Запропоновано ефективну методику комбінованого лікування (хірургічного видалення поліпів і ендоларингеального введення в основу голосової складки дипроспану) хворих на ларингіт Рейнке.

Предложен эффективный метод комбинированного лечения (хирургического удаления полипов и эндоларингеального введения в основу голосовой складки дипроспана) больных ларингитом Рейнке.

Цель исследования - установление обоснованной методики лечебного массажа шеи, определение его действия на структуру шеи, сравнительная оценка результатов контрольной и опытной групп после выполнения массажа. Выявлено, что под влиянием массажа у 80-ти (85 %) больных кожа приобретала розовый здоровый оттенок, повышался кожно-мышечный тонус, что делало кожу гладкой и эластичной. В первые 10 дней выполнения процедур у 44-х (48 %) больных уменьшался отек и припухлость, в конце второго месяца исчезала утолщенная кожная складка в виде валика. Уменьшение явлений гипотиреоза способствовало снижению дозировки гормональных препаратов. Рекомендовано выполнение массажа шеи всем больным после операции на шее и щитовидной железе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.14-58

Рубрики:

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.14

Рубрики:

Неспецифічна хірургічна інфекція. Гнійна хірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1-5

Рубрики:

Панкреатити

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.144

Рубрики:

Запалення м'яких тканин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему вибору ефективної інноваційної стратегії розвитку динамічної економіко-виробничої системи (ЕВС), запропоновано інструментарій її рішення на підставі використання математичних методів моделювання. Проаналізовано підходи до процесу стратегічного управління інноваційною ЕВС, розроблено концепцію моделювання ефективної стратегії її розвитку, основні положення якої реалізовано в запропонованих екоміко-математичних моделях (ЕММ). Для ефективного стратегічного управління запропоновано розбити життєвий шлях інноваційного проекту на етапи з метою розв'язання запропонованої ЕММ по завершенню кожного з них. Доведено, що це дозволить рухатися у напрямку досягнення довгострокових стратегічних цілей ЕВС шляхом оптимальної реалізації її короткострокових інноваційних цілей. Зазначено, що запропоновані концепція і метод стратегічного управління інноваційним розвитком ЕВС дозволяють удосконалити систему управління інноваційною діяльністю та підвищити ефективність її функціонування в цілому.

Для хірургічного видалення незрілих неспецифічних гранульом гортані застосовано радіохірургічний ніж "Elman Surgitron". У разі лікування зрілих неспецифічних гранульом гортані розроблено методику їх хірургічного видалення з наступною пластикою післяопераційної ранової поверхні епітеліальним клаптем на ніжці, сформованим із епітеліальної оболонки гранульоми.

Для хирургического удаления незрелых неспецифических гранулём гортани использован радиохирургический нож "Elman Surgitron". При лечении зрелых неспецифических гранулём гортани разработана методика их хирургического удаления с последующей пластикой послеоперационной раневой поверхности эпителиальным лоскутом на ножке, сформированным из эпителиальной оболочки гранулёмы.

Подано теоретичні основи прийняття рішень в організації економіко-виробничих систем та суть методу моделювання в управлінні ними. Увагу приділено особливостям та умовам функціонування економіко-виробничих систем, обгрунтуванню цільових характеристик виробничих систем. Деталізовано процес прийняття рішення в управлінні економіко-виробничими системами та розкрито суть основних етапів прийняття рішення. Розкрито проблеми управління розвитком економіко-виробничих систем та проблеми управління їх виробничим потенціалом. Запропоновано методи моделювання розвитку виробничого потенціалу економіко-виробничих систем та методи оптимізації інвестування проектів інноваційного розвитку. Зазначено, що описаний інструментарій підтвердив свою ефективність в реальних економічних ситуаціях.

