ДС50555 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено зміст поняття "міська ідентичність" та показано, що його доцільно використовувати для позначення сукупності культурних смислів та поведінкових норм, які городяни визнають своїми, ототожнюючи себе з певним конкретним містом чи міським способом буття як таким. Підкреслено необхідність чіткого розмежування понять "міська ідентичність" та "ідентичність міста" і вказано, що останнє доцільно використовувати для позначення сукупності символічних та культурних ресурсів, які формують його уявний образ, роблячи місто пізнаваним. Встановлено, що ідентичність міста - це культурно-смислове ядро, виражене у конкретно-історичному вимірі у культурному коді міста.