Розглянуто питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, терапії, профілактики інфекційних захворювань центральної нервової системи у дітей. Висвітлено клініко-патогенетичні аспекти менінгітів та менінгоенцефалітів, наведено їх класифікацію, проаналізовано наслідки нейроінфекцій.

Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, терапии, профилактики инфекционных заболеваний центральной нервной системы у детей. Освещены клинико-патогенетические аспекты менингитов и менингоэнцефалитов, приведена их классификация, проанализированы последствия нейроинфекций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ДНІ)026.4

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514,0-3

Рубрики:

Інфекційні хвороби у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.34-52

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обсуждены проблемные вопросы выбора антибактериальной терапии инвазивных форм менингококковой инфекции. На основании научных данных разработан и предложен к практическому применению алгоритм антибактериальной терапии инвазивных форм менингококковой инфекции у детей на догоспитальном и госпитальном этапах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2 + Р733.514.0-25

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

ВІЛ/СНІД у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.34-52

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані ретроспективного та порівняльного клініко-епідеміологічного аналізу випадків пандемічного грипу А(H1N1) у дітей м. Дніпропетровська з дітьми із різних країн світу. Результати аналізу не виявили принципових відмінностей у клінічному перебігу пандемічного грипу А(Н1N1) у дітей м. Дніпропетровська та дітей із різних країн світу. Також не було встановлено відмінностей між перебігом сезонного та пандемічного А(H1N1) грипу у дітей.

Проведен детальный обзор различных аспектов кори. Подробно описаны определение болезни, исторические аспекты, эпидемиология кори в мире и в окружающих Украину странах в последние годы и особенности эпидемического процесса в Украине. Дана детальная характеристика этиологии кори, включая изученную структуру генома и белков, генетическую изменчивость вируса кори. Обсуждены особенности эпидемического процесса при кори, критерии уровня заболеваемости, контагиозность данного заболевания. Описан детальный патогенез кори в различные периоды болезни, взаимосвязь кори с метаболизмом витамина А, особенности гуморального и клеточного иммунологического ответа, включая таковые у детей раннего возраста и у пациентов с иммунодефицитами. Описана возможность развития подострого склерозирующего панэнцефалита, современные взгляды на причины развития данного осложнения, его иммунологические и вирусологические особенности. Даны патогенетические механизмы развития сыпи, осложнений, а также морфологические изменения в различных органах и системах при кори. Статья включает как международную, так и различные клинические классификации кори. В деталях описаны клинические проявления типичного и атипичного течения различных периодов кори по синдромам, особенности течения кори при различных коморбидных состояниях. Предоставлены цветные фотографии, иллюстрирующие клинические проявления кори со стороны кожи и слизистых в разные периоды заболевания.

Во второй части статьи приводится дифференциальный диагноз кори в различные периоды болезни. Обсуждается рутинная и подтверждающая лабораторная диагностика, включая цитологические, серологические и молекулярно-генетические методы. Даны критерии подозрительного, вероятного и подтвержденного случаев кори. Описаны принципы постановки диагноза согласно критериям ВОЗ. Рассмотрены осложнения кори согласно причине (вирусные и бактериальные), по разным системам, а также особенности осложнений у лиц высокого риска. Детально описаны осложнения кори со стороны центральной нервной системы. Подробно описан подход к лечению кори, включая показания для госпитализации, этиотропной терапии, четкие показания для назначения кортикостероидов и иммуноглобулинов, назначение витамина А с дозировками, лечение осложнений, показания для назначения антибиотиков и патогенетическая терапия. Также описано специфическое лечение осложнений со стороны центральной нервной системы. Обсуждена активная и пассивная профилактика кори, противоэпидемические мероприятия, наблюдение пациентов после перенесенного заболевания и прогноз кори. В списке литературы указан 121 источник, включая статьи кириллицей, латиницей и электронные ресурсы.

Проанализированы мотивационные аспекты профессиональной ориентации старшеклассников. Показано, что эмоциональная направленность современной молодежи имеет прагматичный характер: материальное и личное благополучие, возможность выжить в современном социуме, выгодное трудоустройство, найти обеспеченного спутника жизни, "завести хороших спонсоров", "иметь богатых покровителей", "избежать службы в армии". Не ценятся гражданские устремления ("служение" людям, обществу, государству). Отсутствие достаточно глубокой профессиональной направленности у выпускников не исключает возможности ее формирования во время обучения в институте. Поэтому задача школы (семьи и общества) состоит в том, чтобы выбор профессии являлся логическим следствием постепенного повышения уровня профессиональной направленности. Чтобы решить эти проблемы, необходимо, в первую очередь, проводить систематизированную профориентационную работу в школах, начиная постепенно вводить детей в мир профессий со средних классов.