Проаналізовано результати лікування 42 хворих з дефектами шкіри та м'яких тканин на ділянці переломів кісток верхніх і нижніх кінцівок. Встановлено, що основою успішного лікування потерпілих з переломами кісток, поєднаних з дефектом м'яких тканин, і профілактики гнійних ускладнень є пластика ран повношаровими переміщеними ротованими клаптями шкіри та первинне переведення відкритих переломів у закриті.

Наведено результати 54 досліджень, проведених за останні 5 років, хворих на поєднану патологію щитоподібної залози та цукрового діабету (ЦД). Вивчено особливості перебігу патологічних станів щитоподібної залози у разі ЦД з подальшим виробленням єдиних профілактичних і лікувальних заходів щодо компенсації порушень. У 24 хворих на ЦД останній поєднувався з підвищеною функціональною діяльністю щитоподібної залози. В інсулінозалежних 15 хворих цієї групи для компенсації функції щитоподібної залози використано поряд з тиреостатиками, бета-блокатори, глюкокортикоїдні препарати, серцеві та седативні засоби, препарати вилочкової залози. У 16 з 18 хворих на автоімунний тиреоідит, який супроводжувався діабетичною ангіо- та нейропатією, розвинулася вторинна резистентність до таблетованих протидіабетичних засобів. Активна диспансеризація хворих сприятиме компенсації патологічних станів поєднаної патології.

Проаналізовано особливості перебігу дифузного зоба в 116-ти пацієнтів молодого та працездатного віку впродовж 5-річного періоду. Незважаючи на відсутність клінічних проявів, необхідним є виконання аналізу крові на гормони щитовидної залози (T4), ТТГ і визначення специфічних тиреоїдних антитіл до пероксидази та тиреоглобуліну. У ході встановлення субклінічних ознак гіпотиреозу слід призначати мінімальну дозу тироксину, можливо, у комбінації з тиратриколом та ербісолом. Значення ТТГ в межах 5 - 7 мМО/л і наявність антитіл до тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну є показанням для тривалого лікування впродовж 3 - 6 місяців з обов'язковим контролем за станом залози та її кровообігом за допомогою УЗД. Хворим з дифузним нетоксичним збільшенням щитовидної залози до комплексного лікування слід призначати седативні засоби.

Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування патології щитоподібної залози за допомогою зварювального високочастотного коагулятора. У 130 хворих використано високочастотні коагулятори ЕХВА-350МС та EKBЗ-300 з частотою 66 і 440 кГц у моно- та біполярному режимі, що надало змогу створити умови для коагуляції чи різання між браншами пінцета або затискача. Електрокоагуляцію під час операції у 121 (93 %) хворого застосовано для запобігання кровотечі. У 9 (7 %) хворих кровоносні судини різного розміру, які спричинили кровотечу, захоплювали пінцетом і коагулювали. Ниткові лігатури застосовували лише для зашивання рани. Це надало змогу зменшити тривалість операції, особливо за рахунок основного етапу, на 40 - 50 хв. Висновки: застосування технології високочастотної електрокоагуляції та зварювання м'яких тканин з удосконаленням хірургічної тактики надало змогу відмовитися від використання ниток та зав'язування численних вузлів, забезпечило надійний гемостаз, зменшило тривалість основного етапу операції та поліпшило результати хірургічного лікування патології щитоподібної залози.

