Оценена кинетика покровного эпителия двенадцатиперстной кишки при остром язвенном кровотечении. Показано, что на момент кровотечения частота апоптоза превышает суммарный уровень пролиферации клеток, что может быть механизмом деструкции слизистой оболочки и расширения зоны язвенного дефекта. При этом экспрессия р53 захватывает разные функциональные зоны системы ворсинка - крипта, снижая защитные свойства гемато-интестинального барьера и возможности репарации. В ранние сроки после эндоскопического гемостаза отмечено усиление апоптоза на фоне микроциркуляторных нарушений и ингибирования пролиферации. Через 1 - 2 сут в краевой зоне язвы отмечено усиление пролиферации на фоне выраженной нейтрофильной инфильтрации, интенсификации апоптоза и некроза энтероцитов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-29 + Р410.1-2

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто теоретичні засади цитології та загальної ембріології. Наведено інформацію про методи мікроскопії та гістологічну техніку, особливості організації, життєвий цикл і функціональну активність клітин, клітинний цикл, структурні основи реакції клітин на дію зовнішніх факторів. Увагу приділено питанням цитодіагностики, ембріогенезу птахів і плацентарних ссавців, особливостям ембріогенезу людини.

Обговорено структуру, функціональні властивості й регуляцію процесів утворення, проліферації й диференціювання міофібробластів (МФБ). Їх джерелом можуть бути стовбурові стромальні клітини, перицити, ендотелій і спеціалізований епітелій органів та резидентні фібробласти. Наведено широкий спектр молекул, що продукуються МФБ, - компоненти позаклітинного матриксу, біологічно активні речовини і фактори росту. Постулюється, що МФБ відіграють роль не лише у розвитку грануляційної тканини, контракції рани й реепітелізації ранової поверхні, але й у формуванні мікрооточення для епітеліальних стовбурових клітин, регуляції проліферації та диференціювання епітеліоцитів, модуляції ангіогенезу і судинної проникності, пейсмеккерної активності. Припущено, що резидентні МФБ шкіри і слизових оболонок зберігають просторово-хронологічну програму морфогенезу тканин, шо забезпечує відновлення органоспецифічних структур після ушкодження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р457.865.7

Рубрики:

Цукровий діабет

Хірургічна патологія стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.45 + Р627.703.1

Рубрики:

Інфаркт міокарда

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С целью анализа механизмов нарушения реализации защитной функции слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки обсуждена структурная организация гастроинтестинального барьера. При рассмотрении химической составляющей слизисто-бикарбонатного барьера обсуждается роль муцинов и трефоиловых пептидов. Описаны молекулярные маркеры и свойства эпителиальных стволовых клеток гастродуоденальной зоны, механизмы секреции бикарбонатов и факторы, влияющие на секреторную функцию покровного эпителия и барьерные свойства при действии биологических и пептических факторов. Освещена субэпителиальная система защиты: описан клеточный состав собственной пластинки, свойства миофибробластов, механизмы ремоделирования матрикса с участием металлопротеиназ и реакций неспецифической и специфической иммунной защиты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.141

Рубрики:

Рани. Поранення

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен анализ особенностей строения и регуляции гастроинтестинальных миофибробластов, их роли в морфогенезе и заживлении язвенных дефектов стенки гастродуоденальной зоны (ГДЗ). Обсуждены морфология, маркеры, источники и стимуляторы формирования миофибробластов при повреждении. Приведена характеристика резидентных интерстициальных и субэпителиальных миофибробластов. Интерстициальные миофибробласты являются пейсмейкерами для гладких миоцитов и модулируют нейротрансмиссию, регулируя моторику ГДЗ. Субэпителиальные миофибробласты за счет участия в формировании микрониши для эпителиальных стволовых клеток, регуляции кинетики покровного эпителия, ангиогенеза, сосудистой проницаемости, транспортных процессов и иммунного ответа могут играть критическую роль в репарации эрозий и язв ГДЗ.

