Розглянуто питання апаратної підтримки при роботі з розподіленими базами даних та знань на основі спеціального класу орієнтованих на знання архітектур, що реалізуються в інтелектуальних вирішуючих машинах, які характеризуються внутрішніми мовами високого рівня, можливістю ефективної роботи з графовими структурами та паралельною обробкою інформації.

В докладе рассматриваются вопросы аппаратной поддержки распределенных баз данных и значений на основе конкретного класса знание-ориентированных архитектур - интеллектуальных решающих машин, обладающих развитым внутренним языком высокого уровня с эффективной реализацией графовых структур данных и параллельных вычислений.

Наведено результати дослідження використання специфічного антигіпоксанту мілдронату для профілактики фетоплацентарної недостатності у вагітних із гіпертензивним синдромом. Установлено, що застосування мілдронату протягом 12 днів спочатку по 5 мл 10 % розчину на 200 мл фізіологічного розчину, потім по 1 капсулі (0,25 г) двічі на день дає змогу істотно покращити перинатальні наслідки розродження згаданої категорії вагітних.

Рассмотрены проблемы анализа и синтеза естественного языка, реализованные в интеллектуальном интерфейсе, интегрированном в произвольную платформу и предназначенном для усовершенствования взаимодействия пользователя с распределенной многопроцессорной вычислительной средой, содержащей сложные структуры данных. Преимущества разработки - гибкость, возможность оперативного создания баз знаний при взаимодействии на естественных языках, удобная система навигации.

Індекс рубрикатора НБУВ: З970.21-018

Рубрики:

Паралельні обчислювальні системи (ПОС)

Шифр НБУВ: Ж14024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.56

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, що у випадку недостатності лютеїнової фази реєструються високі показники опору в судинах стінки домінуючого фолікула та жовтого тіла, а також недостатня систолічна швидкість кровообігу в них.

Приведены результаты исследования частоты гиперпролактинемии среди женщин репродуктивного возраста с недостаточностью лютеиновой фазы (НЛФ), представлена клиническая характеристика женщин с НЛФ на фоне гиперпролактинемии. Разработан поэтапный алгоритм лечения НЛФ на фоне гиперпролактинемии с использованием комплекса негормональных препаратов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.41-2

Рубрики:

Хвороби матки

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання етіології, патогенезу, діагностики та лікування недостатності лютеїнової фази (НЛФ) у жінок різних вікових груп. Розкрито роль НЛФ у структурі безплідності та невиношування. Виділено основні етіопатогенетичні варіанти НЛФ: НЛФ як наслідок екстрагенітальної патології (у разі тиреоїдної дисфунції, гіперпролактинемії й інсулінрезистентності з гіперандрогенією) та НЛФ як прояв яєчникової дисфункції (нормо- та гіпергонадотропної). Визначено морфофункціональні характеристики стану яєчників і матки, а також регіонарної гемодинаміки в даних органах у разі НЛФ. Встановлено роль ангіоспазму в патогенезі порушень у разі НЛФ. З'ясовано, що у пацієнток всіх вікових груп з НЛФ відбувається десинхронізація регуляції вегетативної нервової системи з переважанням активності симпато-адреналового відділу. Виявлено фактори ризику розвитку даної патології. Розроблено й апробовано комплексне двохетапне етіопатогенетичне лікування з використанням гормональних, негормональних і фізіотерапевтичних методів корекції.

Проведено комплексне багаторівневе дослідження маркерів запалення та інфекції в жінок із загрозою переривання вагітності. Вивчено вплив ендотоксину на сурфактантну систему плода та протекторну дію амброксолу на легеневу тканину за умов експерименту. На підставі результатів досліджень та даних літератури запропоновано схему патогенезу ендотоксин-індукованого ураження легень, в якій провідне місце належить цитотоксичній дії інфекційних чинників та медіаторів на тканину легень. Розроблено нові прогностичні системи зі своєчасного виявлення загрози переривання вагітності запального генезу, що базуються на визначенні рівнів інтерлейкінів у цервікальному секреті, сироватці крові та амніотичній рідині. Обгрунтовано принципи профілактичної корекції загрози переривання вагітності запального генезу в поєднанні з фетоплацентарною недостатністю з урахуванням призначення антиоксидантно-антигіпоксичного комплексу з пульмопротекторною дією.

Виявлено значні порушення гормонального гомеостазу в жінок раннього репродуктивного віку зі стрес-індукованим безпліддям, в яких виявлено значне підвищення рівня сироваткового кортизолу та пролактину, та зниження рівнів фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів і прогестерону, що вказує на гіперактивацію стрес-реалізуючої системи та пов'язані із цим порушення репродуктивного здоров'я жінки.

Виявлено значні порушення функціонального стану ендометрія та яєчників у жінок зі стрес-індукованим безпліддям, що зумовлює неповноцінне внаслідок недостатньої гемодинаміки формування жовтого тіла та недостатні секреторні зміни в ендометрії. Зазначені порушення негативно впливають на стан тканин ендометрія та не забезпечують адекватних умов для імплантації заплідненої яйцеклітини.

Наличие соединенной полиорганной хронической патологии у пациентов приводит к необходимости интегративного подхода относительно ее преодоления на основе классической, альтернативной и комплементарной медицины.

Выживание детей с низкой массой тела при рождении зависит от уровня интенсификации и внедрения новых акушерских технологий в перинатальных центрах, уровня оказания специализированной медицинской помощи и степени зрелости детей. Внедрение и использование новых акушерских технологий будет способствовать своевременной диагностике, лечению и снижению перинатальных потерь.

На примере лейомиомы матки проанализировано целесообразность применения современных методов диагностики заболеваний в полиморбидных пациенток. Установлено, что на сегодняшний день наиболее целесообразными методами обследования полиморбидных пациенток является лучевая, ультразвуковая и эндоскопическая визуализация внутренних половых органов.

Для визначення причин розвитку ускладнень багатоплідної вагітності та їх попередження проведено клініко-статистичний аналіз 27 індивідуальних карт вагітних та історій пологів у жінок з багатопліддям, які були під диспансерним наглядом в жіночій консультації та народжували протягом 2010 - 2011 рр. на базі ВМКПБ № 2 м. Вінниця, та проведено метааналіз досліджень, пов'язаних з багатопліддям.

Отмечено. что вирус папилломы человека (ВПЧ) является доказанной причиной предрака и рака шейки матки (ШМ). Стандартные хирургические методы деструкции цервикальной интраэпителиальной неоплазии (ЦИН) не дают полного успеха, так как персистенция вируса в эпителии часто приводит к возникновению рецидивов заболевания. Проведена оценка эффективности и безопасности применения циклоферона и радиоволно вой хирургии в комплексном лечении ВПЧ-инфекции у пациенток с ЦИН I и ЦИН II. В результате анализа данных исследований можно констатировать, что циклоферон является безопасным и необходимым компонентом лечения предраковой патологии ШМ. Комбинированное использование циклоферона и радиоволновой эксцизии ШМ при ЦИН, ассоциированной с ВПЧ, способствует удлинению межрецидивного периода, прекращению вирусовыделения, ускорению репаративных процессов в зонах повреждения, позволяет сохранить архитектонику ШМ и нормализует биоценоз влагалища.

Доведено переваги двоетапного етіопатогенетичного лікування недостатності лютеїнової фази в жінок на тлі перенесених запальних процесів внутрішніх статевих органів із використанням комплексу імуномодулювальних, ангіопротекторних, гормональних препаратів і фізіотерапевтичних засобів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.55

Рубрики:

Фізіологія і патологія функцій яєчників

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