Мета роботи - визначити оптимальний обсяг оперативного втручання при дифузному токсичному зобі (ДТЗ) залежно від рівня антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (АРТТГ). В Київському центрі ендокринної хірургії за останні 5 років проліковано з приводу ДТЗ 130 хворих. Пацієнтів розподілили на дві групи по 65 осіб у кожній залежно від обсягу оперативного втручання. В першій групі після 7 - 30-денної доопераційної підготовки виконано тиреоїдектомію, у другій - субтотальну резекцію або органощадні операції. В кожній групі виділили по дві підгрупи залежно від віку (18 - 46 та 47 - 75 років). У всіх хворих визначали рівень АРТТГ за допомогою імунохімічного методу з електрохемілюмінесцентною детекцією аналізатором Cobas 6000 у динаміці лікування і протягом 6 міс після хірургічного втручання. Встановлено, що рівень АРТТГ після тиреоїдектомії вірогідно зменшується, більшою мірою - в осіб молодого віку (1,4 - 4,7 МО/л), у порівнянні з групою хворих із субтотальною резекцією (3,3 - 13,6 МО/л). В останніх рівень антитіл залишається стабільно високим, що спричиняє стимуляцію росту залишку тиреоїдної тканини, її гіперплазію, рецидив тиреотоксикозу (у 7 (77 %) хворих віком 18 - 46 років і у 2 (23 %) віком 60 - 75 років), прогресування офтальмопатії та автоімунного тиреоїдиту. В усіх хворих після тиреоїдектомії вже на 3-й місяць доза замісної гормонотерапії тироксином була стабільною з урахуванням рівня ТТГ та маси тіла хворого. При субтотальній резекції у 26 (40 %) пацієнтів доза тироксину була нестабільною, лише через 2 роки після операції доза гормонів була такою самою, що й у хворих після тиреоїдектомії, тобто компенсація гіпотиреозу після тиреоїдектомії відбувається значно легше та компенсація гіпотиреозу після тиреоїдектомії відбувається значно легше та швидше у порівнянні з пацієнтами із залишеною тиреоїдною тканиною. Висновки: рівень АРТТГ - важливий чинний прогнозу ефективності підготовки до операцій хворих на ДТЗ і критерій відбору пацієнтів для хірургічного лікування. Вміст АРТТГ понад 1,95 МО/л за відсутності клінічної картини гіпер- та гіпотиреозу під час підготовки до операції - критерій застосування радикального методу лікування щитоподібної залози. Гіпотиреоз після тиреоїдектомії - єдиний передбачуваний негативний наслідок, який легко компенсується гормонами та не призводить до суттєвого зниження якості життя пацієнтів.

Зазначено, що основу комплексного лікування флегмонозно-некротичної бешихи складають ранні некротомії та видалення нежиттєздатних тканин, місцеве лікування ран відповідно до стадій ранового процесу, аутодермопластика ранових дефектів, що проводиться на фоні активної цілеспрямованої антибіотико-, дезінтоксикаційної, десенсибілізувальної, гомеостазкорегувальної інфузійної терапії. Результати лікування деструктивних форм бешихи потребують безперечного покращання за рахунок використання антибіотиків останніх поколінь та удосконалення інфузійної терапії гнійно-септичних захворювань у хворих на бешиху.

Зазначено, що атиповий перебіг гострого панкреатиту у пацієнтів похилого та старечого віку є складним для діагностики і вимагає оснащення клінік високотехнологічним обладнанням. Лапароскопія є високоінформативним методом діагностики гострого деструктивного панкреатиту і деталізує променеві методи діагностики, які є взаємодоповнювальними в діагностичному моніторингу означеної категорії хворих.

Мета дослідження - систематизувати результати ультразвукових досліджень щитоподібної залози (ЩЗ), тонкоголкової аспіраційної пункційної біопсії в комплексі обстежень і зіставити їх з результатами морфологічних досліджень. У Київському центрі ендокринної хірургії, що працює на базі 3-ї клінічної лікарні протягом 2008 - 2013 рр. проведено детальне обстеження 220-ти хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ) з подальшим виконанням оперативного втручання. У 63-х пацієнтів було виявлено вогнищеві утворення на фоні ДТЗ та проведено тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію (ТАПБ) з цитологічним дослідженням пунктату. Встановлено 3 види ехографічної картини, що вказують на ультразвукові зміни у тканині ЩЗ у процесі медикаментозного лікування. У 28,6 % пацієнтів під час довготривалого медикаментозного лікування було виявлено об'ємні утворення. У 4-х (6,3 %) хворих встановлено гістологічно папілярний рак ЩЗ. Ультразвукове дослідження ЩЗ у поєднанні з ТАПБ і цитологічним дослідженням є високоінформативними методами обстеження хворих на ДТЗ, що надає змогу об'єктивізувати структурний стан органа у процесі перебігу захворювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сформовано вимоги та вибрано принципи побудови апаратних засобів реального часу, розроблено узгоджені потокові графи алгоритмів сортування масивів даних за допомогою методу злиття та синтезовано на їх основі апаратні засоби сортування даних з високою ефективністю використання обладнання.