Висвітлено основні поняття гістології травної, дихальної, сечової систем і шкіри, такі як "слинні залози", "шлунок", "печінка", "легені", "тонка" та "товста кишка", "сечова система", "ендокринний апарат", "нирки" тощо. Подано інформацію про чоловічу статеву систему, сім'яники, зовнішні чоловічі статеві органи, а також жіночу статеву систему, яєчники й овогенез. Розкрито особливості жіночої статевої системи під час вагітності та пологів. Викладено структурні основи репродуктивної функції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1-52

Рубрики:

Опіки

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 50-ти тварин з гіпореактивністю ФАТ-рецепторів тромбоцитів під наркозом змодельовано термічну травму шкіри TBSA 20 - 25 %. Розшифровано патогенетичні механізми нефропатії, зумовлених індивідуальними особливостями внутрішньоклітинного метаболізму арахідонової кислоти (АДК). Установлено, що через 6 міс. після термічної травми у тварин з високою потужністю ліпоксигеназного окиснення АДК, зберігалася нефропатія, яка характеризувалася порушенням мікроциркуляції нирки, дистрофічними та некротичними процесами в канальцях суперфіційних, кортикальних та юкстамедулярних нефронів.

На моделі термічної травми шкіри у 42-х щурів з високою резервною потужністю циклооксигенази моноцитів для корекції ренальних дисфункцій використовували диклофенак натрію. Через 1 міс. після корекції виявили відновлення структурного гомеостазу в нефронах, гальмування активності запального процесу в стромі органа, що дозволяє конкретизувати шляхи профілактики ренальних дисфункцій після важкої термічної травми шкіри.

При цукровому діабеті (ЦД) спостерігається порушення ремоделювання шкіри, одним з найважливіших компонентів якої багато інервований та васкуляризований волосяний фолікул (ВФ). У зв'язку з високою динамічністю механізмів і циклічністю процесів цей "міні-орган" представляє цікаву модель для досліджень. З метою аналізу структурних змін ВФ за умов ЦД проведено дослідження шкіри 25 щурів через 3 місяці після моделювання алоксанового діабету. Морфометричний аналіз проводили з використанням програмного забезпечення ImageTool 3.0. з оцінкою питомої щільності ВФ в зовнішньому і глибокому шарах дерми, діаметра стрижня волосся, що формується; товщини його внутрішньої та зовнішньої кореневої піхви (ВКП та ЗКП). Визначено, що на пізніх термінах ЦД в шкірі збільшується кількість ВФ у фазі регресії (80 %). У фолікулах, що знаходяться у фазі росту, відзначена гетерогенність діаметра волосся, що формується, та товщини ЗКП. Це супроводжувалося порушенням кератинізації клітин кіркової речовини волосся та ВКП, дистрофічними змінами і апоптозом клітин у ЗКП. Зміни морфогенезу ВФ пов'язані зі зміною волосяної сумки (порушення мікроциркуляції, набряк), розвитком локальних інфільтратів в глибоких шарах дерми. Оцінка стану похідних шкіри дозволить деталізувати механізми порушення репарації шкіри за умов ЦД.

Проведено експериментальне дослідження на 25-ти кролях (50 очей), у яких моделювали стандартну монокулярну пряму контузійну травму очного яблука. Результати морфологічного дослідження рогівки ока дозволили конкретизувати патоморфологічні зміни структур рогівки протягом 14-ти діб після травми. Показано, що введення екзогенного фосфокреатину (Неотон) у ранні терміни після контузійної травми забезпечує зниження ушкодження епітелію й ендотелію рогівки та обмежує набряк і дистрофічні процеси в стромі рогівки, ймовірно, внаслідок відновлення енергобалансу в клітинах структури ока.

Проведено экспериментальное исследование на 25-ти кроликах (50 глаз), у которых моделировали стандартную монокулярную прямую контузионную травму глазного яблока. Результаты морфологического исследования роговицы глаза позволили конкретизировать патоморфологические изменения структур роговицы в течение 14-ти суток после травмы. Продемонстрировано, что введение экзогенного фосфокреатина (Неотон) в ранние сроки после контузионной травмы обеспечивает снижение повреждения эпителия и эндотелия роговицы и ограничивает отек и дистрофические процессы в строме роговицы, вероятно, вследствие восстановления энергобаланса в клетках структуры глаза.

Найуразливішими структурами до дії патогенетичних чинників контузійної травми в процесі експериментального дослідження виявлено: пігментний епітелій райдужки, непігментний епітелій циліарних відростків і фібробластоподібні клітини трабекулярної мережі.

Наиболее уязвимыми структурами к действию патогенетических факторов контузионной травмы в процессе экспериментального исследования выявлены: пигментный эпителий радужки, непигментный эпителий цилиарных отростков и фибробластоподобные клетки трабекулярной сети.