Зазначено, що розгляд історико-культурологічних аспектів психоаналізу, дослідження його ролі у розвитку культури, художньої творчості виявляють нові можливості духовного піднесення людини. Сьогодні висвітлення нових можливостей духовного удосконалення людини має пріоритетне, стратегічне значення для розвитку людства.

Указано, что рассмотрение историко-культурологических аспектов психоанализа, исследования их роли в развитии культуры, художественного творчества обнаруживают новые возможности духовного подъема человека. Сегодня освещение новых возможностей духовного усовершенствования человека имеет приоритетное, стратегическое значение для развития человечества.

Consideration history-cultural aspects of the psychological analysis, research of their role in development of culture, art creativity is found out with new opportunities of spiritual rise of the person. Today illumination of new opportunities of spiritual improvement of the person has priority, strategic value for development of mankind.

У контексті інтелектуалізації творчої свідомості показано еволюцію форм і методів вираження інформації та її роль у розвитку творчого інтелекту. Визначено суть понять інформаційно-художньої свідомості, інтелектуальної комунікації, мислення умовно реального (міфологічного) та реального (публіцистичного), відображення (художнього), свідомісної інтенсифікації вираження факту, інформаційно-естетичного аспекту форм індивідуального вираження, свідомісно-домінантного рівня творчості, авторської та інтелектуальної модульності, образної комунікації. Висвітлено еволюцію авторської модульності інформаційно-художньої свідомості ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто процес формування національних інформаційних модулів (особистостей), які утверджують інформаційно-художню свідомість усіх рівнів сприйняття й обробки інформації (міфологічного, художнього та публіцистичного мислення).

Розкрито сутність, зміст і особливості художнього психологізму. Розглянуто його роль у художньому пізнанні людини. Висвітлено теоретичні засади художнього психологізму в історико-літературознавчих дослідженнях. Проаналізовано засоби творення характерів, художній інструментарій пізнання. Висвітлено психологізм Л. Первомайського на тлі художніх відкриттів української прози 1960 - 1970 рр.

Раскрыты сущность, содержание и особенности художественного психологизма. Рассмотрена его роль в художественном познании человека. Освещены теоретические основы художественного психологизма в историко-литературоведческих исследованиях. Проанализированы средства создания характеров, художественный инструментарий познания. Освещен психологизм Л. Первомайского на фоне художественных открытий украинской прозы 1960 - 1970 гг.

Приведены результаты лингвопсихологического исследования уникального текста Р. Роллана. Рассмотрены национальная специфика и общефольклорная основа порождения образов, семантика и мотивация архетипических метазнаков мифологического, структурно-семантическое моделирование мира в романе писателя "Кола Брюньон". Внимание уделено метаязыковому кодированию в народной традиции европейцев, кодовым моделям описания общей картины мира.

Висвітлено погляди відомого словенського філософа, психоаналітика, культуролога, політолога С. Жижека щодо психологічних особливостей творів детективного жанру, зокрема фільмів американського режисера А. Хичкока. В контексті структуралістичних ідей проаналізовано механізми людської фантазії у їх тісному зв'язку з соціальним виміром буття індивіда.

Освещены взгляды известного словенского философа, психоаналитика, культуролога, политолога С. Жижека на психологические особенности произведений детективного жанра, в частности фильмов американского режиссера А. Хичкока. В контексте культуралистических идей проанализированы механизмы человеческой фантазии в их тесной связи с социальным измерением бытия индивида.

Описано структуру інтелекту людини, методики самооцінки творчого потенціалу, визначення типів мислення та рівня креативності, оцінок логічного мислення та творчої уяви. Висвітлено психоаналітичну теорію творчості, методики дослідження рівня самоактуалізації особистості, її індивідуально-психологічних особливостей.

Описаны структура интеллекта человека, методика самооценки творческого потенциала, определения типов мышления и уровня креативности, оценок логического мышления и творческого представления. Освещены психоаналитическая теория творчества, методики исследования уровня самоактуализации личности, её индивидуально-психологических особенностей.

Порівняно дослідницькі спроби пошуку символічно-підсвідомих і міфологічних основ творчості Т.Шевченка, зокрема, С. Балей зосередив увагу на фемінному началі; Г. Грабович, О. Забужко та Д. Донцов аналізують Шевченків міф України.

Представлено описание теории и практических методик рекреативной эстетической психокоррекции.