Визначено відмінності репаративних процесів після використання технології електрозварювання біологічних тканин (ЕБТ) в операціях на щитовидній залозі за допомогою УЗД оперованої ділянки в поопераційний період. Застосовували апарати для електрозварювання – високочастотні хірургічні коагулятори ЕК300-М1 і ЕКВЗ-300 «Патонмед», а також власно розроблений адаптивний біполярний коагуляційний інструментарій. Проводили УЗД через 20 і 60 днів після операції, результати оцінювали за 4-бальною шкалою ступеня рубцювання м’яких тканин. Впроваджена технологія ЕБТ у хірургію щитовидної залози дозволила скоротити час операції, зменшити крововтрату та значно мінімізувати використання ниток. Вивчено стан оперованої зони шляхом УЗД після операцій. Для цього відібрали 212 пацієнтів, із них 96 були оперовані із застосуванням ЕБТ, 116 – без ЕБТ, із нитково-лігатурним гемостазом. Визначено, що ступінь рубцювання був меншим у пацієнтів, оперованих з ЕБТ, і такий ефект був більш наочним в огранозберігальних операціях: гемітиреоїдектоміях і резекціях щитовидної залози.

Определены различия репаративных процессов после использования технологии электросварки биологических тканей (ЭБТ) в операциях на щитовидной железе при помощи УЗИ оперированного участка в послеоперационный период. Применяли аппараты для электросварки — высокочастотные хирургические коагуляторы ЕК300-М1 и ЕКВЗ-300 «Патонмед», а также собственно разработанный адаптивный биполярный коагуляционный инструментарий. Проводили УЗИ через 20 и 60 дней после операции, результаты оценивали по 4-бальной шкале степени рубцевания мягких тканей. Результаты. Внедрена технология ЭБТ в хирургию щитовидной железы, что позволило сократить время операции, уменьшить кровопотерю и значительно минимизировать использование нитей. Изучено состояние оперированной зоны путем УЗИ после операций. Для этого отобрали 212 пациентов, из них 96 были оперированы с применением ЭБТ, 116 – без таковой, с ниточно-лигатурным гемостазом. Определили, что степень рубцевания была меньше у пациентов, оперированных с помощью ЭБТ, и данный эффект более нагляден при ограносохраняющих операциях: гемитиреоидэктомиях и резекциях щитовидной железы.

Aim. Determination of differences in reparative processes after using electric welding of biological tissues technology in thyroid surgery by Ultrasonography examination of operated area in postsurgical period. Materials and methods. The electric welding apparatus – high frequency surgical coagulators EK300-M1 and EKVZ-300 «Patonmed» and our own developed adaptive bipolar coagulation instruments were used. Ultrasonography examination was performed in 20 and 60 days after surgery, the results were evaluated by 4-point scale of soft tissue scarring. Results. The introducing the electric welding of biological tissues technology into thyroid surgery allowed to reduce the operation time, the blood loss and significantly minimize the use of the threads. The state of the operated area was studied by ultrasound after surgery. There were 212 patients selected, 96 of which were operated by electric welding of biological tissues, and 116 – without it using a thread-ligature hemostasis for this. We revealed that the degree of scarring was less in patients operated with electric welding of biological tissues, and this effect was more evident in organ salvage surgery: hemithyroidectomy and resections of the thyroid gland.