Представлено результати вивчення особливостей взаємозв'язку між морфометричними характеристиками, функціональними особливостями перебігу трофічних процесів і руховими можливостями індивіда.

Представлены результаты исследования особенностей взаимосвязи между морфометрическими характеристиками, трофическими процессами и двигательными возможностями индивида.

In this article presented the results of investigation of correlation features between morphometrical characteristics, trophic process and moving ability of the individual.

Встановлено критерії антропометричних показників і рухових якостей для відбору та прогнозування спортивного удосконалювання в акробатичному рок-н-ролі. Вперше визначено морфометричні чинники, що визначають схильність до занять акробатичним рок-н-ролом. Уточенно фактори, які лімітують ефективність змагальної діяльності спортсменів акробатичного рок-н-ролу. Встановлено варіативність характеристик прояву якостей швидкості й координації рухів в акробатичному рок-н-ролі. Визначено динаміку акомодаційної здатності зору дітей віком 6 - 9-ти років, які займаються акробатичним рок-н-ролом. Встановлено кореляційну залежність антропометричних параметрів і рухових якостей дітей віком 7 - 9-ти років, що займаються акробатичним рок-н-ролом. Розроблено класифікацію типів статури юних спортсменів в акробатичному рок-н-ролі на основі антропометричних параметрів та індексів. Виявлено взаємозалежність типів статури та характеристики рухової діяльності в акробатичному рок-н-ролі.

Мета роботи - дослідити вплив методики розвитку координаційних здібностей дітей 9 - 11 років за допомогою танцювального фітнесу з включенням елементів індійського танцю. Дослідження проведено на базі Харківської державної академії фізичної культури та КЗ "Харківський обласний Палац дитячої та юнацької творчості". Досліджено 22 дитини віком 9 - 11 років. Розроблено та впроваджено методику проведення занять танцювальним фітнесом з елементами індійського танцю з дітьми 9 - 11 років. Проведено порівняльний аналіз рівня розвитку координаційних здібностей дітей у контрольній та експериментальній групах. Доведено ефективність впливу розробленої методики проведення занять танцювальним фітнесом з елементами індійського танцю на розвиток координаційних здібностей дітей 9 - 11 років.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати особливості індивідуального фізичного розвитку дітей дошкільного віку, а також вікову періодизацію в сучасній науково-методичній літературі. Проаналізовано й узагальнено дані науково-методичної та спеціальної літератури з метою виявлення загальних особливостей фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Розглянуто питання вікової періодизації та вивчено особливості індивідуального фізичного розвитку дітей дошкільного віку. Дослідження показало, що незважаючи на наявність великого масиву науково-методичних доробок сучасних вчених, присвячених проблемам особливостей фізичного розвитку дітей дошкільного віку, на сьогоднішній день відсутні єдині стандарти контролю та оцінки індивідуального фізичного розвитку дітей дошкільного віку, що складає основну проблему правильної оцінки фізичного розвитку дитини та відповідної йому фізичної підготовки, що потребує подальшого дослідження.

Мета роботи - проаналізувати вплив засобів степ-аеробіки на показники фізичного розвитку та функціональної підготовленості спортсменів у спортивних танцях на етапі спеціалізованої базової підготовки (СБП). 20 спортсменів віком 14 - 15 років були порівну поділені на контрольну і експериментальну групи. Для вирішення поставлених завдань використано методи: аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; антропометрія, методи функціональних досліджень; методи математичної статистики. Після впровадження в тренувальний процес засобів степ-аеробіки значно покращилися показники кардіореспіраторної системи спортсменів у спортивних танцях. Матеріали дослідження надають можливість оцінити міру впливу представлених засобів на показники фізичного розвитку та функціональної підготовленості спортсменів у спортивних танцях на етапі СБП.