Доведено, що формування захисної системи, взаємопов'язане з едіповою ситуацією розвитку суб'єкта та зумовлене необхідністю нівелювання суперечностей "Я" шляхом відступів від реальності у напрямку ствердження його гідностей, що спричинює ідеалізацію "Я". З використанням психодинамічної теорії здійснено психоаналіз малюнка як адекватного методу пізнання психологічних захистів суб'єкта. Малюнку притаманна симультанність вираження свідомих і несвідомих аспектів психіки, які об'єктивуються у процесі діалогічної взаємодії психолога з автором як варіанту психоаналітичної процедури. Особливо результативним є психоаналіз комплексу тематичних малюнків, що сприяє цілісності пізнання психіки. Застосування методу психоаналізу комплексу тематичних малюнків створює умови для процесуальної діагностики глибинних детермінант психіки, останні знаходять відображення у базових захистах і логіці несвідомого. Доведено переваги й адекватність цілісного підходу до пізнання психологічних захистів в їх системній організації під впливом дії генерального механізму "від слабкості до сили". Об'єктивовано глибинні витоки відступів від соціально-перцептивної реальності, що соціально дезадаптують суб'єкта. Показано шляхи психокорекції (метод активного соціально-психологічного навчання) для їх нівелювання.

Розглянуто проблему вираження цілісного змісту психіки в єдності свідомого та несвідомого у символічній формі тематичних психомалюнків. З'ясовано сутність феномену полівалентності змісту тематичних психомалюнків, його психологічні передумови, а також обгрунтувано необхідність урахування зазначеного феномену в професійній підготовці психологів-практиків. Обгрунтовано переваги феноменологічного підходу в роботі з психомалюнками клієнта над їх формалізованою (тестовою) інтерпретацією. Виявлено зв'язок полівалентності змісту тематичних малюнків з внутрішньою суперечністю психіки суб'єкта - автора малюнків, що дозволяє розширити діагностичні та корекційні можливості малюнка.

Досліджено теоретичні аспекти прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняному літературознавстві розроблено конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору на мікрорівні. Запропоновано проводити аналіз тексту з використанням найменших формальних елементів (мікрообразів), які є засобами творення індивідуально-авторського стилю та виразниками прихованого психічного змісту. Розкрито сутність мікрообразу та його психоаналізу. Запропоновано алгоритм психоаналітичного дослідження творчості письменника. Нову методологію психоаналізу мікрообразів художнього тексту розглянуто на прикладі творчості Л. Костенко. Виділено та систематизовано мікрообрази, які проектуються з індивідуального та колективного несвідомого письменниці, наведено їх психоаналітичну інтерпретацію. Вперше проаналізовано сновидні мікрообрази у творчості Л. Костенко. Розкрито значення трансформаційних процесів у межах архетипних пар. Запропоновано поділ трансформацій мікрообразів на види залежно від особливостей вираження архетипів та їх втілення у тексті. Висвітлено перспективи застосування психоаналізу до вивчення художньої творчості митця.

Уперше в українській фольклористиці проаналізовано семантику персонажів українських народних чарівних казок Закарпаття у контексті психоаналізу. Розглянуто особливості об'єктивації архетипів "Аніма", "Анімус", "Самість", "Мудрий Старий (Стара)", "Дух", "Тінь" шляхом аналізу сюжетів. Герої трактуються як об'єктивовані архетипи колективного несвідомого, а сюжети казок - як метафоричні сценарії вікових ініціацій чоловіка (у "чоловічих" казках) або жінки (в "жіночих" казках). З використанням положень психоаналізу З. Фройда та К.-Г. Юнга висвітлено історію людської душі, яка в чарівних казках прихована під системою архетипних образів, мотивів і символів. Систему персонажів чарівних казок Закарпаття розглянуто як нерозривну єдність об'єктивованих архетипів, які у процесі взаємодії створюють мозаїчну картину індвідуалізації людини, яка, долаючи межу між реальним та ірреальним, знаходить шлях до осягнення Самості.

У контексті філософської, естетико-психологічної проблематики проаналізовано українську модель теоретичного дискурсу кінця XIX - початку XX ст. Приділено увагу проблемам мистецтва, художньої творчості, особистості митця, особливостям поняттєво-категоріального забезпечення естетичних і психологічних досліджень. Актуалізовано наукові традиції України в аспекті персоніфікованого досвіду О. Потебні, Д. Овсянико-Куликовського, І. Франка, Ю. Охоровича, М. Євшана. Естетичні засади культуротворчого процесу студійовано на матеріалі утворення українських видавництв, періодичної преси та мистецьких гуртків, що яскраво відображали чисельні літературні та художні тенденції на межі століть.

Освещена эволюция терапии творческим самовыражением (ТТС) в Одессе в практическом здравоохранении, обучении и воспитании, социальной работе, религиозной медицине. Раскрыты теоретические основы эмоционально-стрессовой терапии, описаны элементы эмоционально-стрессового воздействия в воспитательной работе с детьми в детских садах. Проанализированы опыт работы школ психогигиенического обучения, использования психогигиенического варианта ТТС, игровой ТТС в комплексном лечении фобических и навязчивых состояний у детей, вклад Одесской областной клинической больницы в развитие психогигиены и психотерапии. Описана методика групповой психотерапии при гипертонической болезни. Определена роль эмоционально-стрессовой терапии в комплексном лечении соматических больных. Проведена оценка эффективности комплексной немедикаментозной терапии больных туберкулезом легких. Рассмотрены вопросы индивидуализированной аутопсихотерапии в системе групповой ТТС больных кардиологического профиля. Приведены показатели системы защиты организма как критерий оценки эффективности ТТС.