Висвітлено епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу у Дніпропетровській області, а саме: урбанізація, найбільша захворюваність серед дієздатного населення і можливість ураження серця у "мінорних" формах, які визначають за даними ЕКГ та встановленням креатинфосфокінази.

Останніми роками увагу багатьох вчених світової медицини привертає тема імуномодулюючої ролі вітаміну D в організмі людини, а саме: його участь у проліферації та диференціації імунокомпетентних клітин, активації неспецифічного імунітету та його антифіброзні властивості. Надано результати дослідження біохімічного статусу активної форми 5-гідроксихолекальциферолу (25(ОН)D3) у хворих із хронічним гепатитом C. Доведено наявність абсолютного дефіциту 25(ОН)D3 у хворих на хронічний гепатит С.

Розглянуто епідеміологічні та клінічні особливості ентеровірусної інфекції у Дніпропетровському регіоні. Визначено, що найчастішими клінічними формами ентеровірусної інфекції є серозний менінгіт і синдром "рука - нога - рот". Показано можливість ураження серця, що визначається за даними ЕКГ та збільшенням рівня у сироватці крові креатинфосфокінази-МВ.

Наведено 4 клінічні випадки мембранозного фарингіту, спричиненого Corynebacterium ulcerans, в осіб 27, 32, 44 та 46 років із детальним аналізом. Показано роль зоонозного збудника Corynebacterium ulcerans у виникненні захворювання, подібного до класичної дифтерії. Наголошено на важливості вакцинопрофілактики дифтерії з метою запобігання захворюваності на зоонозну інфекцію, що викликана Corynebacterium ulcerans.

Из научных литературных источников известно, что витамин D помогает поддерживать важнейшие функции иммунной системы, есть данные о его роли в воспалительных и метаболических заболеваниях печени, в том числе при инфицировании вирусом гепатита С (ХВГ C). Цель работы - выявить витамин D - статус у больных с хроническим вирусным гепатитом С по сравнению со здоровыми. В обследовании приняли участие 100 больных ХВГ С (основная группа) и 30 практически здоровых лиц с отсутствием ВГ С (контрольная группа). Уровень 25(ОН)D в сыворотке крови изучали с помощью иммунохимического метода с электрохемилюминесцентной детекцией. Для верификации диагноза дефицита и недостаточности витамина D использовали классификацию (M. F. Holick, 2011), принятую международным институтом медицины и комитетом эндокринологов по созданию установок по клинической практике. Дефицит витамина D обнаружен у 44 % лиц с ХВГ С основной группы (средний показатель гидроксикальциферола - 14,36 +- 4,12 нг/мл). В контрольной группе дефицит витамина D установлен в 6,6 % (средний показатель - 17,5 +- 8,52 нг/мл). Средний показатель дефицита витамина D в основной группе был несколько ниже соответствующего показателя в контрольной группе. К факторам, которые влияют на метаболизм витамина D у больных ХВГ С, относится недостаточный уровень витамина D в сыворотке крови.

Представлено аналіз частоти вживання продуктів, які містять вітамін D, серед хворих на хронічний вірусний гепатит C (ХВГС) та в групі здорових осіб. Проведено анкетування 100 пацієнтів, хворих на ХГС, які знаходилися у реєстрі хворих на хронічні гепатити у Дніпропетровському регіоні та не отримували противірусної терапії раніше. Анкета включала реєстрацію частоти вживання продуктів, які містять найбільшу кількість вітаміну D і являються основними продуктами-донаторами вітаміну D. Результати проведеного дослідження встановили, що хворі на ХВГС і здорові люди достатньо часто вживають продукти з великим вмістом вітаміну D. Проте має місце різниця вибору продуктів в раціонах цих груп: серед хворих на ХГС достатньо часто використовуються м'ясні, молочні продукти і яйця, обмежено вживання жирних продуктів з найбільш високим рівнем вітаміну D - продуктів рибного походження (печінка тріски, жирні сорти риби); у здорових осіб у відносно рівній мірі вживаються всі види продуктів, тобто раціон цих людей більш різноманітний. Опосередковано можна вважати, що раціон хворих на ХГС може впливати на метаболізм вітаміну D, тому що має місце в обмеженні дієти та зменшення вживання продуктів з високим вмістом вітаміну D. Все це вимагає необхідної додаткової корекції в плані включення препаратів з вітаміном D в терапевтичний алгоритм при ХГС.