Мета роботи - дослідити вплив запропонованої методики на показники спеціальної фізичної підготовленості гімнасток у спортивній аеробіці на етапі попередньої базової підготовки ПБП). У дослідженні приймали участь дівчата 7 - 9 років у кількості 20 спортсменок 1-го та 2-го юнацького розряду зі спортивної аеробіки. Контрольна група склала 10 осіб та експериментальна - 10 осіб. Проведено аналіз науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, використано методи експертної оцінки та математичної статистики. У результаті проведеного дослідження виявлено позитивний вплив засобів гімнастичних вправ без предмета та з предметом на показники спеціальної фізичної підготовленості гімнасток у спортивній аеробіці на етапі ПБП. Встановлено, що достовірно змінились п'ять із шести показників спеціальної фізичної підготовленості за заданої надійності 95 %.

Хореографічний компонент є обов'язковим при побудові змагальних програм у гімнастичних і танцювальних видах спорту, а при виставленні оцінки за виконану композицію хореографія є одним із критеріїв, відповідно одним з видів підготовки в цих видах спорту є хореографічна підготовка. Мета роботи - встановлення ролі хореографії при підготовці спортсменів у гімнастичних і танцювальних видах спорту, і її значення при оцінюванні змагальної діяльності. Для проведення даного дослідження були використані наступні методи: теоретичний - аналіз та узагальнення літературних джерел; соціологічний - анкетування. Дослідження проводилось з фахівцями, які розвивають гімнастичні і танцювальні види спорту. В анкетуванні прийняли участь досвідчені тренери зі спортивної аеробіки, черлідингу та акробатичного рок-н-ролу у кількості 24 респонденти (по 8 з кожного з представлених видів спорту). Важливим аспектом при підготовки успішних спортсменів у гімнастичних і танцювальних видах спорту є раціональне поєднання різних видів підготовки в багаторічному тренувальному процесі. Через слабку теоретичну базу в цих видах спорту існує недостатня кількість досліджень з даного питання, безперечно у практиків виникає питання про ступінь впливу хореографії на кінцевий результат, і включення в тренувальний процес необхідної кількості її засобів. Проведене дослідження дозволило узагальнити відповіді респондентів на питання анкети про роль і значенні хореографії при побудові тренувального процесу зі спортсменами у гімнастичних і танцювальних видах спорту. Висновки: одержані результати вказують не те, що на сьогоднішній день хореографія є невід'ємним компонентом як тренувального процесу, так і змагальної діяльності. Але у кожному з представлених видів спорту існує неоднозначне ставлення практиків до хореографічної підготовки і включення її засобів у тренувальний процес.

Тривалість змагальної програми у спортивній аеробіці дорівнює близько 1,5 хв, упродовж яких спортсмен повинен виконувати високоінтенсивні складнокоординаційні рухи, які поєднуються з акробатичними елементами. Виконання цих вправ обов'язково підпорядковується музичному супроводу, який і задає темпоритм виконання вправ. З підвищенням кваліфікації спортсмена змагальна програма набуває змін і насичуються більш складними елементами. У зв'язку з цим перед тренерами постійно постає задача підбору вправ, які б змогли вирішити питання розвитку оптимального рівня витривалості, що надасть змогу більш технічно виконати задані вправи. Оскільки спортивна аеробіка - це молодий вид спорту, який набуває свого розвитку, на сьогоднішній день ще не сформувалася теоретично обгрунтована база багаторічної підготовки спортсменів. Залишається невизначеним і питання розвитку витривалості, що ненадає змогу тренерам більш досконало будувати тренувальний процес своїх вихованців. Мета роботи - з'ясувати особливості формування біохімічних механізмів енергозабезпечення у процесі розвитку витривалості спортсменок у спортивній аеробіці. Дослідження було організовано на базі Комунального позашкільного навчального закладу "Центр дитячої та юнацької творчості "Мрія"" м. Кривий Ріг, в якому взяли участь 10 спортсменок віком 14 - 15 років, на етапі базової спортивної підготовки. У процесі експерименту використано наступні методи: теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури; вивчення документальних матеріалів, відеоматеріалів змагань, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, методи математичної статистики. Наведено результати дослідження особливостей формування біохімічних механізмів енергозабезпечення в процесі розвитку витривалості спортсменок у спортивній аеробіці. Експериментальні дані свідчать про те, що в процесі розвитку витривалості спортсменок у спортивній аеробіці підвищилась ефективність гліколітичного механізму ресинтезу АТФ та виявлено позитивний вплив запропонованих засобів на адаптаційні процеси в організмі досліджуваних при переході з креатинфосфатного механізму енергозабезпечення на гліколітичний. Встановлено, що композиції у спортивній аеробіці відзначаються складнокоординаційним характером виконання вправ, які також мають бути виконаними з великою інтенсивністю та високим темпом протягом усієї змагальної програми. Тому для спортсменів цього виду спорту дуже важливим є розвиток такої фізичної якості, як витривалість. Тривалість змагальної програми у спортивній аеробіці обумовлює особливості формування провідних механізмів енергозабезпечення у процесі розвитку витривалості, а саме: підвищується ефективність гліколітичного механізму ресинтезу АТФ, а також адаптаційних процесів в організмі спортсменів при переході з креатинфосфатного механізму на гліколітичний.