На рівні дії архетипів досліджено драматургічні особливості трактувань шекспірівських творів у провідних жанрах програмної симфонічної музики ХІХ ст. Така спрямованість дослідження обумовлена тим, що саме романтичний симфонізм став репрезентантом перших інструментальних прочитань Шекспіра. Обраний проблемний ракурс дозволяє проаналізувати та виявити не лише індивідуальні особливості музичних транскрипцій Шекспіра в кожному окремому випадку, а й композиторське колективне бачення шекспірівського генія для музичної естетики романтизму в цілому.

Розкрито теоретичні аспекти прикладного психоаналізу. Вперше у вітчизняній літературознавчій науці висвітлено конструктивну методологію психоаналітичного дослідження художнього твору з виходом на мікрорівень. Проаналізовано мікрообрази сновидного походження у творчості Ліни Костенко, зокрема, в її романі "Берестечко". Розглянуто архетипи Аніми / Анімусу як кореляти мікрообразів фемінно-маскулінного типу. Увагу приділено зовнішньо-внутрішній діяльності мікрообразів: архетипам Персони (Маски) / Тіні та способам їх вираження.

Раскрыты теоретические аспекты прикладного психоанализа. Впервые в отечественной литературоведческой науке освещена конструктивная методология психоаналитического исследования художественного произведения с выходом на микроуровень. Проанализированы микрообразы сновидного происхождения в творчестве Лины Костенко, в частности, в ее романе "Берестечко". Рассмотрены архетипы Анимы / Анимусы как корреляты микрообразов феминно-маскулинного типа. Внимание уделено внешне-внутренней деятельности микрообразов, архетипам Персоны (Маски)/Тени и способам их выражения.

Розглянуто психоаналітичну модель художньої творчості (ХТ) та визначено модифікаційні процеси післяфрейдівського періоду. Викладено типологію ХТ ("невротичний" - "шизофренічний" типи) та сформовано "портрет" митця у контексті "невротичної особистості нашого часу": "відсторонена особистість", неприйняття почуттів, усамітнене життя, "страх невизнання", аскетизм, "творча совість" на основі досліджень представників "глибинної" психології (К.-Г. Юнг) і неофрейдизму (К. Хорні, Е. Фромм). Розкрито значення патографії як засобу виявлення прихованих мотивів і стимулів ХТ. Вивчено український психоаналітичний досвід, що за сучасних умов сконцентрований на проблемах естетики психоаналізу, ХТ в контексті видової специфіки мистецтва та патографії.

З'ясовано особливості застосування арт-терапевтичних технік у методі активного соціально-психологічного навчання, що передбачають цілісне пізнання психіки суб'єкта в її свідомих і несвідомих виявах, спрямованість на пізнання феномену психічного в його індивідуальній неповторності, динамічну впорядкованість і систематизованість суперечливих тенденцій. Визначено доцільність використання арт-терапевтичних методів у роботі з майбутніми психологами-практиками в контексті нівелювання деструктивних тенденцій.

Визначено поняття "креативний художній продукт" (КХП) як візуальний продукт образотворчої діяльності, що вирізняється оригінальністю й унікальністю, індивідуальними проявами стилю та техніки виконання, емоційністю та колірною гармонійністю представлення, спонукає до естетичних переживань глядачів. Виділено критерії оцінювання КХП, такі як оригінальність художнього твору, гармонійність колірного ряду, естетична привабливість та інші. Виявлено психологічні профілі студентів з креативним художнім продуктом, серед яких є такі базові психологічні особливості як емоційна стабільність, інтернальність у досягненнях, мотивація прагнення до успіху тощо. Розкрито зміст внутрішніх чинників творення студентами КХП, які репрезентовано психологічними особливостями творчої особистості. Визначено психологічні чинники, які детермінують творення студентами художніх спеціальностей КХП впродовж усього навчання.

Досліджено спільну художню творчість (СХТ) сім'ї, розглянуто її як чинник гармонізації сімейних стосунків у сім'ях з дітьми молодшого шкільного віку. З метою організації СХТ сімей з урахуванням методології системного підходу й арт-терапії, типології видів спільної діяльності, запропонованої Л. І. Уманським, розроблено й апробовано програму сімейної арт-терапевтичної студії. Проаналізовано особливості та наслідки взаємодії членів сімей під час занять СХТ. Визначено вплив СХТ на такі параметри сімейної системи як гнучкість, згуртованість, межі й ієрархія. Встановлено зв'язок між частотою занять СХТ дітей і батьків та емоційною близькістю та гнучкістю сімейної системи. Проаналізовано типи проблем, за наявності яких доцільним є звертання сім'ї до СХТ, організованої у формі сімейної арт-терапевтичної студії з метою гармонізації сімейних стосунків. Наведено методичні рекомендації для ведучого сімейної арт-терапевтичної студії, а також додатковий цикл просвітницьких і психотерапевтичних занять для матерів, схильних до гіперконтролю.