Из научных литературных источников известно, что витамин D помогает поддерживать важнейшие функции иммунной системы, есть данные о его роли в воспалительных и метаболических заболеваниях печени, в том числе при инфицировании вирусом гепатита С (ХВГ C). Цель работы - выявить витамин D - статус у больных с хроническим вирусным гепатитом С по сравнению со здоровыми. В обследовании приняли участие 100 больных ХВГ С (основная группа) и 30 практически здоровых лиц с отсутствием ВГ С (контрольная группа). Уровень 25(ОН)D в сыворотке крови изучали с помощью иммунохимического метода с электрохемилюминесцентной детекцией. Для верификации диагноза дефицита и недостаточности витамина D использовали классификацию (M. F. Holick, 2011), принятую международным институтом медицины и комитетом эндокринологов по созданию установок по клинической практике. Дефицит витамина D обнаружен у 44 % лиц с ХВГ С основной группы (средний показатель гидроксикальциферола - 14,36 +- 4,12 нг/мл). В контрольной группе дефицит витамина D установлен в 6,6 % (средний показатель - 17,5 +- 8,52 нг/мл). Средний показатель дефицита витамина D в основной группе был несколько ниже соответствующего показателя в контрольной группе. К факторам, которые влияют на метаболизм витамина D у больных ХВГ С, относится недостаточный уровень витамина D в сыворотке крови.

Представлено аналіз частоти вживання продуктів, які містять вітамін D, серед хворих на хронічний вірусний гепатит C (ХВГС) та в групі здорових осіб. Проведено анкетування 100 пацієнтів, хворих на ХГС, які знаходилися у реєстрі хворих на хронічні гепатити у Дніпропетровському регіоні та не отримували противірусної терапії раніше. Анкета включала реєстрацію частоти вживання продуктів, які містять найбільшу кількість вітаміну D і являються основними продуктами-донаторами вітаміну D. Результати проведеного дослідження встановили, що хворі на ХВГС і здорові люди достатньо часто вживають продукти з великим вмістом вітаміну D. Проте має місце різниця вибору продуктів в раціонах цих груп: серед хворих на ХГС достатньо часто використовуються м'ясні, молочні продукти і яйця, обмежено вживання жирних продуктів з найбільш високим рівнем вітаміну D - продуктів рибного походження (печінка тріски, жирні сорти риби); у здорових осіб у відносно рівній мірі вживаються всі види продуктів, тобто раціон цих людей більш різноманітний. Опосередковано можна вважати, що раціон хворих на ХГС може впливати на метаболізм вітаміну D, тому що має місце в обмеженні дієти та зменшення вживання продуктів з високим вмістом вітаміну D. Все це вимагає необхідної додаткової корекції в плані включення препаратів з вітаміном D в терапевтичний алгоритм при ХГС.

По данным ВОЗ, вирусом гепатита С в мире инфицировано сейчас около 150 - 200 млн человек. В последнее время в профессиональной литературе возросло количество публикаций, посвященных роли витамина D у больных вирусным гепатитом С, поскольку метаболизм витамина D происходит с участием печени, а его дефицит ассоциируется с повышением риска развития инфекционных заболеваний. Цель работы - изучить влияние сезонного фактора на уровень витамина D (25 гидроксикальциферол) у больных хроническим вирусным гепатитом С и здоровых лиц. В исследовании принимало участие 100 пациентов, находившихся в реестре больных хроническим вирусным гепатитом в Днепропетровском регионе. Проведено определение распространенности дефицита и недостаточности витамина D у больных с хроническим вирусным гепатитом С и условно здоровых лиц в разное время года, которое показывало наличие или отсутствие влияния сезонного фактора на уровень 25(ОН)D в сыворотке крови. Пациенты были разделены на две группы в зависимости от времени года (осень-зима и весна-лето), в которых проводили определение уровня 25(ОН)D. В сыворотке крови определялась основная циркулирующая форма витамина D - 25-гидроксивитамин D (25(OH)D). Оценка уровня витамина D проводилась согласно классификации M. F. Holick. Пациенты были распределены в зависимости от уровня витамина D на 3 группы (пациенты с нормальным уровнем, недостаточным (субоптимальным) уровнем и дефицитом витамина D). Результаты проведенного исследования не выявили наличия влияния сезонного фактора на уровень 25(ОН)D в сыворотке крови у пациентов с хроническим вирусным гепатитом С. У здоровых лиц уровень витамина D контролируется временем года: весной и летом этот показатель в норме, осенью и зимой наблюдается сезонное снижение витамина D до субоптимального уровня у половины больных.