На світовому помості посилюється конкуренція, ускладняється змагальна діяльність, підвищуються вимоги до виконавської майстерності спортсменів, пред'являються особливі вимоги до рівня спеціальної фізичної підготовленості гімнасток і перемагати стає все важче. Виникають нові проблеми, які провідні фахівці пов'язують з процесом багаторічної спортивної підготовки. Зараз у спортивній аеробіці (аеробній гімнастиці) стоїть проблема розвитку спеціальних фізичних якостей спортсменів, починаючи саме з етапу початкової підготовки. Також недостатньо вирішені питання підбору адекватних засобів і методів, їх раціональне поєднання у тренувальному процесі саме з огляду на специфічність змагальної діяльності цього виду спорту, сучасне суддівство і завдання даного етапу. Мета роботи - теоретично розробити та експериментально обгрунтувати методику вдосконалення спеціальної фізичної підготовки гімнасток у спортивній аеробіці на етапі початкової підготовки. Використано комплекс наукових методів дослідження (педагогічні, медико-біологчні методи дослідження та методи математичної статистики). В експериментальній частині взяли участь 32 спортсменки (7 - 8 років). Сформовано дві групи (контрольна - 16 дівчаток, і основна - 16 дівчаток). За рахунок використання експериментальної методики, підбору засобів та оптимального поєднання навантажень з урахуванням вікових особливостей юних спортсменок одержано приріст фізичної працездатності, підвищилася фізична та функціональна підготовленість гімнасток основної групи. Розроблена методика вдосконалення спеціальної фізичної підготовки гімнасток 7 - 8 років, які займаються спортивною аеробікою (аеробного гімнастикою), забезпечує зростання фізичних можливостей спортсменок, вирішує основні завдання етапу підготовки на основі урахування специфіки рухової діяльності, сенситивних періодів розвитку фізичних якостей у даному виді спорту, сприяє всебічному фізичному розвитку, комплексній фізичної підготовленості, закладці специфічної функціональної бази для ефективного навчання техніки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч516.881

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.146.4

Рубрики:

Фізичне виховання жінок похилого віку

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - обгрунтування найбільш вагомих компонентів комплексної оцінки результатів виконання змагальної програми, які надають можливість визначити ефективність складу спортсменок для командних виступів формейшн у акробатичному рок-н-ролі. Дослідження проводилось на базі клубів з акробатичного рок-н-ролу Всеукраїнської громадської організації "Федерація акробатичного рок-н-ролу України" (ФАРРУ). У дослідженні приймали участь спортсменки жіночих команд формейшн віком від 13 до 28 років у кількості 84 особи. Кваліфікація: 19 спортсменок мають перший розряд, 46 спортсменок мають розряд КМСУ, 19 спортсменок МС України. Для досягнення мети використовувався комплекс сучасних методів дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних та Інтернет-джерел, аналіз документальних матеріалів, педагогічні спостереження, антропометрія, методи математичної статистики. Проведене дослідження надало змогу визначити гармонічність структури команд за їх складовими компонентами та вплив компонентів на комплексну оцінку за виконання змагальної вправи. Встановлено, що у результаті використання сучасних методів дослідження вдалось встановити компоненти структури контингенту та визначити елементи системи оцінки для формування команд у категорії жіночі формейшени в акробатичному рок-н-ролі.